ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Прогнозування обсягів продажу продукції прийомом рухомого середнього

Часовий період Продукція А, шт. Продукція В, шт.
  факт прогноз факт прогноз
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
XXX   XXX  

Завдання 7.3:

Використовуючи дані про динаміку продажу продукції компанії «Аструм», наведені у попередньому завданні, розрахувати щомісячні прогнози реалізації з допомогою методу експоненційного згладжування. Початкова (прогнозна) оцінка продажу виробу 0113 на січень 200х року становить 120 шт., а для виробу 0122 - 64 шт. Константа згладжування а = 0,4.

Завдання 7.4:

Використовуючи наведені нижче показники, що характеризують діяльність ТзОВ "Перфект", визначте імовірність його банкрутства, застосувавши Z-рахунок Альтмана. Зробіть висновок про те, чи можна покладатися на отримані результати.

Таблиця 2

Розрахунок імовірності банкрутства з допомогою Z-рахунку Альтмана

Показники тис. грн.
Вартість активів Оборотний капітал Облікова вартість акцій Поточні зобов'язання Виручка від реалізації Прибуток від операційної діяльності Нерозподілений прибуток 360,0 225,0 136,0 212,0 473,0 37,0 11,0

Завдання 7.5:

Визначте імовірність банкрутства фірми "Просперо" з допомогою R-моделі Іркутської державної економічної академії. Необхідні дані про фінансове становище і фінансові результати фірми наведені нижче. Наскільки вірогідним є отриманий результат?

Таблиця 3

Розрахунок імовірності банкрутства з допомогою R-моделі

Показники тис. грн.
Вартість активів 875,0
Оборотний капітал 489,0
Власний капітал Виручка від реалізації 244,0 991,0
Чистий прибуток -72,0
Інтегральні затрати 773,0

 

Зробіть висновки

Завдання 7.6:

Підприємство розглядає варіант інвестування в про­ект, який за 5 років принесе грошові доходи: 5000 грн.; 4000 грн.; 4500 грн.; 3000 грн.; 2000 грн. відповідно. Чи рекомендували б ви підприємству цей проект, якщо його дисконтна ставка — 15 %, а початкова інвестиція — 10 500 грн.?

Розрахуємо теперішню вартість грошових потоків, використову­ючи дані табл. 5.4 і таблицю теперішньої вартості ануїтету (дод. 5).

Таблиця 4

Обчислення теперішньої вартості грошових потоків (грн.)

Рік Грошовий потік, грн. Фактор дисконту Теперішня вартість, грн.
   
   
   
   
   
  Разом теперішня вартість    
  Первісна інвестиція    
  Чиста теперішня вартість    

 

Зробити висновки

 

 

ТЕМА 8.

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.

Семінарське заняття 8

Мета заняття: З’ясувати порядок формування капіталу, види стратегій структури капіталу, визначити вплив структури капіталу на підприємницький ризик, навчитися аналізувати структуру капіталу, визначати потребу у фінансуванні, структуру фінансування.

Час –1 год.

Література: [2 c.79-94], [3 c.372-382].

 

Зміст теми:

1. Структура капіталу і ризик, їх взаємозв’язок та прогнозування.

2. Політика стратегії розвитку капіталу.

3. Аналіз структури капіталу відповідно до стратегічного розвитку і показників, зумовлених нею

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Власники капіталу, інвестуючи його у ту чи іншу сферу діяль­ності, водночас з бажанням отримати певний прибуток, вступають у сферу невизначеності з точки зору отримання доходу від інвестованого капіталу. Тобто підприємницька діяльність не по­збавлена ризику.

Зі структурою капіталу пов'язані два поняття ризику: підприємницький та фінансовий.

Підприємницький ризик — це ризикованість вкладень у активи підприємства, що не має боргів. Він являє собою невизначе­ність в одержанні майбутнього валового прибутку від операцій­ної діяльності і зумовлений сукупністю чинників:

— коливаннями вартості матеріальних ресурсів;

— здатністю підприємства змінювати ціни на свою продукцію залежно від зміни ринкової ситуації;

— зміною попиту на продукцію підприємства;

— зниженням конкурентоспроможності продукції;

— високим рівнем операційного важеля (левериджу).

Важливість того чи іншого чинника залежить від

· галузі господа­рювання,

· розвитку ринку тощо.

Особливе місце серед чинників, які визначають підприємницький ризик, займає операційний леверидж. Його суть у тому, що прибуток від основної діяльності залежить від рівня постійних витрат у собівартості продукції. В сучасних умовах виробництва високий рівень постійних витрат спостерігається у високотехнологічних та ка­піталоємних виробництвах з високою питомою вагою висококвалі­фікованого персоналу. Таким чином, у періоди спаду виробництва прибуток підприємств з високим рівнем постійних витрат більш чутливий до зміни обсягів реалізації продукції і зміни ринкової ситуа­ції. Чим вищий рівень постійних витрат, тим вищий підприємниць­кий ризик за інших рівних умов.

Аналіз таблиці показує, що найвищий рівень операційного ле­вериджу спостерігається у першому варіанті. Зі збільшенням об­сягів реалізації рівень змінних витрат у сумі витрат має тенден­цію до підвищення, а рівень операційного левериджу, тобто рівень постійних витрат — до зниження. Таким чином, підприє­мницький ризик є обов'язковою складовою будь-якої підприєм­ницької діяльності, а основна частина прибутку, одержаного під­приємством, — це винагорода за ризик.

Фінансовий леверидж — це використання підприємством за­лучених коштів, яке впливає на зміну дохідності власного капіта­ну і дає йому можливість одержати додатковий прибуток на вла­сний капітал.

Показник, що відображає рівень додаткового прибутку на влас­ний капітал за різних варіантів структури капіталу, називаєть­ся ефектом фінансового левериджу. Розглянемо на прикладі табл. 2 суть цього ефекту.

Розрахунок впливу (ефекту) фінансового левериджу, розгля­нутого у табл. 2, можна представити у такому вигляді:

(1)

де Е — ефект фінансового левериджу, пов'язаний з підвищенням дохідності власного капіталу;

ЗК— сума залученого капіталу;

ВК — сума власного капіталу;

ДА — рівень дохідності активів;

ПК— рівень відсотків за кредит;

РП — рівень податку на прибуток.

Показники формули (1) можна розподілити на такі компо­ненти:

Коефіцієнт структури капіталу - — характеризує фінансову стійкість підприємства і показує, яка величина залученого капіталу припадає на одну гривню власного капіталу. Критич­ним значенням цього коефіцієнта є одиниця. Зі збільшенням коефіцієнта для підприємства підвищується фінансовий ризик і тюкується фінансова стійкість.

Диференціал фінансового левериджу (ДА - ПК) — показує різ­ницю між рівнем дохідності активів і рівнем відсотків за залучений капітал. При зниженні дохідності активів вплив фінансового леве­риджу зменшується.

Коли середній рівень дохідності активів нижчий, ніж середня ставка за залучені ресурси, отримуємо від'ємне значення дифе­ренціалу. Це вказує на можливість та ефективність використання залученого фінансування лише за умови, коли дохідність активів вища, ніж ринкова відсоткова ставка за кредитні ресурси.

Податковий коректор (1 - РП) — відображає ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку.

У стратегічному аналізі структури капіталу велике значення має оцінка вартості капіталу.

Під вартістю капіталу розуміють суму коштів, яку підприємст­во, що одержує капітал, сплачує за використання одиниці капіталу його власнику.

Капітал підприємства формується з різноманітних джерел, кож­не з яких має свою вартість залучення капіталу.

Вартість власного капіталу дорівнює сумі отриманих дивіден­дів (спожитий дохід) та частини прибутку, яка спрямована у ре­зервний капітал та реінвестована в активи (нерозподілений прибу­ток). Формула розрахунку вартості власного капіталу має такий вигляд:

де ВВК— вартість власного капіталу, %;

ЧП — чистий прибуток;

ВК— середня вартість власного капіталу.

Додаткове залучення власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел відбувається шляхом додаткової емісії акцій підприємс­тва або додаткових внесків у його статутний капітал. Для ви­значення суми чистого прибутку, який належатиме власникам акцій додаткового випуску відповідно до питомої ваги цих ак­цій у загальному обсязі статутного капіталу, використовують таку формулу:

де ЧПд — чистий прибуток, що залишається у розпорядженні вла­сників від додаткового випуску;

НА — кількість випуску «нових» акцій;

СА — кількість випуску «старих» акцій;

ЧП—чистий прибуток, який залишається у розпорядженні власників підприємства.

Сума залучення капіталу від емісії нових акцій залежить від курсу їх продажу і витрат, пов'язаних з емісією. Його вартість роз­раховується за формулою:

СДК = КП х НА - ВЕ,

де СДК — сума залучення додаткового капіталу від емісії нових акцій;

КП— курс продажу «нових» акцій;

ВЕ — витрати, пов'язані з емісією.

Формула розрахунку вартості залучення додаткового власного капіталу (ВДК) має такий вигляд:

Вартість залучення капіталу у формі банківських позик визна­чається на основі відсоткової ставки за кредит і може бути розрахована за такою формулою:

ВП = П х (1-РП),

де ВП— вартість капіталу за рахунок позики, %;

П — відсоткова ставка за кредит банку, %;

РП—рівень податку на прибуток.

У процесі господарської діяльності підприємство іноді може використовувати для розрахунків такий фінансовий інструмент, як товарний кредит у формі короткострокової відстрочки платежу. Для обчислення його вартості використовують формулу:

де ВТК— вартість товарного кредиту, %;

Цз — сума цінових знижок;

Кз — середній розмір кредиторської заборгованості за товар­ним кредитом.

Таким чином, капітал підприємства може формуватися з кіль­кох джерел, кожне з яких має свою вартість. Прогнозна вартість капіталу, який використовуватиметься підприємством, розрахову­ється як його середньозважена вартість. Аналізуючи різні прогноз­ні варіанти структур капіталу, підприємство може обрати опти­мальну за критерієм середньозваженої вартості.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Яким чином оцінюється оптимальна структура капіталу?

2. Поняття фінансового і підприємницького ризиків.

3. Як визначається необхідна сума залученого капіталу?

4. Який зв’язок між структурою капіталу і показниками фінансового стану підприємства?

Практичне заняття 8

 

Час – 1 год.

Завдання, вправи, тести

 

Завдання 8.1

Виберіть правильний варіант відповіді на питання.

1. Операційний леверидж – це:

а) залежність прибутку від основної діяльності від рівня постійних витрат у собівартості продукції;

б) залежність прибутку від основної діяльності від рівня змінних витрат у собівартості продукції;

в) залежність чистого прибутку від рівня прямих витрат у собівартості продукції;

г) залежність чистого прибутку від рівня непрямих витрат у собівартості продукції.

2. Фінансовий леверидж – це:

а) використання підприємством власних коштів, яке впливає на зміну його доходності і дає йому можливість одержати додатковий прибуток;

б) використання підприємством залучених коштів, яке впливає на зміну доходності власного капіталу і дає йому можливість одержати додатковий прибуток на власний капітал;

в) співвідношення власних і залучених коштів, при якому підприємство одержує більші прибутки;

г) співвідношення власних і залучених коштів, яке впливає на рівень інтенсивності виробництва і дозволяє підвищити рівень його оснащеності.

3. Показник ефекту фінансового левериджу, пов’язаний з підвищенням доходності власного капіталу можна розподілити на такі компоненти:

а) коефіцієнт структури капіталу, диференціал фінансового левериджу, податковий коректор;

б) коефіцієнт доходності власного капіталу, середні темпи зростання фінансових ресурсів;

в) коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт автономії;

г) коефіцієнт структури капіталу, рівень доходності капіталу, рівень відсотків за кредит.

4. Оптимізація структури капіталу – це:

а) таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами автономії і платоспроможності;

б) таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами ліквідності і платоспроможності;

в) таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами покриття приросту активів і коефіцієнтом важеля;

г) таке співвідношення використання власних і залучених коштів, при якому забезпечується найефективніша пропорційність між коефіцієнтами доходності та фінансової стійкості підприємства;

5. Вартість власного капіталу – це:

а) відношення чистого прибутку до суми залученого додаткового капіталу;

б) відношення суми залученого капіталу до суми власного капіталу;

в) відношення чистого прибутку до середньої вартості власного капіталу;

г) відношення суми залучено капіталу до суми «нових» і «старих» акцій.

6. Прогнозна вартість капіталу – це:

а) середньозважена вартість;

б) вартість його на кінець поточного року;

в) середньоарифметична вартість;

г) вартість його на початок поточного року.

 

Завдання 8.2:

Розрахуйте рівень операційного левериджу та рівень змінних витрат у загальній сумі витрат при різних обсягах реалізації продукції, наведених у табл. 1.

Таблиця 1.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти