ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Довідкова і навчальна література

Робота зі складними програмами може викликати труднощі в початківців і навіть у досвідчених користувачів. Більшість питань, що мають загальний інтерес, розглядається в спеціалізованій літературі. Майже за будь-якою відомою програмою можна знайти декілька книг, розрахованих на різний рівень підготовки читача.

У світі щорічно випускається велика кількість книг, присвячених програмам, що широко використовуються. Автори цих книг звичайно є експертами у відповідній області, вміють провести малодосвідченого користувача через всі етапи навчання.

Значна частина світового асортименту комп'ютерної літератури перекладається на російську та українську мови, причому вельми оперативно, але якщо є можливість вибору, то слід віддавати перевагу книгам вітчизняних авторів, а не перекладам. Ці книги краще адаптовані для вітчизняного читача, їх автори не обмежуються переказом офіційної інструкції до програми і діляться корисними порадами і практичним досвідом.

Купуючи перекладену літературу, слід перш за все оцінити якість мови. Цю оцінку може зробити кожний, оскільки вона не вимагає спеціальної освіти. Кількість перекладеної літератури з комп'ютерної тематики набагато перевищує можливості професійних перекладачів і наукових редакторів, здатних робити цю роботу якісно. Помилки в науковому змісті книги читач знайде не відразу, зате мова викладу негайно видає неякісну роботу.

 

Інформація з Internet

У випадках, коли «звичні» джерела не дозволяють одержати потрібні відомості про програму, можна звернутися до скарбниці інформації якою є Internet. Пошук інформації в Internet зв'язаний з деякими складностями, проте в Мережі є відповіді на велику кількість питань. Звернемо увагу на ресурси, перелічені далі.

Основні сторінки компаній-виробників і окремих авторів програм. Усі основні компанії і автори, що створюють програми для комп'ютерів, представлені в Internet. За допомогою пошукової системи неважко знайти Web-сторінку, присвячену потрібній програмі або серії програм. Така сторінка може містити відомості про останню версію програми, «заплатки», пов'язані з доробкою програми або виправленням помилок, а також посилання на інші Web-документи присвячені цим же питанням. Тут же нерідко можна знайти безкоштовні, умовно-безкоштовні, демонстраційні, пробні версії програм.

Файли відповідей на питання, що часто зустрічаються. У World Wide Web існує чимало архівів, в яких нагромаджуються текстові файли відповідей на питання, що часто ставляться, за різними широко поширеними програмами. Ці файли позначаються англійським скороченням FAQ (Frequently Asked Questions). Такі документи постійно розвиваються, і їх об'єм поступово наростає. В них можна знайти відомості про прийоми виконання як типових, так і незвичайних операцій, а також про те, як вирішувати характерні проблеми.

Особисті сторінки користувачів, присвячені конкретним програмам. Число існуючих Web-сторінок досягає в даний час сотень мільйонів, так що практично з будь-якого питання знаходяться ентузіасти, що визначили питання гідні уваги й створили Web-сторінку для їх освітлення. Навіть для маловідомих програм в Internet можна знайти розповідаючі про них Web-сторінки. Автори сторінок, присвячених одній програмі, зазвичай знайомі із сторінками інших авторів, що займаються тією ж темою, і, як правило, встановлюють на своїх сторінках посилання, дозволяючі продовжити пошук.

Дискусійні форуми і телеконференції. Розміщення інформації на Web-сторінках, як правило, ініціалізувалося автором. Тобто, автор сам вирішує, про що він хоче розказати своїм читачам. В той же час, часто бажано мати нагоду самому поставити питання. В Internet є служби, що дозволяють звернутися до всього світу і одержати відповідь від людей, здатних його дати.

Дискусійні форуми (Chat-конференції) — це тематичні Web-вузли, що надають відвідувачу можливість поставити питання або відповісти на повідомлення, залишене іншим відвідувачем. Будь-який з відвідувачів може прочитати хроніку обговорення, яке вже йшло на цьому Web-вузлі.

Телеконференції (групи новин) спеціально призначені для збору повідомлень, пов'язаних з обговоренням якої-небудь теми. Ці засоби надають найкращу можливість одержати конкретну відповідь на конкретне питання, якщо вдається відшукати конференцію, присвячену обговоренню потрібної теми.

Списки розсилки. Це спеціалізована послуга електронної пошти Internet. Підписавшися на одному з Web-вузлів на список розсилки, присвячений тій або іншій програмі, можна щодня одержувати електронною поштою всі повідомлення (питання і відповіді), які надходять від інших учасників списку розсилки. При необхідності можна відправити своє питання і незабаром почати одержувати поради і рекомендації від колег.

 

Методика ознайомлення з новими програмами

Інтерактивне знайомство з програмою.

Отже, припустимо, що нова програма якимсь чином одержана і встановлена на комп'ютер. Що ж тепер зробити, щоб навчиться з нею працювати? Більшість людей віддає перевагу інтерактивному методу ознайомлення. Він витікає з принципу: щоб навчитися працювати, слід працювати.

 

Запуск програми

У абсолютній більшості випадків при установці програми створюються нові пункти в Главном меню. Якщо це так, то для запуску слід скористатися одним з таких пунктів. Якщо програма створила в Главном меню папку, що містить декілька пунктів, слід скористатися тим пунктом, назва якого найбільш відповідає назві програми.

Якщо програма не створила спеціального пункту в Главном меню, то до неї слід віднестися з підозрою. Пунктів в Главном меню не створюють програми MS-DOS. Якщо ж програма розрахована на роботу в системі Windows і при цьому не створила пункту в Главном меню, значить вона некоректно поводиться з операційною системою. Перш ніж запускати таку програму, слід ретельно зважити необхідність такого кроку.

Якщо запуск такої програми все ж таки потрібен, слід знайти і відкрити папку, що містить файли програми. Після цього треба запустити виконуваний файл програми, який зазвичай має розширення ім’я .ЕХЕ. Якщо в папці декілька файлів мають таке розширення, то слід вибрати той, ім'я якого найбільш відповідає назві програми. Після того, як програму вдалося успішно запустити, слід створити для неї ярлик. В разі необхідності можна налаштувати властивості цього ярлика відповідно до параметрів, використаних при даному запуску, щоб і надалі запуск програми не викликав проблем.

 

Аналіз інтерфейсу програми

Отже, запущена незнайома програма. Перш ніж що-небудь робити, слід уважно дослідити вікно програми, звернути увагу на його основні елементи, виділяючи знайомі й незнайомі. Всі програми перед тиражуванням настроюються так, щоб з ними можна було розпочати роботу відразу. Звичайно, надалі кожний має можливість змінити настройки на свій розсуд, але зміни не є обов'язковими. Тому ті елементи вікна програми, які з'являються в перший момент, найбільш важливі і, швидше за все, саме вони найбільш часто використовуватимуться в роботі з програмою.

Рядок заголовку містить назву програми і може містити ім'я відкритого документа. В деяких випадках тут може з'явитися стандартне ім'я і розширення файлу документа, що дозволить визначити тип документів, з якими працює програма.

Під рядком заголовка як правило розташовується рядок меню. В більшості програм рядок меню містить стандартні пункти (Файл, Правка, Вид). Допоміжні меню, що відкриваються при виборі цих пунктів, дозволяють швидко визначити як стандартні межі, так і особливості запущеної програми.

Нижче за рядок меню розташовуються панелі інструментів, які зазвичай схожі на аналогічні панелі програм того ж класу. Крім того, на панелях інструментів часто містяться кнопки стандартного призначення, що використовуються в багатьох програмах.

Далі слід звернути увагу на робочу область вікна. Її вид і розміри можуть багато що розповісти про тип документів, для роботи з якими призначена програма.

Наприклад, наявність у вікні документа окремих кнопок управління розміром вікна звичайно говорить про те, що програма здатна одночасно працювати з декількома вікнами. Якщо документ не візуалізується, це ознака того, що така дія не потрібна. Можливо, програма призначена для роботи зі звуком.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти