ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу

Багатьом національним культурам притаманна філософська система або вчення, що найбільше характеризує її своєрідність та унікальність у світі. Таким філософським вченням, яке виражає специфіку української національної культури і філософії, є “філософія серця”. Найбільш яскраве відбраження вона знайшла у Григорія Сковороди та філософії Памфіла Юркевича. Памфіл Юркевич, зокрема, відводить серцю особливе місце в своїх філософських пошуках, вважаючи його осередком усіх сутнісних сил людини. “Філософія серця” з'являється як філософська основа українського романтизму та знаходить своє відображення у працях Михайла Максимовича, Миколи Гоголя, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка. Поняття “серця” є центральним у філософії романтизму. Представники цього філософського напряму досліджували духовний світ людини через складність її внутрішньої емоційної культури і людської індивідуальності. Романтизм протиставив класичному “наслідуванню природи” творчу активність митця з його правом на самобутність та оригінальність, підняв мистецтво до рівня найвищої цінності і його сприйняття як вияву глибинної сутності і смислу життєдіяльності, де понад усе цінується творча особистість, її настрої і преживання, прагнення її серця.
Душа, серце є визначальними у творчості видатного представника романтизму, російського письменника – М.Гоголя. Він, як і Г.Сковорода, називає душу “серцем”, яке є глибоким джерелом для пізнання. Шлях уникнення помилок, за М.Гоголем, – це улюблена справа людини. Ця ідея співзвучна з ідеєю “сродної праці” Г.Сковороди, де зрідненість людини з улюбленою працею дає можливість використати свою індивідуальність, неповторність і здійснити власний моральний вибір у житті. Микола Гоголь стверджує, що “порив і надхнення рухає душу, а надхненням багато чого схоплюється, чого не дійдеш ніяким вченням і працею”. У творчості М.Гоголя серце виступає як емоційний образ і як християнський символ. Можна віднайти в його роботах і думки про внутрішнє життя серця.

75.Вчення Кониського і його вплив на розвиток вітчизняної духовної культури.

Інтерес до портретів козацької

верхівки поширився у XIX ст., при перших спробах реконструювати історію

України козацької доби. Залишки родових портретних галерей збираються у

колекції, експонуються, проводяться перші дослідження і атрибуції. Особливу

роль у цьому процесі відігравав Олександр Лазаревський [11]. Він розпочав

цілу низкупублікацій про портрети на сторінках журналу «Киевская старина».

Хоча стилістичного аналізу творів ці публікації не містили, вони включали в

себе історичний матеріал про знаходження пам’яток та історичні відомості

про деяких портретованих.

Праці відомих мистецтвознавців В. Овсійчука [13], П. Жолтовського [9],

П. Білецького [6] були викликані новим спалахом інтересу суспільства до

історичної минувшини, пошуку феномена давнього українського малярства.

Дослідження цих авторів і сьогодні є найповнішими викладами історії розвитку

українського малярства XVI-XVIII ст. Але окремим портретам, у тому числі

портретам Павла Полуботка, приділено небагато уваги.

Дослідник В. Александрович приводить історичні відомості з і

збереженого опису майна П. Полуботка, в якому називалися портрети з його

маєтку— чотири портрети самого господаря, два його батька, один дружини

та одного з синів та імператора і імператриці [1, 904].

І. Пархоменко опублікувала історичні відомості про Павла Полуботка та

його портрети на сторінках журналу «Людина і світ». Дослідник спростовує

погрішності у виданнях, в яких під портретом батька — Леонтія стоїть підпис

Павло Полуботок. Вона приводить факти ранішого існування багатьох

портретів Полуботка і копій з них. На думкуІ. Пархоменко, єдиною справжньою

збереженою станковою пам’яткою є портрет Павла Полуботка, який зараз

знаходиться у Національному художньому музеї України (Київ). Цікавим в

контексті дослідження є свідоцтво І. Пархоменко про прижиттєве зображення

Павла у іконі „Успіння Богоматері” (1716 р.) з міста Ропська Стародубського

повітуна Чернігівщині [15, 52].

Отже, зіставлення портретних зображень в сакральних творах з цілком

світськими портретами як складових українськогомалярства та їх взаємовплив

недостатньо розглядався в наукових джерелах.\

78. Поняття “культура” і “цивілізація” мають органічний зв’язок. Але переважна більшість соціальних філософів вважає, що культуру і цивілізацією необхідно розрізняти. У свій час це підкреслював ще видатний німецький філософ І. Кант. Він поставив питання: що таке людська цивілізація й чи може людина відмовитись від неї? З його точки зору, цивілізація починається зі встановленням людиною правил людського життя й людської поведінки. Цивілізована людина – ще людина, яка не зробить неприємного іншій людині, вона ввічлива, тактовна, люб’язна, привітна, поважає людину в іншій людині. Культуру ж Кант пов’язував з моральним категоричним імперативом (про нього йшла мова раніше, при розгляді філософії І. Канта), який мав практичну силу і був зорієнтованим головним чином на розум самої людини, її совість. Виходячи з сучасних розумінь, доцільно підтримати одну з поширених точок зору на співвідношення культури і цивілізації, не розглядаючи детально саме поняття цивілізації, оскільки про нього йшла мова раніше, при розгляді цивілізаційного і формаційного підходів до історії. Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку. Такий підхід дозволяє побачити відмінність цивілізації від культури.

 

73.Основні риси творчості Сковороди

Творчість Сковороди є безсистемною і символічною. Через символи він прагне досягти гармонії людини з суспільством.

Повторює дивіз Сократа – пізнай себе поринь у себе. Стверджуючи, щ о основне завдання – це зрозуміти емоційно вольові прагнення людини. Основним органом у людини є серце.

Виступив засновником кордо центризму – напрямок філософії у дослідженні серця. Зміст філософського вчення Сковороди викладений у таких працях «Алфавіт»,»Наркіз»,»Дружина Лотова» . Творчість базується на 2-х концепціях – вчення про 3 світи та 2 натури.

77.Типологія культури

Існує певна типологія культури, поділяють національну культуру, регіональну і культуру певних соціальних суб’єктів. Виділяють певні культурні епохи-античність, середньовіччя, епоха відродження або ренесанс, новий час, епоха 19 ст. або доба реалізму і романтизму, культура 20 ст. Виділяють певні форми культури:політична,правова, екологічна, економічна. Види культури по відношенню до природи
У застосуванні до природи виділяють культуру землеробства, садово-парковікультуру, спеціальне вирощування окремих рослин, а також сама рослина
(зернові культури, особливі сорти фруктів і овочів і т.д.), рекультиваціюландшафту, тобто повне або часткове відновлення визначеною природноюсередовища, порушеною попередньої господарською діяльністю.
Сюди ж можна віднести і загальну культуру матеріального виробництва.Види культурної діяльності в суспільстві
Матеріальне виробництво як посередник між суспільством і природою включаєв себе і специфічно суспільні види культурної діяльності. До неївідноситься перш за все праця. Ще К. Маркс розрізняв живий і уречевленапраця. Культура живої праці - це культура безпосередньо продуктивноїдіяльності і культура управління виробництвом, будівництвом,транспортом і т.д. Тут можливо « 'більш докладний поділ: культуракерівника, культура або майстерність будівельника, культура водінняавтомобіля і т.д. Очевидно, що в кінцевому підсумку ми прийдемо до сукупностізнань, умінь, навичок окремої людини, якій і визначається йогокультура і ставлення до праці. Матеріалізованої праці - це засоби і знаряддялюдей. Зрозуміло, що культура предметної, або матеріалізованої, миру підчому визначає культуру живої праці, і навпаки.Поняття культури по відношенню до окремої людини Природно, що культура окремої людини не існує у відриві відперерахованих видоутворення культури. І все ж таки: ні ставлення до природи,ні ставлення до праці або до якихось громадських обов'язків - ніщо такне характеризує культуру, як ставлення людини до людини і до самогосебе. Поняття «культура» застосовують буквально до кожної людськоїздібності - тілесної або духовної (психічної).
Людина - це кристал культури, її концентрований вираз. Але він жеє і душею культури, її джерелом. Це передбачає його всебічнурозвиненість, гармонію розуму і почуттів, душі і тіла. Для досягнення такоїмети необхідна культура виховання.

68.Культура сільськогосподарського виробництва в Київській Русі

Особливості господарства в Київській Русі згадується в «Повісті временних лет» .Селяни користувалися однозубими або багатозубими дерев’яними палками з металевими наконечниками. Також використовували плуг, який збільшив урожайність зерна до 8 ц з 1 га. У Київській Русі був великий набір ручних зем­леробських знарядь — заступи, мотики, серпи, коси. їх досить часто знаходять під час археологічних роз­копок. Для обмолоту зерна використовувався ціп. Землеробство на Русі було на такому агротехнічно­му рівні, який давав можливість забезпечити високі для свого часу врожайність і продуктивність праці. Основними зерновими куль­турами в Київській Русі були жито, просо, ячмінь, пшениця й овес. Ліс ви­рубувався і спалювався, таким чином звільнялися посівні площі й одночасно удобрювався грунт. У лісостепових і степових районах найпоширенішою системою землеробства була перелогова, за якої ро­дючість землі відновлювалася природним шляхом.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти