- запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України; - здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання;

- реєстрація осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання.

Стаття 10. Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний контроль та нагляд Державні інспектори з карантину рослин у межах своїх повноважень мають право:

- проводити фітосанітарні процедури до об'єктів регулювання; затримувати об'єкти регулювання для інспектування та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам;

- здійснювати державний контроль та нагляд, інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання; отримувати інформацію, необхідну для здійснення повноважень відповідно до закону;

- проводити відбір зразків з партії рослин і рослинних продуктів для проведення фітосанітарної експертизи відповідно до закону;

- видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов'язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів;

- надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків внаслідок ліквідації карантинних організмів;

- накладати у порядку, встановленому законом, адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин;

Стаття 12. Права та обов'язки осіб щодо карантину рослин

Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на відповідній території.

Особам, яким завдано шкоду внаслідок запровадження карантинного режиму або у зв'язку з проведенням робіт щодо ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

Особи, майно яких використовувалося з метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних організмів, мають право на відшкодування завданих їм збитків відповідно до закону та у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами, зобов'язані:

- виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи;

- виконувати розпорядження органів Державної служби з карантину рослин України щодо проведення відповідних карантинних заходів;

- зареєструватися у відповідній інспекції з карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону;

- подавати на вимогу спеціалістів Державної служби з карантину рослин України відомості про об'єкти регулювання;

- здійснювати систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах власності або користування, а також потужностей (об'єктів), на яких здійснюється виробництво або обіг рослин, продуктів рослинного походження з метою виявлення регульованих шкідливих організмів;

- надавати інспекторам з карантину рослин безперешкодно доступ до об'єктів регулювання на будь-якій стадії виробництва, переробки чи обігу для проведення інспектування, перевірки документації та відбору зразків від об'єктів регулювання для визнання їх фітосанітарного стану в порядку, передбаченому цим Законом;

- сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів; зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати та карантинні дозволи протягом одного року починаючи з дати видачі.

Правила фітосанітарного контролю є обов'язковими для

виконання органами державної влади та особами.

Особи та органи державної влади зобов'язані сприяти державним інспекторам з карантину рослин у виконанні ними своїх повноважень.

Розділ VI

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО КАРАНТИН РОСЛИН

Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про карантин рослин.

Особи, винні в порушенні законодавства про карантин рослин, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері карантину рослин несуть особи, винні у:

- поширенні карантинних організмів;

- порушенні вимог фітосанітарних заходів;

- невиконанні розпорядження державного інспектора з карантину

рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів;

- непроведенні реєстрації відповідно до статті 27 цього Закону;

- неповідомленні державного інспектора з карантину рослин про

виявлення регульованих шкідливих організмів;

- завезенні на територію України, вивезенні з карантинних зон

об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, та

їх реалізації;

- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють

державний контроль за додержанням законодавства про карантин

рослин.

Законами України може бути встановлено відповідальність і за

інші правопорушення у сфері карантину рослин.

м. Київ, 30 червня 1993 року

N 3348-XII

Практична робота № 20

Тема: Місцеві екологічні плани дій

Мета:ознайомити студентів з програмою місцевих екологічний дій, місцевим екологічним планом, впровадження екологічних заходів.

Теоретичні відомості

Програми місцевих екологічних дій - це програми, які відкривають широкі можливості для вирішення екологічних проблем силами громади, спираючись на безпосередню участь громадськості у прийнятті рішень місцевими органами влади. Вперше програми МЕП були впроваджені у Болгарії та Угорщині на початку 90х років XX століття,

Сприяння реалізації місцевих екологічних планів дій здійснюється також в координації з програмами технічної допомоги в Україні, Центральній і Східній Європі, включаючи Програму ООН з розвитку (ПТООН), Організацію з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Регіональні екологічні центри (РЕЦ) тощо.

Завдання:

- покращити стан довкілля громади шляхом упровадження низьковитратних заходів;

- підвищити інформованість громадськості з питань довкілля та необхідності участі громадськості у процесах опанування і впровадження природоохоронних заходів;

- зміцнити потенціал неурядових громадських організацій (НГО) України та інших організацій з метою сприяння органам місцевого самоврядування і влади у їхній діяльності з поліпшення стану довкілля в громадах;

- підвищити спроможність органів влади та НГО на місцях разом розробляти та впроваджувати екологічні програми, залучати фінансову допомогу державних і міжнародних організацій;

- створити мережу громад, організацій та експертів для надання постійної інформаційної та методологічної підтримки іншим громадам у впровадженні МЕП;

- спільними зусиллями українських громад сприяти вдосконаленню політики держави з питань охорони довкілля, соціального й економічного розвитку громад.

МЕП розробляються на таких принципах:

- широка громадська участь забезпечує врахування громадської думки під час прийняття рішень, просвіту та виховання громадськості, передбачає активне залучення громадян до місцевих екологічних дій;

- залучення зацікавлених сторін, тобто представників різних установ і прошарків населення (наприклад, місцевої влади, неурядових громадських організацій, промислових підприємств, бізнесового сектору, наукових установ тощо) та окремих мешканців, котрі або безпосередньо проводять певну діяльність у рамках МЕП, або сприяють місцевій владі у розробці та впровадженні МЕП;

- оцінка екологічних проблем або ситуації передбачає визначення та характеристику екологічних проблем, а також пояснення того, чому саме ці проблеми викликають занепокоєння. Оцінка спирається недоступну інформацію та раціональне використання наявних ресурсів;

- визначення екологічних пріоритетів, тобто проблем довкілля, пріоритетних для вирішення, базується на прозорих і взаємопогоджених критеріях із врахуванням точки зору широких кіл громадськості;

- розробка екологічного плану дій (ЕПД) передбачає визначення мети, завдань та індикаторів; розробку, аналіз і вибір альтернативних заходів, які проводяться за конкретними критеріями (наприклад, технічна спроможність, раціональність, витрат стосовно очікуваних результатів тощо); календарний план із вказаними необхідними ресурсами. План дій готується за участю членів громади та представників тих установ, які відповідальні за його здійснення. План дій приймається місцевою радою і періодично вдосконалюється;

- впровалження дій (заходів) передбачає створення наглядової структури (ради) з певними повноваженнями від місцевої ради та з відповідним фінансуванням за рахунок як нинішніх, так і зовнішніх джерел. Створеній раді переконливо рекомендується підготувати та підписати з установами угоди стосовно впровадження ними намічених планом заходів, з визначенням відповідальності та забов'язань. Цей момент є істотним для здійснення як короткострокових акцій, так і довготермінових заходів;

- контроль (моніторинг) і оцінка включає постійний процес контролю та оцінки стану довкілля: і впроваджених дій. При цьому результати оцінки надаються особам і організаціям, відповідальним за прийняття рішень, та усій громаді й використовуються для вдосконалення подальших заходів.

Предыдущая 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 171819 Следующая