ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема: Основні поняття стилістики

Гарний стиль вміщено в серці

Дені Дідро

Контрольні питання:

1. Предмет і завдання стилістики.

2. Співвідношення стилістики мови і стилістики мовлення.

3. Взаємодія стилістики з різними науковими дисциплінами.

4. Індивідуальний стиль.

5. Нормативність мови.

6. Історія розвитку стилістики.

7. Проблема класифікації стилів української мови.

8. Конфесійний стиль.

9. Епістолярний стиль.

10. Жанр як одне з основних понять стилістики.

 

Література до теми:

1. Бибик С. Історична стилістика: стан і перспективи розвитку / С. Бибик // Лінгвістика: Зб. наук. пр. – Луганськ, 2004. – Вип. 1. – С. 39–44.

2. Бибик С. Стильова розмовна норма та розмовна лексика / Світлана Бибик // Культура слова. – 2011. – № 74. – С. 59–65.

3. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови. Навчальний посібник. Вид. 2. / Галина Волкотруб. – Тернопіль : Вид-во „Підручники і посібники”, 2008. – 255 с.

4. Єрмоленко С. Я. Стилістика / Єрмоленко С. Я. // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Укр. енциклопедія, 2000. – С. 600–601.

5. Єрмоленко С. Лінгвостилістика : основні поняття, напрями й методи дослідження / С. Єрмоленко // Мовознавство. – 2005. – № 3‒4. – С. 112–125.

6. Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови : Навч. посіб. / А. О. Капелюшний. – Вид. 2-ге, перероб. – Львів : ПАІС, 2007. – 400 с.

7. М’яснянкіна Л. І. Мова друкованої реклами / М’яснянкіна Л. І. – Львів : ЛНУ, 2004. – 76 с.

8. Терещенко С. Як вчимося сьогодні, так житимемо завтра (про мовну норму в освітній літературі) / Світлана Терещенко // Культура слова. – 2011. – № 75. – С. 180–185.

9. Шевченко Л. Л. Конфесійний стиль / Шевченко Л. Л. // Українська мова : Енциклопедія. – К. : Укр. енциклопедія, 2000. – С. 284.

10. Яцимірська М. Г. Мова засобів масової інформації кінця ХХ століття / Яцимірська М. Г. // Актуальні проблеми журналістики : Зб. наук. пр. – Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2001. – С. 485–490.

Завдання для самостійної роботи

Вправа 1.Розкрийте зміст понять: стиль життя, стиль поведінки, стиль праці, стиль керівництва, стиль одягу, архітектурний стиль, індивідуальний стиль письменника, стиль мовлення, стиль розмови, функціональний стиль літературної мови.

Вправа 2.Визначте, до яких стилів належать подані тексти. Аргументуйте Вашу відповідь.

Текст № 1

Демократичні перетворення, що відбуваються в суспільстві, потребують перегляду усталених підходів до навчання української мови в закладах освіти, і передовсім у загальноосвітній школі. Унаслідок русифікації, здійснюваної упродовж десятиліть, українська мова поступово виходила з багатьох сфер суспільного життя і виробництва, втрачала свою самобутність, красу й привабу, через що знижувався соціальний престиж загальноосвітньої школи з українською мовою навчання, занепадала мовна культура учнів та вчителів. Назріла потреба повернути у повсякденний вжиток споконвічну українську лексику, відродити українську мову як багату й милозвучну.

Лексичну систему сучасної української мови характеризують відкритість, динамізм, складність структури, нерівномірність і різні темпи розвитку окремих її шарів. Усі ці якості, як свідчить практика, створюють певні труднощі у вивченні лексики.

В умовах українсько-російської двомовності, що характеризує мовну ситуацію південно-східного регіону, гостро стоїть питання мовного виховання - виховання словом. Молодь у російськомовному оточенні спілкується переважно російською мовою. У дитячому віці людина перебуває під безпосереднім впливом мікросередовища родини, і, як слушно зазначають автори книги „Культура мовлення вчителя-словесника”, „первинні вияви мовленнєвої діяльності, як правило, визначає не реальна мовна ситуація (у широкому розумінні) чи індивідуальні особливості мовця, а його внутрішньородинні чи міжродинні зв’язки. У колі тісної взаємодії „батьки - діти” останнім відведено роль адресатів мовлення, які певною мірою вимушено сприймають запропонований код. Переважна більшість громадян України саме в родинному колі засвоює традиції неукраїнської мови”. Сьогодні значна частина мешканців спілкується суржиком, що останнім часом легалізувався і в засобах масової інформації. Звичайно, поряд з літературною мовою використання суржику з певною стилістичною метою є виправданим (З журналу).

Текст № 2

Спілкуються люди і всі інші живі істоти, звичайно, по-різному. Мовленнєва діяльність властива лише людині. Ви можете заперечити: а хіба немає якогось аналогу людської мови у тварин? Потреба у спілкуванні існує у всіх живих істот, зокрема й у тварин: усі ми знаємо, що вони спілкуються й між собою, і з людьми (досліджено, що кішки навіть розробили „спеціальну мову” для спілкування з людьми - своїми хазяями).

Комахи, птахи, тварини користуються різноманітними звуковими й кінетичними (руховими) засобами обміну інформацією. Проте взаємодію між ними вчені називають „біологічно доцільною спільною поведінкою, спрямованою на адаптацію до середовища й регульованою сигналізацією”.

Бджола, котра прилетіла зі взятком, інформує інших бджіл своїм „танцем”, – це також сигнал.

Дельфіни наслідують голос людини, навіть акценти. Вивчення мовного апарата дельфіна та аналіз звуків свідчать, що з 32 сигналів 10 є спільними для багатьох видів цих тварин. Учені припускають, що в дельфінів існує універсальна мова міжвидового спілкування.

Буває, що крик однієї ворони піднімає в повітря усю воронячу зграю. Усі також спостерігали, як двоє мурашок, зустрівшись, щось явно передають одна одній, спілкуючись вусиками-„антенами”; поспілкувалися - і ось уже потяглася низка мурашок до розсипаного десь у кутку підлоги цукру.

Поранений дельфін повідомляє про свою біду, і тоді інші дельфіни штовхають його на поверхню, щоб він міг передихнути, ковтнути повітря.

Бджоли спілкуються між собою беззвучно. Коли бджілка знаходить квітку, де багато нектару, вона повертається до вулика й починає по-особливому рухатись. За цими рухами інші бджоли дізнаються, де шукати нектар. Так, і в тварин існує розвинена система комунікацій - вони дійсно подають одна одній сигнали про якусь загрозу, про те, що поблизу є їжа; вони кричать, ревуть і співають, аби привабити пару тощо; вони можуть навіть виявляти недвозначні емоції - гнів, наляканість, радість, задоволення тощо (З журналу).

Текст № 3

Море

Високо в небі, майже над головою, стояло палюче сонце. Море переливалося мільйонами миготливих вогнів, ніби там золоті метелики тріпотіли крильцями. По всьому морю біліли дзеркальні смуги, а саме море було таке блакитне, мов небо, ні, ще блакитніше, бо небо було покрите легким туманом і помітно віддалялося від моря ген-ген десь на обрії.

Море спить. Точнісінько як людина. Високо здіймає груди, схропує сонно, ліниво. Так і здається: тільки стань біля нього, крикни на всю горлянку, і воно в одну мить прокинеться.

Але то тільки так здається. Коли море спить – уже ніяка сила його не розбудить. Спить собі – та й годі. Ліниво похлюпує об камінь хвильками, полощеться тихо, розніжено.

Я довго не придивлявся до того, як спить море. Постояв трохи – та й шубовсть у воду.

Коли б ви знали, яка то морська вода в липні! Сонце палить нестерпно, аж дихати нічим, піт з тебе ллється рікою, ну просто, здається, ти ходиш не по землі, а повзаєш по розпеченому залізу. І тут раптом тебе з голови до ніг обгортає бархатиста, чиста-чиста, прохолодна, ніжна, терпко-солонувата морська вода. Краса! Краса невимовна. Здається, так і хлюпався б у тій воді все життя й на берег би не вилазив.

Довго я плавав, аж поки не втомився. Виліз на берег і знову почав дивитись на море (За Ю. Збанацьким).

Текст № 4

Отче наш!

Сущий на небесах.

Нехай святиться Ім’я Твоє.

Нехай прийде царство Твоє,

Нехай буде воля Твоя,

Як на небі, так і на землі.

Хліб наш насущний

Дай нам на кожний день

І прости нам провини наші,

Як і ми прощаємо винуватцям нашим,

І не введи нас у спокусу,

Але визволи нас від лукавого,

Бо Твоє є царство і сила,

І слава повіки. Амінь.

 

Текст № 5

Коледж „Бакалавр”

оголошує набір студентів

на спеціальності за напрямками:

Ø юрист-економіст

Ø менеджер персоналу

Ø бухгалтер-економіст

Ø менеджер-комерсант

Випускники одержують диплом про вищу освіту першого рівня акредитації.

Забезпечуємо підручниками, допомагаємо у працевлаштуванні.

Передбачено стажування за кордоном для тих, хто бажає вивчати англійську мову.

Професіоналізм – запорука Вашого успіху!

Тел. для довідок: (0642)55-43-18,

(0642)51-12-26.

Текст № 6

– Це ще фігня, – підсумував я їхні скарги. – От на другому курсі у нас один доцент пішов з іспиту, начебто чаю попити. Ну, народ, звичайно, зразу по шпори поліз – хто куди. А він, виявляється, все на відеокамеру знімав. Потім прокрутив – ото ми червоніли!

– Ні фіга собі! А оцінки як? В смислі „валив”?

– Та ні, нормально. Але уже після оцінок показував. На мораль давив.

– Ну, це ще нічого (Брати Капранови).

Вправа 3.Напишіть твір на одну з тем:

1. Лист улюбленому письменникові.

2. Привабливість і труднощі моєї майбутньої професії.

3. Немає найкращої пори року, крім…

4. Мій стиль життя.

Практичне заняття № 2

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти