ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Де a - коефіцієнт поверхневого натягу рідини.

Звідси:

. (ІІ.15)

Коефіцієнт поверхневого натягу (КПН) дорівнює силі поверхневого натягу на довжині поверхневого ланцюга молекул, рівній 1 м.

Кожна рідина має своє значення a, якезалежить від сил міжмолекулярної взаємодії в ній. Тому експериментальне визначення КПН дає інформацію про силу взаємодії між молекулами рідини.

ІІ.12 Явища змочування і незмочування

Рідина при контакті з твердим тілом може змочувати його поверхню або не змочувати.

Змочуваннявідбувається тоді, коли сила притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла більша, ніж сила притягання між молекулами рідини.Незмочування – коли сила притягання між молекулами рідини більша, ніж сила притягання між молекулами рідини і молекулами твердого тіла.

Одна й та ж рідина одні тверді тіла змочує, а інші не змочує.

Ступінь змочування характеризують крайовим кутом змочування.

Крайовим кутом змочування qназивають кут між поверхнею твердого тіла і дотичною до поверхні рідини в місці її дотикання з твердим тілом (рис.ІІ.6).

Рис. ІІ.6

 

При повному змочуванні q =0, а при повному незмочуванні q= 180°.

Числові значення q для різних рідин, що контактують з різними твердими тілами, наводяться в довідкових таблицях.

 

ІІ.І3 Додатковий тиск під викривленою поверхнею рідин

Поверхня рідин в посудинах внаслідок змочування – ввігнута, а внаслідок незмочування – випукла. Якщо поверхня рідини ввігнута, то результуюча сила , що діє на найнижчі молекули з боку сусідніх молекул поверхні направлена вверх (при випуклій поверхні – вниз) (рис.ІІ.7). Ця сила, напрямок і величину якої знаходять, користуючись правилом паралелограма, обумовлює додатковий тиск , що у випадку ввігнутої поверхні направлений протилежно атмосферному тиску і гідростатичному тиску рідини.

 

 

Рис. ІІ.7

 

Для сферичних поверхонь рідин Лаплас установив:

Додатковий тиск прямо пропорційний коефіцієнту поверхневого натягу і обернено пропорційний радіусуRкривизни поверхні.

. (ІІ.16)

Цей вираз називають формулою Лапласа.Знак "+" – для ввігнутої поверхні, „ – ” – для випуклої поверхні вказує на те, що в першому випадку додатковий тиск направлений назовні рідини, а в другому – всередину.

 

ІІ.14 Капілярні явища. Формула Жюрена

Капілярами називають посудини з дуже малими діаметрами.

При дуже малих радіусах капілярів вся поверхня рідини викривлена (у випадку змочування меніск ввігнутий, а при незмочуванні – випуклий) і радіус кривизни R може бути дуже малим, що обумовлює достатньо великий додатковий тиск Δр (згідно з формулою ІІ.16). Цей тиск піднімає рідину в капілярі при ввігнутому меніску і опускає при випуклому відносно її рівня в резервуарі, з яким з’єднаний капіляр (рис.ІІ.8).

Підняття рідини припи-няється, коли додатковий тиск Δр = стає рівним гідро-статичному тиску рг = , тобто при умові:

=

де ρгустина рідини, h – висота піднят-

тя рідини, g – прискорення вільного падіння. Рис. ІІ.8

Звідси:

. (ІІ.17)

Врахуємо, що кут (рис.ІІ.8) дорівнює крайовому куту змочування θ (як кути, утворені взаємоперпендикулярними сторонами). Тоді: , а і формула (ІІ.17) набуває вигляду:

, (ІІ.18)

де r – радіус капіляра.

Це рівняння називають формулою Жюрена,який вперше отримав його.Користуючись нею можна визначити висоту h підняття рідини в капілярі (наприклад, в стеблі рослини), а значить і можливу висоту, до якої вона може вирости, якщо відомі значення r, α, (rдля різних речовин, зазвичай, відомі, як і значення , а значення α легко знайти експериментально).

ІІ.15 Пароутворення та його види. Конденсація

Пароутворенням називають перехід речовин із рідкого стану в газоподібний.

Питомою теплотою пароутворення λ називають кількість теплоти, яку необхідно затратити для перетворення одиниці маси (1 кг) рідини в пар при температурі пароутворення.

Для різних рідин чиселове значення λрізне, тому щовони складаються із різних молекул, сили притягання між якими неоднакові. Тому і різну енергію необхідно затратити для розриву міжмолекулярних зв’язків у різних рідинах.

Існує два процеси пароутворення – випаровування і кипіння.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти