ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Єлецький Успенський монастир

Загрузка...

Єлецький Успенський монастир розташовується у місті Чернігів на березі річки Десна. Він вважається одним з найдавніших будівель такого типу в Україні. Монастир давній і має багату історію. Зараз він діє і в ньому знаходиться жіночий корпус черниць. Датою заснування Єлецького монастиря вважається 1060 рік. Засновником став князь Святослав Ярославович. Існує церковна легенда, яка свідчить, що князь побачив у лісі на одній з ялин образ Матері Божої і саме на цьому місці спорудили монастир. Уже в 12 столітті на місці виявлення ікони побудували Успенський собор.

День 3 «Полтава - перлина України»

м. Полтава. Оглядова екскурсія містом. Кругла площа. Корпусний сад. Монумент Слави. Соборна площа. Свято-Успенський храм. «Біла альтанка». Памятник полтавській галушці. Музей-садиба І.П.Котляревського. Краєзнавчий музей

Пам’ятник Т.Г. Шевченко. Хрестовоздвиженський жіночий монастир

Пам’ятник Петру І. Музей «Поле Полтавської битви». Поклоний Хрест. Сампсонівська церква.

 

 

Кру́гла пло́ща (стара назва — Олекса́ндрівська) — історичний майдан у Полтаві, композиційний центр і символ міста.Пам'ятка містобудування і архітектури національного значення[1]. Основа класичного архітектурного ансамблю площі закладена в 1805–1841 роках. У 1840–1842 роках центральна частина площі, засаджена деревами, перетворилася напарк з кільцевою магістраллю та радіальними алеями — Корпусний сад. Композиційне завершення площа отримала в1945–1969 роках після відбудови.

 

 

Собо́рна пло́ща, Собо́рний майда́н — одна із площ Полтави, знаходиться у Октябрський районі.

Соборна площа — одна із найстаріших площ старовинної Полтави, розташована на високому плато у південно-східній частині міста. З трьох боків оточена ярами. На її території досліджено найдавніше слов'янське поселення в межах міста. УXVII—XVIII століттях Соборна площа — центральний майдан Полтавської фортеці. Тут розміщалися Успенський собор, торгові ряди, адміністративні будинки, а з східного боку — підковоподібний бастіон, посилений дерев'яною Сампсоніївською вежею. Саме тут у 1709 році точилися найзапекліші бої. У 1909 році на честь захисників на місці бастіону споруджено Білу альтанку (ротонда Дружби народів). Після перемоги Жовтневої революції у 1925 році площу перейменували на Червону. У1974 році поруч встановлено пам'ятний знак восьмисотріччю Полтави. За часів незалежності України, у 1999 році площі було повернено її історичну назву. На Соборній площі розміщена садиба І.П. Котляревського.

 

 

Біла альтанка

 

В межах старої полтавської фортеці на місці Подільського бастіону до 200-річного ювілею Полтавської битви у 1909 році була зведена споруда, без якої нинішні полтавці не уявляють своє місто — Біла Альтанка. Споруда нагадує полтавцям, що саме тут на другий день після Полтавської битви відбулась зустріч ремісників міста з царем Петром І. Невипадковою є і форма Альтанки — підковоподібна. Згідно легенди, місцевий коваль на цій площі майстерно підкував царського коня, що втратив підкову під час Полтавського бою. Саме ця легенда обумовила зовнішній вид споруди — підкова зогнута своїми краями до Успенського Собору, розміщена на колонах доричного ордеру.

 

У роки Великої Вітчизняної війни німецько-фашистські загарбники розібрали Альтанку, влаштувавши на її місці зенітно-артилерійський пункт. У 1954 році ідею відновлення пам’ятки втілює своїм проектом головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Підковоподібна колонада з восьми колон заввишки дев’ять метрів відтворювала колишню Альтанку, з тією лише різницею, що нова споруда з кон’юнктурних міркувань отримала нову назву — Ротонда Дружби, — на честь «300-річного ювілею возз’єднання України з Росією».

 

На сьогодні серед більшості полтавців споруда згадується під своєю колишньою історичною назвою — Біла Альтанка, яка завершує полтавське плато Іванової Гори. Звідси відкривається чудовий краєвид па долину річки Ворскла та частину міста: полтавський Поділ, ворскляпську Леваду. Обабіч Альтанки чудово видно сусідні полтавські гірки — Монастирську з обрисами Хрестовоздвиженської обителі та Інститутську Гірку, названу так у першій чверті XIX століття, відтоді як був відкритий Інститут шляхетних панянок. На Подолі, на колишньому міському вигоні з початку 50-х років XIX століття проводилися велелюдні «кінні торги» славнозвісного Іллінського ярмарку, переведеного з Ромен до Полтави. Від місця проведення торжища площа отримала назву Кінноярмаркової (теперішня — Б. Хмельницького).

 

Поміж Івановою та Інститутською гірками, на дні Мазурівського яру протікала, беручі витоки з-під Миколаївської гірки, права притока Ворскли — річка-струмок Лтава. Під давньоруською назвою «Лтава», від однойменної річки-струмка, вперше згадується у писемному джерелі Полтава під 1174 роком. На початку 50-х років XX століття струмок Лтава взятий у труби, по яких він і тече під землею своїм старим руслом, впадаючи до Ворскли. В погожі дні з Білої Альтанки видно старе русло Ворскли — річки, яка бере свій початок в Курській області Російської Федерації біля села Рождественського, а впадає до Дніпродзержинського водосховища. Назва річки походить від основної корінної породи басейну водної артерії — крейди, звідси словосполучення двох скіфо-сарматських слів «вор» — «скол» — дослівно «біла (інколи в значенні чиста) річка».

 

Поміж схилами Іванової та Монастирської гірок, на дні Задихального яру розмістились Кривохатки — район поселення монастирських селян середини XVII — кінця XVIII століть. З тих часів цей мікрорайон Полтави зберіг приватний характер забудови. Сюди, до Білої Альтанки, приходять зустріти перший свій дорослий світанок випускники полтавських шкіл, вищих навчальних закладів, а молодята за доброю традицією відкорковують бурхливе шампанське з нагоди нового подружнього життя. Добрими напутніми словами стають рядки з п’єси «Наталка-Полтавка» великого полтавця Івана Котляревського, які золотими літерами викарбувані на внутрішній стороні Альтанки: де злагода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона.

 

Пам’ятний знак Полтавській галушці

 

На Соборній площі, напроти садиби І. П. Котляревського, в 2006 р. встановлено унікальний, єдиний в світі пам'ятник полтавській галушці. Авторами масивної споруди з каменю є народний художник України Анатолій Чернощьоков і скульптор Микола Цись.

 

Як би ілюструючи слова «ось які, полтавські галушки» із знаменитої пісні «Полтавські галушки», пам'ятник символізує достаток і благополуччя української родини. Композиція являє собою встановлену на постаменті гігантську глибоку тарілку (миску), доверху наповнену апетитними галушками, що так і просяться до рота. Поряд з тарілкою на українському рушнику лежить і ложка. І здається, що сам І. П. Котляревський поглядає в віконце свого будинку і теж радіє увічненню в камені унікальної української страви, яку оспівав у своїй безсмертній «Енеїді».

 

У Полтаві проводиться щорічне свято галушки, де всі бажаючі можуть продегустувати 12 видів українського кулінарного шедевра, який став «їстівною» візитною карткою нашого міста.

 

Біля пам'ятника люблять фотографуватися молодята, програмуючи своє сімейне життя на достаток.

 

День 4

Ангел-хранитель України — м. Кіровоградоград

З нагоди 250-річчя міста та 2000-річчя народження Ісуса Христа громада міста Кіровоград вирішила звести статую Ангелу-хранителю України — єдину в країні. Монумент архітектора Віталія Кривенка та скульптора Анатолія Гончара встановлено на гранітну колону. Навколо майдан викладено бруківкою. По периметру колони біля підніжжя видно напис: «Бережи, Боже, Україну».

Для створення монумента автори використовували граніти з Войновського, Капустинського і Крупського родовищ.

 

Кіровоградська Велика хоральна синагога — культова іудейська споруда, що побудована в еклектичному стилі. Сьогодні є центром єврейської культури міста.

 

Синагога будувалася з 1895 по 1897 роки на місці синагоги 1893 року. Так як при будівництві першого будинку було допущено низку помилок, конструкція була визнана аварійною і знесена. Характерні для стилю будівлі форми з романтичним ухилом в мавританський стиль створені архітектором Олександром Лішневським — одним з найкращих представників української школи еклектики.

 

У радянський час будівля синагоги використовувалося як клуб Калініна, де іноді показували раритетні фільми. Євреї Кіровограда вперше заговорили про повернення будівлі громаді в 1980 році, але повернуто воно було тільки в 1991 році — після розвалу Радянського Союзу. Сьогодні в ньому ведуться служби як прогресивного, так і ортодоксального напрямків іудаїзму — по черзі.

Кіровоградський обласний художній музей створений у січні 1993 року на базі картинної галереї і розташований у приміщенні колишнього пасажу — пам'ятки архітектури 1897 р.

 

Історія створення музею почалася наприкінці минулого століття, коли в 1870 р. представники прогресивної інтелігенції були ініційовані створенням в місті художнього музею. Але картинна галерея була відкрита лише в 1921 р. у приміщенні будинку науки і мистецтв. У 1965 р. відбулося друге народження картинної галереї, яка стала відділом обласного краєзнавчого музею. Фонди музею комплектувалися, в основному, творами, отриманими з Ермітажу, Державної Третьяковської галереї, київських музеїв російського та українського мистецтва. Ці роботи склали основу зібрання картинної галереї.

 

Сучасне зібрання охоплює цінні твори живопису, графіки, скульптури, прикладного та ужиткового мистецтва від найдавніших часів до наших днів. До музейної колекції увійшли роботи невідомих майстрів і видатних художників І. Шишкіна, О. Саврасова, В. Маковського, Д. Нарбута, Т. Яблонської, П. Кодьєва, П. Покаржевского, О. Осмеркіна, О. Фойніцкого, Д. Козачінского, А. Нюренберг, П. Оссовського, значну кількість ікон і скульптури, виробів декоративно-прикладного мистецтва.

 

Музей володіє одним дивовижним експонатом, аналогу якому немає в світі. Це — так звана мисливська корогва на оленячіх рогах на якій зображено св. Євстафій Плакида, що є двостороннім масляним живописом невідомого українського майстра XVIII ст.

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти