ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні групи фразеологізмів на прикладі творів Остапа Вишні.

 

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослов’янської і давньоруської (водити за носа) [9] і засвоєні зовсім недавно (потрібний як стоп – сигнал зайцю). Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталеними зворотами.

У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті) [9], психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати; зуб на зуб не попадає), дається оцінка людей явищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та ін. [9]

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (трошки гречки, трошки проса. трошки взута, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки і т. ін. [9]

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей. Наприклад: правда кривду переважить [9].

Фразеологічні звороти являють собою смислову і структурну єдність. Ступінь спаяності слів у фразеологізмі. Співвідносність їх із значенням усього звороту різні. За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів: неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти. Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів (за вухом не свербить, на гарячому зловити, дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов’язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці) [9].

Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих, не вживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв’язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику; от тобі й на, пиши пропало. Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів. що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки, прислів’я, афоризми. Наприклад: зачепити честь (самолюбство, гордість, інтереси); порушити питання (справу); охопити оком (поглядом, зором); сльозами горю не поможеш [9].

Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення.

 

До кожного фразеологізму входить, як правило, не менше двох складників. Це можуть бути повнозначні слова з службовими і без них (все тече, все міняється; решетом воду носити; серце з перцем), повнозначне і службове слово (не промах, з пелюшок, на порі) і навіть тільки службові слова (або- або, від і до, за й проти) [9].

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них пов’язані за правилами української граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів. Наприклад: громада - великий чоловік і Надія - передова доярка або в серці похололо і в лісі потемніло. За структурно-граматичним оформленням виділяють дві основні групи фразеологічних одиниць: фразеологічні одиниці, співвідносні із:

1) словосполученням

2) реченням [1; 105]

Фразеологічні звороти, співвідносні з словосполученнями. можуть мати структуру як підрядного, так і сурядного словосполучення, тобто такого, що складається із незалежних одне від одного слів. Фразеологічні одиниці типу урядних словосполучень – найчастіше поєднані сполучниками сурядності (переважно єднальними) повторювані повнозначні слова – іменники, прикметника. дієслова, прислівники. Наприклад: молодий та зелений; ні живий ні мертвий; ні кує ні меле [9].

Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, з головного (стрижневого) слова і одного чи кількох залежних слів або словосполучень. Наприклад: підносити до неба; змінити гнів на милість; тримати в чорному тілі. Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово.

Фразеологічні одиниці, головним словом у яких є іменник, другим складником можуть мати узгоджений з ним прикметник, дієприкметник, порядковий числівник, займенник (на всю губу), а також іменник у непрямому відмінку з прийменником чи без нього (птиця високого польоту)[9].

Досить поширені в українській мові фразеологічні одиниці – словосполучення, головним словом яких є дієслово. Залежним у них найчастіше виступають іменники в різних формах з пояснювальними словами і без них: не давати спуску; наробити шелесту; підносити до небес; робити з мухи слона. Залежне слово може бути виражене прикметником у ролі іменника, займенником, неозначеною формою дієслова, прислівником: загнати на слизьке, давати прикурити, зводити нанівець.

Досить багата українська мова на фразеологізм типу порівняльних зворотів – різновиду приказок: як сир у маслі, як у містку дірка, як корова язиком злизала. Фразеологічні одиниці, що мають форму речення, можуть являти собою повідомлення, що й виступає реченням, або називати певне явище і входити до складу речення як його член. Самостійними повідомленнями є прислів’я, приказки, крилаті вислови та ін. Наприклад: згода дім будує, а незгода руйнує; бачили очі, що купували; миру не ждуть – мир завойовують [16; 215]

Фразеологічні одиниці типу речення, що входять до складу речення, виконуючи функцію певного члена. Наприклад: у нього грошей – кури не клюють [9]. Фразеологізми, спільні для української і російської мов, та фразеологічні відповідники. У скарбниці обох близько споріднених мов багато спільних усталених зворотів. Частина їх прийшла в фразеологію із спільної основи - давньоруської мови, інші з’явилися пізніше як наслідок постійних контактів між братніми мовами. Спільними для обох мов є фразеологізми. створені на праслов’янському мовному ґрунті і поширені в усіх або більшості слов’янських мов (водити за ніс; мати зуб), та фразеологічні одиниці давньоруського походження (перемивати кісточки,). Багаті українська та російські мови на спільні фразеологічні одиниці, засвоєні з давньоруських пам’яток, літописів тощо. Наприклад: лисиці брешуть на щити [9].

Спільними для обох братніх мов є фразеологічні одиниці біблійного походження, які повністю втратили релігійний зміст: терновий вінок [9]. У процесі розвитку української і російської мов фонд спільних фразеологічних одиниць зростає внаслідок як взаємообміну, так і в зв’язку з тим, що вони нерідко створюються паралельно, відбиваючі аналогічні висновки із спостережень над життям. і зараз можна назвати безліч фразеологічних одиниць, що в російській та українській мовах побудовані за однією моделлю на однаковому лексичному матеріалі. Наприклад: легкий хліб – лёгкий хлеб, бити себе в груди – бить себя в грудь [9]

Українська мова засвоїла чимало російських фразеологізмів. У фразеологічному запасі російської та української мов чимало спільних усталених зворотів, що походять з інших мов. Багато спільних для обох мов фразеологізмів античного походження: ахіллесова п’ята, золота середина [9].

Крім спільних, російська й українська мови мають величезні ресурси специфічних для цих мов фразеологічних зворотів. особливо великі багатства власне українських та власне російських неподільних фразеологічних зворотів та прислів’їв і приказок. Кожен із таких усталених зворотів не перекладається дослівно на іншу мову, а має в ній відповідник.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти