ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Краєзнавчий тур Наддріпрянщиною

Краєзнавчий тур Наддріпрянщиною

День 1. Парк Олександрія + храмовий комплекс с.Буки

Дендропарк «Олександрія».

Старовинне місто, що розташувався вздовж річки Рось, отримав широку популярність в основному завдяки чудовому дендропарку «Олександрія». Пам'ятник садово-паркової архітектури 18 століття розкинувся більш ніж на 200 гектарів; свого часу служив резиденцією графів Браницьких і отримав свою назву на честь графині Браницької Олександри Василівни. Це один з кращих парків пейзажного типу в Україні.

Серед найвідоміших пам'ятників парку - колонада «Луна», джерело «Лев», Китайський місток, «Руїни» та багато інших. Особливу увагу привертає Велика галявина з «родовим деревом Браницьких», чарівні ставки з лебедями, а також численні рідкісні рослини, наприклад, «тюльпанове», «оцтове» дерева та ін. Паркові споруди в комплексі з дивовижним рельєфом створюють незабутні враження та бажання знов і знову повертатися в «Олександрію».

Парково-храмовий комплекс в с.Буки.

На місці давньоруського міста Бакожін, розкинулося мальовниче село під назвою Буки. Сьогодні важко уявити, що на місці величних каскадів і мальовничих берегів, ще кілька років тому була справжня звалище. На території знаходиться міні зоопарк, з величним «царем звірів» левом Султаном, ведмедями, оленем, страусами, фазаном.

Але все ж, найбільш барвистий в Буках - це Храмовий комплекс, з собором Св. Великомученика Євгенія, каплиць святих Олександра та Миколи, дзвіницею Святого Данила. При будівництві Храмового комплексу, архітектори використовували як традиційні для України, так і модерністські стилі.

Але ніякі опису не можуть висловити тієї краси і величі, якою наповнений цей затишний комплекс!

День 2. Оглядова екскурсія по Чернігову "Стародавній Чернігів: легенди та реальність"

Під час цієї екскурсії Ви побуваєте на території парку "Дитинець", відвідаєте найдавніший із збережених на території України храмів Спаський собор, потрапите в князівську усипальницю - Борисоглібський собор-музей, дізнаєтесь, яким було навчання у часи козацькі в Чернігівському Колегіумі, де жив чернігівський полковник, відвідаєте фортецю з гарматами, побуваєте на території діючого жіночого Єлецького монастиря, дізнаєтесь, де похований перший легендарний чернігівський князь, порахуєте кургани Болдиних гір, порините у підземелля Антонієвих печер, а також відчуєте висоту домінанти Чернігова - Троїцької дзвіниці і побачите Чернігів з висоти пташиного польоту!

Дитинець (Вал) в Чернігові

Дитинець в Чернігові - це одна з головних визначних пам'яток міста, яка приваблює безліч туристів. Це одне з центральних місць, яке рекомендують відвідати гостям міста.

Чернігівський Дитинець являє собою укріплене городище, яке виникло в кінці 7 ст. на верхньому плато правого берега річки Десна. Дитинець є найдавнішою частиною міста, саме він дав початок майбутній столиці Чернігово-Сіверського князівства.

В період процвітання загальна площа городища становила понад 15 га. Дитинець, оточений земляним валом з глибоким ровом і дерев'яною стіною, мав три в'їзду: Київські, Погорєлов і Водні ворота. Тут розміщувалися князівський двір, головні міські собори і багаті садиби. Дитинець був забудований в основному кам'яними спорудами, про що свідчить збережений донині Спасівський собор, а також залишки князівського двору 10 ст.

На сьогоднішній день Дитинець - це візитна картка Чернігова. Крім художнього та історичного музеїв тут також діють експозиції Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». На території Валу було встановлено кілька пам'ятників: Т. Г. Шевченко, Партизанський камінь і пам'ятник на братській могилі радянських військ.

З цитаделі відкривається прекрасна панорама Болдиних гір і заплави Десни, де знаходяться найдавніші на Русі монастирі - Троїцько-Іллінський і Єлецький Успенський монастирі.

Спасо-Преображенський собор

Спасо-Преображенський собор - один з найдавніших храмів Русі. Розташований в історичному середовищі Чернігова в центрі колишнього дитинця. Був головною архітектурною домінантою міста. Завдяки високим вежам, що фланкують західний фасад, і зараз відіграє роль важливої домінанти. Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Вперше літописизгадують про «церкву святого Спаса» у 1036 році, коли князь Мстислав раптово помирає. На цей час стіни собору височіли на рівні вершника, який стоїть в стременах, піднявши руку (близько 4-х метрів). Вірогідно, після смерті Мстислава будівництво припинилося, і храм був добудованийпри наступному чернігівському князеві — Святославі Ярославичі.

Спаський собор будувався за візантійськими архітектурними традиціями. Знавці архітектури називають планувально-просторове рішення собору унікальним, оскільки подібної конструкції не має жоден з відомих давньоруських храмів. В ньому поєднується візантійська хрестово-купольна схема з елементами романської базиліки.

 

Борисоглібський собор (Музей архітектури) в Чернігові

Борисоглібський собор - усипальниця князів роду Давидовичів, побудована в 1120-1123 року.

Цей білосніжний пам'ятник архітектури побудував князь Давид Святославович, на честь перших зарахованих до лику російських святих Гліба і Бориса. Спочатку храм був використаний як усипальниці роду Давидовичів. Підтвердженням цьому є наявність у стінах святині аркасолії - глибоких ніш, розташованих в південних і північних стінах.

На сьогоднішній день в будівлі Борисоглібського собору знаходиться музей, який входить до складу заповідника «Чернігів Стародавній». В експозиціях можна подивитися предмети побуту, архітектури та ікони.

Спорудження по-своєму прекрасно. Це зразок школи архітектури 12 століття. Шестистовпний, хрестовокупольний храм, увінчаний однією главою, яка досягає 25 метрів. Фасад прикрашений безліччю орнаментів, в яких переплелися рослинний і фантастичний тваринний світ.

Любителям архітектурних шедеврів дуже рекомендуємо відвідати Бориславський музей в Чернігові, адже будівля дійсно прекрасно, до того ж відвідання музею архітектури в Чернігові це додатковий привід приїхати до цієї будівлі.

Біла альтанка

 

В межах старої полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто — Біла Альтанка. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки — підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. Саме ця легенда обумовила зовнішній вид споруди — підкова зогнута своїми краями до Успенського Собору, розміщена на колонах доричного ордеру.

 

У роки Великої Вітчизняної війни німецько-фашистські загарбники розібрали Альтанку, влаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. У 1954 році ідею відновлення пам’ятки втілює своїм проектом головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Підковоподібна колонада з восьми колон заввишки дев’ять метрів відтворювала колишню Альтанку, з тією лише різницею, що нова споруда з кон’юнктурних міркувань отримала нову назву — Ротонда Дружби, — на честь «300-річного ювілею возз’єднання України з Росією».

 

На сьогодні серед більшості полтавців споруда згадується під своєю колишньою історичною назвою — Біла Альтанка, яка завершує полтавське плато Іванової Гори. Звідси відкривається чудовий краєвид па долину річки Ворскла та частину міста: полтавський Поділ, ворскляпську Леваду. Обабіч Альтанки чудово видно сусідні полтавські гірки — Монастирську з обрисами Хрестовоздвиженської обителі та Інститутську Гірку, названу так у першій чверті XIX століття, відтоді як був відкритий Інститут шляхетних панянок. На Подолі, на колишньому міському вигоні з початку 50-х років XIX століття проводилися велелюдні «кінні торги» славнозвісного Іллінського ярмарку, переведеного з Ромен до Полтави. Від місця проведення торжища площа отримала назву Кінноярмаркової (теперішня — Б. Хмельницького).

 

Поміж Івановою та Інститутською гірками, на дні Мазурівського яру протікала, беручі витоки з-під Миколаївської гірки, права притока Ворскли — річка-струмок Лтава. Під давньоруською назвою «Лтава», від однойменної річки-струмка, вперше згадується у писемному джерелі Полтава під 1174 роком. На початку 50-х років XX століття струмок Лтава взятий у труби, по яких він і тече під землею своїм старим руслом, впадаючи до Ворскли. В погожі дні з Білої Альтанки видно старе русло Ворскли — річки, яка бере свій початок в Курській області Російської Федерації біля села Рождественського, а впадає до Дніпродзержинського водосховища. Назва річки походить від основної корінної породи басейну водної артерії — крейди, звідси словосполучення двох скіфо-сарматських слів «вор» — «скол» — дослівно «біла (інколи в значенні чиста) річка».

 

Поміж схилами Іванової та Монастирської гірок, на дні Задихального яру розмістились Кривохатки — район поселення монастирських селян середини XVII — кінця XVIII століть. З тих часів цей мікрорайон Полтави зберіг приватний характер забудови. Сюди, до Білої Альтанки, приходять зустріти перший свій дорослий світанок випускники полтавських шкіл, вищих навчальних закладів, а молодята за доброю традицією відкорковують бурхливе шампанське з нагоди нового подружнього життя. Добрими напутніми словами стають рядки з п’єси «Наталка-Полтавка» великого полтавця Івана Котляревського, які золотими літерами викарбувані на внутрішній стороні Альтанки: де злагода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона.

 

Пам’ятний знак Полтавській галушці

 

На Соборній площі, напроти садиби І. П. Котляревського, в 2006 р. встановлено унікальний, єдиний в світі пам'ятник полтавській галушці. Авторами масивної споруди з каменю є народний художник України Анатолій Чернощьоков і скульптор Микола Цись.

 

Як би ілюструючи слова «ось які, полтавські галушки» із знаменитої пісні «Полтавські галушки», пам'ятник символізує достаток і благополуччя української родини. Композиція являє собою встановлену на постаменті гігантську глибоку тарілку (миску), доверху наповнену апетитними галушками, що так і просяться до рота. Поряд з тарілкою на українському рушнику лежить і ложка. І здається, що сам І. П. Котляревський поглядає в віконце свого будинку і теж радіє увічненню в камені унікальної української страви, яку оспівав у своїй безсмертній «Енеїді».

 

У Полтаві проводиться щорічне свято галушки, де всі бажаючі можуть продегустувати 12 видів українського кулінарного шедевра, який став «їстівною» візитною карткою нашого міста.

 

Біля пам'ятника люблять фотографуватися молодята, програмуючи своє сімейне життя на достаток.

 

День 4

Ангел-хранитель України — м. Кіровоградоград

З нагоди 250-річчя міста та 2000-річчя народження Ісуса Христа громада міста Кіровоград вирішила звести статую Ангелу-хранителю України — єдину в країні. Монумент архітектора Віталія Кривенка та скульптора Анатолія Гончара встановлено на гранітну колону. Навколо майдан викладено бруківкою. По периметру колони біля підніжжя видно напис: «Бережи, Боже, Україну».

Для створення монумента автори використовували граніти з Войновського, Капустинського і Крупського родовищ.

 

Кіровоградська Велика хоральна синагога — культова іудейська споруда, що побудована в еклектичному стилі. Сьогодні є центром єврейської культури міста.

 

Синагога будувалася з 1895 по 1897 роки на місці синагоги 1893 року. Так як при будівництві першого будинку було допущено низку помилок, конструкція була визнана аварійною і знесена. Характерні для стилю будівлі форми з романтичним ухилом в мавританський стиль створені архітектором Олександром Лішневським — одним з найкращих представників української школи еклектики.

 

У радянський час будівля синагоги використовувалося як клуб Калініна, де іноді показували раритетні фільми. Євреї Кіровограда вперше заговорили про повернення будівлі громаді в 1980 році, але повернуто воно було тільки в 1991 році — після розвалу Радянського Союзу. Сьогодні в ньому ведуться служби як прогресивного, так і ортодоксального напрямків іудаїзму — по черзі.

Кіровоградський обласний художній музей створений у січні 1993 року на базі картинної галереї і розташований у приміщенні колишнього пасажу — пам'ятки архітектури 1897 р.

 

Історія створення музею почалася наприкінці минулого століття, коли в 1870 р. представники прогресивної інтелігенції були ініційовані створенням в місті художнього музею. Але картинна галерея була відкрита лише в 1921 р. у приміщенні будинку науки і мистецтв. У 1965 р. відбулося друге народження картинної галереї, яка стала відділом обласного краєзнавчого музею. Фонди музею комплектувалися, в основному, творами, отриманими з Ермітажу, Державної Третьяковської галереї, київських музеїв російського та українського мистецтва. Ці роботи склали основу зібрання картинної галереї.

 

Сучасне зібрання охоплює цінні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного та ужиткового мистецтва від найдавніших часів до наших днів. До музейної колекції увійшли роботи невідомих майстрів і видатних художників І. Шишкіна, О. Саврасова, В. Маковського, Д. Нарбута, Т. Яблонської, П. Кодьєва, П. Покаржевского, О. Осмеркіна, О. Фойніцкого, Д. Козачінского, А. Нюренберг, П. Оссовського, значну кількість ікон і скульптури, виробів декоративно-прикладного мистецтва.

 

Музей володіє одним дивовижним експонатом, аналогу якому немає в світі. Це — так звана мисливська корогва на оленячіх рогах на якій зображено св. Євстафій Плакида, що є двостороннім масляним живописом невідомого українського майстра XVIII ст.

 

Дніпропетровський цирк

Створений у кінці ХІХ ст. Потім в 1980 р. за проектом П. Нірінберга було побудовано нинішню будівлю у вигляді шатра шапіто. Цирк облаштований з використанням новітніх світлових і звукових технологій. Зал для глядачів є одним з найбільших в Україні і вміщує близько 2000 чоловік.

Парк Глоби

Парк ім. Лазаря Глоби - заснований в XVIII ст. запорізьким козаком на території своєї садиби. Після заборони козацтва Катериною ІІ, він перейшов до міської влади і носив назву Казенний сад. За часів радянської влади, парк назвали на честь льотчика Чкалова і розташували тут атракціони. Архітектура парку частково збереглася до наших днів. У пострадянські часи парк перейменували і встановили пам'ятник Лазарю Глобі на його могилі.

 

 

Волинь поділя

Поділля (Подільська земля) — історико-географічна область України, що займає басейн межиріччя Південного Бугу і лівих приток Дністра, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і невеликі частини Івано-Франківської і Львівської областей.

Краєзнавчий тур Наддріпрянщиною

День 1. Парк Олександрія + храмовий комплекс с.Буки

Дендропарк «Олександрія».

Старовинне місто, що розташувався вздовж річки Рось, отримав широку популярність в основному завдяки чудовому дендропарку «Олександрія». Пам'ятник садово-паркової архітектури 18 століття розкинувся більш ніж на 200 гектарів; свого часу служив резиденцією графів Браницьких і отримав свою назву на честь графині Браницької Олександри Василівни. Це один з кращих парків пейзажного типу в Україні.

Серед найвідоміших пам'ятників парку - колонада «Луна», джерело «Лев», Китайський місток, «Руїни» та багато інших. Особливу увагу привертає Велика галявина з «родовим деревом Браницьких», чарівні ставки з лебедями, а також численні рідкісні рослини, наприклад, «тюльпанове», «оцтове» дерева та ін. Паркові споруди в комплексі з дивовижним рельєфом створюють незабутні враження та бажання знов і знову повертатися в «Олександрію».

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти