ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Іспанська література 17 ст. Творчість П. Кальдерона

Іспанська література 17 ст. Творчість П. Кальдерона

 

План:

1. Соціокультурна ситуація в Іспанії 17 ст.

2. Основні літературні напрямки доби.

3. Тематична та жанрова специфіка іспанської барокової літератури.

4. Творчість П. Кальдерона, її основні етапи, жанрова класифікація.

5. Проблематика та поетика драми «Життя це сон».

 

 

Соціокультурна ситуація в Іспанії 17 ст.

- Занепад іспанської державності, послаблення абсолютизму (слабкий монарх).

- Втрата частини колоній, невдалі війни з Францією, зубожіння

- Опозиційні рухи та повстання

- Католицька реакція, інквізиція, гальмування науково-технічного розвитку

- Розпад моральних норм та традицій

- Загальна атмосфера тривоги, розгубленості.

При цьому продовжується «Золотий вік іспанської літератури» (друга половина 16 – перша половина 17 ст.). У першій половині 17 ст. – ще працює Лопе де Вега, крім того, Тирсо де Молина, Франсиско де Кеведо, Луис Гонгора, Педро Кальдерон, Бальтазар Грасиан). Тяжіння до одвічних ідеалів, піднесеного, краси + виявляється трагічне світосприйняття, потяг до містики, абстракцій, символів, алегорій ---- хаотична картина дійсності, де людина залежіть від Божественого Провидіння, але все ж шукає своє місце у світі.

 

Основні літературні напрямки доби.

- Ренесенсний реалізм (Лопе де Вега) – опора на досвід античної культури + національні художні традиції. Не повчання, а розважання.

- Класицизм – опора на античність, але ігнорування національного, повчання. Не розвинутий, підтримується університетами.

- Бароко (Кальдерон). Домінуючий напрямок. Внутрішній розпад гармонійної, раціонально ясної естетики епохи Відродження. Переважають мотиви трагічного розчарування, сум’яття, похмуро-песимістичне відчуття світу та людини, тяжіння до витончено-метафоричної «зашифровці» дійсності. Християнський гуманізм. Орієнтація на інтелектуальну еліту(культизм, консептизм). Основні риси естетики бароко: песимізм, гносеологічний пафос, діалектичність і динамізм, прагнення до відкритої форми, що відображає вічну мінливість світу; монументальність і цілісність мотиву, любов до емблем і алегорій.

 

Специфіка іспанської барокової літератури.

І. Лірика: Луїс де Гонгора-і-Арготе (гонгоризм=культизм=культеранізм=«темний стиль»), Ф. де Кеведо (консептизм= «важкий стиль»).

ІІ. Проза:

- Сатирична (повісті, памфлети Ф. де Кеведо)

- Шахрайський роман (пікареска) (Ф. де Кеведо «Історія життя пройдисвіта, на ймення Пабло, зразка волоцюг і дзеркала крутіїв»). ШР – прозаїчний жанр сатиричної белетристики, що зображує в реалістичній, часто гумористичній формі пригоди шахрайського героя – вихідця із соціальних низів, який виживає завдяки власній дотепності в жорстокому суспільстві.

В романі Кеведо – вільна композиція, послаблення ролі сюжета (важливо не те, что відбувається з героєм, а те, з ким він зустрічається), домінує мотив дороги. Художній світ рухливий та мінливий, над усім та усіма тяжіє доля, випадок; людина може тільки пристосуватися. Сатира Кеведо актуальна, публіцистична, всеохоплююча; герої показані як певні людськи типи.

Зображально-виражальні засоби:

1)динамічний гротеск («всі взялися за голки й нитки, щоб зашити продерті місця. Один зігнувся гачком, інший звертав ноги кренделем, щоб полагодити панчохи, третій просовував голову між ніг і перетворювався в якийсь вузол"),

2)фантастичність,

3)анімалізація або уподібнення людини речам («потоки слів так і линули в нього з очей та з вух», «налякані хвороби від страху вдалися до втечі»),

4)оксюморон (Опис Смерті - «Одне око відкрите, інше закрите; і гола, і вдягнена, і вся різнобарвна. З одного боку – молодка, з іншого – стара. Ішла вона те повільно, те швидко. Здається, що вона далеко, а вона вже поблизу"),

5)консептизм – іспанський стильовий напрям ХVII ст. Передбачає гру на багатозначності слова, на смисловому розчленовуванні фразеологізмів, їх пародійне обігравання.

- Філософська проза (афоризми, трактати, алегорико-філософський роман – Бальтазар Грасіан трактат «Про дотепність, або Мистецтво витонченого розуму», роман «Критикон»).

ІІІ. Драматургія (комедії, драми, ауто (П. Кальдерон, Тірсо де Моліна)).

Лопе де Вега:

- соціально-політична драма на матеріалі вітчізняної та іноземної історії – проблеми монархічеської влади, її стосунків з народом.

- Комедії про кохання, що стверджували перемогу високого та природнього почуття над становою та патріархально-родинною мораллю

- Релігійні п’єси – драматичні обробки житій святих (агіографічної літератури)

Не існувало суворого жанрового розмежування. Домінувала комедія інтриги з яскравою дією. Учні Лопе де Вега вносили свої зміни: криза ранесансного світобачення, поява барокових тенденцій, нові жанрові різновиди п’єс.

Хуан де Аларкон – комедія характерів з логічною композицією (вона обумовлена характером героя) інтрига спрощується, вся увага на розкритті характер;,

Тірсо де Моліна – ускладнена інтрига, цікава фабула, поглиблений психологізм (всі персонажі ховають свої справжні почуття та наміри під маскою). «Севільський баламут, або Камінний гість» - перша драматична обробка легенди про Дон Жуана. Він показаний як карикатура на ренесансний ідеал автономної особистості, яка звільнилася від норм релігії й середньовічної моралі, що сковували її, але не отримала замість ніяких інших принципів. Дон Хуан — геній руйнування, хижак. Щоправда, він не позбавлений чарівності завдяки своїй сміливості, енергії, хитромудрості, хоча зухвалість його пояснюється його положенням у суспільстві: батько дона Хуана — суддя й королівський фаворит. Його аморальність покарано, але за допомогою волі Божої.

Формування барокової драми відбувалося за умов гострої боротьби навколо театру. Прихильники Контрреформації вимагали закриття публічних міських (демократичних) театрів, скорочувалася їх чисельність, залишалися тільки придворні театри, до того ж панувала жорстока світська та церковна цензура.Всі ці процеси відобразилися у творчості Педро Кальдерона.

 

Монологи Фернандо из драмы «Стойкий принц»

 


С веселостью, и пышной, и беспечной,

Цветы проснулись утренней зарей.

Настала ночь, и вот, с холодной мглой,

Их сон объял, непробудимо вечный.

В них с золотом и с белизною млечной

Играла злость радужной игрой.

И тускло все. Вот лик судьбы людской.

Так много день уносит быстротечный.

С рассветом ранним розы расцвели

И умерли: в одной и той же чаше

И колыбель и гроб себе нашли.

Так точно мы, рожденные в пыли,

В единый день свершаем судьбы наши:

Столетья - час, когда они прошли.


 

***


Я знаю, наконец, я смертен, И нет мгновений достоверных; По этой-то причине разум Устроил гроб и колыбель Похожими по внешней форме, Похожими по матерьялу. Когда кого-нибудь мы просим, Мы руки складываем так И поднимаем их; когда же Хотим мы что-нибудь отбросить, Мы то же делаем движенье, Но опускаем руки вниз. Когда рождаемся мы к жизни, То в знак того, что мир нас ищет, Он в колыбель нас принимает, Которая открыта вверх. Когда же презреньем или гневом Он пожелает нас отбросить, Он вниз тогда роняет руки, И тот же самый инструмент Меняет смысл при той же форме, И, сохраняя ту же сущность, Что было кверху колыбелью, То книзу превратилось в гроб. Так близко мы живем от смерти, Так тесно при рожденьи нашем Сливаются, черта с чертою, И колыбель и ложе мглы.

 

 


Бароко як напрям у літературі та мистецтві Европи 17 ст.

План:

1. Поняття «бароко».

2. Соціокультурна ситуація у Європі 17 ст.

3. Світоглядні позиції бароко.

4. Специфіка естетики і поетики бароко.

5. Жанрова система барокової літератури.

Поняття «бароко».

«XVII століття» — не календарне поняття з 1600 по 1700 р., а визначення самостійної епохи, що має у різних країнах різні хронологічні рубежі. Це початок літератури Нового часу, наступного історико-культурного етапу після античності та Середньовіччя, перехід від середньовічної цивілізації, у рамках якої залишалася культура Ренесансу, до цивілізації нового типу.

У 17 ст. Європа вступає у нову культурно-історичну добу – вік Бароко. Поняття бароко включає в себе кілька значень:

1) Бароко як світорозуміння та світовідчуття, пов’язане зі специфічним розумінням світу і місця людини в ньому в новий історичний час, що прийшов на зміну Відродженню. В цьому сенсі ми говоримо про «барокову людину», яка у своїх життєвих цілях, почуттях, думках і поведінці відбиває неповторність нової доби; така людина стає персонажем мистецтва;

2) Загально мистецький стиль (стильова система) бароко, який відобразився в літературі, образотворчих мистецтвах, музиці й театрі;

3) Літературний напрям бароко, в який включають літературні явища, позначені бароковим стилем і світорозумінням (світовідчуттям).

Слово «бароко» походить від португальської назви «perrola barroca» (перлина чи мушля з перлиною незвичної, неправильної форми). Це слово почали вживати в Італії щодо архітектури і образотворчих мистецтв, щоб підкреслити відмінність нового стилю від стилю Ренесанс. Як мистецтвознавчий термін «бароко» узаконили Якоб Буркхард і Генріх Вьольфлін у другій половині 19 століття. У 20 столітті термін «бароко» поширили на інші види мистецтва 17 століття – музику, літературу тощо.

 

Світоглядні позиції бароко.

- Світ постає складним, безмежним, загадковим, багатограним, хаотичнимйого неможливо пізнати, у ньому панують вищі, невідоми сили.

- Буття як поєднання суперечливих начал, протилежних сил

- Подолання трагізму буття засобами краси (створення раю на землі =>наближення до Бога

- Людина складна, суперечлива, пристрастна та емоційна, живе напруженим духовним життям, постійно розв’язує внутрішні конфлікти. Духовне випробування людини стає головним сюжетом мистецтва.

- Барокова людина вільна, її вчинки обумовлени лише власними рішеннями. Але вона залежить від невідомих їй надособистісних факторів.

 

Іспанська література 17 ст. Творчість П. Кальдерона

 

План:

1. Соціокультурна ситуація в Іспанії 17 ст.

2. Основні літературні напрямки доби.

3. Тематична та жанрова специфіка іспанської барокової літератури.

4. Творчість П. Кальдерона, її основні етапи, жанрова класифікація.

5. Проблематика та поетика драми «Життя це сон».

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти