ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


М. Теребовля (Тернопільської області)

Загрузка...

Одне з найдавніших міст України, що вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1097 р. Наприкінці XI ст. місто стало центром удільного Теребовлянського князівства, що відігравало провідну роль у боротьбі проти нападів польських та угорських військ, за єдність та незалежність Русі. У 1241 р. Теребовля, як і більшість руських міст, була знищена ордою Батия.

М. Бережани (Тернопільської області)

Перша згадка про місто відноситься до 1375 р.

Комплекс замку-фортеці було побудовано у 1534-54 рр. польськими магнатами Синявськими і у 1675-76 рр. витримав облогу турецьких військ.

М. Кременець (Тернопільської області)

Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1226 р. у зв'язку з тим, що його фортецю не змогло взяти угорське військо. Не зміг взяти Кременецьку фортелю взимку 1241 р. і хан Батий, а у 1255 і 1259 рр. й інші орди монголо-татар. І тільки в 1261 р. Данило Галицький був змушений виконати вимоги мирної угоди з ханом Бурундаєм і знищити укріплення кількох міст, зокрема і Кременця.

М. Острог (Рівненської області)

Це старовинне місто вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100 р. У ХІ-ХІІ ст. Острог входив до складу Київської Русі, в ХІП ст. – до Галицько-Волинського князівства. Пізніше місто стало власністю князів Острозьких. У 1528 р. дістало Магдебурзьке право.

М. Дубно (Рівненської області)

Уперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100 p. В ХІ-ХІІ ст. було центром удільного князівства, входило до складу Київської Русі, а у XIII ст. Галицько-Волинського князівства. У середині XIV ст. його захопила Литва. Після Люблінської u1091 унії у 1569 p. місто відійшло до Польщі.

М. Луцьк (Волинської області)

Одне з давніх міст України, вперше згадується під 1085 р. як "Лучеськ великий на Стири". Першими його мешканцями були дулеби або лучани (від останнього слова дехто й виводить назву міста). Його історичне ядро розташувалось у вигині (луці) ріки Стир, звідки походить інша версія назви міста.

Смт Олесько (Буського району Львівської області)

У найдавнішій писемній згадці про Олесько 1366 p. воно згадується поряд з іншими великими містами Волині - Луцьком і Володимиром. Укріплений замок, споруджений на горі, перетворився на своєрідний "ключ до Волині", що часто був об'єктом збройної боротьби та дипломатичних торгів польських і литовських феодалів, які суперничали у пограбуванні українських земель. У другій половині XV ст. Олесько втратило значення фортеці та перетворилося на резиденцію різних магнатських родів.

Козацькими шляхами

Київ – Переяслав-Хмельницький – Корсунь-Шевченківський –Черкаси – Чигирин – Суботів – Холодний Яр – Дніпропетровськ –Старі Кодаки – Запоріжжя – Нікополь – Капулівка – Жовті Води –Пилява – Збараж – Зборів – Львів – Берестечко.

М. Київ

Київ тісно пов`язаний з історією українського козацтва. У 1592 р. козацький загін під проводом Криштофа Косинського за допомогою київських міщан оволодів Київським замком. Кияни брали активну участь у селянсько-козацькому повстанні 1594-1596 рр., яке очолював Северин Наливайко.

М. Переяслав-Хмельницький (Київської області)

У ХVІ-ХVІІ ст. Переяслав був одним з основних осередків українського козацтва. У 1630 р. в околицях міста козаки під проводом Тараса Федоровича (Трясила) розгромили польсько-шляхетські війська. Ця подія описана Т. Г. Шевченком у поемі "Тарасова ніч". У 1654 р. у місті відбулася Переяславська рада, що проголосила возз`єднання України з Московією на правах широкого самоврядування.

М. Корсунь-Шевченківський (Черкаської області)

Корсунська битва 1648 р. – одна з визначних битв селянсько-козацького війська, очолюваного Б. Хмельницьким. Вражені звісткою про поразку в Жовтоводській битві та переконані підісланим козаком у тому, що повстанці значно переважають їх, командувачі 20-тисячних головних сил Марцін Калиновський та Міколай Потоцький залишили вигідні позиції під Корсунем і, маючи за поводиря таємного агента гетьмана, почали відступати, долаючи багато перешкод. 26 травня польсько- шляхетське військо рушило з Корсуня Богуславським шляхом.

М. Черкаси

Перші згадки про місто зустрічаються у писемних джерелах, датованих 1384 р. З кінця ХV ст. Черкаси – важливий козацький форпост на кордоні з Диким полем. З початку ХVІ ст. – центр Черкаського староства. Більшістю населення міста були козаки, що брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу проти Польщі.

М. Чигирин (Черкаської області)

Відомий з першої половини ХVІ ст. як укріплений козацький зимівник. Згодом – центр Чигиринського староства. У 1648-1657 рр. місто було резиденцією Б. Хмельницького та до 1676 р. – гетьманською столицею. Після зруйнування турецько-татарськими загарбниками під час другого Чигиринського походу (1678 р.) занепав.

Урочище Холодний Яр (Чигиринського району Черкаської області)

У лісах урочища Холодний Яр у кінці ХV – на початку ХVІ ст. збиралися селяни-втікачі та запорожці, що створювали військові загони для боротьби проти польського гніту.

М. Дніпропетровськ

Засновано у 1787 р. на місці запорозької слободи Половиці. У Дніпропетровському історичному музеї знаходиться найбільша в Україні колекція козацьких старожитностей, зібрана видатнимдослідником українського козацтва Д. І. Яворницьким. Цікавийекскурсійний об`єкт – меморіальний будинок-музей академіка Д. І.Яворницького.

С. Старі Кодаки (Дніпропетровського району)

У 1635 р. під керівництвом французького інженера Г. Л. де Боплана, який перебував на службі в Речі Посполитій, було збудовано на березі Дніпра фортецю – земляну, староголландського типу, оточену валом і ровом.

М. Запоріжжя

Місто засновано у серпні 1770 р., коли почалося будівництво Олександрівської фортеці. До Запоріжжя належить і заповідний острів Хортиця, розташований на південно-західній околиці міста посеред Дніпра.

М. Нікополь (Дніпропетровської області)

На місці сучасного Нікополя була козацька переправа черезр. Дніпро – Микитин Ріг, перша згадка про яку зустрічається у писемних джерелах 1530 р. З 1636 р. – місце розташування Микитинської Січі, де у 1648 р. Б. Хмельницького було обрано гетьманом України.

М. Жовті Води (Дніпропетровської області)

Жовтоводська битва 1648 р. – перша велика битва селянсько-козацького війська на чолі з Б. Хмельницьким під час Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. У середині квітня 1648 р. на Жовтих Водах, по дорозі на Січ, упевнений у своїй перевазі 6-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об'єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами.

С. Пилява (Старосинявського району Хмельницької області)

Пилявецька битва 1648 р. – переможна битва селянсько-козацького війська, очолюваного Б. Хмельницьким проти польсько-шляхетського війська під містечком Пилявцями (тепер с. Пилява).

М. Збараж (Тернопільської області)

Збаразька облога 1649 р. У травні 1649 р. польсько-шляхетські війська захопили Ізяслав, Старокостянтинів, Меджибіж, Любар, інші міста. Назустріч ворогові вирушило селянсько-козацьке військо під проводом Б. Хмельницького та загони кримських татар Іслам- Гірея ІІІ.

Зборів (Тернопільської області)

Зборівська битва 1649 р. – одна з головних битв селянсько-козацького війська під проводом Б. Хмельницького проти польсько-шляхетського війська в період Визвольної війни 1648-1657 рр.

М. Львів

Населення міста брало активну участь у визвольному русі українського народу проти польсько-шляхетських загарбників, зокрема, під час Визвольної війни 1648-1657 рр. Похід селянсько-козацького війська 1648 р. на Львів викликав народні повстання у Жидачеві, Дрогобичі, Яворові, Краковці, Янові та масові збройні виступи селянства проти панування шляхетської Польщі.

М. Берестечко ( Горохівського району Волинської області)

Берестецька битва 1651 р. – битва між селянсько-козацькими військами на чолі з Б. Хмельницьким та польсько-шляхетськими військами Яна ІІ Казимира. Як на ті часи, чисельність військ суперників була величезною: польська армія налічувала 150 тис. воїнів, включаючи 20 тис. досвідчених німецьких найманців; українці ж мобілізували 100 тис. війська, яких підтримували 50 тис.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти