|
Розрахунок витрат тепла на сушіння деревини
Визначення витрат теплоти на початкове нагрівання 1 м3 деревини: Для зимових умов м3
Де: густина деревини за початкової вологості,кг/м3 ; - базисна густина деревини; - початкова вологість деревини; -осяг незамерзлої вологи у деревині; -прихована теплота плавлення льоду ( ); , - середня питома теплоємність деревини відповідно при від'ємній і додатній температурах, - початкова розрахункова температура деревини для зимових умов, - температура деревини при її прогріванні. Для середньорічних умов, кДж/м2 Де: - середньорічна температура деревини. Загальні витрати теплоти на камеру періодичної дії при початковому нагріванні визначають для зимових і середньорічних умов: Для зимових умов: кВт,
Де: - тривалість процесу початкового прогрівання деревини у камері приймається приблизно для пиломатеріалів хвойних порід: влітку1,0-1,5 год , взимку1,5-2,0 год на кожний сантиметр товщини матеріалу ; для м'яких листяних порід тривалість нагрівання збільшується на25% для твердих листяних порід збільшує ця на 50%. Визначення витрат тепла на випаровування вологи: qкип=1000
де: - ентальпія свіжого повітря приймає ця влітку -46кДж/кг, взимку -=10кДж/кг; - вологовміст свіжого повітря, приймається влітку -10-12 г/кг, взимку- =2-3г/кг, - питома теплоємність води, приймається -4,19кДж/кг Загальні витрати теплоти на випаровування вологи визначаються за такою формулою: Qвип=qвип Mp кВт.
Розрахунок теплового обладнання У сушильних камерах застосовуються калорифери трьох типів: збірні з ребристих чавунних труб, сталеві пластинчасті та біметалеві. Технічна характеристика опис конструкції та методика розрахунків збірних калориферів з ребристих чавунних труб і пластинчастих сталевих калориферів. Вибір і розрахунок поверхні нагрівання калорифера. Обсяг теплової енергії, яку необхідно подати у камеру за одиницю часу, тобто теплову потужність калорифера, визначають для зимових умов за такою формулою:
Де: - коефіцієнт, на невраховані витрати тепла на сушіння деревини ( - 1,1-1,3). Останнім часом у камерах періодичної дії широкого застосування набули біметалеві калорифери. Поверхню нагрівання калорифера визначають за такою формулою: Де: - коефіцієнт теплопередачі калорифера , Вт/м2 0С; - температура теплоносія (пара, вода), 0С; - коефіцієнт, що враховується забруднення і корозію калорифера ( . Температура теплоносія приймається на рівні 90-95 0С. Якщо як теплоносій застосовується перегріта вода, то її температура визначають за додатком 13. Коефіцієнт теплопередачі для біметалевих водяних калориферів визначається за такою формулою:
Де: - швидкість руху агента сушіння через калорифер,м/с, - густина агента сушіння ,кг/м3; - швидкість руху теплоносія по трубах калорифера, ; - 0,2-1,0 м/с. Швидкість руху агента сушіння через калорифер визначається за такою формулою: Де: - живий перетин калорифера (площа перетину калорифера, вільна для проходження агента сушіння),м2. Для визначення живого перетину калорифера на схемі камери необхідно попередньо розмістити калорифери:
Де: - площа перетину каналу, в якому розміщено біметалеві калорифери, м2, - площа проекції біметалевих калориферів у площині, перпендикулярній потоку агенту сушіння, визначають за такою формулою: Де: - площа перетину калорифера по повітрю, - кількість біметалевих калориферів, що встановлюються у камері, шт, - розміри калорифера. Розміри та технічні характеристики біметалевих водяних калориферів подано у додатках 14,15,16. Коефіцієнт теплопередачі біметалевих калориферів можна також визначити за додатком 17. Приймається така кількість калориферів, щоб заповнити повністю канал, у якому вони розміщаються . 12
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|