ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1. Предмет логіки як науки. Специфіка основних логічних форм мислення

Тема 1. Предмет логіки як науки. Специфіка основних логічних форм мислення

Предмет логіки як науки.

Предметне визначення логіки як науки. Сутність пробле­ми мислення як опосередкованого й узагальненого відображення дійсності, яке здійснюється в логічних формах: понятті, судженні, умовиводі. Відмінність предмету логіки від предмету інших наук, що досліджують мислення: психології, кібернетики, фізіології вищої нервової діяльності тощо. Відмінність між формальною і діалектичною логікою. У мисленні формальна логіка вивчає структури побудови думки. Практичне значення логіки для майбутнього фахівця: юриста, економіста, фінансиста й т. ін.

Взаємозв’язок мислення і мови. Вімінність між природними і штучними мовами. Відмінність між істинністю і правильністю мислення.

Сутність проблем, які досліджували в античну добу Парменід, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель і представники школи стоїків. Дискусія між номіналістами, реалістами і концептуалістами в середньовічній логіці. Внесок Ф.Бекона, Р.Декарта і Г.Лейбніца в логіку Нового часу. Внесок у розвиток логіки у ХІХ – ХХ ст. Дж.Буля, Г.Фреге, Ч.Пірса, Л.Вітгенштейна, Р.Карнапа, Б.Рассела, А.Маркова та ін. Розглядаючи розвиток логіки в Україні, слід звернути увагу на доробок представників Києво-Могилянської академії, С.Порецького та ін. мислителів.

Основні поняття: логіка, форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення), форми абстрактного мислення (поняття, судження, умовивід), правильні та неправильні міркування, логічна форма міркування, формалізовані та природні мови.

План лекції:

1. Предметне визначення логіки як науки.

2. Мислення і мова.

3. Істинність і правильність мислення.

4. Історичні етапи розвитку логічного знання.

 

Питання для самостійної роботи

  1. Визначення логіки як науки,
  2. Теоретичне і практичне значення логіки.
  3. Істинність і правильність мислення.
  4. Природна і штучна мова.
  5. Ровиток логічних знань в Античну добу.
  6. Середньовічна (схоластична) логіка.
  7. Логіка у Новий час.
  8. Прогрес логіки у ХІХ-ХХ століттях.
  9. Розвиток логіки в Україні.

Питання до індивідуальної роботи:

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись стихійно?

2. Зробити порівняльний аналіз формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте й охарактеризуйте мову і мислення. Покажіть їх єдність і роль у науковому пізнанні.

4. Яку роль відіграє логіка у формуванні інтелектуальної культури людини?

 

Теми творчих робіт:

1. Основна проблематика логічної семіотики та прагматики.

2. Специфіка емпіричного й абстрактно-теоретичного відображення дійсності.

3. Основні логіко-філософські підходи до розуміння істини.

4. Соціальне призначення і функції логіки.

5. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

6. Роль логіки в професійній діяльності спеціалістів (юристів, економістів, фінансистів).

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

4. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

7. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. –К., 2002.

8. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

9. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

14. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

15. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

4. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.

5. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

6. Попович М. В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.

7. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

8. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

9. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

10. Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.

 

Т.2 Поняття як форма мислення

Визначення поняття як форми мислення. Поняття і слово. Теорія іменування в логіці. Види знаків. Обмеження на теорію іменування введені Р.Карнапом. Ознаки суттєві та несуттєві. Зміст та обсяг поняття. Закон зворотнього відношення між змістом і обсягом понять.

Види понять за обсягом і змістом: за кількістю елементів обсягу, за характером елементів обсягу, за типом елементів обсягу, за характером ознак. Відношення між поняттями за змістом. Види і підвиди відношень між поняттями за обсягом. Логічні операції над поняттями: визначення понять (дефініція), поділ понять, обмеження й узагальнення понять.

Основні поняття:поняття, категорія, термін, ознака (властивість), символ, зміст поняття, обсяг поняття, дефініція, поділ понять, класифікація, обмеження понять, узагальнення понять.

 

План лекції:

1. Загальна логічна характеристика поняття як форми мислення.

2. Види понять за обсягом і змістом.

3. Відношення між поняттями.

4. Логічні операції над поняттями.

 

Семінар: Специфіка поняття як форми мислення

1. Рівні пізнння.

2. Визначення поняття. Істотні та неістотні ознаки предмета.

3. Зміст і обсяг понять, сутність закону оберненого відношення між змістом й обсягом понять.

4. Види понять.

5. Види відношень сумісності і несумісності між обсягами понять.

6. Логічні операції над поняттями.

 

Питання для самостійної роботи

1. Логічні способи утворення понять.

2. Операція визначення понять (дефініція).

3. Операція поділу понять.

4. Логічні операції обмеження і узагальнення обсягів понять.

5. Логічні операціі над множинами: множення, додавання, віднімання, доповнення.

 

Питання і завдання до індивідуальної роботи:

1. Наведіть приклади за схемами відношень сумісності понять: тотожність, підпорядкування та часткого збігу (перетину).

2. Наведіть приклади за схемами відношень несумісності понять: суперечності, протилежності та співпідпорядкованості.

3. Наведіть приклади понять які не підлягають узагальненню.

4. Наведіть приклади логічної операції поділу понять за своїм фахом.

 

Теми творчих робіт:

1. Значення логічних операцій над поняттями для науки.

2. Класифікація і її роль в науці.

3. Становлення теорії множин в науці.

 

Основна література:

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

2. Бартон В.И. Логика. – Мн., 2001.

3. Бернов В.Ф. и др. Логика. Учебное пособие. – М., 1997.

4. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

5. Бочаров В.Л., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. - М., 1997.

6. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

7. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

8. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

15. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

16. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

17. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

18. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Бирюков Б. В. Теория смысла Готлоба Фреге. //Применение логики в науке и технике. –М., 1960.

3. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

4. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

5. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.

6. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

7. Почепцов Г.А. Русская семиотика: идеи, методы, персоналии, история. – М., 2001.

8. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

9. Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.

Питання до індивідуальної роботи

  1. Зробіть порівняльну характеристику структур форм мислення: умовиводу, судження та поняття.

2. Терміни, фігури і модуси простого категоричного умовиводу.

3. Наведіть приклади використання полісислогізмів, ентимем, епіхейрем.

4. Дилема, трилема і полілема як різновиди розділово-умовних умовиводів.

 

Теми творчих робіт:

1. Побудувати кросфорд з використанням операцій над простими судженнями.

2. Використання дедуктивних, індуктивних та традуктивних умовиводів у практичній діяльності людини.

3. Специфіка силогізмів: простого категоричного, складного (полі силогізму), ентимеми, епіхейреми.

4. Історія досліджень умовиводів побудованих із складних суджень.

5. Роль гіпотези в науці.

6. Гіпотеза та її роль у науково-практичній реальності.

7. Математична індукція та її використання в світі технологій.

8. Логічна характеристика аналогії та її практичне значення.

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

3. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

4. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

7. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

15. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

16. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

17. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

18. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

4. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

5. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

6. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

7. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

 

Питання до індивідуальної роботи

  1. Значення законів логіки для наукового дослідження.
  2. Другорядні закони логіки: закон подвійного заперечення, закон Д.Скотта, закони де Моргана, закони контрапозиції та ін.

 

Теми творчих робіт:

1. Співідношення формально-логічних та діалектичних законів.

2. Основні закони логіки як фундамент наукового знання.

3. Практичний аспект використання другорядних законів логіки.

 

Основна література:

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

2. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

3. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

4. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

5. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. –К., 2002.

6. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

7. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

8. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

9. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

10. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

11. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

4. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

 

Питання до індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте основні риси теорії аргументації та суперечки.

2. Сильні і слабкі аргументи.

3. Опишіть основні форми суперечки.

4. Практична користь від знання теорії аргументації.

 

Теми творчих робіт:

1. Зробіть практичну презентацію основних форм суперечки: дискусія, диспут, полеміка та дебати.

 

Основна література:

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

2. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

4. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

5. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

6. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

7. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

8. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

9. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

10. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

11. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

12. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

13. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

Допоміжна література:

1. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

2. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

3. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

4. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

 

Тема 1. Предмет логіки як науки. Специфіка основних логічних форм мислення

Предмет логіки як науки.

Предметне визначення логіки як науки. Сутність пробле­ми мислення як опосередкованого й узагальненого відображення дійсності, яке здійснюється в логічних формах: понятті, судженні, умовиводі. Відмінність предмету логіки від предмету інших наук, що досліджують мислення: психології, кібернетики, фізіології вищої нервової діяльності тощо. Відмінність між формальною і діалектичною логікою. У мисленні формальна логіка вивчає структури побудови думки. Практичне значення логіки для майбутнього фахівця: юриста, економіста, фінансиста й т. ін.

Взаємозв’язок мислення і мови. Вімінність між природними і штучними мовами. Відмінність між істинністю і правильністю мислення.

Сутність проблем, які досліджували в античну добу Парменід, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель і представники школи стоїків. Дискусія між номіналістами, реалістами і концептуалістами в середньовічній логіці. Внесок Ф.Бекона, Р.Декарта і Г.Лейбніца в логіку Нового часу. Внесок у розвиток логіки у ХІХ – ХХ ст. Дж.Буля, Г.Фреге, Ч.Пірса, Л.Вітгенштейна, Р.Карнапа, Б.Рассела, А.Маркова та ін. Розглядаючи розвиток логіки в Україні, слід звернути увагу на доробок представників Києво-Могилянської академії, С.Порецького та ін. мислителів.

Основні поняття: логіка, форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення), форми абстрактного мислення (поняття, судження, умовивід), правильні та неправильні міркування, логічна форма міркування, формалізовані та природні мови.

План лекції:

1. Предметне визначення логіки як науки.

2. Мислення і мова.

3. Істинність і правильність мислення.

4. Історичні етапи розвитку логічного знання.

 

Питання для самостійної роботи

  1. Визначення логіки як науки,
  2. Теоретичне і практичне значення логіки.
  3. Істинність і правильність мислення.
  4. Природна і штучна мова.
  5. Ровиток логічних знань в Античну добу.
  6. Середньовічна (схоластична) логіка.
  7. Логіка у Новий час.
  8. Прогрес логіки у ХІХ-ХХ століттях.
  9. Розвиток логіки в Україні.

Питання до індивідуальної роботи:

1. Що таке логічна культура? Чи може вона сформуватись стихійно?

2. Зробити порівняльний аналіз формальної та діалектичної логіки.

3. Визначте й охарактеризуйте мову і мислення. Покажіть їх єдність і роль у науковому пізнанні.

4. Яку роль відіграє логіка у формуванні інтелектуальної культури людини?

 

Теми творчих робіт:

1. Основна проблематика логічної семіотики та прагматики.

2. Специфіка емпіричного й абстрактно-теоретичного відображення дійсності.

3. Основні логіко-філософські підходи до розуміння істини.

4. Соціальне призначення і функції логіки.

5. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

6. Роль логіки в професійній діяльності спеціалістів (юристів, економістів, фінансистів).

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

4. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

5. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

7. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. –К., 2002.

8. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

9. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

14. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

15. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

4. Моррис Ч.У. Основания теории знаков. Пер. с англ. В.П. Мурат. //Семиотика. –М., 1983.-С.37-89.

5. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

6. Попович М. В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.

7. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

8. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

9. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

10. Фреге Г. Смысл и денотат. //Семиотика и информатика. Вып. 35. – М., 1997.-С.351-379.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти