ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вікторина «Охорона природи».

1. Про які заповідники йдеться? Доповніть розповіді про них:

а) Цей заповідник організовано у 1921 році. Він являє собою масив цілинного степу, єдиний, що зберігся у Європі. У заповіднику налічується понад 360 видів рослин, утримуються рідкісні тварини з усіх частин світу.

Відповідь: Асканія-Нова

б) На території цього гірського заповідника знаходиться найвища вершина України. Унікальною є фауна амфібій заповідника, а запашні весняні квіти, які ми звикли бачити на клумбах, ростуть тут в одній із долин.

Відповідь: Карпатський заповідник

2. Кому з відомих українських поетів належать слова: «Любімо, бережімо природу – вічне джерело нашого життя і творчості. Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй можемо дати!».

Відповідь: Максиму Рильському

3. Де знаходиться сад, закладений Т.Г.Шевченком, який згодом оголошено «Заповідником Т.Г.Шевченка»?

Відповідь: На півострові Мангишлак, у колишньому Новопетрівському укріпленні. Т.Г.Шевченко, позбавлений права писати й малювати, засланий Миколою І до безводного казахського степу, сім років трудився над тим, аби серед пісків виник чудова зелена оаза, даруючи людям радість, віру, надія. Вшановуючи своєрідний подвиг великого Кобзаря, мешканці півострова дбайливо охороняють вирощений ним сад.

4. «Найстрашніший звір на Землі, – проголошує напис на вході до одного із зоопарків Німеччини. Коли зацікавлений відвідувач притуляє обличчя до масивних грат і зазирає всередину, – він бачить себе».

5. За якими ознаками визначають види рослин та тварин, які підлягають охороні?

Відповідь: Види – релікти, види – ендеміки та види, які мають господарське значення. Через хижацьке використання вони опинилися під загрозою зникнення.

6. Чи потрібно зберігати всі види, чи не буде великої шкоди, якщо частину з них буде втрачено?

Відповідь: Оберігати потрібно всю видову різноманітність природи, оскільки всі види пов’язані між собою різними, часто віддаленими зв’язками; багато ще видів не досить вивчені. Важко оцінити значення хижаків, організмів-індикаторів середовища.

7. Чи завжди проблема раціонального використання, охорони виду пов’язана із збільшенням чисельності популяції?

Відповідь: Ні. Прикладом може бути відлякування птахів від аеродромів.


 

ПРАКТИЧНА РОБОТА №7

Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками

Мета: ознайомити з ландшафтною структурою своєї області; визначити ландшафтно-екологічні пріоритети розвитку регіону; проаналізувати територіальну структуру місцевих геосистем на предмет її оптимальності; охарактеризувати співвідношення між природними та антропогенними угіддями свого краю і порівняти їх з оптимальними показниками; розвивати логічне мислення, самостійність, уяву, уміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: інструктивна картка, фізичні та економічні карти області, України, статистичні дані про площу та кількість населення області, України, атласи з економічної і соціальної географії України.

Хід роботи

1. Виконайте вправу «Снігова куля».

Що ви розумієте під словом «ландшафт»?

2. Опрацюйте теоретичний матеріал, діаграму Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів», знайдіть схожість та відмінності природного і антропогенного ландшафтів.

Теоретичні відомості

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом природних фізико-географічних процесів – ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні і гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якої змінений природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

При моделюванні оптимальної організації території виділяють дві групи територій:

o Зони екологічно небезпечних явищ, тобто антропогенні угіддя (центри індустріалізації, урбанізації, інтенсивної сільськогосподарської діяльності, рекреаційної дигресії, транспортні магістралі з найбільш інтенсивним рухом).

o Екологічно стабілізуючі площі, тобто природні угіддя (лісові масиви, болота, природні луки, водойми, заповідні об’єкти).

Діаграма Вена «Порівняльна характеристика ландшафтів»

 
 

 

 


3. Об’єднайтеся в пари, проаналізуйте таблицю 14 «Розподіл земельного фонду України» та визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді України (у %).

4. Користуючись інформаційним матеріалом, порівняйте структуру природних та антропогенних ландшафтів південних та північних, західних та східних областей.

5. Об’єднайтеся в групи. Опрацювавши таблицю 15, виконайте завдання:

ü підрахуйте співвідношення природних та антропогенних ландшафтів м Чернівці,

ü визначте долю природного і антропогенного ландшафтів у земельному фонді районів Чернівецької області.

Інформаційний матеріал

Таблиця14.

Розподіл земельного фонду України
Категорія % Площа, тис.га від загалу Припадає на одну особу,га
Орні землі 55,3 0,642
Лісові площі 15,4 0,179
Пасовища і сіножаті 12,4 0,144
Під водою наших штучних «морів» 0,0464
Багаторічні насадження 1,8 0,0209
Деревно-чагарникові насадження 1,5 905,5 0,0174
Болота 1,5 0,0174
Інші землі 8,6 5191,8 0,0998

 

Найвищими показниками сільськогосподарської освоєності характеризуються області степової зони (Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Донецька), де цей показник перевищує 80%. Найнижчі значення сільськогосподарської освоєності характерні для Закарпатської (37,03%) Івано-Франківської (46,51%), Рівненської (48,33%) областей.

Лісистість України (частка вкритих лісовою рослинністю земель від загальної площі території держави) становить 15,4% і є нижчою, ніж в багатьох країнах Європи. Найвищі відсоткові значення лісів та інших лісовкритих площ у структурі земельних ресурсів характерні для Закарпатської (56,79%), Рівненської (39,76%), Волинської (34,34%), Івано-Франківської (45,70%) областей. Проте для цілого ряду областей цей показник не перевищує 10% (Херсонська – 5,32%, Миколаївська – 4,91%, Запорізька – 4,29%, Дніпропетровська – 6,01%).

Площа забудованих земель станом на 1.01.2006 р. в Україні становить 2 467,5 тис. га (4,1% від загальної площі держави). Найвищими відсотковими значеннями забудованих земель у структурі земельного фонду характеризуються області із значною кількістю великих міст і потужним промисловим потенціалом (Донецька – 7,39%, Дніпропетровська – 5,98%). Найнижчі значення забудованих земель характерні для Херсонської (2,47%), Житомирської (2,97%) областей, що обумовлено як природно-географічними умовами так і особливостями заселення.

Відкриті заболочені землі в Україні займають площу 966 тис. га (1,5% від загальної площі держави) і в основному представлені низинними болотами. Найбільші площі заболочених земель приурочені до поліських областей (Волинська – 5,76%, Рівненська – 5,3%, Чернігівська – 3,81%).

Сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом в межах України займають всього 17,6 тис. га (0,03% від загальної площі) і характерні тільки для п'яти областей. Найбільша площа земель цієї категорії розташована в Херсонській області – 15,7 тис. га (0,55% від загальної площі області), а решта більш менш рівномірно розприділена між Донецькою, Запорізькою, Луганською та Сумською областями.

Відкриті землі без рослинного покриву в Україні станом на 1.01.2006 р. займають площу 1 040,5 тис. га (1,7% від загальної площі) та представлені кам'янистими місцями, пісками, ярами. Найбільші площі цих земель розташовані в межах Луганської (7,24%) області, Автономної республіки Крим (4,82%), Херсонської (3,98%) області.

Землі під водами в Україні займають площу 2 416,9 тис. га (4,0% від загальної площі) та представлені землями, які розташовані як під природними так і штучними водними об'єктами. Найвищі відсоткові значення земель під водами характерні для адміністративних структур, які розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів (Автономна республіка Крим – 8,11%, Запорізька – 6,31%, Миколаївська – 5,19%, Одеська – 6,35%, Херсонська – 15,13% області) і території, по яких протікає р. Дніпро із величезними площами водосховищ (Черкаська – 6,48%, Київська – 6,24% області, м. Київ – 8,01%).

Структура земельних ресурсів України характеризується значною динамічністю, що пояснюється проведенням земельної реформи та впровадженням заходів охорони земель, передбачених національною програмою.

Це потрібно знати!

Одним із ефективних заходів впливу на екологічну стабільність землекористування є вирівнювання дисбалансу між орними землями й екологічно стабільними видами угідь. За даними Державного комітету лісового господарства, середня вартість робіт зі створення 1 га лісових культур до переведення у вкриті лісовою рослинністю землі без дисконтування витрат становить 459 грн. Загальна вартість заліснення складатиме 1 560,4 тис. грн.

Таблиця15.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти