ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ФОРМИ І МЕТОДИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

МЕТА КУРСУ: 4

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ КУРСУ: 4

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.. 4

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 5

1 частина Введення до Інформатики і 5

2 частина Технологія програмування. Системи програмування. Система Turbo Pascal. 6

ФОРМИ І МЕТОДИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ.. 6

ЛІТЕРАТУРА.. 7

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ.. 9

1 частина Введення до Інформатики. 9

Корисні поради з питань освоєння програмних засобів. 9

Робота 1 Операційна система та основи роботи з нею. Методи роботи з файловою системою. 18

Теоретичні відомості: 18

Завдання: 18

Запитання для контролю та самоконтролю: 19

Тема 1.2 Файлові менеджери: Volkov Commander, FAR. Основні можливості та їх застосування. Порівняльна характеристика. 19

Теоретичні відомості: 19

Завдання: 21

Запитання для контролю та самоконтролю: 22

Тема 1.3 Основи роботи з текстовими процесорами. MS Word. Редагування та форматування текстів. 22

Теоретичні відомості: 22

Завдання: 22

Запитання для контролю та самоконтролю: 22

Тема 1.4 Розширені можливості текстових процесорів. Убудовані перекладачі. Обробка великих структурованих документів. Засоби автоматизованої обробки документів. 23

Теоретичні відомості: 23

Завдання: 23

Запитання для контролю та самоконтролю: 24

Тема 1.5 Основи роботи з табличним процесором MS Excel. Заповнення та форматування таблиці. Формули. Посилання відносні та абсолютні. Поняття про маркер автозаповнення. 25

Теоретичні відомості: 25

Завдання: 25

Запитання для контролю та самоконтролю: 26

Тема 1.6 Розширені можливості табличного процесору MS Excel. Використання майстрів, фільтрів та надбудов. 26

Теоретичні відомості: 26

Завдання: 26

Запитання для контролю та самоконтролю: 29

Тема 1.7 Основи роботи з системою створення презентацій MS PowerPoint. Побудова типового презентаційного ролика. Інструменти для роботи з анімаційними ефектами. 29

Теоретичні відомості: 29

Завдання: 29

Запитання для контролю та самоконтролю: 30

Тема 1.8 Комп’ютерні мережі. Основи роботи з локальною мережею. Браузер Internet Explorer та принципи роботи з Internet. Організація обміну інформацією за допомогою електронної пошти. 30

Теоретичні відомості: 30

Завдання: 30

Запитання для контролю та самоконтролю: 30

Тема 1.9 Методи апаратного та програмного захисту інформації. Антивірусне програмне забезпечення. Програмне забезпечення для стиску та архівації файлів даних. 31

Теоретичні відомості: 31

Завдання: 33

Запитання для контролю та самоконтролю: 33

 


ВСТУП

У навчальному курсі «Інформатика» формуються та узагальнюються знання та навички студентів з основних питань сучасної інформатики та програмування, використання та розробки алгоритмів і програм для розв’язування актуальних прикладних задач.

Перша частина (1 семестр) містить загальну уяву щодо основних понять та термінів предметної області. Розкривається загальна схема роботи комп’ютера, машинної обробки інформації, методів алгоритмізації прикладних задач. Розглядаються питання будови і функціонування ЕОМ, роботи з операційними системами, діалоговими оболонками (менеджерами файлів) і стандартним прикладним програмним забезпеченням (текстовими, графічними, табличними процесорами).

У другій частині (2 семестр) дається загальна характеристика інструментальних засобів програмування, загальна технологія розробки та практичної реалізації програмного продукту в межах системи програмування Turbo Pascal 7.0. Основна увага приділяється методикам розробки програмного забезпечення різних рівнів складності. Вивчаються основи комп’ютерної графіки.

 

МЕТА КУРСУ:

сформувати основи для подальшого кваліфікованого володіння студентом засобами сучасних інформаційних технологій, необхідними для якісної реалізації навчання та майбутньої професійної діяльності.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ КУРСУ:

ознайомити студентів з основними поняттями інформатики та комп’ютерної техніки, сучасними поглядами на інформаційні процеси, технічні та програмні методи їх супроводження;

сприяти засвоєнню головних принципів функціонування та використання комп’ютера як засобу для автоматизації обробки інформації; одержанню навичок та вмінь користування сучасними комп’ютерними засобами, алгоритмізації та програмування сучасних прикладних задач на алгоритмічних мовах процедурного типу;

навчити студентів основним технологічним методам практичного застосування мовних засобів програмування для розробки програмного продукту, що призначений для практичного розв’язання задач математичного характеру.

 

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

ЗНАННЯ:

· предмет та головні поняття курсу;

· побудову ЕОМ, призначення та принципи роботи частин сучасного ПК;

· основні операційні системи для ПК, особливості їх будови та роботи з ними;

· програми-оболонки (файлові менеджери), принципи їх роботи;

· текстові, графічні, табличні процесори, принципи їх роботи;

· програми-транслятори, принципи їх роботи;

· особливості побудови, призначення та застосування мови програмування Turbo Pascal;

· сучасні офісні програмні пакети та принципи їх застосування;

· головні застави алгоритмізації та розробки програм для ПК;

· можливості сучасних математичних програмних пакетів.

 

УМІННЯ:

· працювати на ПК у середовищі MS DOS, Windows;

· розробляти алгоритми та програми на мові програмування Turbo Pascal, що призначена для навчання основам якісної розробки програмного забезпечення;

· аналізувати результати роботи програм;

· застосовувати сучасні офісні програми;

· володіти навичками архівації та антивірусної роботи;

· застосовувати можливості математичних пакетів програм для розв’язування математичних задач.

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

1 частина Введення до Інформатики і

Тема 1.1 Інформація та інформатика. Інформаційні процеси. Історичні питання розвитку обчислювальної техніки. Області застосування комп’ютерів. Сучасний стан комп’ютерного ринку.

Літературні джерела: 1, 3, 6 ,9 ,10, 13

Тема 1.2 Поняття обчислювальної системи. Апаратне та програмне забезпечення ЕОМ. Функціональні системи сучасної ПЕОМ. Методи представлення інформації у ЕОМ. Системи числення.

Літературні джерела: 1, 2, 3, 6, 9, 10, 13

Тема 1.3 Операційна система: призначення, різновиди, основні функції. Файлова система. ОС MS DOS: структура, основні команди. ОС WINDOWS: основні поняття, властивості та засоби роботи.

Літературні джерела: 1, 3, 6, 9, 10, 13

Тема 1.4 Поняття діалогової оболонки. Приклади файлових менеджерів. Основні функції та засоби роботи.

Літературні джерела: 1, 3, 6, 9, 10

Тема 1.5 Засоби створення, коригування, збереження інформації різних типів. Програми-процесори: текстові, графічні, табличні; їх основні функції на прикладі MS Word, MS Excel. Програми для розробки та демонстрації комп’ютерних презентацій; їх основні функцій на прикладі MS Power Point.

Літературні джерела: 1, 9, 10

Тема 1.6 Комп’ютерні мережі: можливості, різновиди, апаратна та програмна підтримка. Основи роботи з Internet.

Літературні джерела: 10, 13

Тема 1.7 Алгоритми та питання алгоритмізації. Форми представлення алгоритмів. Поняття про алгоритмічну складність. Базові алгоритмічні конструкції. Методи побудови нових алгоритмічних конструкцій на основі базових.

Літературні джерела: 4, 5, 9, 10, 13

2 частина Технологія програмування. Системи програмування. Система Turbo Pascal

Тема 2.1 Поняття про технологію програмування. Основні етапи розробки програми. Програмний продукт, етапи його розробки та супроводження. Види трансляторів, їх особливості.

Літературні джерела: 4, 10, 13

Тема 2.2 Мова програмування PASCAL. Історія розвитку. Основні об’єкти мови. Огляд типів даних. Структура програми. Основні функції та методи роботи у середовищі розробника програм (IDE) Turbo Pascal 7.0. Поняття модуля бібліотеки транслятора TP 7.0: структура, розробка, застосування.

Літературні джерела: 4, 8, 10

Тема 2.3 Синтаксис і семантика операторів мови Turbo Pascal. Основні типи даних. Приклади застосування.

Літературні джерела: 4, 5, 8, 10, 11

Тема 2.4 Процедури та функції у мові Turbo Pascal. Механізм обміну даними між основною програмою та допоміжними програмами. Апарат формальних і фактичних параметрів. Локальні та глобальні змінні. Рекурсії.

Літературні джерела: 5, 8, 10. 11

Тема 2.5 Складні структури даних – масиви, рядки, множини, записи, файли. Особливості їх застосування. Проблема вибору найефективнішого типу даних.

Літературні джерела: 5, 8, 10, 11

Тема 2.6 Графічні можливості мови програмування Turbo Pascal. Технічні аспекти комп’ютерної графіки. Загальна схема роботи з використанням графічного режиму.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.7 Графічні примітиви та інші інструменти для організації графічних побудов.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.8 Особливості побудови динамічних сцен.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.9 Математичний апарат комп’ютерної графіки. Підходи до розробки програм, що використовують комп’ютерну графіку.

Літературні джерела: 7, 8, 10, 12

 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА

1. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. – М., Финансы и статистика, 1998

2. Рыбаков М.А. Анатомия персонального компьютера. – М., Интермеханика, 1990

3. Саенко Г.В., Волобуева Т.Б. Курс пользователя персональных компьютеров. – Донецк, 1994. – 256 с.

4. Ван Тассел Д. Стиль, разработка, эффективность, отладка и испытание программ. – М., Мир, 1981. – 320 с., ил.

5. Трофимова И.П. Системы обработки и хранения информации. – М., Высшая школа, 1989. – 191 с., ил.

6. Громов А.И. и др. Основы информатики и вычислительной техники: учебное пособие. – М., УДН, 1991. – 88 с.

7. Информатика. Базовый курс/ Симонович С.В. и др. – СПб: Издательство Питер, 2000. – 640 с.: ил.

8. Фаронов В.В. Турбо Паскаль 7.0. Начальный курс. Учебное пособие. – М., Нолидж, 1999. – 616 с., ил.

9. Руденко В.Д., Макарчук А.М., Патланжоглу М.А. Курс информатики. /Под ред. Мадзигона В.Н. – К., Феникс, 1998. – 368 с.

10. Артамонов Б.Н., Брякалов Г.А., Гофман В.Э., Кадигроб Я.Е., Компаниец Р.И., Липецких А.Г., Мальцев М.Г., Рыжиков Ю.И., Хомоненко А.Д., Цыганков В.М. Основы современных компьютерных технологий: Учебное пособие /Под ред. проф. Хомоненко А.Д. – СПб., Корона принт, 1998. – 448 с.

11. Основи технології програмування. Навчальний посібник з курсу Комп’ютерна техніка та програмування для студентів початкових курсів спеціальності економічна кібернетика./ Циммерман Г.А., Матвіїшина Н.В., Пшенична О.С. – Запоріжжя, ЗДУ, 2002. – 80 с.

12. Циммерман Г.А., Циммерман О.В., Толок О.В. Практичні основи комп’ютерної графіки для студентів математичних спеціальностей: Навчальний посібник. – Запоріжжя, ЗДУ, 2000. – 96 с.

13. Следзінський І.Ф., Василенко Я.П. Основи інформатики. Посібник для студентів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 160 с.

14. Циммерман Г.А. Комп’ютерний практикум. Методичні вказівки до проходження навчальної обчислювальної практики для студентів математичних спеціальностей. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 33 с.

ДОДАТКОВА

1. Бондарев В.М., Рублинецкий В.И., Качко Е.Г. Основы программирования. – Харьков, Фолио, 1997. – 368 с.

2. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в язык Паскаль. – М., Наука, 1988. – 320 с.

3. Зуев Е.А. Turbo Pascal. Практическое программирование. – М., Изд-во ПРИОР, 1998. – 336 с.

4. Симонович С.В., Евсеев Г.А. Практическая информатика: Учебное пособие для средней школы. Универсальный курс. – М., АСТ–ПРЕСС: Инфорком–Пресс, 1998. – 480 с.

5. Лукин С.Н. Турбо-Паскаль 7.0. Самоучитель для начинающих. – М., Диалог-МИФИ, 1999. – 384 с.

6. Зубов В.С. Программирование на языке Turbo Pascal. Изд. 3-е, испр. – М., Информационно-издательский дом ”Филинъ”, 1997. – 320 с.

7. Журнали: КомпьютерПресс; Компьютеры+Программы; КМ-информ; Компьютерное обозрение; Домашний ПК.


ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

1 частина Введення до Інформатики

 

Довідкові засоби

Стандартний інтерфейс дозволяє звести освоєння незнайомої програми до двох досить простих прийомів.

1. Знайти інструменти програми (звичайно вони розміщені на панелях інструментів), визначити їх призначення і прийоми користування.

2. Проглянути елементи управління програми (меню, командні кнопки і т. п.), виділити серед них знайомі і незнайомі. Перевірити дію знайомих елементів і встановити призначення незнайомих.

Слова встановити і визначити вказують на те, що при вивченні незнайомої програми може виникнути потреба в додатковій інформації. На щастя, в більшості випадків така інформація вже вбудована в програму, і розшукати її зовсім неважко. Йдеться про довідкову систему яка входить як до складу самої операційної системи, так і до більшості її додатків.

 

Довідкова система

Найзручніший засіб отримання довідкової інформації – це інтерактивна довідкова система. В багатьох програмах довідкова система містить повний набір інформації про роботу з програмою і дозволяє одержати необхідну довідку під час роботи.

У більшості програм виклик довідкової системи здійснюється за допомогою пункту «?» у рядку меню. Іноді цей пункт називається Справка. В англомовних програмах для звернення до довідкової системи використовується пункт Help. В меню, що відкрилося, слід вибирати пункт Вызов справки або в англомовних програмах Contents.

1. Кожна стаття довідкової системи відкривається в окремому вікні і є гіпертекстом, що містить посилання на інші статті і терміни, що вимагають пояснень. Текст у вікні довідкової системи автоматично форматується по ширині вікна. Якщо стаття дуже довга, вікно містить смуги прокрутки.

2. Терміни, що використовуються як посилання, звичайно виділяються в тексті статті певним кольором. Посилання можуть бути оформлені у вигляді кнопок переходу. При підведенні покажчика до посилання його форма змінюється. Натискання у цей момент дозволяє перейти до іншої статті, присвяченої суміжному питанню. Якщо термін підкреслений пунктирною лінією, то при натисненні кнопки мишки відкривається вікно спливаючої підказки, що містить визначення або опис терміну.

3. Вікна довідкової системи зазвичай не мають рядка меню. Замість нього у верхній частині вікна розташовуються кнопки переходу. Склад управляючих кнопок у верхній частині вікна різний для різних додатків. Зазвичай є кнопки: Разделы (повернення до діалогового вікна розділів довідкової системи), Назад (повернення до попередньої статті) і Параметры (настройка зовнішнього вигляду і властивостей вікна довідкової системи).

4. Натиснення на кнопці Параметры відкриває меню Настройка, яке дозволяє змінити шрифт і розміщення вікна. Скориставшись цим меню, можна скопіювати статтю в буфер обміну для подальшого користування в іншому документі або для друку на принтері.

5. До тексту статті можна додавати власні коментарі. Для цього служить пункт Примечания.

При закритті вікна статті робота з довідковою системою завершується. Повернутися до діалогового вікна довідкової системи дозволяє кнопка Разделы.

 

Технологія збору інформації

Супровідна документація

Практично до всіх програм додається, крім довідкової системи, електронна та друкована документація. Вони є джерелом корисної інформації про програму і нехтувати ними не слід.

Знайомство з програмою починається з інформаційних екранів, супроводжуючих її установку. Поки йде установка, слід дізнатися якомога більше про призначення програми, її можливості. Це допомагає зрозуміти, що слід розшукувати в програмі після її установки.

Друкована документація додається до програм, куплених в магазинах. Звичайно це досить обширне керівництво об'ємом до декілька сотень сторінок. Саме об'єм такого керівництва часто зводить нанівець бажання уважно його прочитати. Дійсно, немає сенсу досліджувати керівництво, якщо відповідь на питання можна одержати більш простими засобами. Проте, у разі труднощів, керівництво з користування програмою — це одне з найзручніших та найвичерпніших джерел необхідної інформації.

У багатьох випадках додаткова довідкова інформація до програми надається у вигляді текстових файлів, що входять до складу дистрибутивного комплекту. Історично склалося так, що ці файли мають ім'я README, що походить від англійської фрази: «Read me (Прочитай мене)». Файл README містить інформацію про установку програми, доповнення і уточнення до друкованого керівництва, а також іншу інформацію, яку автори програми визнали потрібним опублікувати. Для умовно-безкоштовних програм і невеликих службових програм, поширюваних через Internet, цей файл може містити повну електронну версію керівництва. Програми, поширювані через Internet, можуть включати і інші текстові інформаційні файли. Ці файли можу мати розширення .NFO, .DIZ і деякі інші.

 

Інформація з Internet

У випадках, коли «звичні» джерела не дозволяють одержати потрібні відомості про програму, можна звернутися до скарбниці інформації якою є Internet. Пошук інформації в Internet зв'язаний з деякими складностями, проте в Мережі є відповіді на велику кількість питань. Звернемо увагу на ресурси, перелічені далі.

Основні сторінки компаній-виробників і окремих авторів програм. Усі основні компанії і автори, що створюють програми для комп'ютерів, представлені в Internet. За допомогою пошукової системи неважко знайти Web-сторінку, присвячену потрібній програмі або серії програм. Така сторінка може містити відомості про останню версію програми, «заплатки», пов'язані з доробкою програми або виправленням помилок, а також посилання на інші Web-документи присвячені цим же питанням. Тут же нерідко можна знайти безкоштовні, умовно-безкоштовні, демонстраційні, пробні версії програм.

Файли відповідей на питання, що часто зустрічаються. У World Wide Web існує чимало архівів, в яких нагромаджуються текстові файли відповідей на питання, що часто ставляться, за різними широко поширеними програмами. Ці файли позначаються англійським скороченням FAQ (Frequently Asked Questions). Такі документи постійно розвиваються, і їх об'єм поступово наростає. В них можна знайти відомості про прийоми виконання як типових, так і незвичайних операцій, а також про те, як вирішувати характерні проблеми.

Особисті сторінки користувачів, присвячені конкретним програмам. Число існуючих Web-сторінок досягає в даний час сотень мільйонів, так що практично з будь-якого питання знаходяться ентузіасти, що визначили питання гідні уваги й створили Web-сторінку для їх освітлення. Навіть для маловідомих програм в Internet можна знайти розповідаючі про них Web-сторінки. Автори сторінок, присвячених одній програмі, зазвичай знайомі із сторінками інших авторів, що займаються тією ж темою, і, як правило, встановлюють на своїх сторінках посилання, дозволяючі продовжити пошук.

Дискусійні форуми і телеконференції. Розміщення інформації на Web-сторінках, як правило, ініціалізувалося автором. Тобто, автор сам вирішує, про що він хоче розказати своїм читачам. В той же час, часто бажано мати нагоду самому поставити питання. В Internet є служби, що дозволяють звернутися до всього світу і одержати відповідь від людей, здатних його дати.

Дискусійні форуми (Chat-конференції) — це тематичні Web-вузли, що надають відвідувачу можливість поставити питання або відповісти на повідомлення, залишене іншим відвідувачем. Будь-який з відвідувачів може прочитати хроніку обговорення, яке вже йшло на цьому Web-вузлі.

Телеконференції (групи новин) спеціально призначені для збору повідомлень, пов'язаних з обговоренням якої-небудь теми. Ці засоби надають найкращу можливість одержати конкретну відповідь на конкретне питання, якщо вдається відшукати конференцію, присвячену обговоренню потрібної теми.

Списки розсилки. Це спеціалізована послуга електронної пошти Internet. Підписавшися на одному з Web-вузлів на список розсилки, присвячений тій або іншій програмі, можна щодня одержувати електронною поштою всі повідомлення (питання і відповіді), які надходять від інших учасників списку розсилки. При необхідності можна відправити своє питання і незабаром почати одержувати поради і рекомендації від колег.

 

Запуск програми

У абсолютній більшості випадків при установці програми створюються нові пункти в Главном меню. Якщо це так, то для запуску слід скористатися одним з таких пунктів. Якщо програма створила в Главном меню папку, що містить декілька пунктів, слід скористатися тим пунктом, назва якого найбільш відповідає назві програми.

Якщо програма не створила спеціального пункту в Главном меню, то до неї слід віднестися з підозрою. Пунктів в Главном меню не створюють програми MS-DOS. Якщо ж програма розрахована на роботу в системі Windows і при цьому не створила пункту в Главном меню, значить вона некоректно поводиться з операційною системою. Перш ніж запускати таку програму, слід ретельно зважити необхідність такого кроку.

Якщо запуск такої програми все ж таки потрібен, слід знайти і відкрити папку, що містить файли програми. Після цього треба запустити виконуваний файл програми, який зазвичай має розширення ім’я .ЕХЕ. Якщо в папці декілька файлів мають таке розширення, то слід вибрати той, ім'я якого найбільш відповідає назві програми. Після того, як програму вдалося успішно запустити, слід створити для неї ярлик. В разі необхідності можна налаштувати властивості цього ярлика відповідно до параметрів, використаних при даному запуску, щоб і надалі запуск програми не викликав проблем.

 

Аналіз інтерфейсу програми

Отже, запущена незнайома програма. Перш ніж що-небудь робити, слід уважно дослідити вікно програми, звернути увагу на його основні елементи, виділяючи знайомі й незнайомі. Всі програми перед тиражуванням настроюються так, щоб з ними можна було розпочати роботу відразу. Звичайно, надалі кожний має можливість змінити настройки на свій розсуд, але зміни не є обов'язковими. Тому ті елементи вікна програми, які з'являються в перший момент, найбільш важливі і, швидше за все, саме вони найбільш часто використовуватимуться в роботі з програмою.

Рядок заголовку містить назву програми і може містити ім'я відкритого документа. В деяких випадках тут може з'явитися стандартне ім'я і розширення файлу документа, що дозволить визначити тип документів, з якими працює програма.

Під рядком заголовка як правило розташовується рядок меню. В більшості програм рядок меню містить стандартні пункти (Файл, Правка, Вид). Допоміжні меню, що відкриваються при виборі цих пунктів, дозволяють швидко визначити як стандартні межі, так і особливості запущеної програми.

Нижче за рядок меню розташовуються панелі інструментів, які зазвичай схожі на аналогічні панелі програм того ж класу. Крім того, на панелях інструментів часто містяться кнопки стандартного призначення, що використовуються в багатьох програмах.

Далі слід звернути увагу на робочу область вікна. Її вид і розміри можуть багато що розповісти про тип документів, для роботи з якими призначена програма.

Наприклад, наявність у вікні документа окремих кнопок управління розміром вікна звичайно говорить про те, що програма здатна одночасно працювати з декількома вікнами. Якщо документ не візуалізується, це ознака того, що така дія не потрібна. Можливо, програма призначена для роботи зі звуком.

 

Дослідження рядка меню.

У багатьох додатках Windows більшість операцій можна виконати декількома способами. Для цієї мети можна використовувати команди рядка меню, кнопки панелі інструментів, контекстні меню, що відкриваються натисненням правої кнопки мишки, а також клавіатурні команди.

Найбільший інтерес представляє рядок меню. Ним не завжди зручно користуватися в реальній роботі, але при дослідженні незнайомої програми цей елемент управління незамінний. У додатках Windows діє загальний принцип: все, що можна зробити в програмі, можна зробити засобами рядка меню, не вдаючись до інших елементів.

Перші пункти рядка меню практично стандартні. Пункти меню Файл (File) містять операції для роботи з файлами, засоби управління друком, команди для завершення роботи.

Меню Правка (Edit) може іменуватися як Редактирование, і при цьому вводити користувача в оману, оскільки тут, як правило, не містяться команди редагування, а містяться команди роботи з буфером обміну, відміни і повторення операцій, контекстного пошуку і заміни.

Третій пункт в рядку меню зазвичай називається Вид (View). Це вельми важливий пункт для первинного ознайомлення з програмою. Якщо на екрані немає очікуваних знайомих елементів управління, треба перевірити, що можна включити до меню Вид.

Подальші пункти меню можуть бути різними і йти в різному порядку. Виключенням є тільки вже згаданий пункт «?» (Help), який традиційно розташовується в самому кінці рядка меню.

Деякі пункти рядка меню не є обов'язковими, але використовуються досить часто. Пункт Вставка (Insert) служить для вставки об'єктів, створених іншими програмами. Пункт Формат (Format) використовується для форматування елементів документа. Пункт Сервис (Tools) містить команди допоміжних операцій, і при першому знайомстві в нього можна не заглядати. Іноді до рядка меню виноситься і меню настройки програми, яке частіше за все називається Параметри (Options або Settings).

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4

МЕТА КУРСУ: 4

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ КУРСУ: 4

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.. 4

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ.. 5

1 частина Введення до Інформатики і 5

2 частина Технологія програмування. Системи програмування. Система Turbo Pascal. 6

ФОРМИ І МЕТОДИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ.. 6

ЛІТЕРАТУРА.. 7

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ.. 9

1 частина Введення до Інформатики. 9

Корисні поради з питань освоєння програмних засобів. 9

Робота 1 Операційна система та основи роботи з нею. Методи роботи з файловою системою. 18

Теоретичні відомості: 18

Завдання: 18

Запитання для контролю та самоконтролю: 19

Тема 1.2 Файлові менеджери: Volkov Commander, FAR. Основні можливості та їх застосування. Порівняльна характеристика. 19

Теоретичні відомості: 19

Завдання: 21

Запитання для контролю та самоконтролю: 22

Тема 1.3 Основи роботи з текстовими процесорами. MS Word. Редагування та форматування текстів. 22

Теоретичні відомості: 22

Завдання: 22

Запитання для контролю та самоконтролю: 22

Тема 1.4 Розширені можливості текстових процесорів. Убудовані перекладачі. Обробка великих структурованих документів. Засоби автоматизованої обробки документів. 23

Теоретичні відомості: 23

Завдання: 23

Запитання для контролю та самоконтролю: 24

Тема 1.5 Основи роботи з табличним процесором MS Excel. Заповнення та форматування таблиці. Формули. Посилання відносні та абсолютні. Поняття про маркер автозаповнення. 25

Теоретичні відомості: 25

Завдання: 25

Запитання для контролю та самоконтролю: 26

Тема 1.6 Розширені можливості табличного процесору MS Excel. Використання майстрів, фільтрів та надбудов. 26

Теоретичні відомості: 26

Завдання: 26

Запитання для контролю та самоконтролю: 29

Тема 1.7 Основи роботи з системою створення презентацій MS PowerPoint. Побудова типового презентаційного ролика. Інструменти для роботи з анімаційними ефектами. 29

Теоретичні відомості: 29

Завдання: 29

Запитання для контролю та самоконтролю: 30

Тема 1.8 Комп’ютерні мережі. Основи роботи з локальною мережею. Браузер Internet Explorer та принципи роботи з Internet. Організація обміну інформацією за допомогою електронної пошти. 30

Теоретичні відомості: 30

Завдання: 30

Запитання для контролю та самоконтролю: 30

Тема 1.9 Методи апаратного та програмного захисту інформації. Антивірусне програмне забезпечення. Програмне забезпечення для стиску та архівації файлів даних. 31

Теоретичні відомості: 31

Завдання: 33

Запитання для контролю та самоконтролю: 33

 


ВСТУП

У навчальному курсі «Інформатика» формуються та узагальнюються знання та навички студентів з основних питань сучасної інформатики та програмування, використання та розробки алгоритмів і програм для розв’язування актуальних прикладних задач.

Перша частина (1 семестр) містить загальну уяву щодо основних понять та термінів предметної області. Розкривається загальна схема роботи комп’ютера, машинної обробки інформації, методів алгоритмізації прикладних задач. Розглядаються питання будови і функціонування ЕОМ, роботи з операційними системами, діалоговими оболонками (менеджерами файлів) і стандартним прикладним програмним забезпеченням (текстовими, графічними, табличними процесорами).

У другій частині (2 семестр) дається загальна характеристика інструментальних засобів програмування, загальна технологія розробки та практичної реалізації програмного продукту в межах системи програмування Turbo Pascal 7.0. Основна увага приділяється методикам розробки програмного забезпечення різних рівнів складності. Вивчаються основи комп’ютерної графіки.

 

МЕТА КУРСУ:

сформувати основи для подальшого кваліфікованого володіння студентом засобами сучасних інформаційних технологій, необхідними для якісної реалізації навчання та майбутньої професійної діяльності.

ОСНОВНІ ЗАДАЧІ КУРСУ:

ознайомити студентів з основними поняттями інформатики та комп’ютерної техніки, сучасними поглядами на інформаційні процеси, технічні та програмні методи їх супроводження;

сприяти засвоєнню головних принципів функціонування та використання комп’ютера як засобу для автоматизації обробки інформації; одержанню навичок та вмінь користування сучасними комп’ютерними засобами, алгоритмізації та програмування сучасних прикладних задач на алгоритмічних мовах процедурного типу;

навчити студентів основним технологічним методам практичного застосування мовних засобів програмування для розробки програмного продукту, що призначений для практичного розв’язання задач математичного характеру.

 

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

ЗНАННЯ:

· предмет та головні поняття курсу;

· побудову ЕОМ, призначення та принципи роботи частин сучасного ПК;

· основні операційні системи для ПК, особливості їх будови та роботи з ними;

· програми-оболонки (файлові менеджери), принципи їх роботи;

· текстові, графічні, табличні процесори, принципи їх роботи;

· програми-транслятори, принципи їх роботи;

· особливості побудови, призначення та застосування мови програмування Turbo Pascal;

· сучасні офісні програмні пакети та принципи їх застосування;

· головні застави алгоритмізації та розробки програм для ПК;

· можливості сучасних математичних програмних пакетів.

 

УМІННЯ:

· працювати на ПК у середовищі MS DOS, Windows;

· розробляти алгоритми та програми на мові програмування Turbo Pascal, що призначена для навчання основам якісної розробки програмного забезпечення;

· аналізувати результати роботи програм;

· застосовувати сучасні офісні програми;

· володіти навичками архівації та антивірусної роботи;

· застосовувати можливості математичних пакетів програм для розв’язування математичних задач.

 

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

1 частина Введення до Інформатики і

Тема 1.1 Інформація та інформатика. Інформаційні процеси. Історичні питання розвитку обчислювальної техніки. Області застосування комп’ютерів. Сучасний стан комп’ютерного ринку.

Літературні джерела: 1, 3, 6 ,9 ,10, 13

Тема 1.2 Поняття обчислювальної системи. Апаратне та програмне забезпечення ЕОМ. Функціональні системи сучасної ПЕОМ. Методи представлення інформації у ЕОМ. Системи числення.

Літературні джерела: 1, 2, 3, 6, 9, 10, 13

Тема 1.3 Операційна система: призначення, різновиди, основні функції. Файлова система. ОС MS DOS: структура, основні команди. ОС WINDOWS: основні поняття, властивості та засоби роботи.

Літературні джерела: 1, 3, 6, 9, 10, 13

Тема 1.4 Поняття діалогової оболонки. Приклади файлових менеджерів. Основні функції та засоби роботи.

Літературні джерела: 1, 3, 6, 9, 10

Тема 1.5 Засоби створення, коригування, збереження інформації різних типів. Програми-процесори: текстові, графічні, табличні; їх основні функції на прикладі MS Word, MS Excel. Програми для розробки та демонстрації комп’ютерних презентацій; їх основні функцій на прикладі MS Power Point.

Літературні джерела: 1, 9, 10

Тема 1.6 Комп’ютерні мережі: можливості, різновиди, апаратна та програмна підтримка. Основи роботи з Internet.

Літературні джерела: 10, 13

Тема 1.7 Алгоритми та питання алгоритмізації. Форми представлення алгоритмів. Поняття про алгоритмічну складність. Базові алгоритмічні конструкції. Методи побудови нових алгоритмічних конструкцій на основі базових.

Літературні джерела: 4, 5, 9, 10, 13

2 частина Технологія програмування. Системи програмування. Система Turbo Pascal

Тема 2.1 Поняття про технологію програмування. Основні етапи розробки програми. Програмний продукт, етапи його розробки та супроводження. Види трансляторів, їх особливості.

Літературні джерела: 4, 10, 13

Тема 2.2 Мова програмування PASCAL. Історія розвитку. Основні об’єкти мови. Огляд типів даних. Структура програми. Основні функції та методи роботи у середовищі розробника програм (IDE) Turbo Pascal 7.0. Поняття модуля бібліотеки транслятора TP 7.0: структура, розробка, застосування.

Літературні джерела: 4, 8, 10

Тема 2.3 Синтаксис і семантика операторів мови Turbo Pascal. Основні типи даних. Приклади застосування.

Літературні джерела: 4, 5, 8, 10, 11

Тема 2.4 Процедури та функції у мові Turbo Pascal. Механізм обміну даними між основною програмою та допоміжними програмами. Апарат формальних і фактичних параметрів. Локальні та глобальні змінні. Рекурсії.

Літературні джерела: 5, 8, 10. 11

Тема 2.5 Складні структури даних – масиви, рядки, множини, записи, файли. Особливості їх застосування. Проблема вибору найефективнішого типу даних.

Літературні джерела: 5, 8, 10, 11

Тема 2.6 Графічні можливості мови програмування Turbo Pascal. Технічні аспекти комп’ютерної графіки. Загальна схема роботи з використанням графічного режиму.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.7 Графічні примітиви та інші інструменти для організації графічних побудов.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.8 Особливості побудови динамічних сцен.

Літературні джерела: 8, 10, 12

Тема 2.9 Математичний апарат комп’ютерної графіки. Підходи до розробки програм, що використовують комп’ютерну графіку.

Літературні джерела: 7, 8, 10, 12

 

ФОРМИ І МЕТОДИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Плануються наступні форми контролю знань студентів:

1 семестр - захист лабораторних робіт у заплановані терміни, поточне опитування, реферативні доповіді, підсумкова робота, залік;

2 семестр - захист лабораторних робіт у заплановані терміни, поточне опитування, підсумкова робота, залік;

3 семестр - захист лабораторних робіт у заплановані терміни, поточне опитування, реферативні доповіді, іспит.

 

При проведенні заліку ЗАРАХОВАНО ставиться в разі виконання та захисту запланованих лабораторних робіт та виконання плану самостійної роботи.

Іспит (екзамен) проводиться письмово з використанням стандартних білетів.

Структура екзаменаційного білета складається з 2 теоретичних питань (перевірка оволодіння матеріалом на рівні знань) та 1 задачі (перевірка ов

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти