ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Напиши, яка інформація з тексту виявилася для тебе новою, а яка найцікавішою.

Складнішим є етап орієнтування упоетичних творах.Сприймання по­езії дітьми 7-9 років має особливості. Дітям від природипритаманна поети­зація світу, їм неважко утворювати нестандартні зв’язки, оскільки в цьому віці активно працює уява. Водночас поезія, ускладнена формою вираження смислу, потребує перекладу авторського слововживання мовою читача, тіс­но пов’язаного з його читацьким досвідом. У молодшому шкільному віці виникає широкий розрив між засобами художнього узагальнення в поетич­ному творі й можливостями його сприймання та осмислення учнями. Осно­вним змістом уліричних поезіях є зображення почуттів, внутрішнього стану людини. Вирішальний чинник повноцінного особистісного сприймання й осмислення читачем поетичного твору - усвідомлення ним образного змісту поезії, настрою і думок ліричного героя, ролі художніх засобів, за допомо­гою яких автор створив неповторний художній образ, здатність до емоційної сприйнятливості, емоційний відгук на художню форму. У ліриці містяться потужні можливості для формування образного сприймання дитини, зба­гачення її внутрішнього світу палітрою яскравих переживань і почуттів.

Як засвідчує практика, інтерес дітей до віршованих текстів досить ви­сокий. Молодших школярів у них приваблюють рима, ритм, плавність, ме­лодійність звучання. Однак під час сприймання ліричних поезій у дітей ви­никає чимало труднощів, пов’язаних, зокрема, з відсутністю у них фонових знань про предмети, об’єкти, явища, які входять до цілісного поетичного образу, недостатністю словникового запасу, невисоким рівнем розвитку емоційного рефлексивного досвіду, складністю розуміння тропів, слів з індивідуально-стилістичним забарвленням, непрямим порядком слів тощо.

Для повноцінного сприймання дітьми поетичних творів важливо, щоб навчальні задачі враховували специфіку опрацювання цього пласту літера­турного матеріалу, а також вікові особливості сприймання художніх творів.

У роботі з віршами ми виокремлюємо три типи навчальних завдань: а) підготовка емоційно-чуттєвої сфери дитини до сприймання змісту поезії; (дотекстова діяльність); б) розвиток здатності до інтерпретаційної діяль­ності під час опанування смислового простору твору (власне текстова ді­яльність); в) завдання, що сприяють розвитку емоційно-оцінних, естетичних суджень (післятекстова діяльність).

На етапі дотекстової діяльності важливою є психологічна установка на сприймання вірша, розвиток чутливості до поетичного слова поетичної фор­ми (ритм, мелодика тощо). Істотним чинником розвитку естетичної сприй­нятливості є активізація різних каналів чуттєвого сприймання (слухового, зорового та ін.) Якщо на уроці передбачається опрацювання невеликого за обсягом програмового віршованого ліричного твору, для поглибленого його сприймання, а також входження дитини в атмосферу художнього образу до­цільно ознайомити учнів із невеликими фрагментами поезій інших авторів, суголосних із темою, емоційним настроєм програмової поезії. Наводимо окремі приклади таких завдань.

Й клас

До програмових поезій В. Скомаровського «Лісова колиска» та Д. Павличка «Небеса прозорі».

Уважно послухай рядки вірша Ліни Костенко «Красива осінь вишиває клени», потім прочитай їх самостійно.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

- Яку пору року описує поет? Що тобі вдалося «побачити», а що — «по­чути» в цих рядках? Підтверди свої міркування словами тексту.

Й клас

1. Перед опрацюванням поезії «Осінні танці» ознайомся з поетичними рядками інших авторів. Потренуйся під час їх читання визначати настрій твору, змінювати темп, силу голосу.

Вітер, вітер пустотливий Осінній вітер відгуляв, затих, залетів до нас у сад, Стоїть берізонька, як в іскрах золотих,

оббиває груші, сливи, * (Ліна Костенко)

трусить яблуні підряд

(Марія Познанська)

2. До програмового вірша Тамари Коломієць «Березень»

Дотекстова діяльність

Прочитай поетичні рядки про весну інших авторів. Під час читання спробуй уявити те, що поети передають словами.


Весна-чарівниця, Стану я, гляну я -

неначе цариця йде весна, запашна,

наказ свій послала, квітами-перлами

щоб краса вставала. закосичена.

Олена Пчілка Павло Тичина

Завесніло все довкола:

Зеленіє гай і поле.

Всюди трави, трави, трави зеленаві, зеленаві.

Анатолій Камінчук

Післямекстова діяльність

Роздивись малюнок у підручнику. В уяві художника березень постав в образі красивого юнака. Які деталі - слова-образи з вірша проілюстрував

художник? Назви їх словами тексту. __

А якою у твоїй уяві постав образ весни? Якщо можеш, покажи цей образ на малюнку або передай, «намалюй» його словами. Під час роботи звер­тайся до тексту поезії. Які кольори переважатимуть у твоєму зображенні. Після опрацювання поезії В. Скомаровського « Казкові шати »

Чому, на твою думку, автор саме так назвав свій вірш? Що саме у зобра­женні зимової картини природи здається казковим, незвичайним? Розкажи.

Повноцінне усвідомлення змісту художніх текстів - як прозових, так і по­етичних, передбачає сприймання молодшими школярами засобів художньої ви­разності відповідно до їхніх функцій у творі. Осягнувши їх образне забарвлення й усвідомивши їхню роль у творі, можна відтворити в уяві описані автором картини, встановити зв’язок між ними, відчути авторську позицію.

Уміння відтворювати картини життя, зображені письменником у творі, у свою чергу, сприяє проникненню в емоційну тональність твору, відтво­ренню образу-персонажа.

Для того щоб зрозуміти зміну характеру героя, динаміку його емоцій, необхідно усвідомити, чому саме такі слова і з якою метою вживає письмен­ник. Формування цього уміння спирається на уявлення дитини про прииоми зображення персонажа, способи вираження почуттів.

З цією метою розроблено серію завдань, виконання яких забезпечувало поетапне усвідомлення засобів виразності відповідно до їх функцій у творі: а) виділення у тексті яскравих, образних слів (2-й кл.); б) усвідомлення ролі вживання образних слів (3-й кл.); в) вживання засобів художньої виразності у мовленні під час відтворення змісту твору, побудови власного висловлю­вання (4-й кл.).

Завдання на засвоєння засобів художньої виразності відповідно до

Їх функцій у художньому творі

Робота над епітетами, порівняннями, метафорами (без вживання термінів)


Й клас

1. Які яскраві образні слова до слова сонечко дібрала поетеса? (Тамара Коломієць, «Подарунок»);

2. До поезії Л. Костенко «Берізки по коліна у воді» діти виконували за­вдання на з’ясування вживання слів у переносному значенні.

-Прочитай назву поезії. У якому значенні вживається тут вираз «по ко­ліна у воді»? Як ти це розумієш? Розкажи.

- Що хоче підкреслити автор виділеним словом у словосполученні «струни беріз»

Й клас

1. Знайдіть у вірші слова, якими поет описує пташки (Володимир Лу- чук «Кольорові пташки», Що допомогли тобі ці слова уявити, «побачити», «почути»?

2. Уважно прочитай словосполучення, речення з тексту вірша А. Качана «Дівчинка і море». Зазнач (підкресли) прямою лінією виділені слова, які вжиті автором у прямомузначенні, & хвилястою— у переносномузначенні.

Що хотів підкреслити автор цими словами?

Дівчинка на кручі кам'яній;А її довірливийКудлай; на курай,., що стрибаєз кручі стрімголов; великумушлю, у якій день і ніч наспівуєпри­бій; хапає чайка...рибинку золоту(до вірша Анатолія Качана «Дівчинка і море» - 3-й клас).

3. Прочитай наведені порівняння. Що з чим порівнюється? Уважно пере­глянь текст. Допиши за поданим зразком.

__________________ Очіблимають, як світлячки;

_______________ наче пливла над стежкою;

_____________ жовтів і вилискував, мов велика кістка;

_____________ шершаві, як дубова кора;

________ білого і легкого, як пух.

(О. Донченко, «Лісовою стежкою»),

4. Випиши з тексту порівняння, які вживає автор для опису зовнішності хазяїна театру, вказавши, що з чим порівнюється.

(Карло Коллоді, «Пригоди Піноккіо»)

5. Читаючи твір, ви помітили, що у ньому є художні описи: опис природи (пейзаж) і опис зовнішності дівчинки (портрет). Змальовуючи природу, зо­внішність Улянки, автор уживає яскраві, образні слова, вислови, без яких читач не зміг би побачити красу осіннього лісу, почути його звуки; чіткіше і виразніше уявити одяг Улянки, її обличчя, руки.

Переконайся у цьому, прочитавши уривок з опису зовнішності дівчин­ки без яскравих, образних слів: «На ній була ...кофтина,...спідниця, й...

хустинка,...1 ця хустинка...відтіняла... брови дівчинки, її.. .обличчя й................

очі.

Прочитай цей уривок у підручнику, порівняй тексти. (Олесь Донченко. «Лісовою стежкою».


Й клас

1. Знайдіть у вірші епітети. Чому автор називає поле стоголосим? З якою метою автор вживає саме таке слово? Якими рядками з поезії ти можеш підтвердити свою відповідь? (Максим Рильський. «На білу гречку впали роси»)(4-й кл.).

2. Виділіть у вірші слова, за допомогою яких поет характеризує риси вдачі Мишка. Яким постає в твоїй уяві хлопчик? (Грицько Бойко, «Кон­сультант», 4-й кл.)

Кількісно-якісний аналіз одержаних даних за результатами формуваль­ного експерименту дав змогу виявити такі рівні розуміння учнями 2-4-х кла­сів текстів різних видів. Далі наведено якісні характеристики виокремлених рівнів, співвідносними з рівнями навчальних досягнень учнів початкових класів у частині, яка стосуються розуміння текстів.

Перший рівень. У дітей не сформоване цілісне уявлення про зміст ху­дожнього твору, їхня увага зосереджена на окремих епізодах, подіях. Учні фрагментарно розуміють фактичну інформацію в тексті, подану очевидно, прозоро; вони утруднюються встановити взаємозв’язки між окремими по­діями, частинами тексту. Емоційна реакція не завжди точна, адекватна. Уява розвинена слабко. Обмежений словниковий запас дітей не дає їм можливос­ті зв’язно висловити власні почуття, ставлення до прочитаного.

Рівень розуміння науково-пізнавальних текстів характеризує нестійку здатність школярів виявляти й відтворювати за змістом очевидні факти про людей, об’єкти рослинного і тваринного світу; знаходити в тексті речення, слова, словосполучення, які містять певну фактичну інформацію.

Другий рівень. Школярі загалом розуміють фактичний зміст художнього твору, взаємозв’язки між його частинами; з допомогою вчителя виділяють у структурі тексту початок, основну частину, кінцівку; правильно називають головних героїв. їх вирізняє переважно точна, емоційна реакція на зміст твору. Школярі здатні зрозуміти зміну настрою, почуттів персонажів, проте висловити свої враження їм все ще важко. Діти утруднюються самостійно визначити тему твору. Авторське ставлення, підтекст, основна думка, уза­гальнення змісту залишаються неосвоєними більшістю учнів.

У науково-пізнавальних творах діти виявляють здатність під керівни­цтвом учителя визначати основну тему, яка простежується у тексті очевид­но; називати основні факти, зробити найпростіші висновки про них.

Третій рівень. Школярі здатні самостійно цілісно зрозуміти фактичний зміст художнього твору, основну думку (з незначною допомогою класовода - 3-4-й класи); порівняти, протиставити вчинки, дії героїв, словесно відобразити динаміку їхніх почуттів, пояснити взаємозв’язки між намірами і діями персонажів; правильно визначити мотиви їхньої поведінки, вчинків, дати їм адекватну оцінку; підтвердити свої відповіді, спираючись на текст. Водночас рівень узагальнення за змістом прочитаного не виходить за межі


конкретних образів. Школярі здатні самостійно визначити жанр твору, з не­значною допомогою вчителя можуть пояснити вживання засобів художньої виразності відповідно до їхніх функцій у творі.

За змістом науково-пізнавальних текстів учні правильно визначають фактичну інформацію, подану як очевидно, так і приховано; формулюють висновки на підставі зв’язків між окремими частинами (реченнями). Ви­являють здатність узагальнювати інформацію в тексті, зокрема наведену в табличному вигляді; називають спільні й відмінні ознаки фактів, понять, об’єктів тощо.

Четвертий рівень. Читачі, які мають цей рівень, виявляють здатність розуміти у повному обсязі як фактичний, так й основний смисл художнього твору, емоційно точно реагувати не тільки на зміст, айв окремих випадках і на форму твору. Вони мають розвинену творчу уяву, люблять перечитувати твір, розмірковувати над прочитаним. Учні самостійно розуміють у тексті підтекстову, концептуальну інформації, засоби художньої виразності відпо­відно до їхніх функцій у творі. Школярі прагнуть до співвіднесення своїх міркувань за змістом твору з реальним життям. На підставі узагальнення текстової інформації учні можуть дати інтерпретацію основних характерис­тик персонажів, їхніх намірів, підтвердити це прикладами; пояснити голо­вну думку твору, висловити власні оцінні судження за змістом прочитаного.

Під час читання науково-пізнавальних творів діти можуть узагальнити інформацію не тільки в межах одного, а й кількох текстів, застосовувати набуті знання у навчально-пізнавальній діяльності, власному життєвому досвіді.

Загальні висновки

1. Як показали результати дослідження, процес повноцінного усвідом­лення учнями 2-4-х класів проходив результативніше за таких умов: а) якщо під час роботи над твором педагогом виділялися етапи текстової діяльності (передтекстової, власне текстової, післятекстової), визначалися завдання кожного з них, дотримувалася послідовність їх опрацювання; б) у доборі методів і прийомів роботи над текстом класовод враховував його вид (ху­дожній чи науково-пізнавальний), а також жанрові особливості (казка, вірш, оповідання та ін.).

2.Одержані результати засвідчують, що переважна більшість школярів 2-х класів виявляє стійкі уміння самостійно усвідомлювати лише фактичний зміст художніх і науково-пізнавальнихтгекстів. Такий рівень розуміння зміс­ту може бути прийнятним і вважатися продуктивним для цієї вікової групи.

Третій рівень розуміння доступний для абсолютної більшості школя­рів 3-4-х класів. Водночас результати експерименту показали, що значна частина учнів цих вікових груп досягає лише другого рівня розуміння тек­стів, що є ознакою неповноти сприймання. Такі діти мають малорозвинене мовлення, нестійку увагу, не характеризуються активністю на уроках. Ці

спостереження дають змогу зробити висновок про тісний взаємозв’язок між рівнем загального розвитку учнів і володінням ними основними на­вчальними уміннями й навичками самостійної роботи з текстом

Під час оцінювання читацької діяльності другий і треті рівні можуть вважатися високими за умови стійких виявів окреслених показників у від­повідних класах.

Четвертого (креативного) рівня розуміння, як показало дослідження, на завершенні початкової школи досягає незначна кількість дітей.

3.Істотну складність для учнів всіх вікових груп становлять завдання на смисловий і структурний аналіз тексту, узагальнення змісту прочитаного навіть у межах одного тексту, розуміння засобів художньої виразності від­повідно до їхніх функцій у художньому творі, усвідомлення основних ознак понять, явищ у науково-пізнавальних текстах.

4.Кількісний і якісний аналіз виконання учнями завдань засвідчує, що на рівень розуміння тексту впливають характеристики читабельності тексту, сформованість в учнів загальнонавчальних умінь, їх читацька и мовленнєва підготовка.

Література

1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. - Ре­жим доступу: http://www.mon.gov.ua.

2. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики / А. А. Леонтьев. - М. : Смысл, 1997.

3. Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия. - Изд-во Моск.ун-та, 1979. - 320 с.

4. Мартыненко В. О. Літературне читання. Робочий зошит: навч. посіб. для учнів 2 кл./В.О. Мартиненко. -К. : Освіта, 2013. - 80 с.

5. Мартыненко В. О. Літературне читання. Робочий зошит: навч. посіб. для учнів 3 кл./ В.О. Мартиненко. -К.: Освіта, 2014. - 80 с. . . ..

6 Савченко О Я. Ключові компетентності - інноваційний результат шкільної освіти / О. Я. Савченко // Рідна школа. -2011,- №8-9. / О.Я. Савченко С. 4-8.

7. Савченко О. Я. Літературне читання : підручник для 2 кл. / О. Я. Савченко. К.. Освіта, 2012. .

8. Савченко О.Я. Літературне читання : підручник для 3 кл. / О.Я. Савченко. Освіта, 2013. - 192 с.

9. Шелестюк Е. В. Этапы и закономерности смыслового восприятия текста / Е.В. Шелестюк // Вопросы когнитивной лингвистики. - 2010. - №2. - С. 85-90.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти