ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Стилістичне використання фразеологічних одиниць.

 

Фразеологічні записи української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних звороті виділяють між стильові та обмежені вживання у певному стилі. Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, робити послугу. Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність. Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю [23; 211].

Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, заслухавши і обговоривши. Вживання фразеологізмів у художній та публіцистичній літературі.

Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному та художньому стилях. Усталені звороти, вживані в публіцистичному стилі. досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту. Серед них виділяються фразеологічні одиниці. Які позначають поняття політичного змісту й наближаються до термінологічних зворотів, властивих науковому стилю.

Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного походження має незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, надавати допомогу, почесний обов’язок. Велика частина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичному стилі, характеризується яскраво вираженою образністю, емоційністю: арена боротьби [9].

У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характерні для розмовно-бутового і художнього стилів. Вони надають публіцистичним творам особливої емоційності й переконливості.

 

Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологічних зворотів.

 

Є ряд фразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів’їв та приказок, які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядів відповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень.

Наприклад: валити (звалювати, скидати, змішувати, горнути) все до купи (намолоти, наплести, набалакати) сім мішків (три мішки, сім кіп, чотири копи, три копи), гречаної вовни (і всі не повні, та й ті не повні)[9]

Зустрічається й зворотне явище: скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда, здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця, і слухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю); скачи, враже (як пан каже)[9]

З розвитком мови відбуваються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вони нерідко набувають додаткових відтінків у значенні. Так з’являються багатозначні фразеологічні звороти. Наприклад, усталений зворот брати (близько) до серця означає:

1) переживати через щось

2) надавати чомусь великого значення;

будуть люди (з кого)

1) досягне певного становища,

2 )житиме з моральними нормами,

3) володіє професією [14; 13].

Серед фразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними і структурно – граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення:

1) бити

2) тікати;

пускати півня:

1) підпалювати

2) зриватись на високої ноті;

закривати очі:

1) помирати,

2) бути присутнім при чиїсь смерті

3) навмисно не помічати чогось.

Досить розвинена в українській мові в конкретній ситуації людьми за різним життєвим досвідом, світосприйманням т.ін. усвідомлюються і характеризуються неоднаково, що обумовлює різне оформлення тієї чи іншої думки, Так з’являються синонімічні вислови – звороти, що називають одне і те ж явище з різними семантичними або стилістичними відтінками. Наприклад: дати тягу- дати драла- накивати п’ятами – взяти ноги на плечі- намастити п’яти (салом); ні се ні те – ні риба ні м’ясо – ні пава ні гава – ні риба ні рак – ні швець ні жнець [9]

Фразеологічні синоніми, як і лексичні, об’єднуються в синонімічні ряди. Фразеологічні звороті одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю, проте відрізняються відтінками в значенні або експресивним забарвленням, а нерідко й структурно-граматично.

Слід пам’ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді, коли вони споріднені значенням і в реченні можуть виконувати однакові синтаксичні функції. Тому-то близькі за змістом фразеологічні звороті типу словосполучень і типу речень не можуть належати до одного синонімічного ряду. Так, фразеологічні звороти важити головою; ставити на кін; іти вабанк, з одного боку, і що буде, те й буде; або пан, або пропав; куць виграв – куць програв; або славу здобути – або дома не буду, з другого – не вступають у синонімічні зв’язки, хоч вони близькі значенням (ризикувати)[9]

Досить розвинена синонімія серед прислів’їв і приказок. Деякі синонімічні ряди їх налічують десять і більше зворотів. Наприклад: які батьки, такі й діти; який батько, такий син; яка хата, такий тин – який батько, такий син [9]

З часом синонімічні ряди фразеологічних зворотів зростають шляхом поповнення їх новими одиницями. Так, до фразеологізмів з усіх ніг; не чуючи під собою землі; як куля; як стріла та ін. додаються нові: як метеор; як ракета; з реактивною швидкістю; з космічною швидкістю; до приказок потрібний, як собаці п’ята нога, як п’яте колесо до воза, як сліпому телевізор та ін.

Фразеологічні антоніми – це усталені звороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку. дають їм протилежну оцінку. Наприклад: як ракета – як черепаха; розпускати язика – тримати язик за зубами; ударити лихом об землю - повісити носа [9].

 

 


Висновки

 

Отже, провівши дане дослідження ми можемо зробити наступні висновки:

Фразеологією (гр. phrases - зворот, вислів і logos- поняття, вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти. Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.

Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого - відрізняються від них.

Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільно східнослов’янські і власне українські. До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу.

Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічних зворотів з російської мови – висловлювання російських письменників, фразеологізми з народної мови. Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італійської та ін.

Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тільки дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя. історію, культуру, побут нашого народу в минулому.

Фразеологізми своїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням. Вони характеризуються образністю і водночас нерозкладністю лексичного значення, співвіднесеністю його з певним цілісним сигніфікатом.

До фразеологічних виразів належать: мовні кліше і штампи; складні найменування; прислів’я та приказки; крилаті вислови.

За походженням і способом творення фразеологічні одиниці являють собою складну єдність. Дані мовні одиниці утворились як лексичне сполучення слів, пов’язаних між собою в першу чергу денотативним значенням.

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології. Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу: возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей.

Фразеологічні звороти, співвідносні з словосполученнями. можуть мати структуру як підрядного, так і сурядного словосполучення, тобто такого, що складається із незалежних одне від одного слів.

Українська мова засвоїла чимало російських фразеологізмів. У фразеологічному запасі російської та української мов чимало спільних усталених зворотів, що походять з інших мов.

Фразеологічні записи української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних звороті виділяють між стильові та обмежені вживання у певному стилі. Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення.

Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному та художньому стилях. Чимало вживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного походження має незначне емоційне забарвлення. У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характерні для розмовно-бутового і художнього стилів.

 


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти