ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Семінар: Специфіка судження як форми мислення.

1. Визначення судження. Судження і речення.

2. Види простих категоричних суджень за кількістю та якістю.

3. Розподіленість термінів в категоричних судженнях типу А, І, Е, О.

4. Відношення між судженнями.

5. Трансформація суджень.

6. Складні судження. Таблиця істинності складних суджень.

 

Питання до самостійної роботи:

1. Мова логіки висловлювань та предикатів.

2. Табличне визначення логічних сполучників, що застосовуються в складних судженнях.

3. Логічна структура суджень.

 

Питання і вправи до індивідуальної роботи:

1. Алетичні модальні судження.

2. Епістемічні модальні судження.

3. Деонтичні модальні судження.

4. Аксіологічні модальні судження.

5. Темпоральні модальні судження.

 

Теми творчих робіт:

1. Загальна характеристика судження як форми мислення.

2. Місце модальної логіки в сучасному науковому дискурсі.

3. Використання логічних сполучників в науково-технічній діяльності.

4. Розвиток пропозиційної логіки і логіки предикатів в XX ст.

5. Проблема співвідношення між істинністю і правдивістю суджень.

6. Співідношення двозначної і багатозначної логіки.

 

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

3. Бернов В.Ф. и др. Логика. Учебное пособие. – М., 1997.

4. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

5. Бочаров В.Л., Маркин В.И. Основы логики: Учебник. - М., 1997.

6. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

7. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

8. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. – М., 1991.

9. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

10. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

11. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

12. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки. –К., 2002.

13. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

14. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

15. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

16. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

17. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

18. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

19. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

20. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

21. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

22. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

4. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

5. Остин Дж. Чужое сознание. Пер. с англ. М.А. Дмитровской. //Философия, логика, язык. – М., 1987.-С.48-95.

6. Попович М. В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.

7. Почепцов Г.А. Русская семиотика: идеи, методы, персоналии, история. – М., 2001.

8. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

9. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

10. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

11. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

 

Т. 4 Умовивід як форма мислення. Види умовиводів.

Логічна характеристика умовиводу як форми мислення. Основні види умовиводів та їхня структура. Засновки, висновок і логічний перехід.

Побудова безпосередніх умовиводів із простих атрибутивних суджень за допомогою логічних операцій. Побудова безпосередніх умовиводів з використанням відношень за логічним квадратом. Побудова безпосередніх умовиводів із релятивних суджень. Побудова безпосередніх умовиводів із складних суджень.

Опосередковані дедуктивні умовиводи. Логічна характеристика простого категоричного силогізму. Терміни, фігури і модуси простого категоричного силогізму. Складні, скорочені і складноскорочені силогізми побудовані із простих категоричних суджень: полісилогізми, ентимеми, епіхейреми, сорити.

Основні види умовиводів побудованих із складних суджень: суторозділові умовиводи; розділово-категоричні умовиводи (стверджувально-заперечні і заперечно-стверджувальні); розділово-умовні умовиводи (дилеми, трилеми і полілеми); умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).

Недедуктивні умовиводи: повна і неповна індукція; аналогія властивостей і відношень. Гіпотеза з погляду логіки.

Основні поняття: умовивід, безпосередній умовивід, опосередкований умовивід, простий категоричний силогізм, полісилогізм, ентимема, епіхейрема, сорит, розділово-категоричний умовивід, розділово-умовний умовивід, дилема, трилема, полілема, умовно-категоричний умовивід, повна індукція, неповна індукція, аналогія властивостей, аналогія відношень, гіпотеза.

План лекції:

1. Загальна характеристика умовиводу як логічної форми мислення.

2. Класифікація умовидів.

3. Безпосередні умовиводи.

4. Види дедуктивних силогізмів.

5. Умовиводи із складних суджень.

6. Недедуктивні умовиводи: індукція та аналогія.

Семінар: Умовивід як форма мислення

1. Специфіка умовиводу як форми мислення.

2. Логічна характеристика безпосередніх умовиводів та їхніх видів: утворених на основі відношень за логічним квадратом; утворених за допомогою операцій над судженнями.

3. Основні види силогізмів (опосередкованих умовиводів із простих суджень).

4. Основні види умовиводів із складних суджень.

5. Повна і неповна індукція.

6. Аналогія відношень й аналогія властивостей.

Питання до самостійної роботи

1. Розкрийте специфіку простого категоричного силогізму.

2. Складні та складноскорочені умовиводи із простих категоричних суджень.

3. Розділові умовиводи.

4. Умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).

5. Розділово-умовні умовиводи.

6. Індукція з погляду логіки.

7. Специфіка традуктивних умовиводів

8. Гіпотеза з погляду логіки.

Питання до індивідуальної роботи

  1. Зробіть порівняльну характеристику структур форм мислення: умовиводу, судження та поняття.

2. Терміни, фігури і модуси простого категоричного умовиводу.

3. Наведіть приклади використання полісислогізмів, ентимем, епіхейрем.

4. Дилема, трилема і полілема як різновиди розділово-умовних умовиводів.

 

Теми творчих робіт:

1. Побудувати кросфорд з використанням операцій над простими судженнями.

2. Використання дедуктивних, індуктивних та традуктивних умовиводів у практичній діяльності людини.

3. Специфіка силогізмів: простого категоричного, складного (полі силогізму), ентимеми, епіхейреми.

4. Історія досліджень умовиводів побудованих із складних суджень.

5. Роль гіпотези в науці.

6. Гіпотеза та її роль у науково-практичній реальності.

7. Математична індукція та її використання в світі технологій.

8. Логічна характеристика аналогії та її практичне значення.

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

3. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

4. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

7. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

15. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

16. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

17. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

18. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

4. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

5. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

6. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

7. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

 

ЗМ. 5. Закони логіки. Доведення та спростування.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти