ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Орієнтовні тестові завдання до розділу «Частини мови»

1.3 поданими прийменниками утвори сполучення прикметників з імен­никами.

Біля, через, по, від, за.

2. 1. Подані сполучення прикметників з іменниками запиши спочатку в давальному відмінку, а потім у місцевому.

Висока полонина, глибока річка, вечірня пора.

- Зроби висновок.

- Прочитай речення. Визнач відмінок виділеного іменника.

Швидко звикають тварини до лісової їдальні.

1. Родовий. 2.Давальний. 3. Місцевий.

- Познач правильні форми сполучення іменників у давальному відмінку.

18.Другу Олексію.

19.Другові Олексію.

20.Другу Олексієві.

- Познач стовпчики іменників жіночого роду в орудному відмінку без помилок.

1. Тінню, 2. Повістю 3. Ніччю любов’ю радістю сілью молоддю щирістю вдячністю

- Познач значком «+», якому реченні допущено помилку у формі виді­лених іменників.

Пароплави пливуть по морям, а машини їдуть по дорогам.

Пароплави пливутьжоршщ а машини їдуть дорогами.

Пароплави пливуть по морях, а машини їдуть по дорогах.

- У якому часі дієслова змінюються за родами?

5.У теперішньому.

6.У минулому.

7.У майбутньому.

- Не з дієсловами завжди пишеться:

а) разом;

17.окремо;

в) через дефіс.

- Продовжи висловлювання:

Неозначена форма дієслова не вказує ні на час,....

- Визнач, у якому стовпчику числівники записні в правильній формі (обведи номер стовпчика).

1. п’ятьдесяти 2. п’ятдесяти 3. п’ятидесяти

шістьдесяти шістдесяти шестидесяти

сімдесяти сімдесяти семидесяти

- Запиши математичні вирази словами, використавши прийменники

від, до:

75 - 16 = 59 64 + 14= 78

- Запиши різними способами показання годинника.

12 год 45 хв

- Розподіли подані прислівники в три стовпчики відповідно до питань.

Коли? Дві Які

Затишно, вранці, угорі, внизу, привітно, взимку, мелодійно, опівдні, пра­вильно, згори, високо, уночі, навперейми, навкруги, сьогодні.

- Серед поданих слів вибери і познач(+) прислівник.

4) Весело.

5) Веселився.

6) Веселий.

- Прочитай і визнач, у якому рядку є лише особові займенники, а інших частин мови немає.

Я, ти, він, воно, ви, ми, вони.

Вона, ми, діти, нас, вас, тебе, мені.

Ти, вони, над, я, мене, при, тобі.

Він, нами, тобою, мені, тобі, її.

- Визнач,у якому рядку наведено лише займенники першої особи. Ми, мною, тобою, нами.

Я, нас, мені, нами, мене, нам.

Нами, я, вам, він, ми, вони.

- Визнач, які займенники пропущені в цих реченнях.

... малюємо.... читаєте.... відпочивають.... слухаю музику, дочитала цікаву книжку. ... заплакало.... приготуйтеся слухати.

- Допиши речення.

Прикметники найчастіше пов’язуються в реченні з....

Прислівники найчастіше пов’зуються в реченні з....

ЗВУКИ І БУКВИ

1. Запиши слова в алфавітному порядку, зважаючи на першу, другу, тре­тю, четверту і п’яту літери.

Травичка, повітря, океан, чайка, хвилина, буран, горобина, земля, хвиля, росинка, острів, верховина, село, травень, струмок, верхів’я, стрункий, зеле­на, рослина, бур’ян, сестра, чарівний, вершина, повість, горбочок, серпень, тривога, вишня.

- Запиши і підкресли у кожному ряду слово, за допомогою якого можна пояснити правопис усіх інших слів.

Листочки, листва, листопад, листок, листя, листоноша.

Вечірній, вечоріє, вечір, вечеря, надвечір’я.

Весняний, веснянка, весна, навесні, веснонька, напровесні.

- Прочитай. Подумай, які букви пропущено в словах.

ІД..МО, ХОД..Ш, нес..те,сид..мо, відвед.'.ш, приходиш, ПОСІ..Ш, принес.'.м, пи ш..мо, проекте, скаж..ш, прибіж.'.ш, зал.'.шиш.

- Утвори слова в такий спосіб: у кожному ряду з першого слова перший звук запиши буквою, з другого слова другий звук запиши буквою, з третього слова третій звук запиши буквою і т. д.

4) Лялька, сіно, літо, собака, молоко.

5) Риба, солома, лобода, молоко, хвіст, собака.

6) Гриб, сорока, сірник, ворона, голубка, вересень, молодець.

Вважаємо, що в системі професійної підготовки майбутнього вчителя

початкових класів у педагогічному навчальному закладі — на заняттях з курсу сучасної української мови, з методики навчання мови, у процесі під­готовки і проведення педагогічної практики зазначеними мовленнєвими навичками спілкування повинні насамперед оволодіти студенти — майбутні вчителі, яким доведеться формувати ці вміння в майбутніх вихованців. Без органічного засвоєння педагогічними наставниками цих умінь, які мають перерости у звичку, у правило спілкування, сподіватися на успіх майбутніх учителів у цій роботі не доводиться.

Основним орієнтиром педагогічної професійної освіти називають фор­мування особистості, яка творчо мислить, здатна саморозвиватися й адап­туватися в соціумі. Узагальнений образ сучасного вчителя, за підсумками досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, має поєднувати такі ключові характеристики: активність, ініціативність, рішучість, комунікабельність, персональну відповідальність, схильність аналізувати й здійснювати само­контроль, упевненість у собі, уміння працювати в колективі, уміння фор­мувати дитячий колектив та ін.

Щоб сформувати такого вчителя й водночас не перевантажити його дру­горядною інформацією, слід подбати, з одного боку, про високий коефіцієнт корисної дії набутих ним теоретичних знань, а з другого, - про надійні й ефективні механізми перетворення їх у практичний досвід.

Усвідомлення суті цих питань сприяє раціональному добору форм, мето­дів, прийомів і засобів навчання. Адже цілком очевидно, що навчити спіл­куватися, виховати гарного співрозмовника неможливо без застосування інноваційних форм і методів, оскільки вони відображають динамічні зміни в навколишньому світі й орієнтовані на розвиток різноманітних форм мис­лення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості.


4) Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови

О. Ю. Прищепа

Від сучасної інколи суспільство вимагає виховання громадян, здатних ефек­тивно взаємодіяти в соціумі: пізнавати нове, передавати важливе, сприймати цікаве, щоб досягати успіху в будь-якій навчальній діяльності, а в майбутньому “ й у будь-якій сфері життя. Великого значення в цьому набуває ключова кому­нікативна компетентність. У Державному стандарті початкової загальної освіти основною змістовою лінією визначена мовленнєва компетентність — складник комунікативної. Мовленнєва компетентність формується на конкретному змісті предмета «Українська мова» і передбачає оволодіння учнями відповідними предметними компетенціями, які в навчальній програмі представлені в дер­жавних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Результати констатувального експерименту дають підстави для висно­вку, що розвиток мовленнєвої компетентності учнів початкової школи по­требує вдосконалення.

Метою формувального експерименту була перевірка ефективності роз­робленої системи завдань і методики її застосування в процесі формування мовленнєвої компетентності в учнів 1-4-х класів.

У процесі формувального експерименту передбачалося розв’язання та­ких завдань:

11. визначення ефективних умов і засобів формування мовленнєвої ком­петентності учнів 1-4-х класів;

12. з’ясування доступності учням 1-4-х класів змісту розроблених завдань для навчання усного і писемного мовлення;

13. визначення оптимальності обсягів навчальних завдань для формування мовленнєвої компетентності у молодших школярів.

14. визначення ефективності розробленої методики формування мовлен­нєвої компетентності у молодших школярів.

Головними умовами розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів передбачено: врахування вікових, психофізіологічних особливос­тей становлення мовленнєвої діяльності дітей молодшого шкільного віку; психологічна, педагогічна й методична готовність учителя до організації формування складників мовленнєвої компетентності - усного й писемного мовлення; особистісний досвід учня; роль однолітків; наявність навчально- методичної літератури.

Під час створення методики формування мовленнєвої компетентності ми орієнтувалися на визначені в науці критерії: зв’язність висловлювання; повнота змісту; послідовність висловлювання; правильність синтаксичних конструкцій; орфографічна грамотність; лексичне багатство.

Крім того, враховувалися такі показники: емоційність (у діалозі); до­тримання норм літературного мовлення; голосовий бік (темп, дикція, ін- 174


тонація); вияви творчості; словниковий запас; побудова тексту (діалог із монологом, риторичними запитаннями, з віршами).

У процесі формувального експерименту ми дотримувалися принципу комунікативного спрямування навчання, який мовленнєву компетентність розглядає не лише як основну мету, на досягнення якої слід орієнтувати навчання мови, а і як засіб досягнення цієї мети.

З метою формування кожної зі складових мовленнєвої компетентності добиралися й створювалися завдання, які б відповідали віковим особли­востям школярів, змісту та програмовим завданням навчального предмета.

Основними критеріями добору, створення пропонованих учням завдань стали: відповідність навчальній меті теми уроку української мови, віковим можливостям.

Вони поділялися: за формою організації на фронтальні, групові, індиві­дуальні; за організацією навчальної діяльності на репродуктивні, продук­тивні, пошукові, творчі; за формою виконання на усні й письмові.

У кожному класі проводилися підготовчий та основний етапи навчання.

На підготовчому етапі пропонувалася система завдань:

3) для активізації органів мовлення:

15. вправляння у злитому вимовлянні приголосних звуків за матеріалами підготовчого і букварного періодів. Пропонувалися сторінки букваря, на яких учитель вибирав предмет, називаючи тільки приголосні звуки, і діти мали назвати цей предмет;

16. вправляння у чіткому промовлянні незнайомих скоромовок-спотиканок у різних темпах під оголошений ритм учителя (постукування олівцем по столу, плесканням долонь тощо);

4) для розвитку графічних навичок письма:

17. графічні тренувальні вправи для розвитку зорово-рухової координації та аналітичного сприйняття. Пропонувалися завдання на продовження різ­ної форми ліній, попадання в ціль, вміщення форми у контур, накладання штрихів на малюнок предмета, виокремлення предмета з «павутиння» ліній;

18. вправи для розвитку швидкості письма. Пропонувалися вправи для індивідуального й фронтального виконання протягом 30 с.

Система завдань для формування мовленнєвої компетентності в осно­вний період відповідала таким вимогам:

19. чітке визначення мети завдання;

20. формулювання завдання подається стисло, у ньому зазначено, що і як робити ; для кожного мікроперіоду учнів добиралися свої слова;

21. визначення кількості завдань (для кожного мікроперіоду учнів) з метою формування певної навички.

Певні види завдань вводилися в навчальний процес на ігровій основі та такі, що сприяли би засвоєнню матеріалу, передбаченого програмою для учнів 1-4-х класів.


Завдання пропонувались під час уроку так (на початку, в середині), щоб зберегти його цілісність.

Спостереження показують, що недорозвиток усного мовлення дитини зберігається до закінчення шкільного навчання і негативно впливає на на­вчання писемного мовлення. Тому з перших днів перебування у школі осо­бливу увагу ми звертали на таких учнів, на помилки, яких вони припуска­ються під час промовляння звуків у словах, узгодженні слів.

Розвиток мовленнєвої діяльності учнів - не стихійний, а керований учителем процес. Цей розвиток починається з міжособистісних стосунків учителя з кожною дитиною. Навчання мовлення відбувалося не тільки на уроці, а й на перерві, біля учительського стола, дошки, в коридорі. Увагу пропонувалося звертати на виправлення мовлення дітей у таких умовах, тобто створювати правильне мовленнєве середовище.

В експериментальному дослідженні брали участь діти з різним рівнем мовленнєвої підготовки. Знання вчителя про ступінь підготовленості кожної дитини були необхідною умовою до подальшого розвитку мовлення — як усного, так і писемного. В учнів першого мікроперіоду часто трапляються помилки у вимові й наголошуванні слів. Закріплення правильної вимови й наголосу в дітей відбувається протягом тривалого періоду, якщо вчитель працює тільки фронтально. Тому в експерименті ми пропонували 1-2 хв уроку приділяти учням з індивідуальними особливостями мовлення.

Причину неправильної вимови найчастіше потрібно шукати в недостат­ній рухливості м’язів артикуляційного апарату. Учитель, виявивши дефекти в мовленні дітей, мав терміново над цим працювати, адже неправильне промовляння слова заважатиме дитині в оволодінні грамотою. Навіть якщо більшість учнів вимовляє правильно всі фонеми, увага приділялася роботі над звуковою стороною мовлення. Підвищенню культури мовлення дітей, розвитку інтонаційної виразності, темпу добре сприяло розучування ско­ромовок, прислів’їв, а також слухання казок, віршів у виконанні акторів (у запису). Однак ніщо не замінить багатого, виразного мовлення самого вчителя, адже він є еталоном для маленького учня. Вчителеві пропонувалося читати певні тексти, вправи, формулювання завдань. Наприклад, у форму­люванні завдання «Назви слова, у яких три склади» вчитель виділяє голо­сом слова («назви», «три склади»), які є основними для виконання вправи.

Пропонуємо приклади завдань.

3) й клас

1. Вправи для розвитку фонематичного слухуЗа матеріалами підготовчого періоду букваря.

Вчитель, після опрацювання сторінки букваря, виставляє на дошку два предмети (малюнки), один з яких був зображений на сторінці букваря. Потім


нимовляє тільки приголосні звуки з назви того предмета, який був на сторін­ці букваря. Діти називають предмет, у назві якого є ці звуки, і вимовляють їх ще раз. Учитель пропонує назвати наступний предмет на сторінці букваря і промовляє задані звуки ще і ще, поки більшість дітей не впізнають слово.

гск - ГУСКА
КРВ - КОРОВА
вчк - ОВЕЧКА
Л н - ОЛЕНЬ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти