ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Завдання 1. Шкідники зернових злакових культур з ряду рівнокрилі

Шестикрапкова цикадка – Macrosteles laevis Rib. (рис. 17).

Iмaгo зeлeнyвaтогo кoльopy, нa гoлoвi шicть тeмниx плям. Tiлo вyзькe, 3,2-4 мм зaвдoвжки. Гoлoвa дeщo шиpшa зa пepeдньocпинкy. Личинки (нiмфи) кpaплeпoдiбнi, з шиpшим пepeднiм кiнцeм тiлa, бypyвaтi, з пoдoвжeними cвiтлiшими i тeмними cмyгaми. Цикади висисають сік з листків, що викликає їх знебарвлення, в'янення. Пошкоджує всі хлібні, кормові злаки, спричиняючи їх зрідження, слабке кущіння і загальне послаблення рослин,що позначається на стійкість (рис. 17).

 

Рис. 17. Шестикрапкова цикада: 1. імаго; 2. личинка.

 

Звичайна злакова попелиця – Schizaphis graminum Rond. (рис. 18).

Безкрилі партеногенетичні самки-засновниці розміром 2,7 - 2,9 мм, світло-зелені, з поздовжньою зеленою смугою посередині спини. Яйце – 0,6 мм, видовжено-овальної форми; свіжовідкладене – зеленувате, з часом темніє і стає чорним. Попелиця висмоктує сік з зелених не огрубілих частин рослин. Ушкоджені рослини підсихають, надалі відмирають.

1.

Рис. 18. Звичайна злакова попелиця: 1 – крилата самка; 2 – яйця; 3 – безкрилі самки; 4 – колонії попелиць.

Завдання 2. Шкідники зернових злакових культур з ряду напівтвердокрилі

Шкідлива-черепашкаEurygaster integriceps Put. (рис. 19).

Тіло імаго широкоовальне, довжина 9 - 13 мм, ширина 6 - 7 мм; забарвлення варіює, частіше від світло-коричневого або світло-сірого до темно-сірого, в окремі роки чорного кольору. Голова трикутна, виличні пластинки і наличник закінчуються на одному рівні з передньою її частиною. Бокові краї передньоспинки округлі й опуклі. Яйце завдовжки 1 мм; свіжовідкладене – зелене, потім темніє, і на 5 - 6-ту добу стає помітним ембріон у вигляді малюнка, що нагадує якір. Личинка першого віку чорна, розміром 1,3 - 1,5 мм, другого – зі світлим черевцем, голова і груди темні, розміром 2 - 2,3 мм; третього – сіра, із зачатками крил, 5 - 6 мм; п'ятого – солом'яного кольору, 8 - 10 мм, зачатки щитка і надкрил добре розвинені у вигляді 2 трьох лопатей.

Дорослі клопи роблять уколи і висмоктують сік з стебел молодих рослин. Пошкоджені рослини засихають, а у період колосіння утворюють повну або часткову білоколосість. Личинки живляться соком листя, потім соком колоскових лусочок, остей, зерен. Внаслідок живлення на зерні личинок та клопів погіршуються хлібопекарські якості борошна та схожість зерна.

Елія гостроголова – Aelia acuminata L. (рис. 19).

 

Рис. 19. Хлібні клопи: 1 – шкідлива черепашка; 2 – елія гостроголова; 3 – яйцекладка на листку; 4 – пошкоджені рослини.

Клоп яйцеподібної форми, 7 - 10 мм завдовжки, сірувато-жовтого кольору, передньоспинка з втисненнями, гострокутна голова поступово звужується допереду і дещо донизу; на задніх стегнах є по дві малі чорні цяточки. Личинки 1,6 - 6,7 мм завдовжки, покриті короткими, добре помітними волосинками. Шкоди завдають дорослі клопи, які перезимували, та їхнє потомство, однак найбільшої – личинки й клопи нового покоління, подібно до шкідливої черепашки.

Завдання 3. Шкідники зернових злакових культур з ряду війчастокрилі

Трипс пшеничний – Haplothrips tritici Kurd. (рис. 20).

Самки 1,3 - 1,5 мм завдовжки, від чорно-бурого до чорного кольору. Вусики 8-членикові; передні гомілки, за винятком основи, а також передні лапки жовті. Крила прозорі з довгими війками; самці менші за самок, трапляються дуже рідко. Яйце блідо-оранжеве, видовжено-овальне. Личинка кіноварно-червона, завдовжки 1,4 - 1,8 мм.

 

Рис. 20. 1 – імаго пшеничного трипса; 2 – личинка пшеничного трипса; 3 – колос, пошкоджений пшеничними трипсами; 4 – білоколосість волоті вівса внаслідок висисання соку личинками вівсяного трипса.

Трипс вівсяний – Stenothrips graminum Uzel. (рис. 20). Самка завдовжки 0,9 - 1,1 мм; забарвлення жовто-сіре або бурувато-сіре, часто голова і верхівка черевця чорно-бурі. Гомілки й лапки жовті, іноді гомілки, голова і верхівка черевця дещо затемнені. Передні крила сіро-жовті. Личинки жовто-сірі, останній сегмент черевця має шилоподібні вирости.

Дорослі трипси живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця. Личинки висмоктують сік з колоскових лусок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані (рис. 20).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти