ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


VII. Закріплення вивчених пісень.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).

 

Музика — як місячне світло в похмуру ніч життя.

Жан-Поль Ріхтер

УРОК 16

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

Театралізоване дійство «Сон»

Сон: Найзаповітніша мрія, найпалкіше бажання всіх батьків-матерів — щоб дітки зростали дужі й красиві. А ще — розумні, щедрі на добро, на любов, на пошанівок до старших, до святинь свого роду й народу.

Ріст і силу дитяті дають материнське молоко, батьківський хліб. А що ж спричинює зростання душі? Слово!

Дрімота. Маля-немовлятко не знає мови, не розумієте слів. Але мате­ринська любов і народна мудрість створили диво дивнеє — колискову пісню, забавлянку. Лагідномовна співанка-колисанка, переснована думою-турботою про щастя й долю дитяти, безпомильно знаходить чарівну стежину до ма­лесенького серденятка й оселяється в ньому назавжди... А вчені-психологи дослідили і знайшли незаперечні докази того, що колискова пісня чудодійно впливає на серця й почуття, на душевне здоров’я не лише малят, а й усіх і кожного, хто з піснею її люляє-колисає.

Позіхайлик. Тож давайте згадаймо українські народні колискові та забав- лянки. І хай їх заспівають малятам мами й бабусі. А як буде чудово-пречудо­во, коли заспівають і всі-всі хлопчики й дівчатка своїм маленьким братикам та сестричкам або ж улюбленим лялькам! Гарно заспівати допоможуть ноти. Але можна співати і так, за мелодією, яку серце підкаже. Головне — щоб з любов’ю, з вірою у добро, у щастя й світлу долю тих, хто вступає в життя.

(У виконанні героїв звучить колискова «Ой на кота — воркота»).

Ой на кота — воркота

Сл. і муз. народні

Ніч.

Ходить сон по світу,

Ходить навмання І за ручку водить Сонне Соненя.

В пітьмі мандрувати Зовсім їм не зле,

Тільки хоче спати Соненя мале.

Ходить Сон по світу,

Ходить навмання,

За плечима носить Сонне Соненя.

Хто їх впустить в хату —

Буде міцно спати.

Михайлик. Ой, як хочеться спати! Ніч прийшла, сни принесла, Сон іде, Соненя веде. А може, не треба спати, краще пограюсь!

Тетянка (до Михайлика). Ось де ти! А я тебе шукаю. Твоє ліжко плаче без тебе, а ти бавишся.

Михайлик. Я не піду спати! Нащо дітям спати?

Тетянка, Як це ти не підепі?! А чи відомо тобі, що коли дитина вчасно лягає спати, вона росте і міцнішає.

(3 ’являється Дрімота).

Дрімота. Ти запитуєш, нащо дітям спати ? Я тобі відповім.

—Нащо дітям треба спати?

—Щоб скоріше виростати.

Вдень рости часу немає:

Діти граються, гуляють,

Бігають, казки читають,

Вірші вчать, пісні співають,

Щось з конструкторів будують,

Гарно фарбами малюють.

їм нема коли зростати —

Дуже справ у них багато.

Дітлахи вночі ростуть Після того, як заснуть.

Сни приходять уночі,

Сили діткам даючи.

Та ростуть лиш ті малята,

Що лягають вчасно спати.

А хто скаче до півночі І до ліжка йти не хоче,

Той, хоча і засинає,

Виростати не встигає.

Треба вчасно всій малечі Спать лягати кожен вечір!

Михайлик. Можливо, тітонько, ви і маєте рацію. Я подумаю над вашою пропозицією.

Тетянка. От неслухняне хлопчисько!

Дрімота. Зачекай. Зараз, хлопчику, я розповім тобі віршика.

Темна ніч прийшла, дитинко,

Вже до нас.

Все на світі спочиває —

Пізній час.

У віконце місяць світить І зірки.

А тобі потрібно спатки,

Щоб рости.

Вчасно засинати —

Сильним виростеш, як тато!

Михайлик. Свого татка я люблю і дуже хочу бути схожим на нього.

(Заходить Соненя).

Михайлик. Ой, хто це?!

Соненя. Не бійся мене, Михасику. Я прийшов тобі допомогти.

(Михась позіхає).

О-о-о! Та ти ще й позіхаєш! Та ти справжнісінький Михайлик-Позіхайлик!

(Кличе Позіхайлика)

А ну ж бо, Позіхайлику, допоможімо нашому малому другові заснути!

Позіхайлик. Це просто, він у нас хороший хлопчик.

А у нашого Михайлика Губенята- позіхайлики,

Оченята-плаксунята,

Що вночі не хочуть спати.

Бідкається киця:

— Ну куди таке годиться?

Хлопчик спати не лягає,

Кошенятам заважає.

Губенята позіхають-позіхають-позіхають,

Оченята засинають-засинають-засинають...

Чи була та киця?

Чи вона вже сниться?

Соненя. Ще трішки — і наш хлопчик засне. Може, ми йому колискову за­співаємо?

Позіхайлик. Ану ж спробуймо!

(У виконанні Соненяти і Позіхайлика звучить колискова «Ой ти, коте, не гуди»).

Тетянка. Зі мною минулої ночі трапилася дивна пригода:

Хтось постукав уночі.

Швидко я знайшла ключі,

Відчинила — і до хати Зайченя зайшло вухате.

Стало в кутику сумне,

Каже: «Заночуй мене!

Бо надворі завірюха І мороз хапа за вуха!»

Батьків я взяла кожух,

Вкрила зайця з ніх до вух І гадала, що гульвісу Вранці відведу до лісу.

...Встали рано та дарма —

Зайченяти вже нема.

Чи запізно я збудилась,

Чи зайча мені приснилось.

Позіхайлик. Так, Тетянко. Це був чудовий сон. Дивись-но, твій братик уже заснув, і тобі теж пора в ліжечко, ти у нас хороша дівчинка.

Соненя.

Через літо,

Осінь, зиму До весни

Вечорами пеленають зиму сни.

Світ згасає — очі дневі заслонив,

Колискової співають теплі сни...

Сплять малята, сплять звірята, спить трава,

Глянь! Заплющила очиська вже сова.

Лиш по небі місяць ходить — вартовий,

Виглядає зоряниця день новий.

(У виконанні героїв звучить пісня «Ой, котусю, котусю»).

 

Дрімота.

Спи, дитятко, засинай.

Люлі-люленьки, бай-бай.

Звірі в лісі вже заснули,

В морі сплять кити й акули,

У гніздечках сплять птахи,

Спи, малесенький, і ти.

Міцно-міцно засинай —

Люлі-люленьки, бай-бай.

Сон.

Спати час. Заснула Мишка У своїм гарненькім ліжку.

Спить у річці хижий Сом,

Бо ковтнув солодкий сон.

Спить на сідалі Індик,

Спати сидячи він звик.

Спить і Муха на стіні,

Бачить цукор уві сні.

Не заснуть лиш Цвіркуни —

Цвіркотять вночі вони, їм потрібно наказати,

Щоб лягали вчасно спати,

Цвіркотіння припиняли,

Дітям спать не заважали.

Ніч.

Вечір. Сонечко втомилося І додому покотилося.

Заховалося в хмарини,

Як в пухкі, м’які перини,

Умостилось, позіхнуло Та, всміхаючись, заснуло,

Щоб до ранку спочивати...

На добраніч вам, малята!

Дрімота. Ми, друзі, зробили велику справу: допомогли дітям заснути.

Ніч. Я опустила на землю своє темне покривало. Тепер твоя черга, дядьку Сон. Ти всемогутній володар ночі. Зараз ти керуєш людськими думками і най- потаємнішими снами. Тож вперед!

Сон. Зараз ми зробимо ще багато добрих справ: вкладемо у ліжка діток-не- посид, подаруємо їм сни найгарніші, добрі, мудрі, повчальні і найкольоровіші. (У виконанні героїв звучить колискова «Ой ти, коте волохатий»).

Ніч. Заглянь-но у вікно, дядьку Сон! Тут живе Івасик, гарний хлопчик, але чомусь сон його не навідує.

Сон. Треба допомогти дитині.

Ніч.

Диво-ніч зайшла до хати,

Наказала діткам спати.

Очі всім позатуляла,

А під вії сни розклала.

Сни казкові, кольорові,

Іграшкові, цукеркові,

Сни лялькові — для дівчат,

Машинкові — для хлоп’ят.

Хай малята спочивають,

Сни до ранку розглядають.

Позіхайлик. Ти чому мене не зачекала? Я мало не впав, так біг тобі на до помогу!

Ніч зимова синя-синя.

На деревах — синій іній,

Мороз такий, аж тріщить,

А в хатині хлопчик спить.

Маляті сниться літо,

Сонечком зігріте,

Ягоди в лісі,

Ластівки у стрісі.

Сниться, що він босий Рве в садочку абрикоси.

А за вікном — зима Всю землю обійма.

Заснула хуртовина,

Й спокійно спить дитина.

У кутку шкребеться мишка,

А місяць, як сріблястий кіт,

Вмостився біля ліжка.

Дрімота. А тепер, я думаю, можна заспівати і колискову.

(У виконанні героїв звучить колискова «Ой коточок, коточок»).

Сон. Любі мої помічники. Час нам повертатися до брата-місяця і зірочок, вони вже нас зачекалися.

(Герої виходять зі сцени. З’являються учні).

Учениця. Як мовиться у народних казках, сон — це наймиліше, що є в лю­дини. Щойно ми народилися на світ, мама нам співала колискові. Під них ми засинали, і нам снилися чудові сни. У снах ми можемо літати до зірок, ставати космонавтами і здійснювати всі свої мрії. Під час сну наш організм відпочиває, росте, і тому, добре виспавшись, ми зранку встаємо бадьорими і можемо енер­гійно провести свій день. Отже, сон — це здоров’я кожної людини.

Учень 1. Розумна дівчинка відгадала загадку «Що на світі наймиліше?» — сон. І я в цьому переконався. От послухайте.

Живуть у світі Дрімота і Сон. І кожного вечора вони навідуються до кож­ної родини. Дрімота ніжно вкладає нас у ліжко, пестить і шепоче: «Відпочи­вайте, рученьки, ніженьки, оченята. Бо до вас на крилах поспішає мій дядько Сон. І от до нас прилітає Сон.

Зі Сном я дружу від дня народження. Він, як добра матуся, оберігає мене. Інколи розвеселяє, веде мене в мандри, страшить, бешкетує. А бабуся каже, що я росту, коли уві сні падаю. Я щасливий, що маю таких вірних друзів — Сна і Дрімоту.

Учень 2. Все життя Сон і Дрімота також є моїми вірними друзями. Сни бувають добрі і злі. От розкажу вам своє цікаве сновидіння...

Сон заніс мене у дивовижне царство, де звірі і дерева вміли говорити. У тому царстві жили маленькі гноми. Вони радісно зустріли мене і запропо­нували стати їхнім царем. І тієї миті вийшов найстарший гном та подав мені корону.

Всі гноми і звірі жили дружно. Вони поважали мене і прислухалися до моїх порад. Я зрозумів, що в дружбі і злагоді добре жити.

Учениця 1.

Вночі під ранок у гнізді,

У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані На срібне мамине перо,

На срібне небо повне.

Перевернулось на крило І знов заснуло, сонне.

І снився каченяті сон,

Солодкий сон при мамі:

Цвіте верба, цвіте пасльон При березі в тумані,

Цвіте при хмарі хмареня,

І зірка недалечко...

І чуло сонне каченя:

Цвіте його крилечко.

Цвіте на небо, на політ,

На голубі тумани.

На синій цвіт, на синій світ В гніздечку біля мами.

Учень 2.

Спить в болоті жабка,

Сон тримає в лапках.

В стрісі спить горобчик, Сон поклав на стовпчик. Спить сіренький віслючок, Сон повісив на гачок.

У барлозі спить ведмідь,

На поличці сон лежить. Спить у нірці мишка,

Сон сидить під ліжком.

В хаті спить лисичка,

Сон сховався в пічку.

Спить зубата щука,

Стисла сон за руку.

Під кущем спить зайчик, Сон схопив за пальчик. Дуже добрий дядько Сон — Позіхає все кругом.

Сон думками шарудить, Стереже того, хто спить.

Учениця 3.

Люлі-люлі, спатоньки —

Нічка йде до нас.

Люлі-люлі, спатоньки Час, дитино, час.

Зачиняє сонечко Золоте вікно.

На городі соняшник Вже заснув давно.

Учень 4. Знаєте що, шановні мої друзі, я зараз засну від таких мелодійних, чарівних та лагідних слів. Яка багата наша спадщина! Ми, напевно, найбагатші нащадки, бо маємо чим пишатися.

Учениця 4. Зараз ми запрошуємо вас усіх послухати чарівну колискову, а потім — у царство дядечка Сна.

(У виконанні учнів звучить пісня «Ходить зайчик по капусті»).

Ніч. Ми славно потрудилися, нібито приколисали всіх. Зараз будемо вла­штовувати змагання на кращу колискову пісню.

Сон. Я приємно вражений. Ми мусимо співати колискові пісні до самого ранку, щоб усі солодко спали.

Місяць. Я думаю, що. від декламування віршів ніхто з нас не відмовиться.

Дрімота. То, може, я почну, якщо ви, звісно, не проти.

Тихо-тихо-тихесенько!

Спить дитятко малесеньке.

Очка кліпати втомились,

Вієнятами прикрились.

Губенята позіхнули,

Разом з носиком заснули.

Руче нята- ш коде нята Натрудилися багато,

Полягали на подушку Попід щічку біля вушка.

Ноженята спочивають —

Не тупцюють, не стрибають.

Спинка ковдрою накрилась:

— Ох, втомилась я, втомилась!

За віконцем ніч гуляє,.

Сни солодкі навіває.

Зірка 1.

У зірчастій сорочині

Ходить вечір по долині

І малює сни казкові,

І співає колискові.

Зірка 2.

Настелю в колиску м’яти,

Принесу тобі до хати

Сни найкращі на землі,

Спи, Оленко, ой лю-лі.

Ой долина зелененька,

А Оленка ще маленька.

Лю-лі, лю-лі.

Спи Оленко,

Бо розвидниться Скоренько.

Зірка 3. (Співає пісню «Е-е, люлю-люлю»).

Зірка 4.

Киця, киця, кошеня,

Спить маленьке Мурченя.

Спить сіренька киценька,

Сниться киці річенька,

А на річці — гатка,

Біля гатки — хатка,

В хатці блима свічка,

Стогне тихо пічка.

Мишка пиріжки пече,

Мак у ступочці товче.

За віконцем пада сніг,

Гості прийдуть на пиріг.

Мишка й кицю запросила,

Хатку гарно прикрасила.

Зірка 4. (Співає пісню «Колисанка»).

 

 

Позіхайлик. Я думаю, що якщо я вам розповім гумореску, то ми тропш перепочинемо від наших клопотів.

Дітей в нас багато

їхав батько із синами На велосипеді:

Посадив старшого ззаду,

Меншого — спереду.

І так сильно та старанно На педалі тиснув,

Що аж гальма запищали —

Хтось позаду свиснув.

А свистіла якась тітка,

І дуже сердито.

Сварилася на татуся:

—Хуліган, бандито!

Куди женеш отой ровер,

Діточок не любиш?

Ти поглянь, яка дорога,

Діточок погубиш!

Тут татусь наш розгубився,

Втупився в дорогу,

Але син, котрий позаду,

Став на допомогу:

— Не сваріться, пані тітко,

На нашого тата,

Як загублюсь, то в нас вдома

Ще дітей багато.

Соненя. Ти, безперечно, маєш рацію! Сміх продовжує життя. Але нам треба повертатися до праці. Я не хочу, щоби хтось із діточок проснувся посеред ночі і заплакав від того, що у нього був неміцний сон.

Сон. Так, так, нумо до праці! Хто у нас далі на черзі у конкурсі? Напевно,

Ніч.

Ніч. А я співатиму вам пісню.

(Сл. Г. Корнієнка, муз. Т. Шахневича)

Колискова

Біля хати — синій спокій.

Місяць дивиться з-під вій,

Спи, мій синку ясноокий,

Спи хороший, рідний мій.

Терпко пахне рута-м’ята.

Вітер влігся під стоги,

Сплять курчата і зайчата,

Спи ж і ти, мій дорогий.

Дрімота. Поки Ніч співала пісню, у нас виникла проблема. Одна мама досі кличе Сон, а ми зовсім не звертаємо уваги, так заслухались. Ось прошу, почуйте. —

Ходить сонко по долині,

Мати кличе до дитини:

Ой соночку, соколочку, —

Іди до нас у колисочку!

Іди до нас у колисочку,

Приспи нашу дитиночку!

У нас хатка тепленька,

Колисочка новенька.

Не йде сонко, не приходить,

Десь комишем тихо бродить.

Сон. А й справді, треба все виправити. Я розповім дитяті сонливий віршик.

Ой спи, дитя, без сповиття,

Поки мати з поля прийде Та принесе три квіточки.

Одна буде дрімливая,

Друга буде сонливая,

А третя — щасливая.

Ой щоб спало — щастя мало

Та щоб росло, не боліло,

На серденько не скорбіло.

Місяць. (Співає пісню «Люлі, люлі, мій синочку»).

2. Справлю тобі колисочку Та й повішу на дубочку.

3. Сонце зійде, обігріє,

Роса впаде та й скупає.

4. Роса впаде та й скупає,

Листок впаде та й накриє.

5. Вітрець стане, заколише,

Птах прилине, заспіває.

Зірка 6.

А-а-а, люлі, люлі —

Налетіли гулі,

Сіли на воротях В червоних чоботях.

А ворітця скрип-скрип,

Моя доня спить-спить.

Зірка 7,

Ой спи, дитя, в колисоньці,

Як горошок в билиноньці.

Буде вітер повівати Та й горошком колисати.

Як горошок затиркоче,

Тоді Галя спати схоче.

Зірка 8.

Ой ну, люлі-люлечки,

Шовковії вервечки,

Мальовані бильця,

Ходім до Кирильця.

Що Кирилець робить?

Він листоньки пише,

Дитину колише.

Листоньки читає,

Дитину хитає.

Листоньки малює,

Дитину годує.

Дрімота.

Ой повішу колисочку у полі, у полі,

Будуть дитя колисати соколи, соколи.

Я повішу колисочку та на ожиночку,

Буде вітрець колисати малу дитиночку. Прилетіла зозуленька, сіла на калину, Криленьками фиркотіла, збудила дитину. Бодай з тебе, зозуленько, сиве пір’я впало, Збудила ми дитиноньку, ще було би спало.

(У виконанні Зірок звучить пісня «Щука-риба в .морі грає»).

 

Сон.

Ой у ліску на горішку Там хатинка новенька.

Там хатинка новенька,

Там дитина маленька.

Ми дитину будем колисати І самі будем спати.

Місяць. Дивіться, друзі, зараз буде світати, тож мені та Зіркам пора на від­починок, і всі ви втомилися за цілу ніч, бо старанно виконували свої обов’язки. Зустрінемося наступної ночі. До зустрічі!

Ніч. Я ледь не забула приспати школу. Заспіваю їй колискову, нехай від­почине.

(У виконанні Ночі звучить «Колискова школі»).

 

1,Закотився день за обрій,

опустився вечір добрий,

і чаклунка ніч розкрила

в небі зоряні вітрила.

Все затихло —

ліс і річка,

слон і пташка невеличка,

все затихло — і навколо

все заснуло, навіть школа.

2. Дзвоник спить-затих до ранку,

сміх пішов з шкільного ганку,

біля дошок сплять указки,

а в книжках — чарівні казки.

Сплять шкільні стільці і парти,

на стіні барвисті карти,

і наснилося журналам —

в них лише найвищі бали.

3. Школа снить, вона втомилась,

бо весь день старанно вчилась.

І цвіркун співа поволі

колискову рідній школі

Закотився день за обрій,

опустився вечір добрий,

вітерець хмаркам шепоче

казку зоряної ночі.

Учень 1

Сонечко лягло вже спатки.

Вітерець дмухнув на хатку.

В ліжку спить мала дитина,

Сонце, місяць й вся родина.

Учениця 2

Першим моїм вчителем була

Пісня материнська, колискова.

В ній надія райдужна цвіла,

В ній бриніла українська мова.

Пісня ця воскресла, ожила

Гронами терпкими на калині.

Я її у серці зберегла

І тепер дарую Україні.

Хай злітає з серця солов’їв,

Хай бринить в святих долонях світу.

Буде жити невмирущий спів,

І Вкраїна з ним теж буде жити.

(У виконанні учнів звучить пісня «Ходить кіт по горі»).

 

 

 

РОЗВИТОК МУЗИКИ

Музика не може думати, але може втілювати думку.

Рихард Вагнер

УРОК 17

Тема. Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці та якісному перетворенні. Пісенний подарунок до зимових свят. Томазо Альбіноні «Адажіо», інструментальне виконання та вокальне (Лара Фабіан або Сара Брайтман) — слухання. Слова Олександра Коваленко­ва, музика Льва Кніппера «Чому ведмідь узимку спить» — розучування (с. 60-62).

Мета. Ознайомити учнів з поняттям «музика як мистецтво», закріплювати вміння працювати з ритмічним супроводом, розвивати музичні здібності учнів, почуття ритму, уяву, увагу, вміння відтворювати асоціації; вихову­вати любов до народних традицій, бажання їх переймати та примножу­вати.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявнос­ті — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, про­гравач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось — не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати —

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд. Часу не гаймо І урок наш починаймо.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

 

II. Розспівування.

Співаємо звук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичному

інструменті. Тепер заспіваємо 2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-до-д

Гра «Луна».

— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

Гра «Луна».

— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

III. Ритмічні вправи.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти