ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


IX. Підсумок уроку. Релаксація

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).

 

У музиці веселиться пристрасть.

Фрідріх Ніціие

УРОК 11

Тема. «Зерно»-інтонація як найменша смислова частина музики. Музична тема. Зображальні та виражальні інтонації. Поєднання зображальних і виражальних інтонацій. Микола Римський-Корсаков «Три дива» з опе­ри «Казка про царя Салтана». Тема Білки. Тема Царівни Лебідь. Тема Тридцяти трьох богатирів. Михайло Глинка «Марш Чорномора» з опери «Руслан і Людмила» — слухання. Слова Василя Вікторова, музика Тама­ри Попатенко «Щеня і кошеня» — розучування (с. 43—47).

Мета. Продовжувати ознайомлювати учнів з вокальною музикою, розвивати уміння її визначати; повторити назви музичних інструментів; вдоскона­лювати вокальні навички; розвивати ритмічний слух, увагу; виховувати любов до народних пісень, зокрема колискових.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Ілюстрації ведмедика, котика, музичних інструментів: рояля, скрипки, барабана, портрет М. Римського- Корсакова, музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон).

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Учитель:

Урок музики почавсь,

Кожен з вас приготувавсь?

Учні:

Ми готові вже співати,

Грати й навіть танцювати.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання

 

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 43.

2. Пізнавальна бесіда (розповідь про створення «Казки про царя Салтана»).

3. Музична гра Василя Верховинця.

Сидить Василь

Дійові особи

Мати

Василь

Котик Мурчик.

Реквізит: стільчик — «припічок», ниточка або мотузка, іграшкова мисочка.

Опис гри

Діти стоять розірваним колом і співають пісню:

Сидить Василь на припічку,

Сіпа кота за ниточку.

У ритмі музики Мати виконує якусь домашню роботу: «замітає підлогу, прасує білизну, вишиває» тощо. А Василько, прив’язавши ниточку до Мурчи- кової ніжки, сидить на стільчику і сіпає котика за ниточку.

Пісня продовжується:

Котик зубки розтулив Та й Василька укусив.

Котикові боляче. Він сердиться: шипить, нявчить, зрештою не ви­тримує і на слово «розтулив» націлюється на Василька «пазурами». А на слово «укусив» — вдає, ніби кусає хлопчика.

Хор перестає співати. Під час загальної паузи Василько кричить: «ай», зі­скакує з «припічка», випускає ниточку і хапається за «покусану ногу».

Почувши зойк Василька, Мати здогадалася, в чому справа. Вона кидає роботу і співає:

А дзусь, а дзусь, кошеня.

Не займай ти Василя.

Котик ховається, а Мати повертається до хлопчика і продовжує з докором:

Та й ти, синку, не пустуй І котика не дратуй.

Далі пісню підхоплює увесь хор:

Мурчик цілу ніч не спав,

Все за мишками ганяв.

На ці слова діти простягають праву руку в бік котика.

Йди його перепроси,

Йому кашки принеси.

Тепер діти простягають руки до Василя, а Мати тим часом сідає на «при­пічок» і починає «читати» книжку чи газету. Василько від сорому закриває обличчя руками.

Сидить Василь

Слова народні Музика В. Верховинця

Швидко

 

V.Слухання музики. 1

Микола Римський-Корсаков «Три дива» з опери «Казка про царя Салта- на». Тема Білки.

1. Загальні відомості про композитора.

Микола Андрійович Рішський-Корсаков народився у про­вінційному містечку Тихвіні за 200 км від Санкт- Петербурга. Батько композитора — Андрій Петрович Римський-Корсаков (1784—1862) — походив з дворян­ського роду, деякий час служив новгородським віце-гу­бернатором, а потім Волинським цивільним губернато­ром. Мати — Софія Василівна — дочка кріпачки і багатого поміщика Скарятіна, була доволі освіченою жін­кою. Сильний вплив на майбутнього композитора мав і його старший брат Воїн Андрійович — контр-адмірал, ре­організатор системи військово-морської освіти.

У дитинстві Микола вчився фати на фортепіано вдома, пізніше — в пансіо­ні. Але батьки майбутнього композитора бачили у своєму синові морського офі­цера і 1856 року віддали його навчатися до Петербурзького морського корпусу.

Навчаючись там, Римський-Корсаков, однак, не втрачає інтересу до му­зики. 1859 року він почав брати уроки в піаніста Ф. А. Канілле, який 1861-го познайомив його з М. А. Балакірєвим, навколо котрого починав організовува­тися музичний гурток, що пізніше увійде в історію під назвою «Могутня куп­ка». Вже на той час з Балакірєвим товаришували молоді композитори Мусорг- ський, Кюї, а також музикознавець Володимир Стасов. Знайомство з цими митцями мало вирішальний вплив на формування особистості й естетичних поглядів Римського-Корсакова.

1862 року він закінчує морський корпус і бере участь у поході на кліпері «Алмаз», завдяки чому мав можливість побувати в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, США, Бразилії, Іспанії, Франції, Норвегії. Ця подорож стала для нього джерелом творчої фантазії на багато років.

1872 року композитор одружився з піаністкою Надією Пургольд, яка на­родила двох синів — Андрія (1878—1940) та Григорія (1901 — 1965) і доньку Надію (1884-1971).

1871 року Римського-Корсакова запросили викладати до Петербурзької консерваторії.

Відчуваючи прогалини в своїй освіті, композитор інтенсивно вивчає му­зично-теоретичні дисципліни. Він провадив класи практичної композиції та інструментування. У 1873-84 рр. Римський-Корсаков працював інспектором духових оркестрів Морського відомства, в 1874—81 рр. — директором Без­коштовної музичної школи. З 1874 р. виступав як симфонічний диригент, а пізніше і як диригент оперних спектаклів. У 1883—94 рр. виконував обов’язки помічника керівника Придворної співочої капели. Серед найвідоміших його творів кінця 1870-х — 1880-х років — «Казка» (1880), Сімфонієтта (1885) і Фор­тепіанний концерт (1883), «Іспанське капричіо» (1887), «Шехеразада» (1888), а також опери «Травнева ніч» (1879) і «Снігуронька» (1881).

З 1889 року Римський-Корсаков зосередився на оперній творчості. На­писав опери «Млада» (1889-90), «Ніч перед Різдвом» (1895), «Садко» (1896), пролог до «Псковитянки» — одноактна «Бояриня Віра Шелога» і «Царева на­речена» (обидві — 1898). У 1900-і рр. створив твори «Казка про царя Салтана» (1900), «Сервілія» (1901), «Пан воєвода» (1903), «Легенда про невидимий град Кітеж» (1904) і «Золотий півник» (1907). У цей період композитор вивчав філо­софію, писав статті, переглянув і відредагував деякі зі своїх попередніх творів. Останні роки життя маестро працював над книжкою своїх спогадів, яку назвав «Літопис мого музичного життя».

Під час Революції 1905—1907 pp. композитор активно підтримав вимоги студентів-страйкарів, відкрито засудив дії реакційної адміністрації Петербурзь­кої консерваторії, за що був звільнений з роботи і поновлений лише після надання консерваторії часткових автономних прав.

Помер у маєтку Любенськ (нині Псковська область). Похований у Ново- дівочому монастирі в Петербурзі. 1937 року його прах перенесли до Ленінград­ського пантеону-некрополя при Олександро-Невській лаврі.

2. Слухання музичного твору.

3. Робота з підручником.

а) Ритмічна вправа, с. 44.

б) Музичний калейдоскоп, с. 44 (розповідь про музичні інструменти).

4. Слухання музики. Микола Римський-Корсаков «Три дива» з опери «Казка про царя Салтана». Тема Тридцяти трьох богатирів.

5. Обговорення.

Робота з підручником, с. 45.

6. Слухання музики.

Микола Римський-Корсаков «Три дива» з опери «Казка про царя Салта­на». Тема Царівни Лебідь.

7. Обговорення.

8. Слухання музики.

Михайло Глинка. Марш Чорномора з опери «Руслан і Людмила».

9. Обговорення.

10. Музична абетка, с. 46. Нота «фа».

VI. Фізкультхвилинка.

Море

Тренер промовляє, а учасники імітують рухами: «Море хвилюється, раз. Море хвилюється, два. Море хвилюється, три. Кумедна фігура на місці замри!» Усі завмирають у кумедних положеннях. Тренер обирає найкумеднішу фігуру. Це — новий ведучий. Він повторює слова тренера.

VII. Вивчення пісні.

Слова Василя Вікторова, музика Тамари Попатенко «Щеня і кошеня» —

розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти