ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВІДГУК НА ЗБІРКУ МИКОЛИ ПОБЕЛЯНА «СНІГИ НА ДВОХ»

(З літератури рідного краю)

У 1999 році вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи Побеляна «Сніги на двох». Вийшла вона у серії «Бібліотека альманаху українців Європи «Зерна». Із поезією для дітей цього автора ми знайо­милися уже в попередніх класах, а тому було приємно гортати сторінки нової збірки цього автора.

«Сніги на двох» — це збірка ліричної по езії, автор якої запрошує нас у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами:

Любове ніжна, Я перед тобою Уклінно так, Благоговійно так... Без тебе я З життєвого Двобою Не вийшов би Ніколи і ніяк.

У передмові до збірки Анатолій Мойсієнко пише: «Микола Побелян — лірик від природи. У його поезії править бал любові...» Мені дуже сподо­балися теплі, задушевні інтимні вірші поета.

Ліричний герой його збірки — закохана людина, щира і відверта у своїх почуттях:

Мені так радісно з тобою В оцих снігах ції зими... Де під зорею голубою На всю планету — тільки ми...

Для нього любов — це всесильне, всеохоплююче почуття:

Фарбує космос Рами в золоте... Земля мов Жінка, що Любити хоче...

Ліричний герой не уявляє собі без любові навіть миті життя:

Вечоріє Тобою щоденно, І світає Тобою — без мене... День палає Тобою огненно І ночіє Тобою — теж...



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


Щиро, відверто ліричний герой говорить нам про свої почуття:

Всупереч,

Мабуть,

Самому

Богу...

Я тебе

Безбожно так

Люблю...

Мені дуже сподобалися вірші М. Побеляна зі збірки «Сніги на двох», а тому я вам і раджу ознайомитися з ними. Відкрийте для себе харківсько­го поета Миколу Побеляна, його ліричну поезію, відкриту у своїх радо­щах і болях, у своїй відвертості і щирості.

ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ О. МУРАШКА «ПОХОРОН КОШОВОГО»

На картині «Похорон кошового» художник О. Мурашко відтворив народний ритуал похорону, якого строго дотримувалися запорізькі ко­заки.

На передньому плані — старий козак, який попереду похоронної про­цесії на шкіряній подушці несе булаву. Іде він повільно, малими кроками, ніби несе величезний тягар. Трохи зліва від нього іде козак, який, можли­во, заступить місце покійного. Художник, бажаючи привернути увагу, освітлив його постать. Козак ще молодий, міцної статури, приємної зов­нішності. У нього мужнє обличчя, засмагле від вітру і сонця. Здається, він нічого не бачить і не чує, бо важка дума тривожить його душу. На крок позаду несуть труну на дерев’яних ношах. За труною — чорний пра­пор як символ жалоби та невимовного смутку.

За труною ідуть козаки. На їхніх обличчях відбилася не тільки скор­бота, а й неповторні характерні риси людей сильних і мужніх, щирих і правдивих. Одягнені вони по-казацьки: шаровари, вишиті сорочки, жу­пани, чоботи-сап’янці.

Похоронна процесія заповнила всю широку долину вздовж старого лісу. Темний фон картини підкреслює душевний стан учасників процесії. Віє від неї і оптимізмом, впевненістю, що справа, за яку поклав голову кошовий, не загине. Її доведе до кінця молоде козацтво.


 


 


КЛАС

Дев’ятий клас — найбільш відповідальний і важкий етап шкільного курсу літератури. Перехід від уроків літературного читання до вивчення система­тичного курсу літератури на основі художньо-історичних принципів вимагає якісно нового ставлення школярів до красного письменства. Дев’ятикласни-ки-читачі перебувають у складному стані переходу від переважно моральної оцінки літературних творів до їх соціально-естетичного осмислення.

Дев’ятикласникам притаманні своєрідні якості, пов’язані з віковим розвитком, віковою психологією, переходом від підліткового віку до юна­цтва. Якщо п’ятикласники-шестикласники відзначаються «наївним реа­лізмом», тобто злиттям мистецтва і дійсності, емоційною цілісністю та схематизмом читацького сприйняття, то для учнів сьомих-восьмих класів художній текст цікавий настільки, наскільки він співзвучний з їхніми етичними проблемами у зв’язку з усвідомленням себе як особистості; у школярів стрімко розвивається читацька уява, здатність до конкретизації літературних образів. У дев’ятому-одинадцятому класах школярі повинні усвідомити історичні та естетичні зв’язки мистецтва і життя, причинно-наслідкові зв’язки у творі і відійти від конкретизації літературних образів.

Відповідно до чинних програм обсяг творчої роботи дев’ятикласника повинен складати 2,5—3 сторінки у класах з українською мовою навчан­ня та 2—2,5 сторінки у класах з російською мовою навчання.

Серед видів творів на літературну тематикуможна виділити: харак­теристику героя; аналіз окремого епізоду, картини твору; порівняльну характеристику образів; аналіз твору чи творчості письменника в ціло­му; розгляд проблеми, порушеної у творі чи проблематики творчості; з’я­сування вражень і почуттів, які виникли під час прочитання книги.

Здебільшого при написанні таких творів використовується тричленна форма побудови: вступ, основна частина, висновок, хоча можлива й інша, оригінальна композиція.

Написання твору складається з таких етапів:

– вибір і осмислення теми;

– визначення основної думки (що ставиш за мету довести, утверди­ти, схвалити, засудити, у чому переконати);

– збір потрібного матеріалу (елементів характеристики героїв, фактів, доказів, спостережень, узагальнень, асоціативних образів), випи­сування відповідних цитат;

– з’ясування основного типу мовлення твору (розповідь, опис, роз­дум) та стилю мовлення (публіцистичний, художній, художньо-публіци­стичний тощо);

– складання плану (простого, складного, цитатного);

– написання твору на чернетці й перевірка.

У вступі до твору на літературну тему, як правило, характеризується час, про який ідеться, історія написання художнього полотна, згадується



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА


автор або характеризується основна проблема, яку порушує і намагається вирішити письменник.

В основній частині твору-характеристики героя(а також узагальне­ного образу) описується: зовнішність; соціальний стан; рід діяльності; здібності, інтереси, захоплення; вчинки та дії; стосунки з оточуючими — рідними, близькими, друзями, співробітниками, сторонніми людьми, во­рогами; ставлення до природи; моральні якості; мова; ставлення автора та власні враження того, хто пише твір.

Про моральні якості героя можна дізнатися з того, як його характе­ризують інші персонажі, із самохарактеристики, із вчинків та дій, які ви­являють його ставлення до оточуючих, до навколишнього середовища, із того, як герой говорить.

Аналіз епізодутвору можна зробити: визначивши його тему; корот­ко з’ясувавши його зміст; схарактеризувавши образи (це можуть бути також узагальнені образи, наприклад, рідної землі, степу, отчого дому, дороги, моря); визначивши значення епізоду у розкритті загальної теми та ідеї; розкривши роль виражально-зображувальних засобів для ство­рення яскравої, художньо переконливої картини.

Порівняльна характеристикапередбачає: коротку характеристику об’єктів порівняння; визначення спільних рис; з’ясування відмінностей та їх причин.

При аналізі художнього творуз’ясовується: літературний вид і жанр; тематика і проблематика; сюжет і композиція; позасюжетні елементи (ав­торські відступи, вставні епізоди, обрамлення, присвята, епіграф); систе­ма образів; символіка, художні прийоми та засоби; значення назви твору.

При аналізі творчості письменникав цілому: визначається темати­ка, проблематика творів, їх види і жанри; робиться узагальнений аналіз творів за темами та жанрами (особливо у поезії) з прикладами, цитуван­ням; з’ясовується відповідність змісту й форми; визначаються виражаль­но-зображувальні засоби, прийоми, які найчастіше використовує автор.

Твір дев’ятикласника може бути присвячений і розгляду окремої пробле­ми, висвітленої в окремому творі, у творах одного чи кількох письменників.

Найлегшим і найважчим одночасно є написання твору типу «Мої думки з приводу прочитаного та враження від прочитаного...» й твори, пов’язані з проблемними питаннями. Ці роботи вимагають не лише знан­ня літературного матеріалу, а й уміння формулювати свої думки, знахо­дити асоціативні зв’язки, паралелі, аналогії в реальному житті, застосо­вувати власний життєвий досвід, передавати свої враження.

Структура основної частини твору, в основі якого власні спостере­ження, думки і враження від прочитаного, може бути такою:

– які епізод(и), образ(и), проблема(и) привернули увагу і чому;

– що приваблює більше і чому — зміст чи форма;

– з чим асоціюється, з яким фактом, явищем, спостереженням із власного життя перегукується твір, проблема;


КЛАС



– який настрій викликає, до яких висновків підводить.

У висновку твору будь-якого виду підсумовується сказане, з’ясовується значення образу, теми, проблеми, творчості письменника, його місце в літе­ратурному процесі; відзначається художня майстерність; висловлюються власне ставлення до прочитаного, враження, які справив твір у цілому.

У творі на літературну тему думки повинні викладатися в логічній по­слідовності, без повторів слів та виразів; твердження мають бути аргументо­ваними. Цитати використовуються помірно, вони повинні бути невелики­ми за обсягом, влучними, точними і відповідати оригіналу. Твір може мати епіграф — висловлювання відомих людей, яке асоціюється або перегукуєть­ся з основною думкою чи проблемою, порушеною у творчій роботі учня.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти