ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Черемський природний заповідник

Черемський природний заповідник — природоохоронна територія у північній частині Маневицького району Волинської області. Заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів Українського Полісся. Загальна площа його становить 2975,7 га.

Черемський природний заповідник був створений Указом Президента України від 19 грудня 2001 року № 1234 на базі Черемського заказника загальнодержавного значення, площею 903 га та його охоронної зони, а також трьох заказників місцевого значення: орнітологічного заказника «Урочище Сузанка», загальнозоологічного заказника «Карасинський» та ботанічного заказника «Карасинський ялинний-1». Це перший заповідник, створений у Волинській області.

Розташування

Заповідник розташований у північній частині Маневицького району Волинської області на межі з Рівненською областю, за 6 км на північ від с. Замостя. Заповідник представляє собою природно-територіальні комплекси, де збереглися малопорушені антропогенною діяльністю суцільні лісові масиви з унікальним еумезотрофним (перехідним дуже обводненим) осоково-сфагновим болотом Черемське (місцева назва «Чірмуське»), в межах якого знаходяться озера Черемське та Редичі.

Заповідник віддалений вiд населених пунктiв, на його території відсутні лінії електропередач, дороги з твердим покриттям, його територія знаходиться в безпосередній близькості з Рівненським природним заповідником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-ти кілометровою зоною Рівненської АЕС (м. Кузнецовськ).

Природні умови

За схемою фізико-географічного районування територія відноситься до Новочервищанського району підобласті Верхньоприп'ятського Полісся області Волинське Полісся Поліського краю Зони мішаних лiсiв пд.-зх. Схiдно-Європейської рівнини. Заповідник знаходиться у міжріччі річок Стоходу i Веселухи, близько межi Верхньоприп'ятської низовини iз Волинським моренним пасмом в зонi Пінських боліт. Особливістю географічного положення заповідника є те, що по Черемському болотному масиву проходить лiнiя вододілу мiж річками Стохiд i Веселуха.

До основних типів ґрунтів Черемського заповідника відносяться дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові опідзолені та болотні ґрунти.

Клімат в районі розміщення заповідника помірно континентальний, вологий, з м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню. Середньорічна температура повітря становить +7,2 °C, а середньорічна кількість опадів — 634,4 мм.

Із загальної площi заповідника ліси становлять 64,5%, болота — 33,7%, просіки i квартальні лiнiї — 0,7%, озера (Редичi — 11 га, макс. глибина 4,5 м та Черемське — 7,7 га, макс. глибина 7 м) — 0,6%, дороги — 0,4%, меморіал партизанської слави — 0,1%.

 

Стрийський парк

На початку ХХ століття Стрийський парк вважався одним із найгарніших парків Європи. Півтора століття тому це була львівська околиця з піщаними дюнами і крутими ярами. Парк було закладено 1879 року на місці колишнього Стрийського цвинтаря.
1894 року у Стрийському парку відкрилася грандіозна Вистава Крайова. До цієї події у Львові було запущено в дію один із перших електричних трамваїв у Європі. А з 1922 року тут щорічно відбувалися Східні Торги - величезний ярмарок, де десятки найкрупніших світових фірм представляли різноманітні товари. Є речі, які здаються для нас новими, але насправді існували дуже давно.

Тут же, на Східних Торгах стояли передавальні вежі першої львівської радіостанції, яка запрацювала 1930 року. Найпопулярнішими були передачі двох львівських гумористів Тоньця і Щепця, традицію яких у львівському ефірі продовжують сьогодні Доцик і Шльома.
Тоньцьо і Щепцьо були настільки популярними, що вони і видумані герої їхніх програм фігурували у текстах популярних львівських батярських пісень. Сам "начальник" польської держави диктатор Пілсудський давав свої коментарі до програм Тоньця і Щепця.
У Стрийському парку полюбляло у вихідні та на свята забавлятися на фестинах львівське поспільство: ремісники, дрібні клерки, водоноси і служниці. Тут часто закручувалися романи міського плебсу. З 30-х років минулого століття на згадку про це залишилася батярська пісенька:

«В Стрийськім парку на фестині

Там забава кльово плинє

Там кухарок ціла січ...»

Стрийський парк завжди був великою гордістю львів'ян. Для того, аби викликати якнайбільшу ненависть до російських окупаційних військ, 1914 року серед львів'ян розповсюджувалися чутки, ніби російська окупаційна влада дала наказ знищити парк.
На жаль, у наші часи Стрийський парк занепав: тут не проводять жодних забав, виставок і ярмарків, і саме упорядкування колись одного з найгарніших парків Європи мало би бути кращим. Але львів'яни і сьогодні залюбки приходять сюди відпочивати.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти