ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Охарактеризуйте реквізити та стандартні програми Windows

Охарактеризуйте функції операційної системи Windows.

Головні функції:

Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

Забезпечення користувацького інтерфейсу.

Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Додаткові функції:

Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багатозадачність).

Розподіл ресурсів обчислювальної системи між процесами.

Організація надійних обчислень (неможливості впливу процесу на перебіг інших), основана на розмежуванні доступу до ресурсів.

Взаємодія між процесами: обмін даними, синхронізація.

Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.

Багатокористувацький режим роботи та розділення прав доступу (автентифікація, авторизація).

Поняття операційної системи напряму пов'язане з такими поняттями, як:

Файл — іменований впорядкований набір даних на пристрої зберігання інформації; операційна система забезпечує організацію файлів в файлові системи.

Файлова система — набір файлів (можливо порожній), організованих за наперед визначеними правилами. Якщо організація файлів в файлову систему відбувається з використанням каталогів, то така файлова система називається ієрархічною.

Програма — файл, що містить набір інструкцій для виконання. В якості виконавця інструкцій програми можуть виступати:

центральний процесор — якщо програма містить машинний код (звичайно отримують шляхом компіляції вихідного текста програми, написаного однією з компільованих мов);

інтерпретатор — інша програма, яка забезпечує розпізнавання і виконання інструкцій (в окремих випадках інтерпретатор також називають віртуальною машиною).

Задача — програма в процесі виконання (в термінології операційних систем UNIX використовують термін «процес»).

Команда — ім'я, яке використовує користувач ОС або інша програма для виконання вказаної програми (може збігатися з іменем файла з програмою) або поіменованої дії (вбудованої команди).

Командний інтерпретатор — середовище, яке забезпечує інтерфейс з користувачем і виконання команд.

Відносно свого призначення, операційні системи бувають:

· універсальні (для загального використання);

· спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);

· спеціалізовані (виконуються на спеціальному обладнанні);

· однозадачні (в окремий момент часу можуть виконувати лише одну задачу);

· багатозадачні (в окремий момент часу здатні виконувати більше однієї задачі);

· однокористувацькі (в системі відсутні механізми обмеження доступу до файлів та на використання ресурсів системи);

· багатокористувацькі (система впроваджує поняття «власник файлу» та забезпечує механізми обмеження на використання ресурсів системи (квоти)), всі багатокористувацькі операційні системи також є багатозадачними;

· реального часу (система підтримує механізми виконання задач реального часу, тобто такі, для яких будь які операції завжди виконуються за наперед передбачуваний і незмінний при наступних виконаннях час).

Відносно способу встановлення (інсталяції) операційної системи, операційні системи бувають:

· вмонтовані (такі, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті обчислювальної машини або пристрою без можливості заміни в процесі експлуатації обладнання);

· невмонтовані(?) (такі, що інсталюються на один з пристроїв зберігання інформації обчислювальної машини з можливістю подальшої заміни в процесі експлуатації).

Відносно відповідності стандартам операційні системи бувають:

· стандартні (відповідають одному з загальноприйнятих відкритих стандартів, найчастіше POSIX);

· нестандартні (в тому числі такі, що розробляються відповідно до корпоративних стандартів).

Відносно ліцензії, можливостей розширення та можливостей внесення змін до вихідного коду операційні системи бувають:

 

· вільні — з вільними програмним кодом (GNU, BSD, MIT)

· відкриті (англ. open source) — з відкритим програмним кодом;

· власницькі (англ. proprietary) — комерційні з закритим кодом.

4.

Охарактеризуйте реєстр операційної системи Windows.

Реєстр Windows — база даних, що зберігає параметри і налаштування для операційних систем Microsoft Windows 32-бітних версій, 64-бітних версій та Windows Mobile. Він містить інформацію і налаштування для всіх апаратних засобів, програмного забезпечення, користувачів тощо. Кожен раз, коли користувач змінює будь-які параметри в "Панелі керування", зміни відбуваються у реєстрі.

Реєстр Windows було введено, щоб відмовитись від використання файлів INI, що використовувалися для збереження параметрів конфігурації програм Windows раніше (тобто кожна програма зберігала свої налаштування в окремому файлі). Тому ці файли мали тенденцію бути розкиданими по всій системі, що утруднювало спостереження і контроль за ними.

Ключ реєстру — це група розділів, підрозділів і параметрів реєстру, з якою пов'язано групу допоміжних файлів, де містяться резервні копії всіх цих даних. У Windows NT 4.0, Windows 2000, Windows XP, Windows Server 2003 та Windows Vista допоміжні файли для всіх ключів, окрім HKEY_CURRENT_USER, містяться в папці %SystemRoot%\System32\Config. Допоміжні файли для HKEY_CURRENT_USER розташовані в папці %SystemRoot%\Profiles\Username.

Реєстр в тому вигляді, як його використовує Windows і як бачить його користувач в процесі використання програм роботи з реєстром, деяким чином «ніде не зберігається». Щоб вийшло те, що бачить користувач, коли редагує реєстр, відбувається наступне:

· спочатку, в процесі установки і налаштування Windows, на диску формуються файли, в яких зберігається частина даних щодо конфігурації системи.

· потім, в процесі кожного завантаження системи, а так само в процесі кожного входу і виходу кожного з користувачів, формується якась віртуальна сутність, що називається «реєстром». Дані для формування «реєстру» беруться з тих самих файлів і з інших місць.

Тобто частина даних реєстру зберігається у файлах, а частина даних породжується в процесі завантаження Windows. Для редагування, перегляду і вивчення реєстру стандартними засобами Windows (програми regedit.exe і regedt32.exe) доступні саме гілки реєстру. Після редагування реєстру і внесення до нього змін ці зміни відразу записуються у файли.

Проте, є програми сторонніх розробників, які дозволяють працювати безпосередньо з файлами. Наприклад, програми від Paullee і програми Registry Reanimator. Програми оптимізації реєстру, твікери, а так само інсталятори і деінсталятори програм працюють через спеціальні функції роботи з реєстром.

Об’єкт WordArt

Для додавання різноманітних надписів в документі можна скористатись об’єктом WordArt .

Вибравши бажаний об’єкт з колекції Word, потрібно ввести і відформатувати текст (вказати шрифт, розмір, накреслення).

Як і в інших графічних об’єктів у об’єкта WordArt можна змінювати властивості: розміщення в тексті, колір заливки, товщину, тип, колір ліній тощо. Для цього можна скористатись командою меню Формат (контекстне меню) Об’єкт WordArt або інструментами панелі «Малювання».

Варто звернути увагу на властивість зміни кольору для заливки – Способи заливки, а для ліній – Візерунчасті лінії: за допомогою цих команд об’єкти можна зафарбовувати найрізноманітнішими кольорами і візерунками.

До оформлення документу можна також віднести оздоблення його рамкою та зміну його фонового зображення.

Щоб помістити текст документу в рамку, потрібно вибрати бажаний тип рамки, її колір, товщину та вказати фрагмент тексту, до якого її застосовують, в меню Формат Межі та заливка Сторінка.

За допомогою меню Формат Фон можна змінювати фоновий колір чи фонове зображення документів, а також додавати фонові підписи.

Автозаміна

Автозаміна - засіб для автоматичноїкорекції друкарських помилок, вставки в документ фрагментів тексту, графіки, таблиць і т.п.

Засіб автозаміни може виправляти часто зустрічаються помилки (наприклад, введення «дял» замість «для»). Справа в тому, що при побіжному друкуванні двома руками іноді одна рука випереджає іншу, при цьому, як правило, користувач не дивиться на клавіатуру. Враховуючи можливі типи помилок подібного роду, Microsoft Word передбачає близько 400 варіантів замін різних часто зустрічаються друкарських помилок. Можна доповнювати цей список своїми замінами.

Автозаміна передбачає виправлення помилково введених двох прописних літер поспіль, виправлення перший малої букви і помилкового натискання клавіші Caps Lock.

Засіб автозаміни можна використовувати для розшифровки абревіатур. Тобто можна друкувати абревіатуру, а засіб автозаміни кожен раз буде вводити її розшифровку. Особливо це зручно при введенні часто зустрічаються іноземних слів. Наприклад, при введенні «цшт» («цшт» - це «win», набране на російськійрозкладці клавіатури) Microsoft Word розшифровує її за допомогою засобу автозаміни і приводить у вигляді «Windows». У цьому випадку не доведеться кожного разу змінювати розкладкудля введення потрібного слова.

Рис. 18. Діалогове вікно Автозаміна

Вікно діалогу «Автозаміна» представлено на Рис. 18. Нижче наведено список опції вікна діалогу «Автозаміна»:

Опція Призначення
Виправляти дві великі літери на початку слова При введенні двох прописних літер поспіль в одному слові, друга велика буква замінюється на рядкову
Робити перші букви пропозиції прописними Робить першу букву кожного речення прописної
Усувати наслідки випадкового натискання CapsLock Якщо випадково почали вводити текст, натиснувши клавішу Caps Lock, Microsoft Word замінює текст набраний великими літерами на рядкові
Замінювати при введенні Автоматично виправляє текст у процесі введення
Звичайний текст Замінює введений текст у будь-якому форматі на звичайний
Форматований текст Замінює звичайний текст на форматований
Замінити Відображає ім'я елемента автозаміни - (скорочення або слово, яке потрібно автоматично замінювати в процесі введення). Слова, спочатку містяться в цьому списку, є елементами автозаміни за замовчуванням

Це засіб у деяких випадках більш зручно для вставки довгих слів, формул, малюнків у порівнянні з автотексту.

Автозаміна дозволяє створювати елементи, які замінять великі фрагменти тексту зі збереженням вихідного формату.

Microsoft Word дозволяє маніпулювати існуючими елементами автозаміни. Можна перейменувати елемент автозаміни, змінювати його вміст і видаляти елементи, в яких відпала необхідність.

Автоформат

Як випливає з назви, автоформат може форматувати документ без участі користувача. Microsoft Word самостійно вирішує проблеми, пов'язані з форматуванням. Microsoft Word робить аналіз документа, ідентифікує окремі елементи, а потім форматує текст, застосовуючи стилі підключеного шаблону.

Автоформатирование можна робити як у міру введення тексту, так і після його введення. При цьому користувач залишає за собою право прийняти чи відкинути форматування вироблене за допомогою Автоформат. Крім того, можна частково прийняти, а від частини внесених змін - відмовитися.

Автоформатирование у процесі введення, мабуть одне з найбільш вдалих засобів, що полегшують створення документа. (Мал. 18).

При автоматичному форматуванні документа, в залежності від установок, зроблених на вкладці «Автоформат», Microsoft Word виробляє такі зміни:

· До кожного абзацу застосовується стиль

· Видаляються зайві маркери абзаців

· Відступи, зроблені за допомогою клавіші Tab, замінюються на відступи абзаців

· Замість зірочок (*), дефісів (-) або аналогічних символів, використовуваних для позначення маркованих списків, вставляються символи бюлетеня

· Символи (С), (R) і (ТМ) замінюються насимволи з встановленого шрифту символавторського права, символ зареєстрованого товарного знака і символ товарного знака ã, â & ™

Рис. 18. Діалогове вікно Автоформат при введенні

Команда Автоформат здійснюєавтоматичне форматування під контролемкористувача. Можна переглянути заміни форматування, пропоновані Microsoft Word, залишаючи ті, які влаштовують, і відхиляючи невдалі.

Після автоформатування текст буде розмічено різними маркерами:

· Елементи, що підлягають видаленню, закреслені червоним.

· Елементи, вставлені в процесі автоформатування, підкреслені синім.

· Місця вставки і видалення позначені вертикальної рисою в лівому полі.

Якщо не задовільні заміни, зроблені в процесі автоматичного форматування, можна самостійно замінити на більш підходящі.

Якщо всі внесені автоформат зміни не влаштовують, можна вибрати третій варіант -Бібліотека стилів 1. Приступаючи до автоформатирование готового документа, рекомендується створити копію документа. Копія дозволить відновити вихідний документ найбільш простим чином, якщо параметри, встановлені в результаті автоматичного форматування не сподобаються.

Допоміжні словники

Обов'язковою вимогою, що пред'являються до потужних сучасним текстовим редакторам є наявність засоби перевірки орфографії. Процесперевірки орфографії зводиться до пошуку слова всловнику. Microsoft Word має основний словник і допоміжні.

Для того щоб словник міг бути використаний в ході перевірки орфографії, його потрібно підключити. Це можна зробити за допомогою вкладки «Правопис».

Одночасно може бути відкрито не більше десяти допоміжних словників. Однак чим більше відкрито словників одночасно, тим повільніше йде перевірка. Тому для прискорення перевірки, виберіть лише потрібні в даний момент словники, а решта закрийте.

Для закриття словник достатньо знятивідповідний прапорець. При перевірці тексту іноземною мовою вказати мову словникакористувача в полі Мова.

У ході перевірки орфографії можна додавати слова до словників користувача.

Існуючі словники можуть містити тисячі слів. Однак вони не можуть передбачити всіх сфер діяльності людини. Для того щоб Microsoft Word сприймав потрібні слова, їх слід внести до словника.

Однак, чим більше словник, тим довше Microsoft Word буде проводити перевірку. Тому особливо захоплюватися доповненням існуючих словників не варто. До того ж Microsoft Word дає можливість створювати власні словники з різних тематик.

За замовчуванням словник буде збережено в папці \ Windows \ MsApps \ Proof. У разі необхідності можна вказати іншу папку, в якій Microsoft Word повинен охороняти словник.

Рис. 18. Діалогове вікно Допоміжні словники

Якщо для перевірки орфографії не достатньо одного словника, можна підключити інші. Здійснюється цей процес додаванням вибраного словника в список використовуваних словників. За допомогою спеціальних кнопок у вікні діалогу «Допоміжні словники» можна додавати, змінювати і видаляти додаткові словники. Як вже говорилося вище, одночасно може бути відкрито до десяти різних словників.

Якщо потрібний словник відсутній у списку, потрібно вибрати інший диск або папку, де розташований потрібний файл.

Якщо словник вже більше не потрібен, його можна видалити.

Microsoft Word надає можливість редагування словника. Необхідність в цьому може виникнути, якщо випадково було внесено до словника помилково написане слово.

Якщо при роботі в Microsoft Word з будь-яким з іноземних мов буде потрібно перевірити орфографію на цій мові, потрібно встановитисловник відповідної мови. Придбати словник для перевірки будь-якої мови можна в місцевих філіях компанії Microsoft або у дилерів комп'ютерної продукції. Коли відповідний словник встановлено, можна перевірити орфографію тексту.

Підбір синонімів

З точки зору читабельності документа важливо, щоб в поряд стоять пропозиціях не повторювалися одні й ті ж слова. У цьому випадку можна використовувати команду Тезаурус, підбирати слова близьке за змістом - синонім.Тут, як і у випадку перевірки орфографії, Microsoft Word, використовує словник, але на цей раз словник синонімів. Якщо слово, для якого потрібно підібрати синонім, відсутня в цьому словнику, синонім підібраний не буде. Крім синонімів, ця функція дозволяє підібрати антоніми та пов'язані (однокореневі) слова.

Рис. 18. Діалогове вікно Тезарус

Перенесення слів

Перенесення слів доцільно виконувати на завершальній стадії редагування. Завдяки перенесенню слів, можна отримати більш компактний текст. Якщо перенесення не використовується, то при вирівнюванні по ширині проводиться, так звана, разгонка рядків. Це псує зовнішній вигляд тексту, оскільки деякі з рядків виявляються мало заповненими, і слова в них розташовані з великим інтервалом.

При перенесенні слова розбиваються по складах, і в них вставляються приховані символи м'якого переносу (так звані, необов'язкові дефіси). Коли виникає необхідність переносу, один із символів м'якого переносу розбиває слово на частини з урахуванням максимально можливого заповнення рядка. Таким чином, використання перенесення дозволяє більш щільно компонувати текст на сторінці. Поділ слів для перенесення в документі може здійснюватися автоматично або вручну.

Рис. 18. Автоматична розстановка перенесень

Якщо для якогось фрагменту тексту не потрібно установки автоматичного перенесення слів, то для цього фрагмента режим можна відмінити. Для цього достатньо скористатися командою Абзац меню Формат і на вкладці Розташування на сторінці встановити прапорець на Заборона автоматичного розміщення переносів.

Недоліком автоматичного перенесення є те, що не можна контролювати перенесення слів. При підготовці важливих моментів доцільно проконтролювати виконання переносу.Примусовий перенесення дозволяє здійснитиконтроль, пропонуючи на розсуд користувача варіанти для перенесення і надаючи йому можливість самостійно вирішити, де саме буде виконаний перенесення слова.

Рис. 18. Примусова розстановка переносів

У полі Варіант відображається слово, в якому Microsoft Word передбачає виконати перенесення. За допомогою дефісів пропонуються варіанти можливого перенесення, і найбільш раціональний, з точки зору Microsoft Word, буде виділено вертикальною лінією. Можна вибрати влаштовує варіант, встановивши в потрібному місці курсор.

Виберіть дію

Додавання об’єкта WordArt

Перетворення наявного тексту на об’єкт WordArt у програмі Office PowerPoint 2007

Видалення стилю WordArt у програмі Excel 2007 або PowerPoint 2007

Видалення об’єкта WordArt

Додавання об’єкта WordArt

Видалення об’єкта WordArt

· Виберіть об’єкт WordArt, який слід видалити, і натисніть клавішу DELETE.

Типи імен

Існує кілька типів імен, які ви можете створити і використовувати.

Визначене ім’я Ім’я, яке представляє клітинку, діапазон клітинок, формулу або константу. Можна створити власне визначене ім’я. Визначене ім’я іноді створюється Microsoft Office Excel, наприклад, коли ви встановлюєте область друку.

Ім’я таблиці Ім’я для таблиці Excel, яка є збіркою даних про певний предмет, збережених у записах (рядках) і полях (стовпцях). Excel створює стандартне ім’я таблиці Excel (типу Таблиця1, Таблиця2 тощо) під час кожного додавання таблиці Excel, яке можна змінювати, щоб зробити більш зрозумілим для себе. Щоб отримати додаткові відомості про таблиці Excel, див. розділ Використання структурованих посилань у таблицях Excel.

Область імені

Усі імена мають області — або на вказаному аркуші (що також називається локальним рівнем аркуша) або в усій книзі (що також називається глобальним рівнем робочої книги). Область імені — це розташування, в якому це ім’я розпізнається без уточнення. Наприклад:

· Якщо ви визначили ім’я, наприклад «Бюджет_ДР08», і його областю є Аркуш1, то, якщо це ім’я не уточнюється, воно розпізнається без уточнення тільки на Аркуші1, але не на інших аркушах.

Щоб скористатися іменем локального аркуша в іншому аркуші, можна уточнити це ім’я, вказавши перед ним ім’я аркуша, як це показано у прикладі:

Аркуш1Бюджет_ДР08

· Якщо ви визначили ім’я, наприклад «Продаж_Відд_Проект», областю якого є робоча книга, то це ім’я розпізнаватиметься на всіх аркушах цієї робочої книги, але не будь-якої іншої.

Ім’я завжди має бути унікальним у своїй області. В Excel не можна визначити ім'я, яке не є унікальним у своїй області. Проте, ви можете використовувати одне й те саме ім’я в різних областях. Наприклад, можна визначити ім’я на зразок «ВаловийПрибуток» із областю на Аркуші1, Аркуші2 й Аркуші3 в одній і тій самій книзі. Хоча всі імена однакові, кожне з них унікальне для своєї області. Таким чином, ви можете бути певні, що формула, яка використовує ім’я «ВаловийПрибуток», завжди посилатиметься на одну й ту саму клітинку на рівні локального аркуша.

Ви можете навіть визначити одне й те саме ім’я, «ВаловийПрибуток», для глобального рівня робочої книги — знову-таки, за умови, якщо область буде унікальною. Втім, у такому випадку може статися конфлікт імен. Щоб вирішити цей конфлікт, Excel за промовчанням використовує ім’я, визначене для аркуша, оскільки локальний рівень аркуша має пріоритет над глобальним рівнем робочої книги. Якщо потрібно змінити цю послідовність і скористатися іменем книги, проблему двозначності імені можна вирішити додаванням префіксу до імені книги, як це показано в наведеному прикладі:

КнигаФайл!ВаловийПрибуток

Можна ігнорувати локальний рівень аркуша для всіх аркушів у книзі, за винятком першого аркуша, для якого в разі конфлікту імен завжди використовується локальне ім'я, і його неможливо замінити.

Визначення та введення імен

Визначати імена можна, використовуючи:

· Поле імені в рядку формул Це найзручніший спосіб створити ім’я рівня робочої книги для виділеного діапазону.

· Створення імені з виділення Можна легко створити імена з наявних підписів рядків і стовпців за допомогою виділення клітинок аркуша.

· Діалогове вікно «Нове ім’я» Це діалогове вікно надає певну гнучкість під час створення імен, наприклад, можливість визначення області локального рівня аркуша або створення примітки до імені.

ПРИМІТКА За промовчанням імена використовують абсолютне посилання на клітинку.

Для введення імені можна використовувати:

· Введення Введення імені, наприклад, як аргументу до формули.

· Використання автозаповнення формул Використання розкривного списку автозаповнення формул, у якому автоматично вказані припустимі імена.

· Вибір із команди «Використовувати у формулі» Вибір визначеного імені у списку, доступному з команди Використовувати у формулі у групі Визначені імена на вкладці Формула.

Перевірка імен

Ви можете створити у робочій книзі список визначених імен. Розташуйте область із двома пустими стовпцями на аркуші (список міститиме два стовпці — один для імені і другий для опису імені). Виберіть клітинку, яка обмежуватиме список як верхній лівий куток. На вкладці Формули у групі Визначені імена виберіть командуВикористовувати у формулі, потім — команду Вставити, після чого виберіть у діалоговому вікні Вставити імена команду Усі імена.

Вгорі сторінки

Правила синтаксису для імен

Нижче наведено список правил синтаксису, на які потрібно зважати під час створення та редагування імен.

· Припустимі символи Перший символ імені має бути буквою, символом підкреслення (_), або зворотною скісною рискою (\). Усі інші символи імені можуть бути буквами, цифрами, крапками та символами підкреслення.

ПРИМІТКА Не можна використовувати великі й малі букви «C», «c», «R» або «r» як визначене ім’я, оскільки ці букви використовуються для поточної клітинки під час введення їх у текстові поля Ім’я абоПерейти до як короткі умовні позначення для вибору рядка або стовпця.

· Заборонено посилання на формули Імена не можуть бути ідентичними посиланням на клітинки, на зразок «Z$100» або «R1C1».

· Пробіли неприпустимі В іменах не можна використовувати пробіли. Натомість, для відокремлення слів потрібно використовувати символи підкреслення (_) і крапки (.), як у прикладі «Податок_з_продажу» або «Перший.квартал».

· Довжина імені Ім’я може містити до 255 символів.

· Регістр Імена можуть містити букви як верхнього, так і нижнього регістрів. Excel не розрізняє регістр у іменах. Наприклад, якщо в одній книзі Excel ви спочатку створили ім’я «Продаж», а потім створили інше ім’я «ПРОДАЖ», вам буде запропоновано вибрати натомість унікальне ім’я.

Вгорі сторінки

Перегляд імен

У діалоговому вікні Диспетчер імен відображено такі відомості про кожне ім’я зі списку:

Цей стовпець: Відображає:
Піктограма й ім’я Один із таких продуктів:
 
· Визначене ім’я позначено піктограмою визначеного імені. · Ім’я таблиці позначено піктограмою імені таблиці.
Значення Поточне значення імені, зокрема, результати формули, рядкова константа, діапазон клітинок, помилка, масив значень або покажчик місця заповнення, якщо формулу не можна обчислити. Нижче наведено приклади:
· «це моя рядкова константа» · 3,1459 · {2003;12,2002;23,;2001,18} · #REF! · {...}
Посилання Поточне посилання для імені. Нижче наведено приклади:
· =Аркуш1!$A$3 · =8,3 · =НR!$A$1:$Z$345 · =SUM(Аркуш1!A1;Аркуш2!B2)
Область
· Ім’я аркуша, якщо областю є локальний рівень аркуша. · «Книга», якщо областю є глобальний рівень аркуша.
Примітка Додаткові відомості про ім’я можуть містити до 255 символів. Нижче наведено приклади:
· Термін дії цього значення минає другого травня 2007 року. · Не видаляти! Критичне ім’я! · Базується на тестових числах сертифікації ISO.

ПРИМІТКА Якщо зберегти книгу в Microsoft Office SharePoint Server 2007 служби Excel Services і вказати один або кілька параметрів, примітка буде використовуватися як підказка в області завдань Параметри.

ПРИМІТКИ

· Не можна використовувати діалогове вікно Диспетчер імен під час змінювання вмісту клітинки.

· У діалоговому вікні Диспетчер імен не відображаються імена, визначені у Visual Basic для застосунків (VBA), так само, як і приховані імена (властивість імені Видиме встановлено у значення «Хибне»).

Змінення розміру стовпців

· Для того, щоб розмір стовпця автоматично змінювався відповідно до найбільшого значення в цьому стовпці, двічі клацніть праву частину заголовка стовпця.

Сортування імен

· Щоб відсортувати список імен за зростанням або спаданням, по черзі клацніть заголовок стовпця.

Фільтрування імен

За допомогою команд із розкривного списку Фільтр можна швидко відобразити групу імен. Вибір будь-якої команди вмикає або вимикає операцію фільтрування, що дозволяє легко поєднувати або видаляти різні операції фільтрування для отримання потрібного результату.

Щоб відфільтрувати список імен, виконайте одну або кілька з таких дій:

Виберіть: Щоб:
Імена на аркуші Відображати тільки імена, які є локальними для цього аркуша.
Імена у книзі Відображати імена, які є глобальними для цієї книги.
Імена з помилками Відображати тільки імена, значення яких містять помилки (наприклад #REF, #VALUE або #NAME).
Імена без помилок Відображати тільки імена, значення яких не містять помилок.
Визначені імена Відображати тільки імена, визначені вами або Excel, наприклад, область друку.
Імена таблиць Відображати тільки імена таблиць.

Вгорі сторінки

Змінення імені

Змінення визначеного імені або імені таблиці спричинить змінення всіх умов використання цього імені у книзі.

1. На вкладці Формули у групі Визначені імена клацніть елемент Диспетчер імен.

2. У діалоговому вікні Диспетчер імен виберіть ім’я, яке підлягає зміненню, і натисніть кнопкуРедагувати.

ПОРАДА Можна також просто двічі клацнути ім'я.

3. У діалоговому вікні Редагування імені введіть нове ім'я в полі Ім’я.

4. Змініть посилання в полі Посилання і натисніть кнопку ОК.

5. У діалоговому вікні Диспетчер імен у полі Посилання змініть клітинку, формулу або константу, які представлено іменем.

o Щоб скасувати небажані або випадкові зміни, натисніть кнопку Скасувати або натисніть клавішу ESC.

o Щоб зберегти впроваджені зміни, натисніть кнопку Надіслати , або натисніть клавішу ENTER.

ПРИМІТКА За допомогою кнопки Закрити можна закрити лише діалогове вікно Диспетчер імен. Фіксувати вже впроваджені зміни не обов’язково.

Вгорі сторінки

Формули массиву

Здебільшого для формул масиву використовується синтаксис звичайних формул. Вони всі починаються зі знаку рівності і можуть містити вбудовані функції Excel.

Ключова відмінність полягає в тому, що при використанні формули масиву для введення такої формули необхідно натиснути клавіші «CTRL» + «SHIFT» + «ENTER». При цьому формула масиву буде автоматично вкладена в фігурні дужки.Якщо підставити дужки вручну, формула буде перетворена в текстовий рядок і не буде працювати.

Головне правило при створенні формули масиву варто повторити ще раз: потрібно натискати клавіші «CTRL» + «SHIFT» + «ENTER», коли потрібно ввести або змінити формулу масиву. Це правило діє як відносно формул з одного осередком, так і відносно формул з кількома осередками.

Крім того, при роботі з формулами з кількома комірками потрібно дотримуватись наступних правил:

1. необхідно виділити діапазон комірок, який буде містити результати, перш ніж вводити формулу;

2. вміст окремої клітинки у формулі масиву змінити не можна. Щоб перевірити це правило, виділіть комірку діапазону у зразку книги та натисніть клавішу DELETE;

3. формулу масиву можна перемістити або видалити тільки цілком, іншими словами – щоб зменшити формулу масиву, спочатку потрібно видалити існуючу формулу, а потім створити нову формулу з самого початку;

4. у формулу масиву з кількома рядками не можна вставити пусті рядки або видалити рядки з неї.

Константи массиву

Константи масиву є компонентами формул масиву. Константи масиву створюються шляхом введення списку елементів з наступною вставкою фігурних дужок «(())» навколо списку, таким чином:

= {(1,2,3,4,5)}

Раніше наголошувалося на необхідності натискати клавіші «CTRL + SHIFT + ENTER» при створенні формул масиву. Оскільки константи масиву є складовою формул масиву, необхідно вручну вставити дужки навколо цих констант.Потім необхідно натиснути клавіші «CTRL + SHIFT + ENTER», щоб ввести формулу цілком.

Якщо елементи списку розділяються комами, то буде створений горизонтальний масив (рядок). Якщо елементи розділяються крапками з комою— вертикальний масив (стовпчик).Щоб створити двовимірний масив, слід розділити елементи рядків комами, а рядки — крапкою з комою.

Як і формули масиву, константи масиву можна використовувати з будь-якими вбудованими функціями Excel.

Розглянемо приклад простої операції над масивами, а саме множення масиву на число. Множення довільного масиву А1:В2 на число 5 реалізовується наступним чином: виділяється на робочому листі область такого ж розміру, що й масив-множник.

Тепер вводиться формула =А1:В2*5 (рис. 1.3.2)

Рис. 1.3.2. Множення масиву на число

Натискаються клавіші «CTRL» + «SHIFT» + «ENTER». Таким чином програма знає, що необхідно виконати операцію над масивом. При цьому Excel виведе заключну формулу в рядку формул в фігурні дужки:

При роботі з масивами формула діє в всіх комірках діапазону. Неможна змінювати окремі комірки в формулі. Аналогічно можна визначити:

§ Ділення масиву на число (рис. 1.3.3.);

Рис. 1.3.3. Ділення масиву на число

§ Суму масивів (рис. 1.3.4.);

Рис. 1.3.4. Сума масивів

§ Різницю масивів (рис. 1.3.5.);

Рис. 1.3.5. Різниця масивів

§ Поелементне множення масивів (рис. 1.3.6.);

Рис 1.3.6. Поелементне множення масивів

§ Поелементне ділення масивів (рис. 1.3.7.);

Рис.1.3.7. Поелементне ділення масивів

§ Масив, кожен елемент якого безпосередньо пов’язаний деякою функцією з відповідним елементом початкового масиву (рис. 1.3.8.).

Рис 1.3.8. Масив, елементи якого залежать від деякої функції.

Додавання назви діаграми

1. Клацніть діаграму, до якої потрібно додати назву.

Відобразяться нові вкладки під написом Знаряддя для діаграм: Конструктор, Макет і Формат.

2. На вкладці Макет у групі Підписи натисніть кнопку Назва діаграми.

3. Виберіть варіант Назва в центрі з накладанням або Над діаграмою.

4. У текстовому полі Назва діаграми, яке з’явиться в діаграмі, введіть потрібний текст.

ПОРАДА Щоб вставити розрив рядка, помістіть курсор у місці, де має з’явитися розрив рядка, і натисніть клавішу Enter.

5. Щоб форматувати текст, виберіть його та застосуйте потрібні параметри форматування на міні-панелі.

ПОРАДА Також можна скористатися кнопками форматування на стрічці (вкладка Основне, групаШрифт). Щоб відформатувати всю назву, можна клацнути її правою кнопкою миші, вибрати в контекстному меню команду Формат назви діаграми, а потім – потрібні параметри форматування.

На початок сторінки

Додавання назв осей

1. Клацніть діаграму, до якої потрібно додати назви осей.

Відобразяться нові вкладки під написом Знаряддя для діаграм: Конструктор, Макет і Формат.

2. На вкладці Макет у групі Підписи натисніть кнопку

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти