ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Під час розмови по телефону дотримуйся таких правил.

1. Привітайся з тим, хто взяв трубку.

2. Назви своє ім’я.

3. Якщо трубку взяв не той, з ким ти хочеш поговорити, чемно попроси покликати його.

4. Якщо той, з ким ти хочеш поговорити, не може підійти до трубки, вибачся і попрощайся з тим, хто тобі відповів.

5. Під час розмови будь чемним, не перебивай співрозмовника.

6. По телефону довго не розмовляй.

7. Наприкінці розмови попрощайся.

45. Яких правил не дотримався хлопчик?

46. Розіграйте цей діалог із сусідом по парті: хтось буде хлопчиком, а хтось - мамою Андрія. Побудуйте свій діалог без помилок.

Завдання:

Побудуйте із сусідом по парті діалог «Вітання з днем народження». Ви­беріть, хто кого буде вітати. Прочитайте, як треба приймати вітання.

1. Будь привітним зі своїми гостями.

2. Подякуй за вітання і подарунок.

3. Щоб зробити гостеві приємне, розгорни подарунок і скажи, що він тобі подобається.

4. Якщо подарунок тобі не дуже сподобався або ти вже маєш таку річ, не говори про це гостеві, щоб не поставити його в незручне становище.

Текст 3. Якось діти засперечались про ввічливість.

47. Ось, наприклад, якщо я сиджу в автобусі, - сказала Марійка, - а за­ходить бабуся, я їй одразу поступлюся місцем!

48. Це кожен дурень знає, - закричав Андрійко. - А ще треба сказати: «Сідайте, будь ласка!» Зрозуміла, тютя?

- Ти що, з глузду з 'їхав? - не змовчав Дениско. - Треба сказати цій бабу­сі: «Чи не бажаєте присісти, бабусю? Я можу поступитися вам місцем. Сідайте, будь ласка, прошу!» Ясно? А то вона ще не захоче сісти на твоє дурне місце.

49. Та поки ти будеш говорити свої довжелезні припрошення, бабуся може зовсім вилізе з автобуса!


Не турбуйся! Вона не тат спритна, як ти. Ці старі такі незграбні! Поки пролізе, півгодини пройде.

Запитання:

50. Чи можна учасників цієї розмови назвати ввічливими дітьми? До­ведіть свою думку.

Що б ви їм порадили?

З метою вправляння учнів у правильному й доречному вживанні формул мовленнєвого етикету та формування в молодших школярів етики спілку­вання експериментальною методикою передбачалось складання діалогів за ситуативними малюнками, словесно описаними ситуаціями на теми: «У театрі», «На виставці», «У магазині», «На вулиці», «У транспорті» «В їдальні», «У гостях».

Загальнокультурний складник соціокультурної компетентності молод­шого школяра передбачає володіння знаннями про особливості української національної культури, звичаї, традиції, свята і використання цих знань у мовленнєвій практиці; вживання у власному мовленні найвідоміших малих українських фольклорних форм; сформованість морально-етичних якостей.

З метою формування зазначених компонентів соціокультурної компе­тентності в процесі навчання української мови під час експериментально­го навчання ми використовували народознавчий матеріал; тексти, в яких розкриваються сторінки історичного минулого України; інформацію про відомих українців минулого й сьогодення; залучали і готували дітей до про­ведення народних та релігійних свят, обрядів, ознайомлювали з історією їх виникнення; використовували тексти на морально-етичну тематику для побудови переказів, репродукції картин для написання тексту за картиною.

Наведемо окремі фрагменти експериментальної методики.

Під час вивчення слів, які звучать однаково, але мають різне значення, учням було запропоновано прочитати такі речення:

1. Неподалік від берега чайки намить зависали в повітрі і з криком пада­ли на воду. 2. Козаки швидко сіли в чайки і попливли від небезпечного берега.

Далі проводилась бесіда за такими запитаннями:

Про яких чайок йдеться в першому реченні?

-Чи в другому реченні чайками названо також птахів?

51.Що ви знаєте про човни-чайки?

Після власних повідомлень учням цікаво було послухати розповідь такого змісту:

Запорозькі козаки будували вузькі, довгі, легкі в русі човни і називали їх чайками, мабуть тому, що вони були обшиті просмоленими снопиками очерету і зовні нагадували птахів, котрі, склавши крила, погойдувалися на хвилях. Порожнистий очерет додавав човнам плавучості. Чайка мала перевагу над морським кораблем - коли виникала потреба хутко змінити напрям руху, вона не розверталась. Гребці просто пересідали на лавах і вже

5а секунду гребли у зворотному напрямку, тому що корма (задня частина човна) і ніс (передня його частина) у чайки були однаково гострі.

Така інформація не тільки зацікавила школярів, збагатила їх знаннями про історичне минуле України, а й сприяла пробудженню почуття гордості

за кмітливість і винахідливість наших предків.

З почуттям гордості за Україну був сприйнятий текст про перший трам­вай у Європі.

Виявляється, перший у Європі трамвай пустили в Києві.

Наприкінці дев’ятнадцятого століття у великих містах популярна дула конка-вагончик, яку по рейках тягли коні. У Києві такий транспорт пра­цювати не міг через гористу місцевість. _

Все змінилось після створення парового трамвая. Однак і він не хотів долати круті підйоми. У цей час було винайдено електродвигун і спеціальні проводи. Годі, в 1892 році, в Києві пустили перший у Європі трамвай

Нововведення швидко завоювало популярність серед киян. А невдовзі трамваї почали курсувати по вулицях багатьох міст Європи і Роси. Укра­їнські інженери почали диктувати моду в трамвайній справі. У столиці України вперше у світі було пущено здвоєний трамвай, а пізніше - тролей­бус. Три підряд зчеплені вагони теж уперше з явились у Києві.

(з газети).

З великим інтересом молодші школярі сприймали народознавчий мате­ріал Засвоєння мовних знань на основі текстів, у яких ішлося про українські національні обереги, народні звичаї, традиції, обряди сприяло формуванню в учнів національної свідомості, допомагало збагнути глибину свого на­ціонального коріння, пробудило інтерес до української народної культури і бажання примножувати її, прищепило любов і повагу до предків, гордість за свій народ. Пропонуємо декілька зразків таких текстів. ^

Текст 1. В Україні був звичай, а в деяких родинах, селах є й сьогодні: на щастя дарувати рушник. Він залишався у дітей і переходив до наступних поколінь, як сімейна реліквія. Реліквія - це все те, що переходить до дітей і внуків на згадку про батьків. Родинною реліквією були також вишита сорочка, скатертина, скриня, фотографії.

Після сприймання такого тексту доцільними були запитання такого змісту.

52. Чи є сімейні реліквії у ваших родинах? Які саме?

53. Від кого вони перейшли у вашу сім’ю?

54. Як вони використовуються у вашій родині?

Текст 2. Споконвіку батько в сім ’ї вважався господарем. На нього по­кладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати и та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьків наказ були законом для дітей. Тому батька поважали в сім 'і, він був авторитетом.

Запитання до тексту:

-Хто головний у вашій сім’ї? Чому?

-Як ставляться інші члени вашої родини до голови сім ї?

Текст 3. Одне з найвеличніших свят календаря, яким започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі йменується просто Різдвом. Розпочи­нається воно опівночі після Святвечора між 6 і 7 січня. У давнину це була Коляда - свято народження Сонця. З прийняттям християнства його було приурочено до дня народження Ісуса Христа,

Першими про народження Христа сповіщали діти. Вони йшли до одно­сельців і вітали їх зі святом Різдва, співали колядки, а ті пригощали коляд­ників ласощами, грішми. У день Різдва люди віталися по особливому:

- Христос рождається!

- Славімо його!

Запитання до тексту:

- Як святкують Різдво у вашій сім’ї?

- Чи знаєте ви колядки? Які саме?

- Чи ходите колядувати?

- Чи приходять до вашої оселі колядники? Як їх зустрічають у вашій родині? Чим пригощають?

Текст 4. Івана Купала святкують 7 липня. Основні символи свята, на­вколо яких у давнину відбувалися дійства, були купальське вогнище - символ Сонця і Купало - солом ’яне опудало, вдягнуте у жіночу сорочку. Голову йому квітчали стрічками, а на шию чіпляли намисто.

На свято Івана Купала дівчата й хлопці виходили зі співами за село, обкладали Купало соломою та кропивою і запалювали. Коли вогнище спа­лахувало, вони бралися за руки й перестрибували через вогонь. Якщо пара не роз єднувала рук, то це був знак, що хлопець з дівчиною одружаться.

По всій Україні вірили в цілющу силу трав, зібраних уранці на Івана Купала.

Запитання до тексту:

- Чи доводилося вам бачити святкування Івана Купала? Де саме?

- Хто з вас брав участь в обрядових дійствах цього свята?

Важливе місце у формуванні соціокультурної компетентності молодших

школярів на уроках української мови відводилось роботі над збагаченням мовлення учнів малими фольклорними формами — лічилками, примовками, мирилками, які діти молодшого шкільного віку залюбки вивчали напам’ять і використовували під час рухливих ігор, розваг. У процесі педагогічних спо­стережень, анкетування і бесід з учнями 1-4-х класів з’ясувалося, що діти знають і використовують в іграх здебільшого російські лічилки та мирилки, бо не знають українських.

Пропонуємо зразки роботи над малими фольклорними формами.

Текст 1. Раз, два, три, чотири - кицю грамоти учили: не читати, не писати, а за мишками ганяти.

Запитання:

-Поміркуйте, чому цей текст називається лічилкою?

Коли використовуються лічилки?

Які лічилки ви знаєте?

Текст 2.

Дай скоріш мізинчик свій,

Зачепи його за мій.

Мізин-мізин-мізинець —

Помирив нас, молодець!

Запитання:

Чому цей текст називається мирилкою?

-Коли використовуються мирилки?

-Які мирилки ви знаєте?

Завдання:

—Розрізни, де лічилка, а де мирилка. Доведи свою думку.

1) Приступаємо до гри!

М’яч один, а нас аж три.

Грав я сам, і грали вдвох, а тепер пограєм втрьох!

2) Ти - не ворог, я - не ворог.

Нам сваритись просто сором.

Помирились, помирились,

Щоб ніколи не сварились.

Розвиткові загальнокультурного рівня молодших школярів сприяло озна­йомлення з народними й релігійними святами, які відзначають українці. Особливо зацікавила дітей інформація про походження цих свят, а також безпосередня участь у них. Тому в нашій методиці використовувались тек­сти про Святого Миколая, Вертеп, Водохреще, День матері, походження писанки та інші. Діти залюбки вивчали колядки, щедрівки, співанки, при­мовки, веснянки, які супроводжують ці свята. Значно підвищилась моти­вація до вивчення цих малих фольклорних форм, коли дітям повідомили, що вони будуть виконувати їх під час проведення шкільних ранків, свят, обрядових дійств.

Наводимо приклади використаних з цією метою текстів, запитань і за­вдань.

Текст 1. Найрадісніше свято навесні - Великдень.

За тиждень до Великодня на Вербну неділю святили вербу. Нею хльос­кали дітей і примовляли:

Не я б'ю - верба б ’є, за тижденьВеликдень.

А у великодню суботу писалися писанки. Люди робили це з великою любов’ю. Вимальовували різні візерунки, квіти, птахів, сонце.

На Великдень святили паски, яйця, ковбасу. Повернувшись із церкви до­дому, вся сім ’я сідала до столу, щоб скуштувати свяченого.

(За Василем Скуратівським)

Запитання:

- Яке найрадісніше свято навесні?

- Що робили за тиждень до Великодня?

- Яку примовку казали у Вербну неділю? Що при цьому робили?

- Як готувалися до Великодня?

- Що робили на Великдень ?

- Як святкують Великдень у ваших родинах?

Текст 2.Десь колядують ще на Святий вечір, десь - на перший день Різдва. Першими йдуть колядувати діти. Хорошим знаком вважали, коли першими колядниками були хлопці — тоді наступний рік буде щасливим. У колядках прославляли господарів, їхніх дітей.

Запитання:

- Які колядки, щедрівки, засівалки визнаєте? Заспівайте їх.

Завдання для роботи в групах:

- Об єднайтеся в групи по чотири — пять осіб. Прочитайте подані нижче колядку, щедрівку, засівалку.

- Розучіть їх і заспівайте на Різдво під час колядування, у Щедрий вечір під час щедрування, на свято Василя під час засівання.

1) Коляд, коляд, колядниця, добра з медом паляниця,

а без меду не така, дайте, дядьку, п'ятака.

2) Ой рано-рано кури запіли.

Щедрий вечір, добрий вечір!

А ще раніше Ганнуся встала.

Ганнуся встала, личко вмивала, свою світлицю гарно прибрала, хороші гості все виглядала.

По цій же мові будьте здорові!

Добрий вечір!

3) На щастя, на здоров ’я, на Новий рік, аби нам родило краще, як торік, жито, пшениця, всяка пашниця.

Коноплі по стелю, сорочка по землю,

а льон по коліна. Аби у вас, хрещених, голова не боліла.

Будьте здорові! З Новіш роком! З Василем!

Формуванню загальнокультурної компетентності учнів сприяло озна­йомлення їх з інформацією про відомих українців минулого і сьогодення — художників, музикантів, письменників, спортсменів, артистів, винахідни­ків. Особливий інтерес викликали і запам’ятались цікаві події з життя цих людей. Тому доступні тексти про це ми використовували для аудіювання, написання переказу, аналізу певного мовного матеріалу. Пропонуємо кілька

із них:

1. Середульшій доньці київського князя Ярослава Мудрого судилася незвичайна доля. Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха 1. Коли її чоловік помер, а син був ще малий, Анна стала королевою Франції. Вона підписувала всі важливі папери. На старовинних документах стоять і хрес­тики короля Генріха, бо він був неписьменний.

Ще Анна привезла до Франції багато книг із бібліотеки свого батька. Читала їх сама, вчила читати свого сина і французьких дітей.

(За М. Слабошпицьким)

2. Катерина Білокур - відома українська народна художниця. Вона на­родилася в селянській сім’ї у 1900 році. До школи не ходила, самотужки навчилася читати й писати. Всупереч волі своїх рідних, малювала картини з квітів. Для цього власноруч робила пензлики та фарби.

Вона ніде не вчилася малювати, але коли три її картини потрапили до Парижу, сам Пабло Пікассо - відомий у світі художник, визнав геніальність українки. Весь світ облетіли його слова:«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!».

3. Микола Лисенко походив зі старовинного козацького роду. Займатися музикою почав з п ’яти років і виявив неабиякі здібності. Його талант роз­крився завдяки матері. Годинами хлопчик добирав різні мелодії на роялі. Всі були здивовані його чудовою музичною пам’яттю і смаком. Лисенко був здібний до науки взагалі. Гімназію він закінчив зі срібною медаллю. Був успішним випускником Лейпцизької консерваторії.

Ставши композитором, Микола Лисенко подарував світові безліч музич­них творів - від мініатюр до опер. Він був і є гордістю України.

(За Л. Архимович, М. Гордійчуком)

Як підтвердив експеримент, важливу роль у формуванні соціокультурної компетентності молодших школярів у процесі навчання української мови відіграють тексти на морально-етичну тематику. Аналіз позитивних і нега­тивних вчинків персонажів, пошук відповіді на запитання: «Як би ти вчинив у такій ситуації?», «Що б ти порадив героєві сюжету?», «Кому з персонажів ти співчуваєш?» і подібні готують дітей до реалій життя, формують готов­ність знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій. Тому для написання розповідей чи міркувань ми пропонували школярам продовжити текст за початком, у якому змодельовано проблемну ситуацію, або придумати кін- цівку такого тексту. Наведемо зразки таких завдань:

1. Прочитайте зачин тексту.

На урок праці всі учні принесли картон, щоб вирізати ялинкові іграшки, а Дмитрик забув. Глянув навколо - всі працюють, а він без діла сидить.


- Продовжіть текст. Напишіть, що зробили однокласники хлопчика? Як ви ставитеся до Дмитрика - співчуваєте йому чи засуджуєте?

2. Прочитайте текст.

На шкільній ділянці діти працювали дружно. Усі намагалися виконати роботу добре.

Тарас теж старався. Але в нього не виходило швидко, і він відставав від товаришів. Ось уже майже всі учні закінчили копати свої ділянки, а Тарасу

залишалося ще чимало. Хлопчик почав хвилюватися: «Коли ж я встигну все скопати?»

Завдання:

- Придумайте кінцівку тексту. Напишіть, як могла закінчитися ця іс­торія. Які почуття викликає у вас Тарас - він вас дратує, ви його засуджу­єте чи співчуваєте хлопчикові?

3. Прочитайте текст.

Вулицею йде старенька бабуся. Вона несе кошик з яблуками. Раптом кошик випав у бабусі з рук, і яблука розсипалися.

Назустріч їй біг хлопчик. Він поспішав до школи.

Завдання:

Продовжіть текст. Напишіть, як міг вчинити хлопчик. Що для вас важливіше - не запізнитися на урок чи допомогти бабусі?

З метою формування культури поведінки молодших школярів та здат­ності доцільно й правильно вживати формули мовленнєвого етикету нами використовувались тексти, проблемні завдання, аналіз або розігрування життєвих ситуацій. Наприклад:

Завдання 1

Дмитрик запросив свого однокласника Сергійка в гості. Він назвав свою вулицю, номер будинку і квартири. А ще сказав, що поруч із його будинком є аптека. Сергійко знайшов потрібну вулицю, а будинок відшукати не міг Тоді вирішив звернутися по допомогу до перехожих. Як йому правильно це

- Виберіть правильну, на вашу думку, форму звертання:

Тітко, де тут аптека?

Ей, пацани! Покажіть дорогу до аптеки!

Вибачте, підкажіть, будь ласка, як пройти до аптеки? Завдання 2

- Чи можна розмову по телефону почати такими словами:

1) Богдан удома?

2) А Марину можна?

-Як ви розпочинаєте свою розмову по телефону?

Завдання 3

Доберіть правильні слова в таких ситуаціях:


1. Ранок. Ви йдете до школи і по дорозі зустріли однокласників. Як при­вітаєтеся з ними?

2. У школі ви побачили вчителя. Хто першим повинен привітатися. Як ви привітаєтесь з учителем?

3. Ви йдете зі школи додому. Як попрощаєтеся з учителькою? З това­ришами?

4. На вулиці ви зустріли сусіда - старенького дідуся. Якими словами ви його привітаєте?

5. Вечір. Батьки прийшли з роботи. Якими словами засвідчите, що ви їм раді?

6. Що ви кажете батькам, коли лягаєте спати?

Навчальна ситуація

Уяви, що в день народження тобі подарували дві однакові машинки. Як

ти відреагуєш на це: .

1) -Дуже дякую! Тепер у мене буде дві однакові машинки і ми будемо

гратись удвох!

2) -Дякую! Але в мене така вже є!

Текст 1

Євген горіхи роздає: Ти ж бач, горіхів не стає...

- Оце - моє, оце - твоє... А в вас такий Євгенко є,

-А це чиє? що так горіхи роздає?

- Це теж моє!

Л. Пшенична

Запитання:

- Яким був Євген? Доведіть свою думку.

- Поміркуєте, яку цій ситуації можна провчити Євгена? (Сказати. «Якщо ти вважаєш, що поділив справедливо, то давай поміняємось - мої

горіхи нехай будуть тобі, а твої -мені».)

У процесі експериментального навчання з’ясувалось, що соціокультур- ний розвиток молодшого школяра має перебувати в полі зору вчителя на кожному уроці української мови. Виховній меті уроку потрібно приділяти увагу не меншу, ніж навчальній і розвивальній. Адже багатий духовний світ дитини, різнобічна ерудиція та орієнтація в реаліях життя допоможуть молодшому школяреві адаптуватися в соціальному середовищі, яке його оточує, знайти своє місце й реалізувати свої здібності та прагнення.

Перевірка сформованості компетентності.З метою вивчення рівня сформованості в молодших школярів соціокультурної компетентності ми використовували завдання різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння навчальної інформації, на застосування набутих умінь, спосо­бів діяльності, певного досвіду в нестандартних навчальних та життєвих ситуаціях. Щодо змісту перевірних завдань, то орієнтиром під час їх добору були складники соціокультурної компетентності.

Зокрема, складниками соціокультурної компетентності першокласників є:

• знання назви своєї країни та її столиці, найпростіших формул мовлен­нєвого етикету;

• уміння правильно записати назву рідної держави та її столиці, слова

ввічливості;

• готовність правильно вчинити в конкретній життєвій ситуації і здат­ність доречно використати при цьому ввічливі слова.

Зважаючи на зазначене, для контрольного зрізу в 1-му класі ми дібрали завдання такого змісту: н

1. Допиши речення.

Моя країна називається

2. Прочитай назви міст. Яке з них є столицею нашої країни? Підкресли

назву столиці.

Львів, Житомир, Київ, Полтава.

3. Запиши слова ввічливості, які ти знаєш.

4. Прочитай текст.

Ти сидиш в автобусі біля вікна. Тобі цікаво розглядати за вікном нові будинки. На зупинці в автобус заходить бабуся.

- Запиши, що ти зробиш у такій ситуації, які слова при цьому скажеш.

Під час оцінювання результатів виконаних завдань пріоритетним у вста­новленні рівня компетентності було виконання завдання 4, яким переві­рялася готовність учня правильно вчинити в конкретній життєвій ситуації і здатність доречно використати при цьому ввічливі слова. Рівень сформованості соціокультурної компетентності першокласників визначався за вимогами, наведеними в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Визначення рівнів сформованості соціокультурної компетентності

Рівень навчальних досягнень Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий Учень неправильно назвав свою країну або помилився у вибо­рі назви її столиці; записав 1-3 ввічливих слова; зробив спробу написати, як вчинить у запропонованій ситуації, однак його ви­словлювання виявилось незрозумілих]
Середній Учень правильно назвав свою країну, однак припустився помил­ки у записі її назви; неправильно вибрав назву столиці нашої країни; записав 2-5 ввічивих слів; написав, як вийти із ситуа­ції, однак не дібрав ввічливих слів
Достатній   Учень правильно назвав свою країну, однак припустився помил­ки в записі її назви; правильно вибрав назву столиці нашої краї­ни; записав 4 і більше ввічливих слів; знайшов вихід із ситуації, дібрав ввічливі слова, однак виклав думки не дуже чітко

Високий Учень правильно назвав свою країну і без помилок записав її назву; правильно вибрав назву столиці нашої країни; записав 4 і більше ввічливих слів; знайшов правильний вихід із ситуації, зрозуміло пояснив свої дії при цьому, правильно дібрав усі слова ввічливості, які можна використати у запропонованій ситуації

З метою встановлення рівня сформованою сощокультурної компеїені- ності учнів 2-го класу ми виявляли такі її складники.

. знання назв своєї Батьківщини та її столиці, державних символів Укра­їни, малих фольклорних форм (лічилок і скоромовок), наивідоміших на- подних і релігійних свят;

. уміння правильно записувати назви своєї Батьківщини та н столиці,

. здатність добирати формули мовленнєвого етикету в конкретних жит­тєвих ситуаціях, правильно їх записувати,

. готовність учнів знаходити правильний вихід із запропонованої жит­тєвої ситуації, використовувати потрібні формули мовленнєвого етикету. Для виконання поставленої мети ми використали завдання такого змісту.

1. Допиши речення.

Моя Батьківщина називається____________________________________.

Її столицею є місто______________________________________________.

2. Із поданих слів вибери назви державних символів України. Підкресли їх.

Україна, держава, прапор, столиця, гімн, кордон, герб.

3. Які ти знаєш лічилки чи скоромовки? Запиши.

4. Запиши назви відомих тобі народних чи релігійних свят.

5. Запиши слова ввічливості, які використаєш у таких ситуаціях:

При зустрічі з другом - ____________________________________.

 

Поступаючись місцем бабусі в автобусі_____________________________.

6. Прочитай вірш.

Сашко

Сашко в трамваї повному,- розсівся від «як слід»...

А біля нього згорблений стоїть старенький дід.

Хтось до Сашка звертається: - Чи вас у школі вчать, як місце дати старшому, як старших поважать?

- Та вчать, - Сашко відказує, - але це якарз розпочались канікули - ніхто не учить нас!...

Напиши, як би ти поступив на місці Сашка, які слова при цьому ви-

Підходи до визначення рівня сформованості соціокультурної компетент­ності другокласників такі самі, як і першокласників, тобто пріоритетним у визначенні рівня компетентності було виконання завдань 5 і 6, якими пере­вірялися здатність другокласників добирати формули мовленнєвого етикету


в конкретних життєвих ситуаціях та правильно їх записувати і готовність учнів знаходити правильний вихід із запропонованої життєвої ситуації, за­стосовуючи потрібні формули мовленнєвого етикету.

Визначення рівнів засвоєння другокласниками передбачених соціокуль- турною змістовою лінією початкового курсу української мови знань і вмінь, а також готовності використовувати їх у життєвих ситуаціях здійснювалось за вимогами, поданими в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Визначення рівнів сформованості соціокультурної компетентності другокласників

Рівень навчальних досягнень Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий Учень правильно назвав лише свою Батьківщину або тільки ч столицю; правильно вибрав назви 1-2 державних символів України; записав 1-2 малих фольклорних форми, назви 1-3 на­родних чи релігійних свят; правильно дібрав формулу мовленнє­вого етикету в одній запропонованій ситуації; зробив спробу на­писати, як треба вчинити в запропонованій ситуації, однак його висловлювання виявилось заплутаним і не згюзумілим
Середній Учень правильно назвав свою Батьківщину та її столицю, однак припустився помилки у записі однієї чи обох назв; правильно вибрав назви усіх державних символів України, однак зарахував до символів інші назви; записав 2—3 малих фольклорних форми, назви 2-5 народних чи релігійних свят; правильно дібрав фор­мули мовленнєвого етикету в 2-3 запропонованих ситуаціях; на­писав, як вчинить у запропонованій ситуації, однак не згадав про необхідні слова ввічливості
Достатній Учень правильно назвав свою Батьківщину та її столицю, однак міг припуститися помилки у записі однієї з назв; правильно ви­брав назви всіх державних символів України, але міг зарахувати до символів інші назви; записав 3 і більше малих фольклорних форм, назви 4 і більше народних чи релігійних свят; правильно дібрав формули мовленнєвого етикету в 3-4 запропонованих ситуаціях, знайшов вихід із ситуації, дібрав ввічливі слова, однак пояснив свої дії не дуже чітко
Високий Учень правильно записав назви своєї Батьківщини та її столиці; правильно вибрав назви всіх державних символів України; за­писав 3 і більше малих фольклорних форм, назви 4 і більше на­родних чи релігійних свят, правильно дібрав і записав формули мовленнєвого етикету в 4 запропонованих ситуаціях; знайшов правильний вихід із ситуації, зрозуміло пояснив свої дії, пра­вильно дібрав усі слова ввічливості, які можна використати під час розв’язання запропонованої ситуації

Для встановлення рівня сформованості соціокультурної компетентності учнів 3-го класу ми ставили за мету з’ясувати:

• знання учнями державних і національних символів України, україн­ських прислів’їв і приказок, народних прикмет;

• здатність застосовувати формули мовленнєвого етикету,

• готовність учнів належним чином поводитись у конкретній життєвій ситуації, використовати доречні формули мовленнєвого етикету і правильно їх записувати.

Сформованість зазначених складників соціокультурної компетентності третьокласників ми перевіряли шляхом використання таких завдань.

1. Запиши державні символи України. Напиши, що ти про них знаєш.

2. Продовжи приспів'я і приказки.

Хочеш їсти калачі,_______________________________________.

Де сім господинь,_______________________________________.

Книжка вчить_______________________________________.

Ситий голодному _______________________________________.

3. Продовжи речення.

Національні символи Українице: верба,__________________________.

4. Які народні прикмети тобі відомі? Запиши їх.

5. Покажи стрілочками, до якої групи належать подані слова ввічли­вості.

Будь ласка.

До зустрічі. • • Запрошення

Добрий день.

Завітайте до нас. • • Прощання

Перепрошую.

На добраніч. • • Вітання

Привіт.

Відвідайте, будь ласка. • • Прохання

Здрастуй.

Вибачте, будь ласка. • • Вибачення

На все добре.

6. Прочитай текст.

Вулицею йшла старенька бабуся. Вона несла корзину з яблуками. Раптом спіткнулася. Корзина випала у бабусі з рук і яблука розстались. Назустріч їй біг хлопчик. Він зупинився і сказав: «Я Вам дуже співчуваю, бабусю! Будьте обережнішою». І побіг далі.

- Напиши, чи можна хлопчика назвати чемним. Як би ти зробив на його

місці, які слова при цьому використав.

Пріоритетними у визначенні рівня сформованості соціокультурної ком­петентності були результати виконання завдань 5 і 6, якими перевірявся рівень засвоєння третьокласниками формул мовленнєвого етикету і готов­ність учнів належним чином поводитись у конкретній життєвій ситуації, використовуючи доречні формули мовленнєвого етикету.

Рівні засвоєння третьокласниками знань і вмінь соціокультурного склад­ника змісту початкової мовної освіти, а також готовності учнів застосовува­ти набуті знання й уміння в життєвих ситуаціях визначались за вимогами наведеними в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Визначення рівнів сформованої соціокультурної компетентності

третьокласників

Рівень навчальних досягнень Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий Учень назвав не всі державні символи України, не написав жод­ної інформації про те, що вони собою являють чи символізують; правильно написав продовження 1 прислів’я чи приказки; пра­вильно дописав 1 національний символ України, написав 1 на­родну прикмету; правильно визначив призначення 1-3 запропо­нованих формул мовленнєвого етикету; зробив спробу оцінити поведінку персонажа розповіді, однак висловився не дуже зрозу­міло, не запропонував виходу із запропонованої ситуації, не на­звав доцільних формул мовленнєвого етикету
Середній Учень правильно назвав усі державні символи України, однак висловив певну інформацію лише про 1 чи 2 із них; правильно написав продовження 2 прислів’їв і приказок; правильно допи­сав 2-3 національних символи України; написав 2-3 народних прикмети; правильно визначив призначення 4-7 запропонова­них формул мовленнєвого етикету; оцінив поведінку персонажа розповіді, однак не запропонував раціонального виходу із даної ситуації, не назвав доцільні для цього випадку формули мовлен­нєвого етикету
Достатній Учень правильно назвав усі державні символи України, висловив певну інформацію про те, що вони собою являють; правильно написав продовження 3 прислів’їв і приказок; правильно дописав 3 і більше національних символів України; написав 3 і більше народних прикмет; правильно визначив призначення 8-10 запро­понованих формул мовленнєвого етикету; правильно оцінив по­ведінку персонажа розповіді, запропонував раціональний вихід із запропонованої ситуації, однак не назвав доцільних для цього випадку формул мовленнєвогоетикету
Високий Учень правильно назвав усі: державні символи України, написав, що вони собою являють, що Символізують; правильно написав про­довження 4 прислів'їв і приказок; дописав 3 і більше національних символів України; написав 3 і більше народних прикмет; правиль­но визначив призначення 11 запропонованих формул мовленнєвого етикету; правильно оцінив поведінку персонажа розповіді, запропо­нував раціональний вихід із запропонованої ситуації, назвав доціль­ні для цього випадку формули мовленнєвого етикету

Складниками соціокультурної компетентності учнів 4-го класу є:

• знання народних прислів’їв і приказок, українських народних пісень,

реалій українського національного побуту;

• знання відомих українців, чим вони прославились і вміння правильно записати їхні імена й коротку інформацію про них;

• уміння у письмовій формі представити свою країну та п символіку;

• володіння формулами мовленнєвого етикету;

• здатність аналізувати життєву ситуацію на предмет дотримання правил етикету під час спілкування і робити висновки.

Рівень сформованості соціокультурної компетентності в учнів 4-го класу виявлявся за допомогою завдань такого змісту.

1. Уяви, що ти листуєшся з ровесником із іншої країни. Він просить тебе написати, в якій країні ти живеш, якими державними символами вона відрізняється від інших країн. Напиши такого листа.

2. Запиши кілька народних приспів ’їв чи приказок, які ти знаєш.

3. Які ти знаєш українські народні пісні? Запиши їхні назви.

4. Запиши назви українського національного посуду.

5. Запиши імена відомих українців і ким вони були.

6. Прочитай текст.

На березі біля моря виріс апельсин. Він був гарний, жовтий, круглий. «Я

зовсім як сонце, - подумав апельсин, - з усього видно -ми брати».

І апельсин страшенно запишався, навіть не вітався ні з кіш. А тільки від ранку до вечора нахвалявся, що він як сонце, а може, й кращий.

Якось берегом прогулювався чоловік. Він зірвав апельсин і почав його їсти. Але апельсин виявився кислим і несмачним. Чоловік скривився і викинув його.

- Добери і запиши слова, які характеризують апельсин.

- Прочитай приказки. Вибери й підкресли ту, яка найточніше виражає головну думку цього тексту.

Скромність прикрашає людину.

Не хвали себе сам, хай тебе інші похвалять.

Хто любить лише себе, того люди не люблять.

7 Запиши в кожному стовпчику слова ввічливості, які тобі відомі.

Вітання Прощання Вибачення

8. Прочитай текст.

Під час шкільного концерту зал був переповнений. Літня жінка запізнилася і стояла біля дверей. Якась дівчинка встала, щоб дати їй місце, але невдоволено надула губи. Вираз її обличчя був такий сердитіш, що жінка подякувала і від­мовилася сісти. А інша дівчинка ввічливо сказала: «Сідайте, будь ласка, на моє місце. Вам тут буде зручно». Жінка привітно усміхнулася, подякувала и сіла.

- Проаналізуй описану ситуацію. Напиши, яка головна думка цього твору.

Пріоритетним у визначенні рівня соціокультурної компетентності чет­вертокласників було виконання завдань 1, 7 і 8, якими перевірялися здатність у письмовій формі представити свою країну та її символіку, обсяг засвоєних


формул мовленнєвого етикету, здатність аналізувати життєву ситуацію на предмет дотримання правил етикету під час спілкування і робити висновки.

Вимоги до встановлення рівнів засвоєння четвертокласниками знань і вмінь соціокультурного складника змісту початкової мовної освіти, а також готовності учнів застосовувати набуті знання й уміння в життєвих ситуаціях представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти