ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОЗ УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

з вивчення анатомії людини

МОДУЛЬ 2

“СПЛАНХНОЛОГІЯ. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ОРГАНИ ЧУТТЯ”

 

(випуск 3 перероблений і доповнений)

 

 

Під редакцією

Заслуженого діяча науки і техніки України,

доктора медичних наук, професора

Левицького Володимира Андрійовича

 

 

Івано-Франківськ – 2011

Затверджено на засіданні методичної комісії з медико-біологічних дисциплін Івано-Франківського національного медичного університету, протокол № 3 від 19 листопада 2010 року.

Методичні матеріали з вивчення анатомії людини підготували: завідувач кафедрою анатомії людини, професор Левицький В.А.,доценти: Гречин А. Б., Жураківська О.Я., Клипич Я.І., Іваночко В.М., Пастух М.Б., Перцович В.М., Саган О.В., Шутка Л.А., Юрах О.М.

Анатомія людини

 

(нормативна дисципліна)

 

Вступ.

Анатомія людини – наука про форму і будову, походження та розвиток організму людини, яка передбачає систематичний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей. Вона широко використовує дані ембріології, порівняльної анатомії, антропології, встановлює вплив навколишнього середовища, екологічних і соціальних факторів, праці і спорту на будову організму людини.

Як навчальна дисципліна анатомія людини ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біологічної та біоорганічної хімії, фізіології, іноземної мови й інтегрується з цими дисциплінами; закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

Програма з анатомії людини для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” та “Педіатрія” напряму підготовки “Медицина” у відповідності з навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Вивчення анатомії людини здійснюється впродовж І-ІII семестрів 1-го та 2-го років навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

Кількість навчальних годин: 435(14,5 кредитів ECTS), з них:

лекції - 50 годин;

практичні заняття – 230 годин;

самостійна робота студентів - 155 годин.

Зміст дисципліни структуровано на 3 модулі, які складаються із 18 змістових модулів.

 

Структура дисципліни "Анатомія людини".

Номер модуля /кількість навчальних годин/ кількість кредитів ECTS Кількість змістових модулів, їх номери Кількість практичних занять Конвертація у бали традиційних оцінок Мінімальна кількість балів
Традиційні оцінки Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС
"5" "4" "3" "2"
Модуль 1 106/3,5 (№№ 1-4)
Модуль 2 157/5,5 (№№ 5-12) -
Модуль 3 172/5,5 (№№ 13-18)

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП):

· Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.

· Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.

· Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

· Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.

· Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.

· Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під впливом екологічних факторів.

· Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.

Опис модуля 2. Спланхнологія. Центральна нервова система. Органи чуття.

Оцінювання МОДУЛЯ 2.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

 

Оцінювання поточної навчальної діяльності

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали, а саме: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” – 1 бал, “2” – 0 балів.

 

Традиційна шкала Конвертація у бали

Вага кожної теми в межах одного модуля є однаковою.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів (40), яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі .

Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студентам надається можливість одноразового перескладання незадовільних поточних оцінок до дня проведення підсумкового модульного контролю під час консультацій за регламентом, затвердженим на методичному засіданні кафедри. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму занять за узгодженим графіком.

Навчальні заняття, пропущені без поважних причин, за дозволом деканату мають бути відпрацьовані до дня складання підсумкового модульного контролю.

Форми проведення підсумкового контролю стандартизовані, включають контроль теоретичної та практичної підготовки, які оцінюються по 40 балів кожна.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50балів.

В к а з і в к А

для самостійної роботи студентів

 

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-2 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 53 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 32-71), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

1. Будова та функція юкстагломерулярного комплексу нирок.

2. Будова та функція форнікального апарату нирок.

3. Морфологічна характеристика гіпоталамо-гіпофізарної системи та значення нейросекреції у забезпеченні її діяльності.

4. Лімбіка, морфофункціональна характеристика.

5. Сучасні погляди на будову та функцію сенсорних систем організму та динамічну локалізацію функцій у корі головного мозку.

6. Особливості кровопостачання головного мозку.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

ЗАНЯТТЯ № 32

Тема: «ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ. РОТОВА ПОРОЖНИНА, ЇЇ ПОДІЛ, БУДОВА СТІНОК. БУДОВА ТВЕРДОГО ТА М’ЯКОГО ПІДНЕБІННЯ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) загальну будову органів травлення;

б) ротову порожнину, її поділ;

в) присінок ротової порожнини, стінки;

г) власне порожнину рота, стінки.

 

Знати: а) загальний принцип будови органів травлення;

б) будову губ і щік;

в) будову твердого піднебіння;

г) будову м’якого піднебіння;

д) м’язи м’якого піднебіння, їх функцію;

е) зів, його межі.

 

Вміти: а) показати присінок і власне порожнину рота;

б) показати тверде і м’яке піднебіння;

в) показати місце відкриття протоки привушної залози у присінку;

г) показати передні та задні дужки, язичок, піднебінні мигдалики, зів.

 

Контрольні питання:

1. Перерахувати порожнисті органи травної системи, розповісти загальний принцип будови їх стінки.

2. Перерахувати паренхіматозні органи травної системи, розповісти загальний принцип їх будови.

3. Ротова щілина, її межі.

4. Присінок ротової порожнини, стінки.

5. Губи, межі, будова.

6. Щоки, межі, будова.

7. Власне порожнина рота, стінки.

8. Тверде піднебіння, будова.

9. М’яке піднебіння, будова.

10.М’язи м’якого піднебіння, їх функція.

11.Дно ротової порожнини, будова.

12.Піднебінні дужки, мигдалики, будова.

13.Зів, його межі.

ЗАНЯТТЯ № 33

Тема: «БУДОВА І ФУНКЦІЯ ЯЗИКА ТА ЗАЛОЗ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ. БУДОВА ПОСТІЙНИХ І МОЛОЧНИХ ЗУБІВ. РОЗВИТОК РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ, АНОМАЛІЇЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) язик, його будову і розвиток;

б) великі слинні залози: привушну, підщелепну, під’язикову;

в) постійні і тимчасові зуби;

 

Знати: а) анатомічну будову язика;

б) будову слизової оболонки язика;

в) сосочки язика, їх будову та функцію;

г) м’язи язика, їх поділ та функцію;

д) будову, топографію, вивідні протоки під’язикової, підщелепної та привушної слинних залоз;

е) анатомічну та гістологічну будову зубів;

є) формули зубів, прорізування зубів;

ж) розвиток лиця та ротової порожнини;

з) аномалії розвитку лиця та ротової порожнини;

и) аномалії розвитку язика.

 

Вміти: а) показати на вологому препараті частини язика;

б) розрізнити ниткоподібні, грибоподібні, жолобуваті,

листоподібні сосочки язика;

в) показати отвір вивідної протоки піднижньощелепної залози;

г) на живому показати місце розташування привушної залози і хід її вивідної протоки;

д) написати різні формули зубів.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова язика.

2. Слизова оболонка язика.

3. Сосочки язика, їх будова та функція.

4. Власні м’язи язика, функція.

5. Скелетні м’язи язика, функція.

6. Привушна слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

7. Підщелепна слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

8. Під’язикова слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

9. Анатомічна будова зубів.

10.Тканини зубів.

11.Формули зубів, прорізування.

12.Розвиток лиця та ротової порожнини.

13.Аномалії розвитку лиця і ротової порожнини.

14.Розвиток язика, аномалії розвитку.

ЗАНЯТТЯ № 34

Тема: «БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ та функціЯ глотки і стравоходу, РОЗВИТОК, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) топографію, будову глотки;

б) топографію, будову стравоходу;

в) лімфо-епітеліальне кільце;

г) розвиток глотки та стравоходу, аномалії.

 

Знати: а) скелето- та синтопію глотки, її частини, сполучення;

б) місце прикріплення глотки до основи черепа;

в) будову стінки глотки та підслизової основи;

г) м’язи глотки, поділ, початок, прикріплення;

д) склад лімфо-епітеліального кільця (Пирогова-Вальдеєра);

е) скелето- та синтопію стравоходу, його частини;

є) будову стінки стравоходу;

ж) анатомічні та фізіологічні звуження стравоходу;

з) розвиток глотки та стравоходу, аномалії.

 

Вміти: а) показати на сагітальному розрізі голови частини глотки;

б) вкласти зонд у слухову трубу;

в) показати стравохід, його частини та звуження;

г) показати лімфо-епітеліальне кільце

 

Контрольні питання:

1. Частини глотки, їх скелетотопія.

2. Місце прикріплення глотки до основи черепа.

3. Сполучення глотки.

4. Будова стінки глотки.

5. Будова слизової оболонки та підслизової основи глотки.

6. Лімфоїдна тканина глотки (мигдалики).

7. Будова м’язової оболонки глотки.

8. Констріктори глотки, початок, прикріплення, функція.

9. Стравохід, частини, скелето- та синтопія.

10.Будова стінки стравоходу.

11.Анатомічні звуження стравоходу.

12.Фізіологічні звуження стравоходу.

13.Акт ковтання.

14.Розвиток глотки і стравоходу, аномалії.

 

ЗАНЯТТЯ № 35

Тема: «шлунОк. гОЛО-, СКЕЛЕТО-, СИНТОПІЯ. оСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ ШЛУНКА. РОЗВИТОК шлунка, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) шлунок, його скелето-, син- та голотопію;

б) анатомічну будову шлунка;

в) будову стінки шлунка;

г) розвиток шлунка та його аномалії;

д) рентгенанатомію шлунка.

 

Знати: а) анатомічну будову шлунка;

б) скелето-, син- та голотопію шлунка;

в) будову стінки шлунка;

г) будову слизової оболонки шлунка, різновидності шлункових залоз;

д) відношення шлунка до очеревини, зв’язки шлунка, фіксація;

е) будову м’язової оболонки шлунка;

є) рентгенанатомію шлунка;

ж) розвиток шлунка та його аномалії.

 

Вміти: а) показати відділи шлунка;

б) показати зв’язки шлунка;

в) показати складки та шлункові поля слизової оболонки шлунка;

г) намалювати зв’язки шлунка.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова та частини шлунка.

2. Топографія шлунка (скелето-, син- та голотопія).

3. Кардіальна, пілорична частини та тіло шлунка, їх межі та будова.

4. Будова стінки шлунка.

5. Будова слизової оболонки шлунка, залози шлунка, їх будова, топографія.

6. Будова м’язової та серозної оболонок шлунка.

7. Зв’язки шлунка (схема).

8. Рентгенанатомія шлунка.

9. Рентгенологічні різновидності форми шлунка.

10.Розвиток шлунка та його аномалії.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 36

Тема: «тонкА кишкА, ЧАСТИНИ, ТОПОГРАФІЯ. оСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ КИШКИ, РОЗВИТОК, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову тонкої кишки;

б) поділ тонкої кишки;

в) анатомічну будову 12-типалої кишки;

г) скелето-, син- та голотопію всіх частин тонкої кишки;

д) розвиток тонкої кишки, аномалії.

 

Знати: а) загальну анатомічну будову тонкої кишки;

б) частини та згини 12-типалої кишки;

в) скелето-, син- та голотопію 12-типалої кишки;

г) анатомічну будову брижової частини тонкої кишки;

д) будову стінки тонкої кишки, її оболонки;

е) особливості будови слизової оболонки кожного відділу тонкої кишки;

є) будову ворсинки кожної кишки;

ж) будову м’язової оболонки та відношення тонкої кишки до очеревини;

з) розвиток та аномалії тонкої кишки.

 

Вміти: а) показати частини тонкої кишки;

б) намалювати схему 12-типалої кишки;

в) показати частини тонкої кишки на брижі.

 

Контрольні питання:

1. Тонка кишка, її частини.

2. Будова 12-палої кишки, її частини.

3. Топографія 12-палої кишки.

4. Тонка кишка на брижі (відділи, топографія).

5. Будова стінки тонкої кишки.

6. Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки.

7. Будова ворсинки

8. Різновидності залоз слизової оболонки тонкої кишки.

9. Лімфоїдна тканина слизової оболонки тонкої кишки, її локалізація.

10. Будова м’язової оболонки тонкої кишки.

11. Відношення тонкої кишки до очеревини.

12. Розвиток та аномалії тонкої кишки.

 

ЗАНЯТТЯ № 37

ЗАНЯТТЯ № 38

Тема:«ТОВСТА КИШКА, ВІДДІЛИ, БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ТА ФУНКЦІЯ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову товстої кишки, її поділ;

б) топографію (скелето-, син- та голотопію) різних відділів товстої кишки;

в) особливості будови стінки товстої кишки, її відмінності від тонкої;

г) відношення товстої кишки до очеревини;

д) розвиток товстої кишки, аномалії.

 

Знати: а) анатомічну будову товстої кишки, її поділ;

б) будову ободової кишки, частини та згини;

в) топографію ободової кишки;

г) будову та топографію сліпої кишки і червоподібного паростка, варіанти його розташування;

д) особливості будови стінки ободової кишки;

е) особливості будови слизової та м’язової оболонок ободової кишки;

є) відношення ободової кишки до очеревини;

ж) анатомічну будову та топографію прямої кишки;

з) поділ прямої кишки з клінічної точки зору;

и) будова стінки прямої кишки;

і) особливості будови слизової та м’язової оболонок прямої

кишки;

ї) топографія венозних сплетень прямої кишки;

й) відношення прямої кишки до очеревини;

к) розвиток прямої кишки, аномалії.

 

Вміти: а) показати відділи товстої кишки, сліпу кишку з червоподібним паростком, висхідну, поперечну, низхідну ободові, сигмоподібну та пряму кишки;

. б) показати печінковий та селезінковий згини ободової кишки.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова товстої кишки, її поділ.

2. Складові частини ободової кишки, їх топографія.

3. Особливості будови стінки ободової кишки.

4. Сліпа кишка та червоподібний паросток.

5. Різновиди розташування червоподібного паростка.

6. Печінковий та селезінковий згини ободової кишки.

7. Особливості будови слизової та м’язової оболонок ободової кишки.

8. Відношення ободової кишки до очеревини.

9. Анатомічна будова прямої кишки, її частини та згини.

10. Поділ прямої кишки з клінічної точки зору.

11. Особливості будови слизової та м’язової оболонок прямої кишки.

12. Топографічний поділ венозних сплетень прямої кишки.

13. Відношення прямої кишки до очеревини.

14. Розвиток товстої кишки, аномалії.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 39

Тема:«ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ І ТОПОГРАФІЇ ОЧЕРЕВИНИ ТА ЇЇ ВІДНОШЕННЯ ДО ОРГАНІВ. ЗВ’ЯЗКИ, БРИЖІ, САЛЬНИКИ, СУМКИ ТА ЗАКУТКИ ОЧЕРЕВИНИ.

ЗАНЯТТЯ № 40

Тема:“ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ. БУДОВА І ФУНКЦІЯ НОСА. НОСОВА ПОРОЖНИНА, СТІНКИ”.

Мета заняття:

Вивчити: а) загальну будову органів дихальної системи;

б) ніс, його поділ;

в) зовнішній ніс, частини, хрящі;

г) власне носову порожнину, стінки, з'єднання;

д) приносові пазухи, з'єднання з носовою порожниною;

е) розвиток носової порожнини, аномалії.

Знати: а) загальну будову і відділи дихальної системи, функції;

б) анатомічну будову зовнішнього носа, кісткову і хрящову частини;

в) хрящі носа, їх будову;

г) особливості будови слизистої оболонки зовнішнього носа;

д) будову власне носової порожнини, стінки, вхід і вихід;

е) будову медіальної, верхньої і нижньої стінок власне носової порожнини;

є) будову латеральної стінки власне носової порожнини, носові ходи;

ж) топографію і з'єднання верхнього носового ходу;

з) топографію і з'єднання середнього носового ходу;

и) топографію і з'єднання нижнього носового ходу;

й) особливості будови слизової оболонки власне носової порожнини;

к) будову верхньощелепної, лобової і клиноподібної пазух носа;

л) розвиток носової порожнини, аномалії.

 

Уміти: а) показати органи і відділи дихальної системи;

б) показати зовнішній ніс, хрящі;

в) показати носову порожнину, носові ходи, їх з'єднання.

 

Контрольні питання:

1. Загальна будова органів дихальної системи, їх розподіл, функція.

2. Ніс, його поділ.

3. Анатомічна будова зовнішнього носа, кістки і хрящі.

4. Особливості будови слизової оболонки зовнішнього носа, ніздрі.

5. Носова порожнина, розподіл.

6. Власне носова порожнина, стінки, вхід, вихід.

7. Верхня, нижня і медіальна стінки власне носової порожнини, кістки.

8. Латеральна стінка власне носової порожнини, кісткова основа, носові ходи.

9. Особливості будови слизової оболонки власне носової порожнини.

10. Топографія і сполучення верхнього носового ходу.

11. Топографія і сполучення середнього носового ходу.

12. Топографія і сполучення нижнього носового ходу.

13. Верхньощелепна пазуха, топографія, стінки, сполучення.

14. Лобова пазуха, топографія, стінки, сполучення.

15. Клиноподібна пазуха і ґратчасті лабіринти, їх топографія, стінки, сполучення.

14. Розвиток носової порожнини, аномалії.

 

ЗАНЯТТЯ № 41

Тема:“БУДОВА ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ. ЇХ РОЗВИТОК, ТОПОГРАФІЯ І ФУНКЦІЯ”.

 

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову і топографію гортані;

б) хрящі гортані, їх з'єднання;

в) м'язи гортані, їх класифікацію;

г) будову і частини порожнини гортані;

д) особливості будови слизової оболонки гортані;

е) будову і топографію трахеї;

є) розвиток гортані та трахеї.

 

Знати: а) анатомічну будову гортані;

б) топографію гортані;

в) будову стінки гортані;

г) хрящі гортані, їх класифікацію і будову;

д) суглоби і зв'язки гортані, еластичну мембрану, її частини;

е) м'язи гортані, їх класифікацію;

є) особливості будови слизової оболонки гортані;

ж) порожнину гортані, її частини;

з) будову і топографію трахеї, її поділ;

и) теорії звукоутворення;

і) розвиток гортані і трахеї.

 

Уміти: а) показати гортань, її хрящі і їх з'єднання;

б) показати порожнину гортані, присінкові та голосові складки;

в) показати початок трахеї і місце її роздвоєння.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова гортані, вхід в гортань, межі.

2. Топографія гортані.

3. Хрящі гортані, класифікація, анатомічна будова.

4. Суглоби і зв'язки гортані.

5. Фіброеластична мембрана гортані, її частини.

6. М'язи гортані.

7. М'язи-констріктори гортані.

8. М'язи -ділятатори гортані.

9. М'язи, що змінюють напруженість голосових зв'язок.

10. Порожнина гортані, частини, присінкові та голосові складки.

11. Анатомічна будова верхнього і середнього відділу порожнини гортані.

12. Найважливіші функції гортані, теорії звукоутворення.

13. Будова, топографія трахеї, її поділ.

14. Розвиток гортані і трахеї.

ЗАНЯТТЯ № 42

Тема:"БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ І ФУНКЦІЯ ЛЕГЕНІВ І ПЛЕВРИ. БРОНХІАЛЬНЕ І АЛЬВЕОЛЯРНЕ ДЕРЕВО (СХЕМА). АЦИНУС. СЕГМЕНТИ ЛЕГЕНІВ. СЕРЕДОСТІННЯ І ЙОГО ВМІСТ. РЕНТГЕНОАНАТОМІЯ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ ТА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМ".

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову легень;

б) поділ легенів на частки, сегменти та часточки;

в) будову легеневої часточки;

г) будову та функцію бронхів і бронхіального дерева;

д) будову альвеолярного дерева;

е) будову плеври, її частини;

є) середостіння, топографію, поділ, вміст;

ж) топографію легень і плеври;

з) рентгенанатомію органів травної та дихальної систем.

 

Знати: а) анатомічну будову легень, топографію складових компонентів кореня легень у воротах легень;

б) частки, сегменти та часточки легень;

в) бронхіальне дерево, особливості будови стінки його складових частин;

г) альвеолярне дерево, склад, будова стінки;

д) ацинус, аерогематичний бар'єр, газообмін;

е) плевру, її частини, плевральні кишені;

є) топографію легень і плеври;

ж) середостіння, топографію, поділ, вміст;

з) рентгенанатомію органів травної і дихальної систем.

 

Уміти: а) показати легені, їх частки, часточки, корінь, плевру, середостіння;

б) намалювати схему бронхіального і альвеолярного дерева;

в) описати рентгенограми органів травної і дихальної систем.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова легень.

2. Корінь легень, топографія його складових частин у воротах легень.

3. Частки, сегменти, часточки легень.

4. Бронхіальне дерево, склад, особливості будови стінки складових частин.

5. Альвеолярне дерево, склад, особливості будови.

6. Ацинус, склад, функція.

7. Аерогематичний бар'єр, будова, газообмін.

8. Плевра, будова, частини, плевральні кишені.

9. Топографія, скелетотопія плеври і легень.

10. Середостіння, межі, розподіл, вміст, з'єднання.

11. Рентгенанатомія органів травної і дихальної систем.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 43

Тема: "СЕЧОВІ ОРГАНИ. ЗОВНІШНЯ І ВНУТРІШНЯ БУДОВА НИРКИ. НЕФРОН – СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ НИРКИ. КРОВОПОСТАЧАННЯ. ОБОЛОНКИ НИРКИ, НИРКОВА ФАСЦІЯ. СКЕЛЕТО-, СИН- І ГОЛОТОПІЯ НИРКИ".

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову і топографію нирок;

б) оболонки і фіксуючий апарат нирок;

в) внутрішню будову нирок, нефрон, його складові частини;

г) кровопостачання нирок (чудесну артеріальну сітку);

д) малі, великі чашки нирки, ниркову миску;

е) форнікальний апарат нирки;

ж) функцію нирок;

з) розвиток і аномалії нирок.

 

Знати: а) анатомічну будову і топографію нирок;

б) скелето-, син- і голотопію нирок;

в) капсули і фасції нирок;

г) фіксуючий апарат нирок;

д) внутрішню будову нирок;

е) нефрон, його складові частини;

є) кровопостачання нирок;

ж) чудесну артеріальну сітку;

з) механізми утворення первинної і вторинної сечі;

и) малі чашки нирок, форнікальний апарат;

й) великі чашки нирок, ниркову миску;

к) рентгенанатомічні різновиди нирок;

л) розвиток нирок, стадії;

м) аномалії розвитку і розташування нирок.

 

Уміти: а) показати нирку, малі, великі чашки, ниркову миску;

б) кіркову і мозкову речовини нирок;

в) намалювати схему нефрона і кровопостачання нирок.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова нирок.

2. Скелетотопія нирок.

3. Синтопія (намалювати схему) і голотопія нирок.

4. Капсули нирок, їх будова, значення.

5. Фасція нирок, особливості заднього і переднього листків фасції.

6. Внутрішня будова нирок.

7. Нефрон, складові частини.

8. Кровопостачання нирок.

9. Чудесна артеріальна сітка нирок.

10. Механізм утворення первинної і вторинної сечі.

11. Малі, великі чашки і ниркова миска, будова стінки.

12. Форнікальний апарат.

13. Рентгенологічні різновиди нирок.

14. Розвиток нирок у філо- і онтогенезі.

ЗАНЯТТЯ № 44

Тема: "БУДОВА І ТОПОГРАФІЯ СЕЧОВОДІВ

ТА СЕЧОВОГО МІХУРА".

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову і топографію сечоводів;

б) будову стінки сечоводів;

в) анатомічну будову і топографію сечового міхура;

г) будову стінки сечового міхура;

д) рентгенанатомію сечоводів і сечового міхура;

е) розвиток сечоводів і сечового міхура.

 

Знати: а) анатомічну будову і топографічні частини сечоводів;

б) будову стінки сечоводів;

в) вигини і звуження сечоводів;

г) анатомічну будову, топографію і відношення до очеревини сечового міхура;

д) будову стінки сечового міхура;

е) рентгенанатомію сечоводів і сечового міхура;

є) розвиток сечоводів і сечового міхура, аномалії розвитку.

 

Уміти: а) показати відділи і звуження сечоводів, частини сечового міхура;

б) показати слизову оболонку сечового міхура.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова сечоводів, їх топографічні частини.

2. Будова стінки сечоводів, відношення до очеревини.

3. Особливості будова слизової і м'язової оболонок сечоводів.

4. Вигини і звуження сечоводів, практичне значення.

5. Анатомічна будова сечового міхура.

6. Топографія (скелето-, син- і голотопія) сечового міхура.

7. Будова стінки сечового міхура.

8. Особливості будови слизової оболонки і підслизової основи сечового міхура.

9. Трикутник сечового міхура, його межі.

10. Особливості будови м'язової оболонки сечового міхура.

11. Відношення сечового міхура до очеревини.

 

ЗАНЯТТЯ № 45

Тема: “ЧОЛОВІЧА СТАТЕВА СИСТЕМА. ВНУТРІШНІ ЧОЛОВІЧІ СТАТЕВІ ОРГАНИ. БУДОВА ЯЄЧКА, ЙОГО ПРИДАТКА. ГОРМОНАЛЬНА ФУНКЦІЯ ЯЄЧОК. СІМ'ЯВИВІДНІ ШЛЯХИ. СІМ'ЯНІ МІХУРЦІ, ПЕРЕДМІХУРОВА І ЦИБУЛИНО-СЕЧІВНИКОВА ЗАЛОЗИ. РОЗВИТОК ВНУТРІШНІХ ЧОЛОВІЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ”.

Мета заняття:

Вивчити: а) чоловічу статеву систему, її розподіл;

б) анатомічна будову внутрішніх чоловічих статевих органів;

в) внутрішню будову яєчка, його придатка, передміхурової залози, сім'явивідні шляхи;

г) гермінативну і гормональну функцію яєчок;

д) розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів.

 

Знати: а) анатомічну будову яєчка і його придатка;

в) внутрішню будову яєчка і його придатка;

г) гермінативну і гормональну функцію яєчок;

д) будову, топографію, функцію сім’яних міхурців;

е) будову, топографію, функцію передміхурової залози;

є) сім'явивідні шляхи, частини і будова стінки сім'явивідної протоки;

ж) будову цибулино-сечівникових залоз, їх функцію;

з) розвиток внутрішніх чоловічих статевих органів, аномалії.

 

Уміти: а) показати яєчко, придаток яєчка, передміхурову залозу, сім’яні міхурці, цибулино-сечівникові залози;

б) показати частини сім'явивідної протоки;

в) показати місце впадання сім'явивідної протоки в простатичну частину уретри;

г) замалювати схему внутрішньої будови яєчка з сім'явивідними шляхами.

 

Контрольні питання:

1. Чоловіча статева система, її розподіл.

2. Внутрішні чоловічі статеві органи.

3. Анатомічна будова яєчка і його придатка.

4. Внутрішня будова яєчка і його придатка.

5. Сперматогенез і гормональна функція яєчка.

6. Сім'явивідні шляхи.

7. Частини і будова сім'явивідної протоки.

8. Сім’яні міхурці, будова, топографія, функція.

9. Передміхурова залоза, будова, топографія, функція.

10. Цибулино-сечівникова залоза, будова, топографія, функція.

11. Розвиток внутрішніх чоловічих статевих залоз.

12. Опускання яєчка.

13.Аномалии розвитку опускання яєчка.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 46

Тема: "Зовнішні чоловічі статеві органи. Сім'яний канатик. Оболонки яєчка. чоловічий статевий член. Будова чоловічого сечівника. Топографія органів малого тазу у чоловіків".

 

Мета заняття:

Вивчити: а) будову калитки, оболонки яєчка;

б) будову, склад, оболонки сім'яного канатика;

в) будову статевого члена;

г) чоловічий сечівник, топографічні частини, будову;

д) розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів, аномалії;

е) топографію органів малого тазу у чоловіків.

 

Знати: а) будову калитки, яєчка, їх походження;

б) анатомічну будову статевого члена;

в) складові компоненти статевого члена: печеристі і губчасте тіла, оболонки, фасція, зв'язки, шкіра;

г) складові частини і оболонки сім'яного канатика;

д) чоловічий сечівник, згини, звуження і розширення;

е) розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів, аномалії розвитку: гіпо- і епіспадія, справжній і несправжній гермафродитизм;

є) топографію органів малого тазу у чоловіків.

 

Уміти: а) показати калитку і оболонки яєчка;

б) намалювати схему оболонок яєчка;

в) показати сім'яний канатик;

г)показати звуження і згини чоловічого сечівника;

д) показати органи малого тазу у чоловіків.

.

Контрольні питання:

1. Будова калитки, оболонки яєчка, їх походження.

2. Анатомічна будова статевого члена.

3. Будова печеристих і губчастого тіл статевого члена.

4. Оболонки, фасція, зв'язки статевого члена.

5. Особливості будови шкіри статевого члена.

6. Чоловічий сечівник, будова, топографічні частини, згини і звуження.

7. Сім'яний канатик, склад, оболонки.

8. Акт сечовипускання.

8. Розвиток зовнішніх чоловічих статевих органів.

9. Аномалії розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 47

Тема: "Жіноча СТАТЕВА СИСТЕМА. ВНУТРІШНІ ЖІНОЧІ С

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти