ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Об’єкт і предмет документознавства.

Поняття документознавства.

Документознавство – це наука (напрям) про документ та документообіг; наукова дисципліна, яка досліджує процеси створення і функціонування документів та розробляє принципи побудови документо-комунікаційних систем та методи їхньої діяльності.

Об’єкт і предмет документознавства.

Об’єктом д/з є комплексне визначення документа як системного об’єкт, спеціально створеного для зберігання та розповсюдження інформації в просторі та часі.

Предметом д/з є створення наукового знання про документ, в його єдності матеріальної та інформаційної складової та закономірності його функціонування в суспільстві.

Структура документознавства.

Структурою загального документознавства є побудова документальних утворень, їх класифікація.

Становлення документознавства.

Становлення документознавства як самостійного напрямку наукової діяльності відбувалося на початку ХХ століття. Його засновником став відомий бельгійський вчений Поль Отле. Він запропонував назвати нову науку що вивчатиме документаційну діяльність бібліологією або документологією, що було б пов`язано з ототожненням книги та документа. Предметом нової науки стали процеси, пов`язані з пошуком, збирання, систематизацією і поданням в користуванні різних видів документів. І хоча остаточне формування відбулося в ХХ столітті, йому передувала величезна наукова робота, викликана необхідністю вивчення такого важливого елементу людського життя як документування.

Перед тим як перейти до більш детального вивчення питання становлення документознавства, слід висвітлити й ті умови, що передували його виникненню.

З далеких часів дійшли до нас різні види документів за допомогою яких можна дослідити історію розвитку суспільства в цілому, його окремих елементів або напрямків розвитку. Необхідність у складанні документів виникла одночасно з появою писемності. Існує думка, що саме потреба у складанні різних документів і викликала появу писемності, як засіб збереження різного виду інформації (торгівельних, державних угод тощо).

5. Основні етапи становлення документознавства:

як спеціальної галузі історичної науки (поряд з історичним джерелознавством, архівознавством тощо) – традиційне документознавство

як науки інформаційного циклу (проходячи шлях від документації, документалістики до сучасних дисциплін про інформацію та документацію)

6. Методи документознавчих досліджень– це розбудова наукового знання про документ у єдності його інформаційної, знакової та матеріальної складових про закономірності створення та функціонування документів у суспільстві.

Рівень Найменування сукупності методів Види методів
І рівень Діалектико-матеріалістичні (загальнофілософські) методи Категорії теорії пізнання: аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, узагальнення, Ідеалізація, сходження від абстрактного до конкретного тощо
ІІ рівень Загальнонаукові методи Емпіричні методи: опис, спостереження, експеримент, моделювання. Теоретичні методи: системний підхід, діяльнісний підхід, функціональний підхід, типологічний підхід
III рівень Соціально - наукові методи Логічні, соціологічні, математичні методи, історичний підхід
IV рівень Методи, специфічні для низки споріднених наукових дисциплін Аналітико-тематичний, структурно-типологічний, топографічний методи. Соціально-комунікаційно-інформаційний метод
V рівень Конкретні методи документознавчих досліджень Методи дослідження документів: розуміння, осмислення, джерелознавчий аналіз, статистичний аналіз, психологічний аналіз тощо. Методи аналізу, що проводять документознавці або споживачів інформації: самоспостереження, експеримент, соціальне опитування, експертна оцінка. Методи обробки одержаних знань

Принципи документознавчих досліджень.

Найменування принципу Характеристика
1. Принцип історизму Передбачає розгляд усіх фактів, явищ, процесів, пов'язаних зі створенням, розповсюдженням та функціонуванням документів у їх внутрішньому постійному русі, урахування всіх причинно-наслідкових зв'язків, що утворюють те історичне середовище, яке визначає їх форму, змісті статус. Основоположним твердженням цього принципу є визнання єдності й змінності в часі та просторі стану будь-якого об'єкта пізнання
2. Принцип об'єктивності Зумовлений природою й метою будь-якого пізнання - отримання відносно об'єктивних, істинних знань
3. Принцип усебічності Застерігає від однобічності ведення дослідження, закликає до синхронного розгляду форми та змісту об'єкта пізнання документа й сфери його створення та функціонування
4. Принцип цілісності

Принцип – це основне положення певної науки або діяльності.

Системи документування та їх еволюція.

Система документування – це сукупність процесів і засобів створення всієї документації в установах, організаціях на підприємствах в процесі здійснення ними своїх функцій.

Класифікація системи документації.


найменуванням – заява, лист, довідка, інструкція, акт і т.д.

походженням – службові (офіційні) й особисті

місцем виникнення – внутрішні та зовнішні

призначенням – організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, щодо особового складу

напрямком – вхідні й вихідні

формою – стандартні (типові) й індивідуальні (нестандартні)

за строками виконання – звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові

ступенем гласності – секретні й несекретні

стадіями створення – оригінальні, копії й виписки, дублікат

строками зберігання – постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання

технікою відтворення – рукописні й відтворені механічним способом

носієм інформації – оформлення на папері, диску, фотоплівці, перфострічці

за структурними ознаками – стандартні й нестандартні


Визначення терміна «документ».

Документ – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Властивості, функції і ознаки документа.

Властивості:

атрибутивність – наявність невід’ємних складових, без яких він не може існувати

функціональність – призначений для передачі інформації в просторі та часі.

структурована – тісний зв'язок елементів та підсистем, що забезпечує єдність та цілісність документа.

Функції:

Загальні функції

інформаційна – документ створюється для передачі або зберігання інформації.

соціальна — задовольняє певну соціальну потребу.

культурна — засіб зв'язку між організаціями та суспільними структурами.

Спеціальні функції

управлінська — за допомогою документа виконується управління підприємством.

правова — за документом закріплена юридична сила.

історична — надбання історії, матеріальне підтвердження того, що відбувалося у світі.

Ознаки:

Н.М. Кушнаренко визначила такі основні ознаки документа

1) наявність семантики змісту, тобто документ є носієм думки, що передається знаками; сукупність послідовно розміщених знаків, які передають зміст документа (повідомлення), є його обов'язковою ознакою;

2) стабільна матеріальна (речова) форма документа мусить забезпечити йому довготривале зберігання й надати можливість багаторазового використання та переміщення інформації в просторі й часі;
3) призначеність для використання в соціальній комунікації статус документа мають лише ті об'єкти, які первинно призначені для збереження та передачі інформації в просторі й часі, а отже, документи є носіями інформації, спеціально створені людиною для забезпечення певних комунікаційних цілей;

4) завершеність повідомлення, тобто документ не може бути повноцінним через фрагментарне незавершене повідомлення.

Комплексна схема класифікації документів.

Будова незалежності України та одночасний перехід на ринкову економіку поставили нові завдання перед державною системою стандартизації, які успішно здійснюються. Сьогодні в Україні чинними є понад п'ять тисяч державних стандартів України (ДСТУ).

Окрім державних стандартів України в статусі національних прийняті стандарти міжнародних організацій, міждержавні стандарти Співдружності незалежних держав. Розроблено та прийнято й чимало керівних нормативних документів, рекомендацій (Р), галузевих стандартів (ГС), технічних умов (ТУ) тощо.

ІНФРАСТРУКТУРНА

1.1.Управлінська

а.Організаційно-розпорядча

¾ документація з організації систем та процесів управління тощо

б.Економічна


¾ планова, фінансова

¾ цінова, ресурсна

¾ торговельна, зовнішньоторговельна

¾ бухгалтерсько-облікова


в.З праці соціальних питань та соціального захисту

г.Кадрова (в тому числі з пенсійних питань)

д.Довідково-інформаційні ( в т. ч. оглядово-аналітичні документи)

1.2.Нормативно-правова

а.Основна міжфункціональна

б.Нормативно-виробнича

в.З систем менеджменту якості

1.3.Інформаційних систем та технологій

ГАЛУЗЕВА

2.1.Будівельна, машинобудівна, транспортна, аграрна, судова, освітянська, нотаріальна тощо

2.2.Виробничо-прикладна (основна та додаткова)

а.Професійно-виробнича

б.Виробничо-організаційна

в.Експлуатаційно-технологічна

2.3.Наукова

а.Дослідно-конструкторська

б.Дослідно-технологічна

в.Патентно-ліцензійна

2.4.Навчальна

а.Навчально-організаційна

б.Навчально-дослідна

в.Навчально-конструкторська

2.5.Праводілова та громадських організацій

2.6.Адміністративно-господарська

Управління документацією.

Удосконалення процесів державного управління, підвищення його економічності та ефективності безпосередньо пов'язані з документаційним забезпеченням управлінської діяльності державних органів різного рівня. У сучасних умовах система державного управління в Україні висуває високі вимоги до працівників управлінського апарату через те, що всі вони без винятку працюють із документами та інформаційними базами, що потребує професійних умінь і підготовки з процесів документування управлінської інформації.

Саме стандартизація політики та процедур управління документацією забезпечує наявність належної уваги процесам ведення документації та збереженості всіх документів, а використання стандартної методики та процедур - більш швидкий та ефективний пошук документної інформації. І це насамперед стосується управління документами всіх видів та на всіх носіях, створених або отриманих будь-якою організацією у процесі її діяльності, а також фізичними особами (суб'єктами підприємницької діяльності), які створюють та працюють з документами.

Поняття документознавства.

Документознавство – це наука (напрям) про документ та документообіг; наукова дисципліна, яка досліджує процеси створення і функціонування документів та розробляє принципи побудови документо-комунікаційних систем та методи їхньої діяльності.

Об’єкт і предмет документознавства.

Об’єктом д/з є комплексне визначення документа як системного об’єкт, спеціально створеного для зберігання та розповсюдження інформації в просторі та часі.

Предметом д/з є створення наукового знання про документ, в його єдності матеріальної та інформаційної складової та закономірності його функціонування в суспільстві.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти