ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


РЕФЕРАТ ТА АНОТАЦІЯ ЯК ВТОРИННІ НАУКОВІ ТЕКСТИ.

 

Навчання письмовому реферуванню та анотуванню – одне із найважливіших завдань навчання іноземній мові в технічному вузі. Розвиваючи навички логічних операцій над текстом, а також навички аналітико-синтетичної обробки текстової інформації, воно вкрай необхідно спеціалісту з інженерною освітою.

 

Навчання реферуванню.

Реферат (precis) – це стислий виклад змісту будь-якої роботи (книги, статті) з висновками автора та переліком фактів. По суті реферат – це маленький твір, який складається з окремих розділів (наприклад, реферат кандидатської або докторської дисертації).

Як правило, процес реферування включає смисловий аналіз змісту, виділення головного та виключення другорядного, деяку трансформацію у напрямку лаконічності. В процесі підготовчої роботи можна рекомендувати такі методи згортання змісту тексту, як розчленування тексту на окремі змістовні відрізки, озаглавлювання цих відрізків, складання плану, скорочення тексту. Реферування, як правило, виконується на базі вивчаючого читання.

Що ж являє собою реферат? Яка його структура? Реферат складається з трьох основних структурних частин: основної, власне реферативної та довідкового апарату.

1. Основна частина відображає назву тексту або статті, прізвище автора, назву видання (журналу і т.п.), його вихідні дані (місце та рік видання), номер, том, серія випуску, кількість сторінок. Незалежно від того, якою мовою складається реферат іноземного джерела, основна частина дається іноземною мовою. Якщо реферування іноземного джерела виконується рідною мовою, то після назви реферату в дужках дається переклад.

2. Власне реферативна частина – це концентрована передача змісту тексту/статті на базі ключових фрагментів. Як правило, ця частина не поділяється на абзаци.

3. Довідковий апарат не є обов'язковим і не завжди включається в реферат. Якщо необхідно, він може вміщувати деякі відомості про джерело – кількість ілюстрацій та таблиць, бібліографічні дані, посилання та примітки, тощо.

Основні принципи складання реферату

1. Реферат - це конспективний виклад істотних положень оригіналу, він відповідає на питання "Яка ж основна інформація вміщена в матеріалі, який підлягає реферуванню?".

2. Реферат - це об'єктивний виклад первинної роботи (ори­гіналу), він не вміщує критичної оцінки матеріалу (точка зору референта на позиції автора оригіналу може бути викладена в примітках до реферату, а не в самому тексті).

3. Текст реферату не має рубрик і т.п., тому що є логічно компактним викладом суті змісту первинного мате­ріалу. Форма викладу відрізняється суворою послідовністю, крайнім лаконізмом. Другорядні факти, детальний опис, прикла­ди і т.п. виключаються (якщо вони не мають великого значення для передачі основного змісту). Однотипні факти групуються, узагальнюються, подається їх перелік. Цифрові дані також сис­тематизуються та узагальнюються.

4. Об'єм реферату залежить від об'єму оригіналу та його наукової цінності. Дослідження проблем компресії тексту показали, що найбільш доцільний об'єм реферату мав складати 1200 слів при скороченні тексту оригіналу в 3,8 і навіть 10 разів.

Мова реферату

Точність і стислість викладу реферату досягається перш за все за рахунок переліку основних фактів без їх обгрунтуван­ня та сталого порядку слів. В цілому для рефератів характерні прості поширені речення, при цьому синоніми, зайві означення випускаються, сполучники, прислівники по можливості також не використовуються. Як засоби, які розширюють інформацію голов­ного речення використовуються речення підрядні (частіше до­даткові, означальні та умовні).

Слід відзначити, що дуже часто зустрічаються в текстах рефератів дієпри-

кметникові звороти, які дають можливість через мінімальну мовну форму передати максимум інформації.

Розповідання в тексті реферату ведеться в одному з тепе­рішніх часів - частіше в Present Indefinite Active/Passive або в минулому часі Past Indefinite, частіше Passive.

В мові реферату максимально проступає тенденція до субстантивізації переваги іменників і зменшення ролі дієслів, тому що в тексті превалюють переліки та констатації.

 

Основні лексичні опори-кліше, які допоможуть вам грамотно висловити думку:

1) Вислови, які необхідні при оформленні головної частини реферату:

заголовок статті - the title of the article is

стаття має назву - the article is entitled

автор статті - the author of the article is

стаття написана /кимось/ - the article is written by

стаття розглядає - the article deals with

стаття розповідає про - the article is about

тема (основне питання) - the topic (the theme, the subject-matter)

стаття надрукована в - the article is/was published

(назва журналу, номер, рік) - in (the title of the journal, N)

2) Для забезпечення зв'язності тексту в рефераті використовуються такі специфічні вислови, як:

відзначається - it noted

було визначено - it was defined

розглядаються - are considered

аналізується - is analyses

указується, що - is pointed out that

показує - shows, is shown

одержало схвалення - received/got approval

викликало інтерес - caused interest, was of interest

3) Використовуються спеціальні кліше, які дають загальну оцінку джерела, його теми, змісту:

стаття присвячена - the article is devoted to

метою статті є - the аim of the article is

стаття являє собою - the article represents

стаття висуває ідею - the article/paper puts forward the idea

стаття обговорює - the article/paper discusses

стаття розглядає - the article/paper deals with

стаття подає - the article/paper presents

стаття забезпечує - the article/paper provides

стаття розглядає — the article/paper reviews

4) Використовуються спеціальні кліше, які характеризують завдання, що їх ставить автор:

спочатку автор вказує, що - first the author points that

у першому розділі — in the first chapter

у статті автор описує/відзначає/ - in the article the author

аналізує - describes/states/analyses

на початку статті автор - the author starts the article

робить своє визначення - by giving his definition

далі автор переходить до - Then the author goes on to the

проблеми - problem of

Автор інформує/згадує/ - the author informs/mentions

Далі іде обговорення - Then follows a discussion on

Ключова інформація статті - The key information of the article

Розглядаються наступні теми - The following topics are consi­dered

5) Спеціальні кліше, які допоможуть подати результати та зро­бити висновки:

Слід підкреслити, що - It must be emphasised that

Слід відзначити, що - It should be noted that

очевидно, що - it is evident that

ясно, що - it is clear that

цікаво відзначити, що - it is interesting to note that

Одержані результати підтверджують/доводять - The results obtained reaffirm/ prove

Заключний абзац стверджує/описує - the final paragraph states/ describes

Автор робить висновок, що - The author concludes that

У кінці автор показує - The author ends the articles by showing

Автор підкреслює важливість - The author stresses the importance of

Навчання анотуванню

Анотація - це коротка характеристика змісту книги, стат­ті, рукопису, тощо. Іноді анотацією називають розгорнутий заголовок, в якому у вигляді переліку найбільш важливих пи­тань викладається зміст роботи, а також робиться їх оцінка. Вона надає суттєву допомогу при доборі та вивченні літератури

з того чи іншого питання, скорочує час., необхідний для озна­йомлення зі змістом роботи.

Навчальне анотування розглядається як форма інформаційної діяльності, яка може служити засобом розвитку навичок непідготовленого мовлення при обговоренні та дискусії наукового харак­теру.

Робота по навчанню анотуванню та реферуванню базується на майже однакових принципах. Це переробка інформації оригіна­лу (складання плану, переказу та заголовків абзаців, зазначен­ня основного змісту абзаців; узагальнення та скорочення інфор­мації тощо). Основного значення набуває формулювання головної думки тексту, уміння висловити її своїми словами, а також за­своєння мовних зразків, характерних для анотацій, (див. розділ "Мова анотації"). При складанні анотації матеріал проробляєть­ся на рівні ознайомлювального читання, яке передбачає ознайом­лення з загальним змістом тексту.

Структура анотації

Анотація складається з основної частини, яка вміщує такі ж самі елементи, що й основна частина реферату, і власне анотаційної частини. Остання містить у собі;

1) узагальнення викладу теми цілого тексту;

2) перелік основних підтем (проблем, питань);

3) висновки про те, як розкривається головна думка тексту;

4) посилання на додатки, ілюстрації, таблиці тощо. Цей елемент є факультативним для анотації, він складається для власного користування та зручності.

Основні принципи складання анотації

1. Анотація – це дуже короткий виклад змісту тексту у вигляді переліку основних питань, вона забезпечує загальне уявлення переліку основних питань, вона забезпечує загальне уявлення про тему першоджерела.

2. Основні відмінності анотації від реферату:

Анотація - не викладає змісту першоджерела, факти, про які йдеться в тексті, а лише узагальнює питання, які розглядаються, не вміщує уривків з оригіналу, автор узагальнює матеріал першоджерела своїми словами; вміщує оцінку змісту першоджерела, наголошує на важливо­сті або неважливості інформації, яка розглядається.

Реферат - вміщує виклад змісту першоджерела, базується в основному на мові оригіналу, іноді вміщує окремі уривки з нього; не дає оцінки змісту першоджерела.

3. Об'єм анотації не залежить від об'єму тексту, який підлягає анотуванню. Максимальний об'єм анотації - 600 дру­кованих знаків, тобто, приблизно, 200 слів.

Мова анотації.

Для оформлення стислої характеристики текстової інфор­мації першоджерела широко використовуються спеціальні кліше, які застосовуються і при написанні рефератів, а також влас­не оціночні кліше для того, щоб висловити власну точку зору, підкреслити важливість або новизну інформації, або вислови­ти негативне ставлення до неї.

 

Мовні зразки, які можуть бути використані в анотаціях:


І. Стаття торкається/має справу з... Тема статті є ... На початку статті автор 1. описує 2. зупиняється на 3. торкається 4. пояснює 5.знайомить 6. згадує 7. характеризує 8. аналізує 9. вказує 10. коментує 11. перелічу 12. виділяє 13. підкреслює 14. піддає критиці 15. робить декілька критичних зауважень 16.розкриває 17.подає сумарний виклад.   Стаття починається/ автор почитає з... Стаття починається з опису/ згадуванням/ аналізом… коротким викладом… оглядом… характеристикою... узагальненням   2. Потім(після того, далі) автор   1. переходить до… 2. говорить, що… 3. дає детальний/докладний/ /короткий аналіз/ опис.   3. На закінчення автор… Стаття закінчується…   В кінці статті автор приходить до висновку, що… На закінчення автор описує (підкреслює)... В кінці статті автор приходить до висновку, що... Книга закінчується описом (аналізом)... В кінці книги автор підводить підсумок того, що сказано в ній...(говорячи/цитуючи) 4.Висловлювання загальної оцінки: Відомий той факт, що... Не може бути сумніву... Можна вважати... Загально відомо... Загалом... Зрозуміло/звичайно Само собою зрозуміло, що...   The article is concerned with/ deals with... The subject of the article is At the beginning of the article the author 1.describes 2.dwells on 3.touches/upon/ 4.explains 5.introduces 6.mentions 7.characterizes 8.analyses 9.points at 10.comments on 11.enumerates 12.emphasizes 13.atresses 14.criticizes 15.makes a few critical remarks on   16.reveals 17.gives a summary of.   The article/ the author begins with The article opens with the description of/by mentioning… with the analysis of… with a summary of… with a revive of… with the characterization of… with the generalization of…   2. Then (after that, furthermore) the author 1. passes on to... 2. goes to say that... 3. gives a detailed/through/ /brief analysis/description.   3. In conclusion the author (The author concludes with…) The article ends with… At the end of the article the author draws the conclusion that... The finish with the author describes (underlines)… At the end of the article the author draws the conclusion… The book ends with the depiction (analysis) of… At the end of the book the author sums it all up... (by saying/by quoting)   It is known as a fact that… There can be no doubt… It may be assumed… It is generally believed… In general… It ggoes without saying that… It goes without saying that…  

 

Необхідно дотримуватись міри при використанні таких висловів і не зловживати ними, у противному разі текст анотації втрачає чіткість, лаконічність, і буде рясніти загальними фразами

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти