ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Зразки завдань для 2- 4 класів

(спільна фігура - точка)

1. Назви фігури, які є спільними частинами для фігур, що перетина­ються.


2. За допомогою лінійки накресли необхідні фігури так, щоб вівці були всередині квадрата, корови - у прямокутнику, а курка у -трикутнику.

(відрізок)


3. За допомогою олівця та лінійки наведи тільки прямі лінії.

1. Спортсмени туго натягли канати. Покажи це на малюнку за допомогою олівця та лінійки.

2. Серед цього набору знайди фігури, якими можна заповнити пустоти у конструкції.

Важливий момент навчання учнів початкової школи - формування в них умінь вимірювати відрізки. Це зумовлено тим, що поняття довжини відрізка є першим прикладом, що стосується формування загальних уявлень про вимірювання величин, зокрема геометричних, а також тим, що навички ви­мірювання відрізків мають важливе практичне значення. На першому етапі треба дати чіткі уявлення про процес вимірювання відрізків. Можна запро­понувати виміряти класну дошку кроками. Спочатку вчитель викли^кає до дошки найвищого учня і пропонує йому виміряти дошку кроками. Хлопчик отримав, наприклад, 5 кроків. Потім викликають другого учня, найменшого, у нього вийшло більше кроків, наприклад 7. Яка ж довжина дошки? Якщо ніхто з учнів не може відповісти, вчитель повідомляє, що вчені домовилися вимірювати довжини (дошки, висоту дерева, бу^динку тощо) єдиним від­різком, який назвали метром, і з ним вони ознайомляться дещо пізніше. А малі відрізки - зошит, олівець тощо - вимірюють меншими відрізками - сантиметрами. Для початку можна показати моделі санттг 'метра - паперову смужку завдовжки 1 см, шматок дроту тощо (ширина предмета має бути помітно меншою від довжини). Варто наголосити, що спільним для всіх предметів є довжина, яка дорівнює 1 см.

Вчитель пропонує учням у зошиті на перетині двох ліній поставити точ­ку і відступити дві клітинки вліво (вправо, вгору, вниз) та позначити другу точку, відстань між позначеними точками буде 1 см. Учням демонст-рується масштабна лінійка і повідомляється, що довжина відрізка, який з’єднує дві точки (великі штрихи), - 1 см. У зошиті діти креслять відрізок завдовжки 1 см. Важливим етапом у формуванні уявлень про вимірювання відрізків є використання моделі одного сантиметра. За допомогою цієї моделі учні мають навчитися вимірювати відрізок та будувати відрізок заданої довжини.

Навчаючи дітей вимірювати за допомогою моделі відрізок, учитель має стежити, щоб кожний учень:

1) точно приклав кінець моделі сантиметра до одного з кінців відрізка, що вимірюється;

2) за допомогою олівця на цьому відрізку позначив другий кінець моделі сантиметра;

3) приклав до цієї позначки один із кінців моделі сантиметра і на від­різку зробив ще одну позначку (біля другого кінця моделі). Друга позначка свідчить, що відраховано 2 см. Аналогічно (щоразу зробивши позначку) роблять доти, доки остання з позначок не збігатиметься з другим кінцем від­різка. Тоді учень, підрахувавши число відкладених на відрізку сантиметрів, отримає довжину відрізка в сантиметрах.

Під час побудови відрізка заданої довжини за допомогою моделі санти­метра необхідно стежити за тим, щоб кожний учень:

1) спочатку провів пряму лінію;

2) позначив на прямій точку (один із кінців відрізка) і в будь-якому на­прямку від неї послідовно відклав (щоразу позначаючи олівцем) потрібну кількість відрізків;

3) позначив олівцем другий кінець відрізка.

Виконання таких завдань спочатку викликало у першокласників трудно­-щі. Це пояснюється відсутністю навичок володіння олівцем та невеликою моделлю сантиметра. Тому ці вправи застосовувалися тривалий час і систе­-


матично. Процес відкладання моделі сантиметра «від одного кінця відрізка до другого», який часто повторюється, створює у дітей важливі асоціації, які попередять багато помилок, що трапляються під час вимірювання.

На наступному (вищому) рівні вимірювання відрізків ці дві задачі розв’язували за допомогою масштабної лінійки, яка не мас цифр. За завданням учителя на смужці картону учні самі робили розмітку шкали за допомогою мо­делі сантиметра. Найпростішою, але досить важливою для контролю засвоєння навичок вимірювання відрізків є вправа «показати на лінійці відрізок заданої довжини». Виконуючи її, учень кінцем олівця «проходив» вздовж усього зна­йденого відрізка (вздовж краю лінійки) від одного кінця відрізка до другого, називаючи та показуючи кожний наступний сантиметр.

Встановлено, що форсоване введення лінійки з цифровою шкалою при­зводить до помилок під час вимірювання внаслідок браку уваги учнів до початкової позначки, яка не завжди збігається зі зрізом лінійки.

У процесі навчання учням пропонувалося вимірювати не тільки відрізки на папері, а й предмети довкола - лічильні палички, олівці, пенал тощо.

Наведемо зразки завдань, які використовувалися в процесі формування предметної геометричної компетенції «вміння користуватися лінійкою».

Виміряй відрізки і запиши назву відрізка довжина якого 10 см.

Довжина відрізка_______ дорівнює 10 см.

Дівчатка використали свої лінійки, щоб виміряти відрізок АО. Запиши ім'я дівчинки яка зробила це правильно.

Правильно виміряла довжину відрізка____________ .

Наведемо приклади окремих завдань геометричного змісту, які сприя­ють формуванню компетенції «вміння конструювати нові фігури з відомих фігур».

Завдання такого типу (змодельована навчальна ситуація) дають змогу формувати та перевіряти не тільки предметні, а й ключові компетенції: «вміння робити перевірку», «вміння приймати рішення», «вміння обґрун­товувати своє рішення» тощо.

Виміряй довжину відрізків АО, ВО, МТ та запиши їх до таблиці.

1. Поміркуй, які фігури куди треба покласти, щоб малюнки були за­вершені.


2. Скільки лічильних паличок треба, щоб побудувати: Сходи? Драбину? Кораблик?


Побудуй зі своїх лічильних паличок такі фігури

 

3. Побудуй з трикутників такі картини

4. Побудуй з геометричних фігур паровоз і 10 вагонів до нього.

 

 

Придумай, хто їде в потязі. Як ти гадаєш, куди він їде?


6. Розфарбуй малюнок, що складається з фігур, розміщених у рамці.

Для встановлення рівня оволодіння геометричною складовою матема­тичної компетентності нами були розроблені завдання, складність яких від­повідає трьом рівням, які описуготьтаким чином:

1) відтворення математичних фактів, методів і виконання обчислень,

2) встановлення зв’язків й інтегрування матеріалу з різних змістових ліній, необхідних для розв’язання поставленої задачі,

3) міркування, які потребують узагальнення та інтуїції.

Компетенція (предметна) вміти визначати вид фігури

Рівень 1

Розглянь геометричні фігури.

Жовтим кольором замалюй квадрати.

Зеленим кольором замалюй прямокутники.

Червоним кольором замалюй круги.

Рівень 2

Із геометричних фігур намалювали чоловічка і ракету. Червоним кольором зафарбуй прямокутники.

Голубим кольором замалюй круги.

Коричневим кольором зафарбуй квадрати.

Рівень З

Завдання І. Зафарбуй червоним кольором квадрати.

Завдання 2. Познач правильну відповідь. Поясни чому. Фігура А є квадратом. Так Ні

Фігура В є квадратом Так Ні

Компетенція (ключова) вміти вибирати необхідні дані для вирішення проблеми Рівень 1

Постав хрестики в усіх фігурах, які необхідні для побудови цієї статуї.

Фігура С є квадратом Так Ні

Рівень 2Я отримав коробку з фігурами для побудови певної конструк­ції. Мені потрібно 2 великі квадрати, 1 круг, 3 малі трикутники, 2 прямо­кутники, 1 малий квадрат. Решту фігур я повертаю.

Зафарбуй фігури, які мені не потрібні.

 

Рівень З

Іван від’єднав поверхні а, b, с, d, e від моделей геометричних тіл і зробив із них поєднання, зображене на малюнку праворуч. Три шматки в ньому не належать цим тілам. Зафарбуй їх.

Можна зробити такий висновок: у процесі експериментальної навчання встановлено, що вивчення геометричного матеріалу слід рівномірно розпо­ділити на весь навчальний рік, адже у процесі формування геометричних уявлень і необхідних навичок провідну роль відіграє фактор часу - трива­лість і поступовість. Для досягнення цього майже на кожному уроці (й не тільки математики) мають використовуватися завдання із геометричним змістом. Зважаючи на вікові особливості першокласників, нестійкість їх­ньої уваги, дуже важливо зацікавити їх на уроці, а виконання таких завдань пов’язане саме з різноманітними видами пізнавальної діяльності школярів. Серед них і спостереження, і вимірювання, і конструювання, і малювання, і креслення, моделювання з різних матеріалів. Отже, використання описаної методики формування геометричної складової математичної компетентнос­ті сприятиме успішному засвоєнню програмового змісту.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти