|
Сутність платіжної системи та її складові
Обробка та передача електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем. Платіжна система - платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платіжна організація - юридична особа, яка є власником або одержала право на використання товарного та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи, і яка визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність відповідно до закону та договору. Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про поштовий зв'язок», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів. Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи. Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем) мають встановлювати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу з системи, принцип виконання документів на переказ, відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систему захисту інформації, порядок проведення реконсиляції та інші положення, визначені платіжною організацією. Реконсиляція - процедура контролю, яка полягає в ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох показників, визначених платіжною системою Правила відповідної платіжної системи, а також договори, що укладаються між учасниками цієї платіжної системи (крім внутрішньобанківських платіжних систем), повинні передбачати порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків нездатності виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань. Банківська установа визначає умови та порядок функціонування власної внутрішньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог закону та нормативно-правових актів Національного банку. Правила внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бу ти узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України. При проведенні переказу платіжні системи мають право здійснювати взаємозалік на основі клірингу або виконувати кожний документ на переказ окремо. Кліринг - механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взасмозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов'язань. Для формування та обробки документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, документів на переказ, документів на відкликання платіжні системи, а також банки повинні використовувати системи захисту інформації та мають право використовувати спеціальні платіжні засоби, ідентифікатори держателя спеціального платіжного засобу, програмно-технічні засоби й телекомунікаційні канали зв'язку. Порядок використання платіжними системами, а також окремими банками платіжних інструментів, програмно-технічних засобів, систем захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку визначається правилами цих систем та відповідними договорами з урахуванням вимог діючого законодавства. В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, у якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться: - системи міжбанківських розрахунків - призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків; - системи масових платежів - призначена для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів; - внутрішньобанківські платіжні системи - створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу коштів між його підрозділами. Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану з переказом, виключно після їх реєстрації в Національному банку України та отримання відповідного дозволу Національного банку України. Порядок реєстрації та отримання внутрішньодержавними небанківськими платіжними системами дозволу на здійснення діяльності, пов'язаної з переказом та відкликання дозволу, визначається Національним банком України. Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, і які уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи. Система електронних міжбанківських переказів Національного банку України (СЕМП НБУ) - система, що складається з системи електронних платежів та системи термінових переказів, координацію роботи яких забезпечує система моніторингу технічних рахунків. Додатковими складовими СЕМП є інформаційно-пошукова система, система резервування й відновлення функціонування СЕКШ. Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це складова CEMIJ, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської уст анови (платника) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу. Система електронних платежів Національного банку України - це державна система міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу' через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному башу України. Порядок функціонування СЕП НБУ прийняття й виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України. Національний банк України регламентує та забезпечує функціону вання СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу. Міжнародна платіжна система - платіжна система, у якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом, і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу. Банки, а також небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів, мають право укладати договори з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах. Ефективність функціонування платіжних систем залежить від чинної нормативно-правової бази, бухгалтерської та технологічної моделі здійснення платежів, технологічної інфраструктури та засобів захисту інформації (рисунок 4.1). Для проведення переказів можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі. Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України. Інструментами безготівкових розрахунків є пластикові картки, платіжні доручення, векселі, чеки, тощо. Платіжна система має відповідати таким вимогам (ознакам): - швидкості проведення розрахунків - оперативність проведення платежів забезпечує зменшення обсягів коштів у розрахунках та мінімізує затримку платежів; - зручності в користуванні засобами платіжної системи для всіх учасників та за всіма формами розрахунків;
- надійності переказу громових коштів - кожний переказ має бути захищеним надійною системою безпеки, що гарантує його доставку до конкретного одержувача; - своєчасності переказу грошових коштів - забезпечення термінів доставки коштів (скорочення інтервалу проходження платежу від платника до одержувача до мінімуму); - економності переказу грошових коштів, тобто коли вигоди від проведення операцій вищі за витрати на їх проведення; - платіжному сервісу - високому рівню обслуговування клієнтів; - мінімізації ризиків при проведенні платежів (захист інформації), тобто зменшенню ймовірності негативного впливу різноманітних подій на очікувані результати. Система захисту інформації повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на всіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Електронні документи на переказ, розрахункові документи та документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, що містять банківську таємницю, під час їх передавання засобами телекомунікаційного зв'язку повинні бути зашифровані згідно з вимогами відповідної платіжної системи, а за їх відсутності - відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку України. Порядок захисту та використання засобів захисту інформації щодо переказу визначається законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України та правилами платіжних систем, а для членів та учасників міжнародних платіжних систем - правилами цих систем, а за відсутності в таких правилах відповідних положень - законами України та нормативно- правовими актами Національного банку України. Захист інформації забезпечується суб'єктами переказу коштів шляхом обов'язкового впровадження та використання відповідної системи захисту, що складається з: - законодавчих актів України та інших нормативно-правових актів, а також внутрішніх нормативних актів суб'єктів переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з відповідною інформацією, а також відповідальність за порушення цих правил; - заходів охорони приміщень, технічного обладнання відповідної платіжної системи та персоналу суб'єкта переказу; - технологічних та програмно-апаратних засобів криптографічного захисту інформації, що обробляється в платіжній системі. Система захисту інформації повинна забезпечувати: - цілісність інформації, що передається в платіжній системі, та компонентів платіжної системи, - конфіденційність інформації під час її обробки, передавання та зберігання в платіжній системі; - неможливість відмови ініціатора від факту передавання та отримувача від факту прийняття документа на переказ, документа за операціями із застосуванням засобів ідентифікації, документа на відкликання; - забезпечення постійного та безперешкодного доступу до компонентів платіжної системи особам, які мають на це право або повноваження, визначені законодавством України, а також встановлені договором. Перераховані вище ознаки мають забезпечувати ефективність платіжної системи та виступати запорукою її успішного функціонування.
|
|
|