ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


День 1- Ознайомлення із роботою туристичного – інформаційного центру (ТІЦу) , основні положення та завдання. Проходження інструктажу з техніки безпеки.

Загрузка...

День 1- Ознайомлення із роботою туристичного – інформаційного центру (ТІЦу) , основні положення та завдання. Проходження інструктажу з техніки безпеки.

Ресторані послуги

Ресторан східної кухні «Пан Тао» — відпочиньте у затишку персикового саду!

«Пан Тао» в перекладі з китайської означає персикове дерево (райський персиковий сад). Персик особливо шанують на його історичній батьківщині — в Китаї. Там ці плоди (по-китайськи „таохуа”) є аналогом наших райських яблук з Еденського саду. За легендою вони ростуть в садах Західного раю цариці Сі Ван Му, куди потрапляють душі всіх просвітлених.

Завітавши в ресторан «Пан Тао», Ви відчуєте себе справжнім богом на прийомі у стародавньої китайської цариці райського персикового саду і скуштуєте неповторно смачні плоди кулінарної творчості наших кухарів.

Ресторан «Пан Тао» любить та поважає усіх своїх клієнтів, і тому має на меті постійно вдосконалюватись та дарувати задоволення!

Пан Тао" ресторан сімейного типу з демократичними цінами. Ресторан має східне спрямування, саме тут мешканці та гості міста Лева можуть скуштувати найсмачніші страви китайської та японської кухні "Пан Тао” в перекладі з китайської означає персикове дерево (райський персиковий сад). Персик особливо шанують на його історичній батьківщині – в Китаї. Там ці плоди (по-китайськи "таохуа”) є аналогом наших райських яблук з Еденського саду. За легендою вони ростуть в садах Західного раю цариці Сі Ван Му, куди потрапляють душі всіх просвітлених. Згідно стародавнього трактату "Сузір’я персика”, небесні персикові гаї дають плоди один раз на три тисячі років. Саме в цей момент богиня Сі Ван Му збирає у своєму райському саду всіх богів і пригощає їх чарівними плодами, які дарують безсмертя. Отже, завітавши в ресторан "Пан Тао”, Ви відчуєте себе справжнім богом на прийомі у стародавньої китайської цариці райського персикового саду і скуштуєте неповторно смачні плоди кулінарної творчості наших кухарів.

Ресторан «Гуцульська гражда» у Львові: українська кухня, меню та ціни, фото і відгуки, бар-паб, кафе

Якщо Ви не знаєте де, практично, в центрі міста Львова потрапити на оазис природи, пройтись містком між двох озер, поглянути на рідкісну флору Карпат чи автентичний побут гуцулів, тоді ласкаво просимо до ресторанно-відпочинкового комплексу «Гуцульська гражда».

 

Тут на Вас чекає три різних заклади з живою музикою. Ресторація – в якій поєднується простота гуцульського побуту з вишуканістю ресторанного сервісу. Ресторан «Гуцульська гражда» запропонує Вам страви української національної, традиційної гуцульської та європейської кухонь. Це місце ідеальне для святкування весіль, банкетів та корпоративів, а також романтичних зустрічей. Для Вас велика зала (на 120 гостей), стильно прикрашений "Мисливський зал" з каміном (до 40 гостей), а також другий поверх для відпочинку (до 30 гостей). Літніми вечорами, на веранді з квітами біля водоспаду, за допомогою ліхтариків, які підсвічують всю територію комплексу, можна помилуватися навколишньою природою із охайними зеленими насадженнями та чудовим озером. Поруч облаштована гуцульська "Шопка", яка радо розмістить чи то невеличкий банкет, або ж туристичну групу до 70 гостей.

Прогулюючись повз дерев’яні постаті гуцулів, які виграють на трембіті, Ви неодмінно потрапите до "Колиби", димок від коптилки та запах смачного м’яса неодмінно привабить Вас до альтанок, які розміщені на галявині поруч, чи в саме приміщення, де навколо чудо-печі розташовані півкругом столи (на 40 гостей).

Третій наш заклад – це приміщення "Корчми", яке дало початок розвитку комплексу «Гуцульська гражда». У дерев’яній двохповерховій будівлі на другому поверсі можна провести будь-яке родинне свято на 40 гостей, приміщення прикрашене елементами гуцульського побуту та одягу, викладений оригінальний камін. На першому поверсі у прохолодну погоду завжди лунає дзвінка жива музика. На вулиці обладнаний літній майданчик (до 80 гостей). У сонячну погоду веселі музики будуть забавляти Вас просто неба. Літній майданчик знаходиться під накриттям. Масивні дерев`яні столи, які стоять прямісінько на камені з річок Гуцульщини навівають відчуття перебування на природі, адже поруч розкинулось чарівне озеро з дикими качками, які прилітають до нас щороку. А для маленьких відвідувачів є дитячий міні майданчик.

Центром кулінарного мистецтва на "Корчмі" є мангал та роштиль, які подарують улюблені страви з м`яса, риби та овочів із незабутнім смаком, що доноситься з ватри гірських гуцулів. А ще до Ваших послуг гуцульський "Бар-паб" з бочковим пивом та квасом, які добре поєднаються з переглядом улюблених телепередач та спортивних подій на великому екрані. Також, завжди до Ваших послуг місце для паркування, охорона та доброзичливий персонал.

· Гуцульські страви та забави - вечорниці у «Гуцульській гражді»!

· Від Катерини - Файні Фестини,

· На Андрія Свято - Забав Багато!

· Троїсті музики

· Фольклорний танцювальний ансамбль

· Забави від ведучого

Ресторан «Гуцульська Гражда» гостинно запрошує Вас відзначити будь-яке свято, банкет чи весілля у Львові за справжніми українськими традиціями.

Персонал ресторану допоможе організувати весілля чи бенкет на найвищому рівні й перетворить Вашу урочисту подію на незабутнє свято. Ресторан пропонує банкетні та весільні зали для великої кількості осіб, це можуть бути як внутрішні приміщення із основним залом на 140 осіб, так і зовнішні на свіжому повітрі та з гарним краєвидом.

Окрім українського колориту, особливою родзинкою комплексу є те, що «Гуцульська Гражда» має всі принади як міського ресторану, із всіма зручностями для своїх гостей, так і ресторану, що розташований за межами Львова у мальовничому куточку посеред природи.

Отож, якщо Ви вирішили зробити своє свято неповторним – завітайте до ресторану «Гуцульська Гражда» і ми зробимо все можливе для того, щоб Ви були максимально задоволені в цей святковий день!

Готельні послуги

Готель “Жорж” це готель-легенда Львова.

Елегантна архітектурна пам"ятка часів Австро-Угорської монархії. Широкі розкинуті сходи ще пам"ятають блиск того світу...Цей готель завжди виділявся вишуканістю архітектурних рішень та дизайну інтер'єру, холу, коридорів та сходових кліток, що вражають величчю та простором. “Жорж” величаво запрошує своїх гостей, його аристократична вишуканість - основна родзинка. У середині 7 століття на місці теперішнього розташування готелю “Жорж” був шлюз, через який регулювався водяний наплив з ріки Полтва. У 1793 р. саме тут містився найкращий ресторан у Галичині - "Під трьома гаками". Згодом власники заїзду вирішили його кардинально перебудувати і відкрити готель. І ось вже через три роки було збудовано готель "De La Rus", таку назву він дістав через те, що був головним постоялим двором для всіх подорожніх зі сходу на захід і навпаки.

Конференц-зал

Елегантний конференц-зал на 50, 65 та 100 осіб у Готельному комплексі “Жорж” може стати ідеальним місцем для проведення у Львові різноманітних ділових заходів — семінарів, конференцій, тренінгів, презентацій та переговорів. Ми потурбуємось про повне технічне обладнання Вашого заходу. До Ваших послуг -фліпчарт, екран, проектор, звукове обладнання, доступ до мережі Internet.

Харчування

Ресторан нашого готелю, завжди готовий Вам запропонувати цікаві ідеї для проведення ланчів, каво-перерв, вечерей та фуршетів. Вдалому перебігу Вашого заходу безумовно посприяють ексклюзивні шедеври нашого кондитера. Ми підійдемо індивідуально до Ваших потреб та побажань, що стане запорукою успішної організації Вашого заходу.

• Каво-перерви від 25грн.

• Обіди та вечері від 70 грн.

• Фуршет від 140 грн.

Додаткові послуги:

Наш кваліфікований персонал завжди готовий допомогти спланувати та організувати Ваше перебування у місті, а саме:

• зустріч готей, трансфер, виклик таксі;

• замовлення екскурсій за індивідуальною програмою; замовлення квитків у театри, кінотеатри, концертні зали;

• бронювання столиків у барах, ресторанах, кав'ярнях, пабах, нічних клубах;

• організація активного відпочиноку: теніс, верхова їзда, ковзанка, пейнтбол, більярд, боулінг.

Відомі люди:

Оноре де Бальзак

 

1799-1850

Тричі славетний письменник бував в Україні і тричі зупинявся у готелі Жорж, коли їхав до своєї коханої-княгині Евеліни Ганської. Письменник цілі вечори проводив у готелі, насолоджувався французьким вином та грою у карти.

Етель Ліліан Войнич

11.05.1864 — 27.07.1960

Славетна англійська письменниця, автор таких видатних романів як “Овід”, “Зніми взуття своє” та “Джек Реймонд”, зупинялася в готелі “Жорж” у 1895р.

Владислав Станіслав Реймонт

1867 — 1925

 

Видатний польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури також був у Львові та зупинявся у готелі “Жорж”у 1923 р.

 

Готель « Гранд »

Гранд Готель у Львові

Історія «Гранд Готелю» бере початок у середині ХІХ сторіччя, коли тут, у двоповерховому ампірному будинку, було відкрите перше громадське казино Львова. Згодом, у 1892-1893 роках, будівля зазнала значних змін і отримала той вигляд, який зберігся і понині. У грудні 1893 року готель відкрився для відвідувачів і згодом був визнаний найкращим у місті за рівнем комфорту.

Сьогодні Гранд Готель вдало поєднує естетичний рівень проживання з сучасним технічним рівнем комфорту.

На сьогоднішній день готель прийняв більш ніж 100 тисяч гостей із різних країн світу, серед яких відомі дипломати та політики, діячі шоу-бізнесу та кіно. Колективу Гранд Готелю вдалося задовольнити всі вишукані смаки і вимоги, завоювати симпатії і подяки за створення атмосфери гостинності та затишку в поєднанні з високим рівнем обслуговування.

З тієї самої хвилини, як Ви переступаєте поріг Гранд Готелю, Ви потрапляєте в атмосферу затишку і гостинності. Невід’ємною частиною оздоблення готелю є унікальні вітражі та авторські роботи відомих українських митців, картини яких прикрашають виставки і приватні колекції в багатьох країнах світу. Реконструкція готелю у 1992 р. зберегла оригінальні архітектурні ідеї інтер’єру.

Двоповерхова будівля готелю, яка спершу була виконана в стилі ампір, декілька разів реконструювалася. У 1892-1893 роках, будівля вперше суттєво перебудована за проектом Еразма Гарматника і отримала той вигляд, який в основному зберігся і понині.

У 1991-1992 роках будівлю готелю реконструйовано востаннє. Зокрема, відреставроване ліпне оздоблення фасадів, відтворено декоративне оформлення інтер’єрів, застосовано стильні елементи декору. При цьому використані граніт, мармур, художній паркет та ін. Фасад «Гранд-готелю» прикрашений скульптурами Леонарда Марконі.

Після напруженого дня Ви маєте чудову можливість відпочити у Фітнес центрі, який розташований у 5 хвилинах пішки від готелю. Там є все, що необхідно Вам для занять спортом і догляду за собою. Фітнес центр містить басейн із зустрічною хвилею, джакузі, сауну, тренажерний зал, солярій, пропонує послуги професійних масажистів і досвідчених тренерів.

Ресторан Гранд Готель – краще місце для ділових зустрічей і романтичних вечерь. Витончені блюда української і європейської кухні, карта вин і елегантний інтер'єр здивують найдосвідченіших гурманів. Літня тераса готелю дарил дивного вигляду на головну вулицю Львова – проспект Свободи. Відкритий: 7.00 – 23.00

Музеї

Львівський історичний музей

Львівський історичний музей — один з найстаріших музеїв України, заснований в 1893 році. Вміщає понад 300 тисяч експонатів. Експозиція знайомить з історією міста Львова та галицьких земель від найдавніших часів до наших днів.

Музейні експозиції розташовані в пам'ятках архітектури XVI—XVIII ст. — будинках № 2,4,6,24 на площі Ринок та в колишньому міському Арсеналі на вул. Підвальній, 5.

Історія виникнення

Львівський історичний музей заснований у 1893 р. До його збірки увійшли нечисленні пам'ятки, що зберігались міському архіві, різних бюро магістрату, депозити і дари окремих громадян міста. Першим приміщенням музею стало архівне бюро в будинку Міської ратуші.

Кількість експонатів зростала, тому в 1908 р. магістрат купує для музею стародавню кам'яницю на площі Ринок, 6, де було відкрито Національний музей ім.короля Яна ІІІ. У 1918 році п'ять залів відведено для збірок міського Історичного музею.

У 1926 р. гміна Львова придбала для потреб музею ще один будинок - на площі Ринок, 4. Сюди було перенесено п'ятитисячну колекцію Історичного музею, відкриту для огляду 22 вересня 1929 р. 8 травня 1940 р. Історичний музей Львова й Національний музей ім. Яна ІІІ було об'єднано в одну установу - Львівський історичний музей.

Сьогодні тут зберігається понад 330 тис. музейних предметів. Найзначніші колекції музею - це матеріали археологічних розкопок, знаряддя праці, вироби львівських цехових майстрів, твори мистецтва, старовинні монети, ордени і медалі, зброя. У 1991 році утворено відділ історії Визвольних Змагань України.

Історія будинку музею

Приміщення Музею на площі Ринок, 6

Як і всі інші філіали Історичного музею велику цінність, окрім експонатів розміщених безпосередньо в залах, є і сам будинок. Будинок під № 6, був побудований в 1580 році греком Корняктом, який розбагатів на продажі вин. Споруда значно більша, ніж сусідні, має по шість вікон на поверсі, замість звичних трьох і вважається найкращою визначною пам'яткою львівського ренесансу.

На даху - аттик із семи кам'яних статуй, з фігурою короля посередині. На початку 17 ст. у будинку розміщувався орден черниць-кармеліток босих. З часом монастир збіднів і продав будинок Якубу Собеському. До кінця 17 ст. будинок належав Собеському і використовувався як тимчасова королівська резиденція Яна ІІІ Собеського.

Приміщення Музею на площі Ринок, 4

Важливою подією, яка відбулася в цих залах, було підписання в 1687 році мирного договору між Польщею і Росією, який розділив Україну на Лівобережну і Правобережну.

З часом будинок переходить у власність польського гетьмана Станіслава Жівуцького, тоді князя Конінського, а в кінці 19 ст. - Любомірських, які в 1908 році за заповітом князя Конінського передають цей будинок місту як Національний музей імені Яна ІІІ Собеського. У 1939 році музей перейменований в Львівський історичний музей.

Арсенал

Перший поверх є перлиною ренесансного стилю. А також там міститься готична кімната, єдина, яка залишилася ще з часу життя Корнякта і не була змінена в результаті багатьох перебудов всіх наступних власників. Зараз в її приміщенні розташований магазин антикваріату. На другому поверсі знаходяться, так звані, Королівські зали, в яких розгорнена виставка «Історичні коштовності». Виставка представляє унікальні визначні пам'ятки XVII — XVIII ст. з фондових збірок музею — меблі, живопис, старовинний годинник, музичні інструменти, художні вироби з скла і фарфору, рідкісні ордени і заслуги. Перший і третій поверхи використовуються під різні експозиції і тимчасові виставки.

Саме у будинку під № 6 знаходиться Італійський дворик, характерний для стилю італійське палаццо. Тут відвідувачі музею або просто жителі і гості Львова можуть приємно провести час в затишній кав'ярні просто неба, будучи повністю захищеними від звуків сучасного міста.

Аптека-музей

Аптека-музей «Під чорним орлом», найдавніша з існуючих у Львові аптек, діє уже понад два з половиною століття. Це єдина в Україні та Європі діюча аптека-музей. Тут, поряд з аптекою, функціонує унікальний музейний комплекс, у якому демонструються рідкісні експонати, зібрані науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами.

Аптека музей була заснована у 1735 році військовим фармацевтом, магістром Наторпом. Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків. Так, як фармацевтичної промисловості не існувало, то кожна аптека для своїх потреб готувала екстракти, настойки, еліксири, мазі та лікувальні вина, в тому числі і знамените «Залізне вино».

Ви зможете відчути шарм древнього Львова саме тут. Високі дубові шафи, прикрашені художньою різьбою, аптечний посуд з фарфору, фаянсу, шкла різних кольорів, цікаві ваги в формі засновника медицини Ескулапа та його доньки Гігеї. Варто звернути увагу на прототип сучасного ксерокса – друкарську машинку кінця ХIX століття для друку етикеток. Та не забудьте про древній звичай пропускати дам вперед, особливо для огляду кімнати в підземеллях справа.

Залишаючи львівську аптеку-музей, радимо придбати залізне вино в якості сувеніру, так як саме у Львові виготовляють це залізне вино — вино, збагачене залізом. Приймають його через трубочку, так як воно руйнує емаль зубів, для покращення апетиту та підвищення гемоглобіну в крові.

Природоохоронні території:

Заповідники

Там забава кльово плинє

Там кухарок ціла січ...»

Стрийський парк завжди був великою гордістю львів'ян. Для того, аби викликати якнайбільшу ненависть до російських окупаційних військ, 1914 року серед львів'ян розповсюджувалися чутки, ніби російська окупаційна влада дала наказ знищити парк.
На жаль, у наші часи Стрийський парк занепав: тут не проводять жодних забав, виставок і ярмарків, і саме упорядкування колись одного з найгарніших парків Європи мало би бути кращим. Але львів'яни і сьогодні залюбки приходять сюди відпочивати.

Санаторії

« Медобори »

Понад 200 років минуло з часу відкриття першого в Надзбруччі бальнеологічного курорту в Конопківці та першого наукового обстеження конопківського джерела. З відкриттям курорту східногалицька знать дістала можливість оздоровлюватись та відпочивати на місцевій базі, не вдаючись до далеких, обтяжливих і недешевих мандрівок. Природа щедро обдарувала цей край. У давнину його вкривали густі ліси-бори із сонячними галявинами, порослими різнотрав’ям і напоєними п’янким ароматом нектару. Очевидно, багатство медоносів і дало підставу нашим предкам назвати його дзвінким словом Медобори

Вчені твердять: Медобори - унікальна геолого-ботанічна пам’ятка, якій немає подібних у нашій країні. Сучасні Медобори - справжня скарбниця лікувальних факторів. Подільські Товтри благотворно впливають на формування навколишнього клімату. Висота пасма, його положення, залісненість створюють тут сприятливі для людини мікрокліматичні умови. Природа наділила цей куточок і унікальними підземними скарбами - цілющими водами.

Саме в цій місцевості і розташований санаторій “Медобори” - прямий спадкоємець давнього курорту. Він розташований у природній заглибині в безпосередній близькості від мінеральних джерел, що використовуються для оздоровлення. Сірководнева вода типу “Мацеста” та сульфатно-гідрокарбонатне торфоболото поліпшують загальний кровообіг, активізують всі види обміну речовин, підвищують опірність організму, мають антибактеріальну дію.

Лікуємо водою мертвою

та водою живою

Захворювання опорно-рухового апарату

Периферичної та центральної нервової системи

Хвороби кісток, м’язів, сухожиль

Захворювання кишково-шлункового тракту, печінки

Хвороби серцево-судинної системи

Гінекологічні захворювання запального характеру

Захворювання шкіри

Хвороби ендокринної системи

Нові методи лікування:

Пивотерапія (лікування “живим” не фільтрованим пивом)

Іпотерапія (лікувальна верхова їзда)

Апітерапія (лікування продуктами бджільництва)

Болюсотерапія (лікування голубою глиною)

Наявність свердловини із мінеральною натрій-хлоридною водою типу “Моршин” дозволяє призначати її для вживання всередину, полоскання ротової порожнини, тюбажів. Значний лікувальний ефект має натрій-хлоридна йодобромна вода в разі відпуску у вигляді хвойних та перлинних ванн, різноманітних душів, підводного масажу та скелетного витяжіння, плавання в басейні (відкритого та закритого типів).

У санаторії функціонують сучасні фізіотерапевтичні кабінети, кабінети лазерної- та магнітотерапії, рефлексо- і психотерапії, мануальної терапії, кабінети гінекологічних і кишкових орошень, зали ЛФК. З успіхом використовуються гомеопатія, апітерапія, спелеотерапія, фітолікування, аромотерапія, парафіно-озокеритолікування тощо. До послуг пацієнтів - стоматологічна і зубопротезна служби, клінічна лабораторія, кабінети функціональної, ультразвукової та комп’ютерної діагностики.

Широкий діапазон лікувальних засобів дозволяє діагностувати та лікувати недуги нервової системи та опорно-рухового апарату, хвороби шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і дихальної систем, гінекологічні, шкірні та ендокринні захворювання.

В санаторії створені всі умови для зручного та повноцінного відпочинку пацієнтів - 1-2-місні спальні кімнати, затишна їдальня, привабливий бар, кіноконцертний зал, бібліотека, сауна. На території прокладені доріжки терренкуру, збудовано спортивний і танцювальний майданчики, альтанки для відпочинку, обладнано пляж, місця для рибної ловлі, змонтовано ігрові атракціони. Функціонують всі необхідні побутові служби, проводяться екскурсії.

За час свого існування конопківська оздоровниця не тільки зажила слави як популярний лікувально-профілактичний заклад, але й стала навчальною і науковою базою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського. Тут розміщена кафедра медичної реабілітації, яка розробляє нові методи відновного лікування, надає консультативну та лікувальну допомогу.

Та головне надбання санаторію - люди. Медики та обслуговуючий персонал, професіонали своєї справи, намагаються створити атмосферу гарного настрою, покращити здоров’я. При цьому вони пишаються своєю історією і дотримуються девізу першого конопківського курорту - Vobis et posteritati - Вам і нащадкам.

 

 

з 01.05.2012 р. № Санаторно - курортне лікування

проживання і харчування Вартість путівки на 1 л/д

Путівки Від 10 і більше

1 1 місце в двохмісному номері з усіма побутовими зручностями Економ 228,00

Стандарт 270,00

Комфорт 294,00

2 Одномісний номер Економ 276,00

Стандарт 300,00

Комфорт 360,00

3 Дитяча путівка (до 18 років) 180,00

4 Курсівка дитяча (до 18 років) на санаторно - курортне лікування 72,00

5 Проживання з підселенням 48,00

"СИНЯК"

Закарпаття - це куточок чудової природи з незайманими лісами, величними горами й прохолодними ріками. Тут небо торкається землі і від союзу цього народжуються цілющі джерела. В області їх нараховується

більше 400 і лише воду одного з них назвали "синьою". Саме на його базі і функціонує відомий далеко за межами України санаторій "Синяк". Це провідний курорт по лікуванню захворювань опорно-рухового апарату, кістково-м'язевої і нервової систем. Заклад багатопрофільний. Крім лікування тіла тут можна відновити гармонію душі. І все це завдяки унікальній природі та цілющій "синій" воді. Ще посли Івана Грозного, пересікаючи Карпати, говорили, що в цих горах " вода кислая, как щи, а есть такие кладези, что можно яйцо сварить, есть такие ручейки, что помоешься - птицей летишь".

 

Хто хоч раз побував на Закарпатті, яке недарма називають "українською Швейцарією", той вже ніколи не забуде цей чарівний край. Він наче спеціально створений Богом для того, аби люди назавжди закохувалися у первозданний світ, оточений прадавніми горами, омитий кришталевими джерелами і вповитий неймовірної свіжості повітрям. Саме тут, на висоті 500 метрів, причаїлася Синяцька долина. Слава про неї поширилася за межі не тільки Закарпаття, а й цілої України. І все завдяки чудодійній силі її мінеральних вод. Легенди переповідають, що колись на цьому місці вирував велетенський невгамовний вулкан. Час приборкав його і лише "синя" сірководнева вода, що виривається назовні з колишнього гирла, нагадує про давно минулі часи. Ще однією берегинею прадавності цієї долини є досконала, нічим не стривожена тиша. Минуло більше двох століть з того часу, коли Синяцька долина відкрила цілющу силу своїх мінеральних вод. Сотні тисяч хворих повернулися до життя, несучи крізь простір і час хвалу та славу цьому чарівному куточку Закарпаття. Сьогодні старовинна оздоровниця щиро вітає всіх, хто хоче відпочити і набратися сил. Варто лише зійти з поїзду на станції "Карпати" Львівської залізничної дороги - і автобус швидко довезе вас до санаторію "Синяк". І влітку, і взимку тут чекатиме на вас зцілення, перевірене часом.

Замки

Жо́вківський за́мок

За́мок у Жо́вкві чи Жо́вківський за́мок — пам'ятка архітектури епохи Ренесансу у місті Жовква Львівської області. Знаходиться на площі Вічевій, 2. Внесений до Державного реєстру національного культурного надбання України під №1928 (385/0).

Побудували замок на замовлення Станіслава Жолкевського в 1594—1606 роках як оборонну споруду у стилі ренесансу. Замок витримував облоги, хоча кілька разів його здобували козаки. Наприкінці XVII століття був улюбленою резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, за якого пережив період найбільшого розквіту. Сучасного вигляду замок набув внаслідок багатьох перебудов та недбалого ставлення протягом XIX-XX століть. Нині замок реконструюють, проте для огляду відкрите внутрішнє подвір'я та музей.

План замку: Замок побудований з цегли і каменю. Чотирикутний в плані із вежами на кутах, оточений ровом із водою не тільки зовні, а й зі сторони міста, замок був добре захищений від ворожих нападів. Проте, сучасний вигляд не відповідає давньому — «бракує» колон, арок, вишуканих скульптур, рову, що доходив в ширині до 17 метрів, та й сам замок просів в землю на 6-7 метрів.

По осі північно-східного корпусу розташовується в'їздна брама з надбрамною вежею. Брама оздоблена різьбленим білокам'яним порталом в стилі маньєризму. Північна, східна і південна наріжні вежі замку — неправильної п'ятикутної форми, триярусні, вкриті шатровими дахами. Західна вежа — в зруйнованому стані. Віконні прорізи корпусів та південно-східної вежі мають обрамлення з різьбленого білого каменю. На замкових галереях та надбрамній вежі збереглись бійниці, прорізи яких в більшості закладені.

Південно-західний замковий корпус (палац) — репрезентативний. Він — двоярусний з підвалами. У плануванні цього корпусу використано двохрядну систему анфілад. Тут розміщувались приватні покої власника, скарбниця, кабінети та парадні зали для офіційних прийомів. До них, на другий поверх, вели парадні сходи. Також до покоїв власника примикала каплиця, зведена 1640 року.

На внутрішньому південно-західному корпусі замку були статуї перших чотирьох власників Жовкви: Жолкевських, Даниловичів, Собєських, Радзивіллів. Також було споруджено двоярусну відкриту галерею з аркадами, у першому ярусі використано колони тосканського ордеру, у другому — іонічного.

У подвір'ї зберігся будинок, у якому жили власники міста. Фронтальне крило служило арсеналом, конюшнею і житлом для солдат і прислуги. При конюшні знаходився каретний двір, а при арсеналі — кузня. Східне крило було житлом для численних гостей замку. В західному знаходилися замкові кухні, пекарні, комори. Перед цим крилом був дубовий водогін, з якого в корито витікала джерельна вода.Одразу коло замку протікає річка Свиня.

Урицький замок «Тустань»

Це унікальна в минулому фортеця Східної Європи, побудована на вершині природної скали. Сама будівля замку була дерев'яною, а його основа кам'яною. Замок існував у X-XIV ст. і контролював стратегічний торговий шлях на Угри. Після зміни торгових шляхів втратив своє значення і поступово зруйнувався...

Історія

Починаючи з кінця IX ст. скельні комплекси освоювало плем’я хорватів, яке входило до союзу слов’янських племен. У цей період формувалась та розбудовувалось місто-фортеця Тустань. Центральна частина граду площею 3 га розташувалась на скельній групі Камінь та навколо нього. Дитинець розміщувався на самому скельному плато. Чудернацька форма скель слугувала природними стінами, а проміжки між скелями будівничі заповнили дерев’яними колодами, застосовуючи зрубну конструкцію. В скелі, де прилягали колоди та бруси, видовбували пази та вруби. Таким чином сьогодні залишилось близько 4000 слідів на селях від дерев’яних конструкцій.

Багаторічний дослідник Тустані Михайло Рожко на основі детального дослідження залишених слідів та археологічних розкопів виконав графічну реконструкцію фортеці. Дерев’яна забудова існувала та трьох скельних групах: Камені, Малій Скелі та Острому Камені. За увесь свій період існування (IX–XIII ст.) фортеця пережила п’ять будівельних періодів дерев’яної забудови.

Тустань стала важливим стратегічним пунктом і входила до єдиної системи Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а згодом і Галицько-Волинського князівства. В історичних джерелах уперше Тустань згадується у літописі (1333-1384 рр.) підканцлера короля Казимира Янка з Чарнкова та у польського історика Яна Длугоша під роком 1340. Тоді фортеця була захоплена польським королем Казимиром Великим і наново відбудована. На той час фортеця була досить відомою і стояла поруч із такими містами як Львів, Сянок, Перемишль, Кросно, градами Любачів, Теребовля, Галич. За своїм територіальним розміщенням град-фортеця була вдало включена у міжнародні торгові зв’язки як контрольний пункт до карпатських перевалів. Це підтверджується й знахідками кількох арабських монет дирхемів, що датуються IX-XI ст. Крім цього, Тустань відігравала роль прикордонного та митного центру між Галицько-Волинським князівством та Угорщиною, а після загарбання першого польськими феодалами – між Польським королівством та Угорщиною.

Найстаріша документальна згадка про Тустань відноситься до кінця XIV ст. У листі Папи Римського Боніфація IX від 15 травня 1390 року йдеться про певні надання Владиславом Опольським новозаснованій Галицькій католицькій дієцезії. У фундації йшлося про юрисдикцію архієпископа над містом Рогатином та градами Олеськом і Тустанню, про десятину прибутків від солі в Дрогобичі та Жидачеві. Однак, Тустань у 1398 р. знову повертається під владу перемишльського католицького єпископа.

Фортеці

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця (рум. Cetatea Hotinului) — фортеця 13 — 18 століття у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з семи чудес України.

Історія

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 10 столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям, пізнішим Поділлям, і Придунав'ям.

Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев'яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

В середині замку знаходилася церква Св. Миколая,за переказами збудована грецькою княжною,пізніше турками перероблена на мечеть,в кінці 19 ст., з " допомогою росіян " , служила за військовий склад.

Наприкінці 11 століття Хотин належав до Теребовлянського князівства.

У 1140-х роках він перейшов до Галицкого, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

У 1250—1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У другій половині 13 століття її перебудовували генуезці.

Найкраще збереженим залишився Хотинський замок.

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати фільми.

Київська фортеця

До складу комплексу оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть, входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії Великої Вітчизняної війни, завод «Арсенал» і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва...

І сторія фортифікації Києва почалась ще наприкінці V – початку VI століть. Першим таким об’єктом стало городище на Старокиївській горі, яке було укріплене земляними валами, ровами та частоколами. Однак, ще у часи Київської Русі поступово було створено велику систему укріплень міста.

Комплекс фортеці, розташований на Печерському узгір'ї, складається з трьох основних вузлів оборони: цитаделі, Васильківського та Госпітального укріплень. Спорудження Київської фортеці було розпочате в перші роки XVIII століття. У серпні 1706 року у присутності російського імператора Петра І відбулися офіційні закладини Печерської фортеці, яка згодом стане цитаделлю Київської фортеці. Протягом століття Київська фортеця активно розбудовується, так, до кінця XVIII - початку XIX століть, крім відкритих укріплень, на території Печерської фортеці було зведено чимало й інших важливих споруд, зокрема Васильківську та Московську брами, пороховий погріб, будинок арсеналу, казарми, склади. А напередодні війни з Наполеоном 1812 р. для прикриття Печерської фортеці було споруджено Звіринецьке земляне укріплення. У березні 1830 року схвалюється план нової

Київської фортеці, розроблений Опперманом. За цим проектом передбачалося спорудження Васильківського і Госпітального укріплень. Однак, завершений у 1860-х роках Києво-Печерський фортифікаційний комплекс, що складався з Печерської цитаделі, Васильківського і Госпітального укріплень та Звіринецьких земляних оборонних споруд, при високих темпах розвитку вогнепальної зброї на час реалізації проекту вже не відповідав вимогам оборони. Потреба у нових формах укріплень Києво-Печерської фортеці змусила спорудити в 1871-1877 роках Лисогірський форт. Загалом будівництво Київської фортеці як важливого фортифікаційного комплексу тривало понад півтора століття, починаючи з 1706 pоку, коли було закладено Києво-Печерську цитадель, і завер

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти