У процесі виховання не може бути стандартних ситуацій і стандартних підходів до використання способів виховного впливу. Адже педагогіка щонайперше є мистецтвом. Тому слушною залишається думка А.С.Макаренка: “… ніякого засобу не можна розглядати відокремлено від системи. Ніякого засобу взагалі, хоч би який ви взяли, не можна визнати ні добрим, ні поганим, якщо ми розглядатимемо його окремо від інших засобів, від цілої системи, від цілого комплексу впливів”1.

У використанні методів виховання не можливі рецепти. Треба вивчати закони психічних явищ, співставляти власні дії з соціально-психологічними законами та обставинами.

Оптимальний вибір методу має відповідати такими умовам:

- органічний зв’язок з метою, завданнями школи;

- жоден з методів не слід універсалізувати, потрібна система методів;

- вибір методів диктують конкретні завдання і зміст виховного заходу,конкретні умови, в яких здійснюється виховний вплив;

- при виборі методу слідвраховувати індивідуальні та вікові особливості учнів,організованість колективу.

Література:

1. Бех І.Д. Проблема методів виховання у сучасній школі // Педагогіка і психологія. –1996. -№4. –С.136-140.

2. Бех І.Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології // Педагогіка і психологія. –1999. -№3. –С.5-14.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. –К.: Вища шк., 1997. – 304с.

4. Клевченя М.С., Красневська Г.М. Психологія педагогічної діяльності /Під ред. Ф.І.Іващенко. – М., 1980.

5. Макаренко А.С. Методи виховання // Твори: В 7-ми т. –Т.5. – К.: Рад. школа, 1954.

6. Методика воспитательной работы // Под ред. Л.И.Рувинского. –М.: Просвещение, 1989.

7. Педагогика: Учеб. пособие / В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. –М.: Школа-Пресс, 1997. –С.226-240.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Позакласна виховна робота

Позакласна виховна робота - здійснювана в позаурочний час різноманітна діяльність учнів під керівництвом учителів-вихователів.

Вона спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, розвиток їх творчого потенціалу, реалізацію нахилів і здібностей у різних сферах діяльності і спілкування.

Школа – це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а живе. Тому виховна робота будується так, щоб сприяти становленню особистості, як творця і проектувальника життя, гармонізації і гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, діалогу, компетентного вибору особистого життєвого шляху.

Класний керівник є передусім організатором підготовки і проведення позакласних виховних заходів, діючи у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій, які діють у позашкільних закладах.

Виховний захід – організована діяльність колективу, спрямована на досягнення певної виховної мети.

Позакласна виховна робота спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Характерним для позакласної роботи є добровільний характер участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільна спрямованість (зміст відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціатива та самодіяльність учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій).

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховноїроботи.

Форми виховної роботи – варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу.

Форма – засіб організації, існування та вираження змісту предмета, явища, процесу.

До них відносять класні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути, вечори і ранки (тематичні, розважальні), свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, конкурси колективні творчі справи та ін.

Класна година – форма позакласної виховної роботи, передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування класного керівника з учнями на рівні педагогіки співробітництва з метою формування у них соціальної зрілості.

Щоб досягти ефективності класної години класному керівникові напередодні її проведення треба подумати над таким: “Якою вона буде? Кому потрібна вона – педагогу чи учням? Які можливі результати?” Це справить свій вплив на вибір теми класної години, особливості підготовки та проведення її.

У процесі її підготовки та проведення актуальними є такі правила:

- класні години слід проводити систематично;

- не варто влаштовувати на класних годинах педагогічних “розборок” випадків життєдіяльності учнів, що накопичилися впродовж певного часу;

- на кожну годину бажано виносити розгляд питання, яке викликає в учнів інтерес, сприятиме задоволенню їх інтересів;

- проведення класної години має відбуватися за чітким планом;

- цікавий матеріал під час класної години спонукає учнів до вільного висловлювання своїх думок;

- забезпечення мажорного тону в спілкуванні учнів;

- заохочення учнів до вільного висловлювання думок, не дорікаючи їм за помилковість суджень;

- врахування особливості соціально-психічного розвитку дітей певного віку;

- створення умови для психічного і соціального розвитку школярів у процесі вільного спілкування;

- увага до культури запитань учнів, уміння слухати відповіді, спілкуватися, виявляти терпимість;

- повага до думок, особливо нестандартних;

- залучення всіх учнів до розмови, не залишаючи поза увагою несміливих;

- вивчення інтересів учнів для визначення подальших тем класних годин;

- проведення класних годин не тільки у школі, а й в музеях, на природі, за місцем роботи батьків та ін.

Етична бесіда.Це – форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів умінь і навичок в моральній поведінці, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.

У повсякденному житті повідомлення учням про моральні норми і правила тлумачення їх відбуваються постійно. Джерелами такої інформації є реальна дійсність, перебування дитини в сім'ї, навчальна робота на уроці, зміст освіти, засоби масової інформації та ін. Але цей процес є стихійним, недостатньо сприяє формуванню істинних переконань. У дітей різних вікових груп під впливом стихійності складаються хибні уявлення про моральні цінності. Тому в навчально-виховній роботі з дітьми необхідно надати цьому процесу системності, науковості, щоб сформувати в них надійний фундамент моральних цінностей.

Цій меті служить етична бесіда. В основі її - прийом діалогу. Сама вона сприяє узагальненню дитячих спостережень, вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм. Так на основі “первинного” матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.

У системі підготовки і проведення етичних бесід важливим є дотримання певних методичних правил:

- бесіди проводить класний керівник або вихователь групи продовженого дня;

- тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1-4 класи – 25-30 хвилин, 5-7 класи – 30-40 хвилин, 8-11 класи – до 45 хвилин;

- підготовка до бесіди має займати 5-6 днів;

- тема бесіди залежить від віку учнів, рівня розвитку первинного колективу, стиля взаємин в колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;

- проведення бесід включає такі основні етапи: підготовчий, проведення бесіди, наступна діяльність школярів, оцінка вчителем рівня сформованості моральних норм і навичок;

- залучення усіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;

- стимулювання школярів до соціальної активності під час бесіди;

- використання цікавого матеріалу, педагогічної ситуації, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності;

- продування плану бесіди, виділення опорних моральних понять, які мають стати основою формування у школярів моральних вмінь і звичок;

- визначення для учнів конкретних завдань для підготовки до бесіди, які викликали б у них певний інтерес;

- аналіз особливості впливу бесіди на поведінку вихованців, класного колективу в цілому;

- продовження роботи щодо проблем, порушених у бесіді: домашні завдання, колективна робота опрацювання матеріалу, що стосується теми (пошуки нових матеріалів, підготовка тематичних газет та ін.).

У розвитку школярів настає такий період, коли вони не задовольняються інформацією класного керівника про правила і форми поведінки, підвищенням рівня соціального розвитку юнаків і дівчат формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися у складних моральних обставинах, здатність до філософського мислення. Тому старшокласники більш схильні до участі у диспутах– усних публічних спорах при обговоренні наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуків істини.

Зустрічі з відомими людьми.Влаштовують з профорієнтаційною метою (запрошують представників різних професій, викладачів вищих навчальних закладів), морального, громадянського виховання (зустрічі з героями афганцями, працівниками міліції) тощо.

Обговорення книг, читацька конференція. Передбачає пропаганду художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізацію їх самостійності в оцінках, судженнях, думках. Під час підготовки учні готують виступи з окреслених проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підсумовуючи результати, вчитель зосереджується на найважливіших висновках.

Виставки. Присвячують результатам дитячої творчості в галузі праці, образотворчого мистецтва, краєзнавчих, туристичних походів. До підготовчої роботи залучають усіх учнів. Екскурсоводи-школярі пояснюють, відповідають на запитання, організовують обмін досвідом.

Масові свята. Організують як дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, дитячої книги та ін. Приймають участь всі учні школи. Вони дізнаються про нові твори мистецтва, зустрічаються з письменниками, поетами, художниками, композиторами, знайомляться з їх творчими планами.

Змагання. Спрямовані на стимулювання інтересів, здібностей, породжують активність серед учнів. Фізкультурно-спортивні змагання (класні, паралелі, шкільні, міжшкільні) пропагують спорт, здоровий образ життя. Виховуючо-оздоровчий ефект їх залежить від ретельної підготовки, врахування можливостей, стану здоров’я кожної дитини.

Конкурси, олімпіади. Форма розвитку талантів, виявлення творчих можливостей дітей, їх обдарувань. Проводять конкурси (дитячого малюнка, трудових поробок, технічних конструкцій, комп’ютерних гравців), олімпіади (з математики, фізики, хімії, інших предметів) за встановленим графіком, заздалегідь повідомляють учнів, визначають відповідальних. Переможців оголошують публічно в урочистій обстановці.

Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8910 11 12 13 14 15 16 Следующая