ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ КАТЕРИНИ БІЛОКУР «КВІТИ ЗА ТИНОМ»

На картині Катерини Білокур — чудові квіти на фоні чистого, погідно­го неба. Їх можна розподілити на два букети. Один, ближній, перебуває


КЛАС



у затінку, другий — більш виразний, світлий, осяяний сонячними проме­нями. Кольорів небагато: червоний, зелений, білий, голубий. Але вжито багато проміжних барв.

Я думаю, майстриня дуже любить природу, безмірно закохана у кві­ти. А їх тут безліч. Тягнуться до сонця рожеві мальви. По березовій гілці поплелась в’юнка берізка. Чарують око білосніжні ромашки й оранжеві лілії, рожево-червоні тюльпани і настурція з вишневими прожилками на пелюстках.

Картина чарує гармонією кольорів і форм, захоплює красою і майстер­ністю.

ТВІР-ОПИС ПРИМІЩЕННЯ

НАШ КЛАС

Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п’ять, і кожна за­повнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дере­в’яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна — учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху — портрет Тараса Шевченка, прикра­шений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з основними правилами української мови. А ще квіти. Їх багато, вони скрізь: на підвіконнях, шафах, учительському столі.

Я завжди із хвилюванням і радістю переступаю поріг нашої класної кімнати.

НАШ ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ

Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світли­ця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей зна­ходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним — два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І полу­миски, і глечики, і куманці, і форми для випікання пасок. Ліворуч від дверей стоїть скриня, а над нею висить одяг. Аж очі розбігаються від краси вишива­них сорочок, спідниць, керсеток, вінків з різнокольоровими стрічками, синіх, зелених, білих та червоних з великими квітами хусток. Навпроти скрині — речі домашнього вжитку. Ту т є і прядка, і веретено, і гребінь з гребінкою. Та найбільше мені сподобалася колекція рушників. Зібрані вони з різних куточків України. І про все це цікаво розповідали екскурсоводи — старшо­класники. Мені радісно і приємно вчитися в школі, де є такий музей.

МОЯ КІМНАТА

У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпале­рами. На всю стіну — величезне вікно, через яке до кімнати зранку



УКРАЇНСЬКА МОВА


заглядає сонечко. Посеред приміщення — круглий стіл коричневого кольо­ру, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола — два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в над­рах якої зберігаються справжні скарби — книги. Ліворуч від шафи знахо­диться ліжко, дерев’яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими поду­шечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом. Моя кімната затишна, привітна, світла.

ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ В. НАВРОЦЬКОГО «НАТЮРМОРТ»

Художник зобразив найцінніші для життя людини дари природи. Хліб і мед — символ добробуту. Квіти — символ краси.

У першу чергу привертають увагу великі золотоголові соняшники, що розмістилися серед дозрілих колосків пшениці. Крізь сіточку з гілок і зеленого листя видніють сині волошки і голубуваті ромашки. Ще ниж­че на картині — духмяний хліб, золотисті груші, соти запашного меду, червонобоке яблуко. Усе це багатство митець розмістив на дерев’яному столі. Людини немає, але присутність її відчувається.

Уся картина дихає теплом і спокоєм, злагодою і любов’ю.

ТВІР-РОЗДУМ ПРО ВЧИНКИ ЛЮДЕЙ

ПРО ТАТА

У нас дружна сім’я, а на чолі її — наш тато. Я дуже люблю свого бать­ка і хочу бути схожим на нього. Співробітники поважають мого тата за професіоналізм і дружню підтримку. Та й сусіди нерідко приходять за порадою.

Мені подобаються хвилини, які ми проводимо разом. Особливо при­ємно спостерігати, як тато працює. Що б він не робив — чи допомагав мамі в господарстві, чи рубав дрова — усе він робить із легкістю, красиво й упевнено. А головне — працює із задоволенням. І тоді вже не можеш встояти без діла, а тим більше відмовитися від роботи.

Батько не дуже часто сварить мене. Досить його погляду, і я ладен зробити все можливе, аби тільки він не сердився. Інколи мені здається, ніби тато надто суворий, і я ображаюсь. Але минає час — і я розумію, що він був правий.

Ось такий у мене тато — суворий, але справедливий і люблячий.

ВИПАДОК НА ЗУПИНЦІ

Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Лю­дей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали.


КЛАС



А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: «Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей!» Нам із подругою стало соромно штовхатися в юрбі, і ми спокійно відійшли. Ніби розуміючи, бабусі посміхнулись нам тепло і щиро.

Мабуть, усім нам треба іноді замислитись над тим, що ми робимо.

ТВІР-ОПОВІДАННЯ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ

СУМНИЙ УРОК ВЕСЕЛОГО ДНЯ

Однієї травневої суботи ми з однокласниками зібрались іти до лісу. Плани мали грандіозні: зварити кашу, насмажити шашликів, а ще награ­тись і набігатись досхочу. Аж ось нарешті всі зібралися. Перевірили, чи все взяли, і хутко рушили.

Сонячне проміння пестило нас, зігріваючи уже по-справжньому. Не­зрівнянні аромати дарувала яскрава травнева зелень. Зупинившись на улюбленому місці, ми звично і швидко розвели вогонь, а незабаром запах польової каші уже розносився по галявині.

Посмакувавши кашею, хлопці побігли грати у волейбол, за ними по­прямували й дівчата. Чаклувати над шашликом залишився лише Андрій — великий знавець і любитель цієї справи.

Гра була чудовою, і Максим навіть роззувся — аби легше було бігати. Ось тут і сталася біда. Побігши в кущі за м’ячем, Максим наступив на уламок скла. Хлопець скрикнув від пекучого болю, а за мить уся шкар­петка була в крові. Першою отямилася Марійка. Вона завжди брала з собою ліки першої необхідності. Швидко обливши рану перекисом вод­ню, туго затягла її бинтом. Першу допомогу було надано, тепер необхід­но було терміново повертатись у місто.

Друзі обережно посадили Максима на велосипед і доправили до лікарні. Провідувати однокласника прийшли всім гуртом. І назавжди запам’ятали сумний урок, що бігати без взуття не можна, а тим більше бити й розкидати скло!

НІЧНА ПРИГОДА

Ціле літо я гостював у своїх родичів, допомагав пасти телят. Одного разу мені довелося на кілька днів залишитися на острові з маленькими телятками. Увечері, коли їх заганяв, помітив, що серед них немає білоло­бої Зірочки. Я злякався, що на неї можуть напасти вовки, і пішов її шука­ти. Сонце швидко зайшло, на землю спали сутінки. Кущі і дерева, привітні і зелені вдень, тепер стали чорними і зловісними. Довго я шукав Зірочку, але так і не знайшов. Вирішивши продовжити пошуки зранку, я набли­зився до куреня і побачив, що з пітьми на мене блимали чиїсь зелені очі. «Вовки»,— промайнуло в голові, і я за якусь мить виліз на високе дерево.



УКРАЇНСЬКА МОВА


Довелося там і ніч провести. Я боявся рухатися, боявся заснути, з нетерпі­нням чекав ранку. А коли зійшло сонце, із куреня вийшла Зірочка, на ходу дожовуючи мій сніданок. Я застиг із несподіванки, розсердився, закричав на теля, а потім голосно і весело розсміявся.

ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ

ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ?

Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця — не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати шко­ла в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання?

Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називають­ся гордо — рятівники від сміття. Я думаю, це цілком справедливо. І нам слід замислитися, кому маємо сказати «спасибі» за сяючу чистоту в школі.

ШАНУЙМО ХЛІБ

Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі сто­лу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба на­годувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смач­ний хліб.

Тепер у нас є хліб, є й до хліба. Але треба берегти кожен шматок.

Після цього випадку я вирішив у школі провести розмову з моїми од­нокласниками про ціну хліба в родині. Адже в хлібі — праця і сила нашо­го народу.


 


 


КЛАС

Згідно з програмою учні 7-го класу мають навчитися виконувати такі види творчих робіт:

— твір-опис зовнішності людини (за власними спостереженнями);

— твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями);

— твір-розповідного характеру (оповідання) за поданим сюжетом;

— замітка в газету дискусійного характеру. Твір-опис зовнішності людининалежить до складних творчих завдань.

Провівши спостереження за портретними характеристиками літературних героїв, проаналізуйте зовнішність однокласників за такими ознаками: очі, брови, волосся, ніс, губи, вуха, шия, руки, хода, зріст, одяг, манери поведін­ки, стосунки в колективі, розумові та фізичні дані, культура мовлення.

Опис зовнішності людини може бути виконаний у художньому, нау­ковому та діловому стилі.

Діловий та науковий опис містить об’єктивну і точну інформацію про зовнішність людини. Слова вживаються тільки в прямому значенні, ав­торська оцінка відсутня.

Описуючи зовнішність людини в художньому стилі, необхідно насам­перед вказати на характерні деталі (риси обличчя, деталі одягу, манеру поведінки), що створюють певне враження. Використання оцінних слів, художніх засобів виразності (епітетів, порівнянь, метафор) мають викликати у читача певне ставлення до описуваної людини.

Після такої підготовки можна написати твір-опис людини будь-якого віку: малюка, ровесника чи дорослого.

Для створення опису можна скористатися таким планом:

1. Хто ця людина.

2. Найхарактерніші риси зовнішності.

3. Зріст, постава.

4. Волосся, зачіска.

5. Обличчя, його риси, вираз.

6. Загальне враження (позитивне чи негативне).
Твір-опис процесу праці.Не підміняйте опис процесу праці розпо­
віддю про цей процес. З описами процесів праці ви зустрічалися на уро­
ках трудового навчання, коли одержували настанови викладача до вико­
нання тих чи інших дій. Такі описи вимагають високої точності та логічної
послідовності. Обирайте конкретну тему, описуйте знайому вам справу.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти