Технічна характеристика чотири кулькового пристрою тертя (4КПТ)

2.4.1 База 4КПТ- настільний вертикально - свердлильний
верстат СН-12А з електромотором АОП-31-4М потужністю
1,5 кВт;

2.4.2 Частота обертання шпинделя з верхньою кулькою в
патроні - 1480 хв^-1 ;

2.4.3 Діапазон осьового навантаження - від 0 до 8 ^.10³ Н;

2.4.4 Діаметр випробуваних кульок - 12,7 мм;

2.4.5 Сталь випробуваних кульок-ШХ15.

Порядок проведення роботи

а) режим тертя ковзання (2 години):

2.5.1 Перевірити рівень підготовки студентів до роботи.

2.5.2 Вивчити принцип роботи 4КПТ.

2.5.3 Перевірити мікрометром діаметри кульок для випробувань.

2.5.4 Підготовити три нижніх кульки для випробувань. Попередньо почистити їх бензином і висушити.

2.5.5 Закріпити верхню кульку в патроні шпинделя.

2.5.6 Заправити мастилом чашку з трьома кульками.

2.5.7 Підвести верхній патрон з кулькою до трьох нижніх
кульок.

2.5.8 Прикласти навантаження на коромисло згідно нормального ряду 1.

2.5.9 Включити електродвигун і зафіксувати час (секундоміром) випробувань згідно методики.

2.5.10 Відключити електродвигун.

2.5.11 Вийняти кульки і очистити їх від мастила.

2.5.12 Заміряти діаметр плями спрацювання під мікроскопом.

2.5.13 Дані випробувань (осьове навантаження, діаметр плями спрацювання) занести в таблицю 2.2).

Таблиця 2.2-Визначення фактичного індексу задиру

2.5.14 Визначити умовне навантаження, Q

2.5.15 Побудувати графічну залежність плями спрацювання від осьового навантаження.

б) режим тертя кочення (2год.).*

2.5.11 Заміряти час виникнення пітингу на верхній кульці.

2.5.12 Встановити навантаження, при якому виник пітинг на верхній кульці.

2.5.13 Побудувати графічну залежність числа циклів навантажень від часу роботи вузла тертя.

Рисунок 2.1 Рисунок 2.2

Рисунок 2.1 - Верстат СН-120 з випробувальним пристроєм: 1- електродвигун; 2- коромисло; 3- вантаж; 4-випробуваньний пристрій; 6- стіл; 7- вертикальна стійка; 8- механізм пе­реміщення.

Рисунок 2.2 - Випробувальний пристрій чотири кулькового пристрою тертя.

* Примітка:п.2.5.1 - 2.5.10 повторюється, як і при випробовуванні в режимі тертя ковзання.

Питання для самоперевірки

2.6.1 Які основні види спрацювання тіл кочення
зустрічаються в реальних машинах і обладнанні?

2.6.2 Які основні залежності зустрічаються в науці при терті і спрацюванні деталей машин?

2.6.3 Що таке спрацювання і інтенсивність спрацювання?

2.6.4 Дайте визначення зносостійкості деталі?

Список використаних джерел

1 Словарь - справочник по трению, износу и смазке
деталей машин.-Київ : Наукова думка. 1979,- 188с

2 ГаркуновД.Н. Триботехника. - М.: Машиностроение,
1985.

3 Костецький Б.И. Поверхностная прочность материалов при трении.-Київ: Техніка. 1976.

4 Крагельский И.В., Добчик М.Н., Комбалов В.С. Основы
расчетов на трение й износ,- М..: Машиностроение, 1977,-
526с.

5 Ясь Д.С., Подмоков Б.В., Дяденко Н.С. Испытания на
трение и износ.-Київ: Техніка, 1971.

Лабораторно-практичне заняття №3

Вивчення характерних видів зношування

Деталей турбобура

Мета заняття

3.1.1 Вивчити характерні неполадки, відмови і пошкодження деталей турбобура.

3.1.2. Установити характерні види зношування деталей
турбобура.

3.1.3 Вивчити характерні дефекти, поломки турбобура і
зарисувати їх.

3.1.4 Вивчити технологічні процеси розбирання, складання і регулювання секцій турбобура.

3.1.5 Ознайомитись із обладнанням і пристроями, які застосовуються при збиранні, складанні і регулюванні деталей турбобура.

Об’єкт проведення заняття

Цех по ремонту турбобурів на БВО Надвірнянської ЕГБ.

Тривалість заняття

Сумарне - 3 години( 2 години на об'єкті, 1 година - індивідуальна робота).

Порядок проведення заняття

3.4.1 Одержати інструктаж по техніці безпеки та конкретні
вказівки по роботі з урахуванням умов проведення

заняття.

3.4.2 Уважно розглянути; порядок розбирання турбобура,
неполадки, дефекти на деталях.

3.4.3 Установити характерні причини зносу деталей
турбобура.

3.4.4 Вивчити характерні види зношування деталей турбобура і співставити їх із державним стандартом,
технологічний процес розбирання, складання, порядок регулювання зібраних секцій турбобура.

3.4.5 Намалювати ескізи зношуваних деталей і їх поломок,

принципову схему складання турбобура.

3.4.6 Ознайомитись із засобами та організацією
профілактичних робіт по передбаченню аварій з
турбобуром на реальних свердловинах, порядком
випробовування турбобура на свердловині після
відновлення, контролем різьбових з'єднань турбобура
при відновленні.

Індивідуальна робота

3.5.1 Виконати ескізи зношення турбін і статорів турбобура.

3.5.2 Провести в робочому зошиті технологічний процес розбирання турбобура.

3.5.3 Намалювати принципову схему стенда для випробовування і випресовки вала з турбіною із корпуса турбобура.

Література

1 Единые норми времени на ремонт турбобуров. М.:НИИТруда,-1978.

2 Ионесян Ю.Р. й др. Турбобуры с подшипниками
качения,- М.: Кедра,-1971.

3 Турбобуры шпиндельные. Техническое описание и
инструкция по эксплуатации.-М.: Минхиммаш; 1981.