ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розрахунок потреби в засобах механізації

Для обробки вантажів всередині складу розрахуємо потрібну кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів

, (4.1)

де – годинна продуктивність навантажувально-розвантажувального механізму, т/год.;

– коефіцієнт використання навантажувального механізму в часі, = 0,8.

Т – тривалість роботи складу протягом доби, год., Т= 12 год.

Розрахунок годинної продуктивності навантажувача виконується за формулою

, (4.2)

де G – вантажопідйомність навантажувально-розвантажувального механізму,т;

– коефіцієнт використання вантажопідйомності навантажувально-розвантажувального механізму, = 0,75;

Z – кількість робочих циклів навантажувально-розвантажувального механізму протягом години.

Кількість робочих циклів навантажувально-розвантажувального механізму протягом години визначається за формулою

, (4.3)

де – тривалість години (60 хв.);

– тривалість одного робочого циклу роботи навантажувача ( = 4-5 хв.).

Формування структури парку автотранспортних засобів

Для централізованого вивезення вантажів

Визначаємо час простою автомобілів під навантаженням-розвантаженням, год.

, (4.4)

де – вантажопідйомність, приймаємо для трьох автомобілів: = 7 т, = 8,5 т, = 10 т;

– витрати часу на навантаження та розвантаження 1 т вантажу, год./т

= 8,16 (хв.) = 0,136 (год.);

= 7,75 (хв.) = 0,129 (год.);

= 7,14 (хв.) = 0,119 (год.),

де – витрати часу на виконання підготовчо-заключних операцій, год.

= 12 (хв.) = 0,2 год.

Визначаємо питому вагу для автомобілів вантажністю j = 1,…, m-1.

= , (4.5)

де – загальна кількість автомобілів;

- ймовірність використання автомобілів j-тої вантажопідйомності;

– розрахунковий коефіцієнт

= , (4.6)

де – середній пробіг автомобіля з вантажем за їздку, км;

- ймовірність використання автомобіля максимальної вантажопідйомності при виконанні і-тої кількості їздок: для і = 1, = 0,0592; і = 2, = 0,2379; і = 3, = 0,0928; і = 4, = 0,0362; і = 5, = 0,0141; і = 6, = 0,0055; і = 7, = 0,021; і = 8, і = 9, = 0,0003; і = 10, = 0,0001; і = 11, = 0,00004;

– технічна швидкість автомобіля, = 24,2 км/год.;

– коефіцієнт використання пробігу, = 0,55;

– час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, год.

Для автомобіля максимальної вантажності (j=m) питому вагу визначають за формулою

. (4.7)

Визначаємо середню вантажопідйомність автомобіля за їздку, т

= , (4.8)

де – вантажність автомобілів.

Визначаємо кількість їздок, що виконуються парком автомобілів за період, що розглядається

, (4.9)

де – річний вантажообіг складу;

– коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності парку автомобілів.

Кількість їздок, що виконуються автомобілями j-тої марки:

= . (4.10)

де j = 1, 2, …, m-1, а для автомобіля максимальної вантажопідйомності

= - . (4.11)

Обсяг перевезень кожної марки автомобіля, т

= , (4.12)

де j = 1, 2, …, m.

Добова продуктивність автомобіля, т/добу

= , (4.13)

де – час перебування автомобіля в наряді, год.

Необхідна середньооблікова кількість автомобілів кожної марки

= , (4.14)

де j = 1, 2, …, m;

– коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;

Д – число днів роботи автомобілів.

Визначаємо загальну кількість автомобілів усіх марок, що обслуговують склад, шт.

А = . (4.15)

Розрахунок оптимального числа місць відвантаження

Вантажів зі складу

Оптимальне число місць відвантаження і чисельність комплексів машин і устаткування для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт і операцій, пов’язаних з відправленням і оформленням вантажів, визначається за формулою

Nопт = , (4.16)

де - інтенсивність вихідного потоку автомашин, од./год.;

– середній час очікування машин у черзі на завантаження, год.;

- інтенсивність обслуговування одного відправника вантажу (обернено пропорційна середньому часу обслуговування одного відправника вантажу), од./год.

Середній час очікування машин у черзі на завантаження, год.

= - . (4.17)

Її складовими є середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням та середній час обслуговування автомобіля

= , (4.18)

де – час обслуговування одного автомобіля, год.

; (4.19)

. (4.20)

Інтенсивність обслуговування одного відправника вантажу, од./год.

μ= . (4.21)

Інтенсивність вихідного потоку автомашин λ може бути визначена за формулою

λ = ; (4.22)

 

, (4.23)

де Т – час роботи складу протягом доби з приймання та відправлення вантажів зі складу, год./добу;

– середня вантажопідйомність транспортних засобів, що використовуються.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти