ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Оцінювання поточної навчальної діяльності

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали, а саме: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” – 1 бал, “2” – 0 балів.

 

Традиційна шкала Конвертація у бали

Вага кожної теми в межах одного модуля є однаковою.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності є стандартизованими і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів (40), яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі .

Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студентам надається можливість одноразового перескладання незадовільних поточних оцінок до дня проведення підсумкового модульного контролю під час консультацій за регламентом, затвердженим на методичному засіданні кафедри. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму занять за узгодженим графіком.

Навчальні заняття, пропущені без поважних причин, за дозволом деканату мають бути відпрацьовані до дня складання підсумкового модульного контролю.

Форми проведення підсумкового контролю стандартизовані, включають контроль теоретичної та практичної підготовки, які оцінюються по 40 балів кожна.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50балів.

В к а з і в к А

для самостійної роботи студентів

 

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-2 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 53 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 32-71), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

1. Будова та функція юкстагломерулярного комплексу нирок.

2. Будова та функція форнікального апарату нирок.

3. Морфологічна характеристика гіпоталамо-гіпофізарної системи та значення нейросекреції у забезпеченні її діяльності.

4. Лімбіка, морфофункціональна характеристика.

5. Сучасні погляди на будову та функцію сенсорних систем організму та динамічну локалізацію функцій у корі головного мозку.

6. Особливості кровопостачання головного мозку.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

ЗАНЯТТЯ № 32

Тема: «ОРГАНИ ТРАВЛЕННЯ. РОТОВА ПОРОЖНИНА, ЇЇ ПОДІЛ, БУДОВА СТІНОК. БУДОВА ТВЕРДОГО ТА М’ЯКОГО ПІДНЕБІННЯ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) загальну будову органів травлення;

б) ротову порожнину, її поділ;

в) присінок ротової порожнини, стінки;

г) власне порожнину рота, стінки.

 

Знати: а) загальний принцип будови органів травлення;

б) будову губ і щік;

в) будову твердого піднебіння;

г) будову м’якого піднебіння;

д) м’язи м’якого піднебіння, їх функцію;

е) зів, його межі.

 

Вміти: а) показати присінок і власне порожнину рота;

б) показати тверде і м’яке піднебіння;

в) показати місце відкриття протоки привушної залози у присінку;

г) показати передні та задні дужки, язичок, піднебінні мигдалики, зів.

 

Контрольні питання:

1. Перерахувати порожнисті органи травної системи, розповісти загальний принцип будови їх стінки.

2. Перерахувати паренхіматозні органи травної системи, розповісти загальний принцип їх будови.

3. Ротова щілина, її межі.

4. Присінок ротової порожнини, стінки.

5. Губи, межі, будова.

6. Щоки, межі, будова.

7. Власне порожнина рота, стінки.

8. Тверде піднебіння, будова.

9. М’яке піднебіння, будова.

10.М’язи м’якого піднебіння, їх функція.

11.Дно ротової порожнини, будова.

12.Піднебінні дужки, мигдалики, будова.

13.Зів, його межі.

ЗАНЯТТЯ № 33

Тема: «БУДОВА І ФУНКЦІЯ ЯЗИКА ТА ЗАЛОЗ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ. БУДОВА ПОСТІЙНИХ І МОЛОЧНИХ ЗУБІВ. РОЗВИТОК РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ, АНОМАЛІЇЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) язик, його будову і розвиток;

б) великі слинні залози: привушну, підщелепну, під’язикову;

в) постійні і тимчасові зуби;

 

Знати: а) анатомічну будову язика;

б) будову слизової оболонки язика;

в) сосочки язика, їх будову та функцію;

г) м’язи язика, їх поділ та функцію;

д) будову, топографію, вивідні протоки під’язикової, підщелепної та привушної слинних залоз;

е) анатомічну та гістологічну будову зубів;

є) формули зубів, прорізування зубів;

ж) розвиток лиця та ротової порожнини;

з) аномалії розвитку лиця та ротової порожнини;

и) аномалії розвитку язика.

 

Вміти: а) показати на вологому препараті частини язика;

б) розрізнити ниткоподібні, грибоподібні, жолобуваті,

листоподібні сосочки язика;

в) показати отвір вивідної протоки піднижньощелепної залози;

г) на живому показати місце розташування привушної залози і хід її вивідної протоки;

д) написати різні формули зубів.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова язика.

2. Слизова оболонка язика.

3. Сосочки язика, їх будова та функція.

4. Власні м’язи язика, функція.

5. Скелетні м’язи язика, функція.

6. Привушна слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

7. Підщелепна слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

8. Під’язикова слинна залоза, топографія, будова, вивідна протока.

9. Анатомічна будова зубів.

10.Тканини зубів.

11.Формули зубів, прорізування.

12.Розвиток лиця та ротової порожнини.

13.Аномалії розвитку лиця і ротової порожнини.

14.Розвиток язика, аномалії розвитку.

ЗАНЯТТЯ № 34

Тема: «БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ та функціЯ глотки і стравоходу, РОЗВИТОК, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) топографію, будову глотки;

б) топографію, будову стравоходу;

в) лімфо-епітеліальне кільце;

г) розвиток глотки та стравоходу, аномалії.

 

Знати: а) скелето- та синтопію глотки, її частини, сполучення;

б) місце прикріплення глотки до основи черепа;

в) будову стінки глотки та підслизової основи;

г) м’язи глотки, поділ, початок, прикріплення;

д) склад лімфо-епітеліального кільця (Пирогова-Вальдеєра);

е) скелето- та синтопію стравоходу, його частини;

є) будову стінки стравоходу;

ж) анатомічні та фізіологічні звуження стравоходу;

з) розвиток глотки та стравоходу, аномалії.

 

Вміти: а) показати на сагітальному розрізі голови частини глотки;

б) вкласти зонд у слухову трубу;

в) показати стравохід, його частини та звуження;

г) показати лімфо-епітеліальне кільце

 

Контрольні питання:

1. Частини глотки, їх скелетотопія.

2. Місце прикріплення глотки до основи черепа.

3. Сполучення глотки.

4. Будова стінки глотки.

5. Будова слизової оболонки та підслизової основи глотки.

6. Лімфоїдна тканина глотки (мигдалики).

7. Будова м’язової оболонки глотки.

8. Констріктори глотки, початок, прикріплення, функція.

9. Стравохід, частини, скелето- та синтопія.

10.Будова стінки стравоходу.

11.Анатомічні звуження стравоходу.

12.Фізіологічні звуження стравоходу.

13.Акт ковтання.

14.Розвиток глотки і стравоходу, аномалії.

 

ЗАНЯТТЯ № 35

Тема: «шлунОк. гОЛО-, СКЕЛЕТО-, СИНТОПІЯ. оСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ ШЛУНКА. РОЗВИТОК шлунка, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) шлунок, його скелето-, син- та голотопію;

б) анатомічну будову шлунка;

в) будову стінки шлунка;

г) розвиток шлунка та його аномалії;

д) рентгенанатомію шлунка.

 

Знати: а) анатомічну будову шлунка;

б) скелето-, син- та голотопію шлунка;

в) будову стінки шлунка;

г) будову слизової оболонки шлунка, різновидності шлункових залоз;

д) відношення шлунка до очеревини, зв’язки шлунка, фіксація;

е) будову м’язової оболонки шлунка;

є) рентгенанатомію шлунка;

ж) розвиток шлунка та його аномалії.

 

Вміти: а) показати відділи шлунка;

б) показати зв’язки шлунка;

в) показати складки та шлункові поля слизової оболонки шлунка;

г) намалювати зв’язки шлунка.

 

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова та частини шлунка.

2. Топографія шлунка (скелето-, син- та голотопія).

3. Кардіальна, пілорична частини та тіло шлунка, їх межі та будова.

4. Будова стінки шлунка.

5. Будова слизової оболонки шлунка, залози шлунка, їх будова, топографія.

6. Будова м’язової та серозної оболонок шлунка.

7. Зв’язки шлунка (схема).

8. Рентгенанатомія шлунка.

9. Рентгенологічні різновидності форми шлунка.

10.Розвиток шлунка та його аномалії.

 

 

ЗАНЯТТЯ № 36

Тема: «тонкА кишкА, ЧАСТИНИ, ТОПОГРАФІЯ. оСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ КИШКИ, РОЗВИТОК, АНОМАЛІЇ».

 

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову тонкої кишки;

б) поділ тонкої кишки;

в) анатомічну будову 12-типалої кишки;

г) скелето-, син- та голотопію всіх частин тонкої кишки;

д) розвиток тонкої кишки, аномалії.

 

Знати: а) загальну анатомічну будову тонкої кишки;

б) частини та згини 12-типалої кишки;

в) скелето-, син- та голотопію 12-типалої кишки;

г) анатомічну будову брижової частини тонкої кишки;

д) будову стінки тонкої кишки, її оболонки;

е) особливості будови слизової оболонки кожного відділу тонкої кишки;

є) будову ворсинки кожної кишки;

ж) будову м’язової оболонки та відношення тонкої кишки до очеревини;

з) розвиток та аномалії тонкої кишки.

 

Вміти: а) показати частини тонкої кишки;

б) намалювати схему 12-типалої кишки;

в) показати частини тонкої кишки на брижі.

 

Контрольні питання:

1. Тонка кишка, її частини.

2. Будова 12-палої кишки, її частини.

3. Топографія 12-палої кишки.

4. Тонка кишка на брижі (відділи, топографія).

5. Будова стінки тонкої кишки.

6. Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки.

7. Будова ворсинки

8. Різновидності залоз слизової оболонки тонкої кишки.

9. Лімфоїдна тканина слизової оболонки тонкої кишки, її локалізація.

10. Будова м’язової оболонки тонкої кишки.

11. Відношення тонкої кишки до очеревини.

12. Розвиток та аномалії тонкої кишки.

 

ЗАНЯТТЯ № 37

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти