ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Тема 1. Теоретичні основи інформації

Тема 1. Теоретичні основи інформації

Поняття «інформація».

Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із НС, видають у НС або зберігають всередині певної системи.

Інформатика – наука, що вивчає інформаційні процеси, методи та засоби одержання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації, застосування інформаційних технологій.

Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових в світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо.

Найбільш важливими властивостями інформації є:

- об'єктивність та суб'єктивність;

- повнота;

- достовірність;

- адекватність;

- доступність;

- актуальність.

Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:

- збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;

- формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;

- фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

- сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;

- архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;

- захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;

- транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;

- перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.

 

 

Історія розвитку комп’ютерної техніки.

Комп’ютери пройшли довгу дорогу розвитку. Справжнім предком комп’ютера біли механічні годинники. В середині ХХ ст. були годинники, здатні не тільки рахувати хвилини і години, а й володіючи можливістю програмування, щоб у потрібну хвилину розбудити господаря. Перші ЕОМ з’явилися після ІІ світової війни, і вони були далекі від сучасних комп’ютерів, як абак від механічного годинника. До початку 60-х рр. у світі вже робили тисячі ЕОМ, але комп. в сучасному розумінні цього слова вони так і не були. Ці машини працювали за програмами, закладеними програмістами і по закінченні роботи не давали результатів. Ні про яке оперативне управління і тим більше спілкування з такою машиною іще не мало бути й мови.

Найпершу механічну рахівницю, яка мала практичне застосування (складалася з набору ричажків і коліщат), винайшов у 1642 р. франц. математик Блез Паскаль. Щоб скористуватися таким приладом потрібно було набрати два числа на лицевій панелі, повернути ручку і тоді машина проводила обчислення введених у неї чисел, але множити або ділити вона ще не могла.

У 1832 р. англ.. математик і винахідник Чарльз Бебідж сконструював першу програмну рахувальну машину, яку він назвав аналогічною машиною. Особливість була в тому, що для виконання операцій їй була потрібна не людина а набір інструкцій.

Ідею Бебіджа вчені скористалися в 30-40-х рр. ХХ ст. Але замість великої кількості механічних деталей, які потрібно було машині Бебіджа, вчені змусили працювати в обчислювальних машинах електрику (перша програмуюча машина у 1805 р. була створена інженером Жозефом-Марі Жаккаром, ткацький станок, міг створювати на тканині різноманітні візерунки із шовкових ниток різного кольору).

ЕОМ мали запам’ятовувати цифри та іншу інформацію і зберігати її у своїй пам’яті. Для цієї цілі використовувалися переключателі, які називались “реле”. Їх контакти закривались або розкривались при проходженні по них електричного струму. У кінці 30-х рр. в американському Гарварді був створений “Марк – 1” – це комп’ютер з великою кількістю реле, здібний складати, вичитати, множити і ділити дуже великі числа для виконання кожної обчислювальної операції. Йому потрібно було близько 4 секунд.

У перших ЕОМ основними робочими елементами були електричні лампи, або вакуумні електричні трубки. Наступним кроком в обчислювальній техніці стало створення у 1948 р. напівпровідникових транзисторів. Таким чином стало можливим створення ЕОМ. Менших розмірів і з більшими швидкодіями. В 60-ті рр. їх вже використовували в приватних компаніях і держ. установах. З’явилися ЕОМ різних типів, деякі з них розмірами як кімната. Поява інтегральних схем, або кремнієвих чіпів, в 70-ті рр. ХХ ст. означало ще один великий етап в розвитку ОТ. У 80-ті рр. електронники розробили технологію НВІС (технологія створення над великих інтегральних схем). Одна така інтегральна схема включає в себе десятки тисяч транзисторів і всі вони розміщуються на кристалі кремнію, меншого за людський ніготь. Так був створений домашній комп’ютер.

Одиниці виміру інформації.

Кілобайт (Кбайт): 1 Кбайт = 1010 байт = 1024 байт;

Мегабайт (Мбайт): 1 Мбайт = 1010 Кбайт = 1024 Кбайт;

Гігабайт (Гбайт): 1 Гбайт = 1010 Мбайт = 1024 Мбайт;

Терабайт (Тбайт): 1 Тбайт = 1010 Гбайт = 1024 Гбайт.

 

Тема 2: Основні системи числення

Основні системи числення.

Сукупність прийомів та правил найменування й позначення чисел називається системою числення. Звичайною для нас і загальноприйнятою є позиційна десяткова система числення. Як умовні знаки для запису чисел вживаються цифри.

Система числення, в якій значення кожної цифри в довільному місці послідовності цифр, яка означає запис числа, не змінюється, називається непозиційною. Система числення, в якій значення кожної цифри залежить від місця в послідовності цифр у записі числа, називається позиційною.

Загальноприйнятою в сучасному світі є десяткова позиційна система числення, яка з Індії через арабські країни прийшла в Європу. Основою цієї системи є число десять. Основою системи числення називається число, яке означає, у скільки разів одиниця наступного розрядку більше за одиницю попереднього.

Найпоширенішою для подання чисел у пам'яті комп'ютера є двійкова система числення. Для зображення чисел у цій системі необхідно дві цифри: 0 і 1, тобто достатньо двох стійких станів фізичних елементів.

 

Операційна система Windows

Операційна система – це набір програм, призначених для управління комп'ютером, зберігання і обробки інформації, а також для організації роботи всіх підключених до комп'ютера пристроїв.

Найпоширенішою на сьогоднішній день операційною системою для персональних комп'ютерів є Windows.

 

 

Термінологія ОС WINDOWS

Операційна система - комплекс програм, що забезпечують:

- управління пристроями ПК,

- запуск і виконання програм,

- взаємодія користувача і ПК.

Робочий стіл - по термінології розробників операційної системи Windows - екран монітора після завантаження.

Графічний інтерфейс - сукупність графічних об'єктів на Роб. столі, що дозволяє користувачеві управляти роботою програми за допомогою мишки.

Значок (іконка, картинка, піктограма) забезпечує доступ користувача до документів, програм, пристроїв ПК.

Дія на значок - подвійне клацання.

Ярлик - посилання на об'єкт; містить повний шлях для звернення до цього об'єкта.

Дія на ярлик - подвійне клацання

Кнопка - графічний об'єкт, розташований на панелі і забезпечує виконання найбільш часто використовуються дій. Може означати і команду, і заголовок меню (кнопка Пуск), і пр.

Дія на кнопку - клацання

Панель - виділена область екрану з розташованими на ній кнопками.

Дія на панель - ЗАХОПИТИ і перетягнути.

 

 

Налагодження роботи Windows

Для налагодження роботи операційної системи Windows існують спеціальні утиліти. Вони можуть запускатися як самостійно для усунення помилок, так і вручну. Також існують програми налагодження сторонніх розробників.

За допомогою спеціальних команд запустите вбудований в систему відладчик ядра Windows. Тут все може залежати від використовуваної вами версії Windows, оскільки в них спочатку закладені різні набори системних утиліт, відповідно, оскільки вони мають різні назви, команди також будуть відрізнятися один від одного. Зазвичай відладчик запускається самостійно після появи на вашому екрані BSOD - синього екрану. Найчастіше це є результатом помилок в роботі системи, які вимагають налагодження.

Встановіть на ваш комп'ютер програми налагодження операційної системи сторонніх розробників. Тут їх вибір також залежить від операційної системи. Також із завданням налагодження ядра добре справляються різні програми-оптимізатори.

Якщо за певний період часу ви спостерігаєте часте аварійне завершення роботи операційної системи і поява синього екрана навіть після налагодження і установки програм оптимізації, виконайте повну переустановку драйверів і решти програмного забезпечення.

У випадках коли ваша система працює найбільш стабільно, створіть точку відновлення і зробіть резервний файл реєстру системи на знімний накопичувач для подальшого завантаження з нього, якщо раптом в подальшому він буде пошкоджений вірусами або виникнуть конфлікти в роботі програмного забезпечення.

 

Форматування документів.

В багатьох текстових процесорах реалізована функція форматування. При цьому форматувати можна як окремі абзаци, так і весь текст. Форматування, як правило, містить:

• установлення лівої межі абзацу (тексту);

• установлення правої межі абзацу (тексту);

• зсув початку першого рядка абзацу відносно його лівої межі;

• розбиття тексту на сторінки та ін.

Форматування також включає розмічування та виділення окремих елементів тексту, наприклад:

• зміну шрифту окремих слів, рядків, абзаців;

• підкреслювання, розрядка слів, посилення яскравості (жирності).

Текст документа можна розбивати на сторінки. При цьому перед розбиванням тексту задаються параметри сторінок. Ці параметри можуть містити:

• установку міжрядкового проміжку в інтервалах;

• установку довжини сторінки в інтервалах;

• установку номера першої сторінки документа.

В ряді текстових процесорів вгорі кожної сторінки крім її номера може розміщуватися рядок з постійною інформацією, наприклад, з найменуванням документа. Рядок з такою інформацією часто називають «колонтитул».

Майже в усіх текстових процесорах реалізовано функцію друкування документів. При цьому в багатьох з них можна керувати режимами друкування. Управління режимами друкування звичайно містить:

• установлення якості друкування. Якість друкування залежить від того, чи друкується текст за допомогою шрифту, вбудованого в принтер, чи він друкується у графічному режимі.

• установлення міжрядкового проміжку в інтервалах;

• установлення лівого поля;

• установлення горизонтальної щільності друкування. Як правило, текст друкується зі щільністю 10 символів на дюйм (при цьому на стандартному аркуші паперу формату А4 вміщується 80 символів).

У деяких текстових процесорах допускається встановлення ширини позиції для так званих вузьких символів (наприклад, знака оклику), які займають на папері місця менше, ніж стандартні символи.

 


Побудова діаграм

Діаграма - це малюнок, фігура, яка надає графічне зображення співвідношенню між величинами.

Для створення діаграми простіше всього скористатися відповідним майстром. Щоб вказати майстру діаграм джерело даних, виділіть прямокутну область комірок, в яких знаходяться результати розрахунків. Будь-яка діаграма складається з елементів, до яких відносяться такі об'єкти, як область побудови діаграми, осі, координатна сітка, маркери даних, заголовки. Клацанням миші можна виділити будь-який елемент, а клацанням правої кнопки - розкрити його контекстне меню. Початкові числові дані для діаграми слід виділяти разом з рядком і стовпцем заголовків таблиці, щоб відповідні назви автоматично з'являлися в легенді і на осі категорій діаграми.

Виконується команда Вставка\Діаграма. Відкриється перше вікно діалогу майстра діаграм, в якому потрібно вказати тип діаграми, задаючи її оформлення, і конфігурацію елементів, що відображають дані.

У списку Тип вибирається потрібний пункт або інша відповідна категорія типів діаграм.

У розділі Вид клацається по потрібному, задаючи підтип діаграми.

З метою попередньої оцінити майбутнього виду діаграми, не виходячи з вікна майстра , натискується Просмотр результата. Завершується цей етап натиснення кнопки Далі

Наступне вікно діалогу майстра, дозволяє вибрати або скоректувати джерело даних. Оскільки при запуску майстра в аркуші вже був виділений деякий діапазон даних, він автоматично вибирається як джерело даних. Щоб скоректувати джерело даних, клацніть на кнопці, розташованій в правій частині поля Диапазон. Вікно майстра згорнеться в один рядок, відкривши доступ до листа Excel.

Виділяється додаткова група комірок і мишкою розвертається вікно діалогу. Перемикач Ряди дозволяє групувати ряди даних по рядках або стовпцях таблиці. Для переходу до вікна діалогу Параметри діаграми, натискується кнопка Далі.

Вводяться тексти в поля Назва діаграми, Вісь Х (категорій) і Вісь Y(значень). Завершується робота у вікні клацанням на кнопці Далі.

Вказується розміщення діаграми на робочому або окремому аркуші і у текстове поле імені нового аркуша введиться назва аркуша..

Примітка: При розміщенні діаграми на окремому листі програма задає їй розмір, рівний площі вікна документа Excel. Якщо при зміні, розмірів вікна масштаб діаграми не міняється, потрібно виконати команду Сервіс\Параметри\Встановити прапорець Масштабувати діаграму за розміром вікна. Інакше розміри діаграми зберігатимуться незмінними.

Характеристика СУБД Access

Access - Це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури нової бази даних, наповнення її вмістом, редагування вмісту, відбору даних у відповідності з заданими критеріями, їх упереджуваня, оформлення, друку.

Access працює під управлінням Windows і тому може використовувати всі можливості DDE і OLE. DDE дозволяє виконувати функції і проводити обмін даними між Access і б-я іншими додатками в Access база даних позначає файл, що містить набір інформації.

Кожна база даних в Access складається з основних об'єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, сторінок, макросів та модулів.

Access може працювати одночасно тільки з однією базою даних. Але одна БД Access може включати сотні таблиць, форм, запитів, звітів, макросів та модулів, які зберігаються в одному файлі з розш. mdb

ТАБЛИЦЯ - це об'єкт, який визначається і використовуваний для зберігання даних. Кожна таблиця включає ін формацію певного типу. Таблиця містить поля, в яких зберігаються дані і записи. У записі зібрана вся інформація про конкретний об'єкт. Для кожної таблиці можна визначити первинний ключ і один або кілька індексів з метою збільшення швидкості доступу до даних. Access дозволяє змінити структуру таблиці, переглядати, редагувати, видаляти і додавати записи, здійснювати пошук, заміну, сортування даних, змінювати вигляд таблиці, створювати зв'язок між таблицями і видаляти їх.

ЗАПИТ - це об'єкт, який дозволяє користувачу отримати дані з однієї або кілька таблиць.

ФОРМИ - це об'єкт, призначений для перегляду, введення і редагування записів бази даних.

ЗВІТ - це об'єкт, призначений для створення документа, який згодом може бать віддруковано або включений в документ іншої програми.

СТОРІНКИ - це об'єкт, що представляє собою спеціальний тип Web-сторінок, призначений для перегляду і роботи через Інтернет або інтрамережа з даними.

МАКРОС - це об'єкт, що представляє собою послідовність макрокоманд для автоматизації найбільш часто виконуваних дій при роботі з базою.

МОДУЛЬ - це об'єкт, що автоматизує комплексні операції і надає програмісту більш повний контроль, ніж макрос.

 

Тема 1. Теоретичні основи інформації

Поняття «інформація».

Інформація - це сукупність відомостей (даних), які сприймають із НС, видають у НС або зберігають всередині певної системи.

Інформатика – наука, що вивчає інформаційні процеси, методи та засоби одержання, перетворення, передачі, зберігання і використання інформації, застосування інформаційних технологій.

Інформація існує у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових в світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо.

Найбільш важливими властивостями інформації є:

- об'єктивність та суб'єктивність;

- повнота;

- достовірність;

- адекватність;

- доступність;

- актуальність.

Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:

- збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;

- формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;

- фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

- сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;

- архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;

- захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;

- транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;

- перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти