Військова наука
Охорона Праці


As more and more students access the Internet for research, it's important that they learn how to validate online information. The Internet is a place where you can find "proof" of almost any belief system that you can imagine. And, for too many students, "If it's on the Internet, it must be true."

The following story is also true.

Fourteen-year-old Zack was asked to research a unique topic for his history class. Zack knew a bit about using reliable sources on the Internet, so when he found some information on a Web page on the US Northwestern University site he felt sure that he had found a reliable source of information for his project. The topic was unique too–Holocaust Revisionism–Zack had never heard of that before, so he decided to write his history paper on "How the Holocaust Never Happened."

Zack found his "information" from a Web page at http://pubweb. northwestern.edu/~abutz/ (no longer at this URL), titled "Home Web Page of Arthur R. Butz." On his low-key home page, Butz explained that he wrote "A short introduction to the study of Holocaust revisionism" and that his material was intended for "advanced students of Holocaust revisionism."

At the top of the page Butz identified himself as "Associate Professor of Electrical and Computer Engineering, Northwestern University". His article began with the following: "I see principal reasons for the widespread but erroneous belief in the legend of millions of Jews killed by the Germans during World War II:

During both world wars Germany was forced to fight typhus… That was one of the main reasons for a high death rate in the camps, and the crematoria...

Look at the above situation from the perspective of a 14-year-old, untrained to think critically about information. He's researching the Holocaust, and suddenly finds this Web page. His teacher told him to find a unique topic, and this certainly fit the bill. The page is simple and clear. It's written in a calm, logical tone. The page is clearly intended for experts in its field. Best of all is the source: Northwestern University! And a professor to boot! Perfect.




Task 1

Read the text to know how to check the information Zack has found, to understand the text better use the vocabulary given below.


evaluate [ɪ'væljυeɪt] (v) оцінювати якість

technique [tek'ni:k] (n) метод; спосіб

determine [dɪ'tɜ:mɪn] (v) визначати

entertain [̗entə'teɪn] (v) розважати

advocacy ['ædvəkəsɪ] (n) 1) захист

2) пропаганда поглядів, переконань

distinguish [dɪ'stɪŋɡwɪʃ] (v) розрізнювати

authoritative [ɔ:'θɒrɪtətɪv] (adj) авторитетний, надійний

deny [dɪ'naɪ] (v) заперечувати

denier той, що заперечує

credibility [̗krədə'bɪlətɪ] (n) вірогідність

experienced [ɪk'spɪərɪənst] досвідчений

tilde ['tɪldə] (n) (полігр.) тільда (tilde)

beyond [bɪ'jɒnd] (prep) заб по той бік

authentic [ɔ:'θentɪk] (a) 1) аутентичний

2) вірний

evaluate [ɪ'væljυeɪt] (v) оцінювати якість

technique [tek'ni:k] (n) метод; спосіб

determine [dɪ'tɜ:mɪn] (v) визначати

authoritative [ɔ:'θɒrɪtətɪv] (adj) авторитетный; надійний


The fact is that students increasingly depend on the Internet for information, so it's important that they develop ways to evaluate their findings. Zack could have used some, or all, of the following techniques to decide whether the site was a reliable source for information.


Try to determine a Web site's purpose. What is it trying to do? Why was it created? Most Web sites are designed to sell services and products, present information, put ideas forward, or entertain. Many sites do several of these at once.

A Web site's purpose will not always be clear. Look at Butz's site. His purpose is surely advocacy, although he comes across as an objective information provider, especially in the closing sentence of his article: "Surely any thoughtful person must be skeptical." Would a 14-year-old know how to distinguish between objective information and propaganda?

Understand the purpose(s) of a Web site, and that those purpose(s) may not be entirely obvious.


The next step in validation involves the site's author. We all know that it's easy to fool people. Many people will believe someone if he or she sounds authoritative. Butz is a professor, sure, but he's an Engineering professor. How does that qualify him to speak as an expert on the Holocaust? It doesn't. But people see "Professor" and take what he says seriously.

Zack didn't know anything about Butz, but could have researched his background. If Zack ran a search for "Arthur Butz," on the search engine Google, he would find Butz's name on a page titled "Holocaust Deniers" at the Web site for the anti-hate organization HateWatch (http://www.spl-center.org/intel/hatewatch/). Similarly, Zack would find Butz's article at a second hate directory site listed under "A Guide to Hate Groups on the Internet: Hate Books, Newsletters and Articles". Zack would find Butz mentioned negatively in a March 1998 USA Today article titled, "College anti-Semitism on the rise, according to new report." Zack would also find Butz's book described as popular among "anti-Semites" in a review of Deborah Lipstadt's book Denying the Holocaust.

If Zack had run this multi-search on Butz, he would have seen how other people categorize Butz' work. Establish the credibility of the author.

Meta-Web Information

Meta-Web information validates Web pages solely within the context of other Web pages.

Let's start with the URL, or address, of a Web page. You need to know when they're accessing a personal home page. Most Internet Service Providers give their subscribers a few megabytes of free space on a Web server to use as they want.

Here are two sample URLs: <http://www.cdsinet.net/users/bartlett> and <http://www.icon-stl.net/~stefan/>. An experienced Web user knows that both URLs point to personal home pages.

In the first example, the word "users" is the user name of someone who accesses the Internet through cdsinet.net. In the second example, focus on the ~. A tilde (~) indicates a Web site that has been created by someone given space on a Web server. "stefan" is the user name of someone who accesses the Internet through icon-stl.net.

Knowing the above, if Zack had looked at Butz's URL – <http://pubweb.acns.nwu.edu/~abutz/index.html> – he'd have seen the ~, an indicator that this is a personal Web site.

Just as Zack can know something about individuals by their clothing, he can learn about a Web site by looking at its URL. Clothing tells us a lot, but the company a person keeps tells us more. Learning how a Web page interacts within the network of all other Web sites is valuable information.

Meta-information sources

It is always a good idea to look beyond the Internet for sources of authentic information.



Task 1. Read the text and summarize the information from it in a paragraph.


Computer-Aided Instruction (CAI) is diverse and rapidly expanding spectrum of computer technologies that assist the teaching and learning process. CAI is also known as computer-assisted instruction. Examples of CAI applications include guided drill and practice exercises, computer visualization of complex objects, and computer-facilitated communication between students and teachers. The number of computers in American schools has risen from one for every 125 students in 1981 to one for every nine students in 1996. While the United States leads the world in the number of computers per school student, Western European and Japanese schools are also highly computerized.

Information that helps teach or encourages interaction can be presented on computers in the form of text or in multimedia formats, which include photographs, videos, animation, speech, and music. The guided drill is a computer program that poses questions to students, returns feedback, and selects additional questions based on the students' responses. Recent guided drill systems incorporate the principles of education in addition to subject matter knowledge into the computer program.

Computers also can help students visualize objects that are difficult or impossible to view. For example, computers can be used to display human anatomy, molecular structures, or complex geometrical objects. Exploration and manipulation of simulated environments can be accomplished with CAI – ranging from virtual laboratory experiments that may be too difficult, expensive, or dangerous to perform in a school environment to complex virtual worlds like those used in airplane flight simulators.

CAI can dramatically increase a student's access to information. The program can adapt to the abilities and preferences of the individual student and increase the amount of personalized instruction a student receives. Many students benefit from the immediate responsiveness of computer interactions and appreciate the self-paced and private learning environment. Moreover, computer-learning experiences often engage the interest of students, motivating them to learn and increasing independence and personal responsibility for education.

CAI is successful in raising examination scores, improving student attitudes, and lowering the amount of time required to master certain material. While study results vary greatly, there is substantial evidence that CAI can enhance learning at all educational levels.

In some applications, especially those involving abstract reasoning and problem-solving processes, CAI has not been very effective. Critics claim that poorly designed CAI systems can dehumanize or regiment the educational experience and thereby diminish student interest and motivation. Other disadvantages of CAI stem from the difficulty and expense of implementing and maintaining the necessary computer systems. Some student failures can be traced to inadequate teacher training in CAI systems. Student training in the computer technology may be required as well, and this process can distract from the core educational process. Although much effort has been directed at developing CAI systems that are easy to use and incorporate expert knowledge of teaching and learning, such systems are still far from achieving their full potential.

Task 2

Make use of the information from the article and translate from Ukrainian into English:

1. Комп'ютер – це лічильна машина, яку використовують для накопичення, запису, аналізу та розподілу великих масивів інформації. 2. Сьогодні будь-яке завдання, що потребує обробки інформації, вирішується за допомогою комп'ютера. 3. Комп'ютерна система може виконувати міліони операцій за секунду. 4. В середині 50-х швидкість оперативної пам’яті складала 10 ms. 5. Чим більше розмір комп'ютерної пам'яті, тим швидше комп'ютер працює. 6. Незалежно від розміру, усі комп'ютери мають схожу структуру. 7. Комп'ютерні системи складаються з пристроїв входу-виходу, пам'яті та центрального процесору. 8. Інформація вводиться у комп'ютер за допомогою перфокарт, магнітних плівок й т.п. 9. Пам'ять комп'ютера накопичує інформацію (програми та дані). 10. Розвиток комп'ю­терних технологій нерозривно пов'язаний із прогресом у мікроелектроніці. 12. В наш час існує багато штучних мов, які допомагають людині спілкуватися із комп'ютером.


Task 1

Read the article and write T (for True) or F (for False) to each of the statements.

1) In the Middle Ages there were enough institutions offering instruction in the principles and practices of teaching.

2) Unfortunately during the 17th and 18th centuries teacher training was given little attention.

3) The Institute of the Brothers of the Christian Schools is known to be one of the earliest institutions to offer a program of teacher training.

4) The basic doctrine of all educational theory in the 18th century was to first and foremost concern with subject matter.

5) Jean Jacques Rousseau and Johann Heinrich Pestalozzi greatly influenced the development of the pedagogical theories in the 18th century.

6) The idea to study the psychological processes of learning led to an important advance in teacher-training theories.

7) The study of methods of teaching has been recognized as a science only because the standards for the certification of teachers were raised.

8) In the USA it was required to complete a college-degree course to teach in high school.

9) Today teacher training includes courses in the psychology of children or adolescents, the principles and techniques of teaching, and the historical foundations of education.

10) Teaching being no prestigious any longer, departments of education at American universities are few.



Ancient and medieval societies lacked institutions offering instruction in the principles and practices of teaching. Persons intending to become teachers were required only to demonstrate knowledge of those subjects they desired to teach. During the Renaissance, some teachers such as Vittorino da Feltre in Italy, Johannes Sturm in Germany, and John Colet in England gained wide recognition for their learning and ability to teach, but the training of teachers was given little attention. It was not until the rise of democratic principles during the 17th and 18th centuries, with their assertion that the political, social, and economic development of nations could best be achieved through the education of the individual citizen, that measures were taken to establish institutions to provide teacher training.

The earliest-known educational institution to offer a systematic program of teacher training was the Institute of the Brothers of the Christian Schools, which was established in 1685 at Reims, France, by the French priest Saint John Baptist de la Salle. In the 18th century other such institutions were begun in France and Germany. A government-sponsored school established in France in 1794 was the first to follow the principles of the philosopher Jean Jacques Rousseau.

Rousseau believed that educators should concern themselves primarily with the mental and physical development of their pupils and only secondarily with subject matter. This principle was later adopted by teacher-training schools throughout the world and became a basic doctrine of all educational theory. The most important of the many educators who applied and developed the pedagogical theories of Rousseau was the late 18th-century Swiss educational reformer Johann Heinrich Pestalozzi.

An important advance in teacher-training theories and methods was made in Prussia early in the 19th century with the application of the views of the educator Johann Friedrich Herbart. He stressed the study of the psychological processes of learning as a means of devising educational programs based on the aptitudes, abilities, and interests of students. The success of Herbart's methods led to their adoption in the teacher-training systems of numerous countries.

In the 20th century many new trends and problems in relation to the growth of the profession have arisen. Largely because of the teaching of the American philosopher and educator John Dewey, the study of methods of teaching has been recognized as a science. Standards for the certification of teachers were raised in all states. Elementary-school teachers were required to complete a college-degree course before being given a permanent teaching certificate, while study beyond a bachelor's degree has become necessary to teach on a permanent basis in high school. In addition to a thorough command of at least one academic subject, a qualified teacher is expected to have a broad background of general education, as well as professional preparation that includes the psychology of children or adolescents, the principles and techniques of teaching, and the historical foundations of education.

There are several hundred teachers colleges in the U.S., as well as private schools that train teachers of kindergarten and preschool education. With teaching now accorded full professional status, most colleges and universities have established departments of education. The work of these institutions has been responsible for much improvement in the standards of the teaching profession.





Утворення множини іменників

Іменники в англійській мові поділяються на зліченні (countable nouns) і незліченні (uncountable nouns).

Зліченні іменники означають предмети, які можна полічити: a chair стілець, an engineer інженер, a question запитання

Незліченні іменники – це назви речовин і багатьох абстрактних понять, які не піддаються лічбі: water вода, milk молоко, freedom свобода, friendship дружба та ін.

Зліченні іменники вживаються в однині (the singular) і множині (the plural). Незліченні іменники множини не мають.

Більшість іменників у англійській мові утворюють множину додаванням до форми однини закінчення -s, – es, закінчення вимовляється: [s] – після глухих приголосних, крім [s], [j], [t]: a lamp лампа – lamps [l^mps] a lake озеро – lakes [leiks]

[z] – після голосних і дзвінких приголосних, крім [z], [3], [d3]: a train поїзд – trains [trainz] a name ім’я – names [neimz] a sea море – seas [si:z]

[iz] – після звуків [s], [z], [j], [tj], [3], [d3]: a place місце – places [pleisiz] a rose троянда – roses ['rouzizl a wish бажання – wishes ['wijiz] a bench лава – benches ['bentjiz] a garage гараж – garages [g ^ra:3iz] a page сторінка – pages ['peid3iz]

Правила правопису множини іменників

На письмі більшість іменників мають у множині закінчення -s. Закінчення -s додається, якщо:

а) іменник в однині закінчується на -s, -ss, -sh, -ch, -tch, -x:

a bus автобус – buses lunch сніданок – lunches

a class клас – classes a watch годинник – watches

a bush кущ – bushes a box ящик – boxes

б) іменник в однині закінчується на -у з попередньою приголосною; при цьому у змінюється на і:

a story оповідання – stories a fly муха – flies

в) іменник в однині закінчується на -о з попередньою приголосною: a hero герой – heroes

a tomato помідор – tomatoes


Винятки: a piano рояль – pianos a photo фото – photos

Окремі випадки утворення множини іменників

У деяких іменниках, що в однині закінчуються на -f або -fe у множині f змінюється на v з додаванням закінчення -(e)s; буквосполучення -ves вимовляється [vz]:

a wife дружина – wives a l e af л и ст – leaves

a shelf полиця – shelves a wolf во вк – wolves

a calf теля – calves a half половина – halves

a knife ніж – knives a life життя – lives


Ці форми множини треба запам'ятати, тому що у багатьох іменниках цього ж типу множина утворюється за загальним правилом – додаванням закінчення -s без зміни f на v, наприклад:


a roof дах – roofs a c hief ватажок – chiefs

a kerchief хустка – kerchiefs a safe сейф – safes


Якщо іменник в однині закінчується на -th [0] після голосного або дифтонга, то у множині кінцевий звук [0] змінюється на [z], після якого закінчення множини вимовляється [z]: a path стежка – paths a mouth pom – mouths

Але якщо перед кінцевим -th стоїть приголосний або короткий голосний, то множина утворюється за загальним правилом: a month [m L n0] місяць – months [m L n0s] a smith [smi0] коваль – smiths [smi0s]

У слові house будинок кінцевий звук [s] перед закінченням множини змінюється на [z].

a house [haus] – houses ['hauziz]

Множина деяких іменників утворюється зміною кореневого голосного (без додавання закінчення):

a man [msn] чоловік – men [men] a woman жінка – women ['wimin] a foot [fut] нога – feet [fi:t] a tooth [tu:0] зуб – teeth [ti:0] a goose [$u:s] гуска – geese [^i:s] a mouse [maus] миша – mice [mais] а child [tjaild] дитина – children


Іменники sheep вівця, deer олень, swine свиня, fish риба та назви деяких порід риб мають однакову форму в однині і множині:

So much snow had fallen that it killed half the sheep and even many of the deer.

Випало так багато снігу, що загинуло половина овець і навіть багато оленів Не caught a lot offish.

Він спіймав багато риби.

Деякі іменники латинського і грецького походження збері­гають форми множини, які вони мали в цих мовах: a phenomenon явище – phenomena a crisis криза – crises a radius радіус – radii

У складних іменниках форму множини приймає лише головний іменник:

a daughter-in-law невістка – daughters-in-law a school-mate шкільний товариш – school-mates

Якщо ж складний іменник утворений з інших частин мови, то закінчення множини додається в кінці слова: forget-me-not незабудка–forget-me-nots merry-go-round карусель – merry-go-rounds

В англійській мові, як і в українській, є іменники, що вживаються тільки в однині або тільки в множині.

Так, назви речовин, а також багато іменників, що виражають абстрактні поняття, вживаються тільки в однині: chalk крейда, silver срібло, peace мир, courage відвага та ін.

Деякі іменники в англійській мові вживаються тільки в однині, а відповідні їм іменники в українській мові мають форми однини й множини або навіть тільки множини, наприклад: advice порада, поради; knowledge знання; information інформація, відомості; news новина, новини; progress успіх, успіхи; money гроші.

До іменників, які в англійській мові вживаються лише в множині, належать, як і в українській мові, назви предметів, що складаються з двох рівних або подібних частин, наприклад: tongs обценьки, spectacles окуляри, trousers штани, scissors ножиці та ін

Тільки форму множини мають і деякі інші іменники, українські відповідники яких можуть вживатися в однині і множині, а деякі навіть тільки в однині, наприклад goods товар, товари, clothes одяг, contents зміст, wages зарплата тощо.


Присвійний відмінок

Присвійний відмінок відповідає на запитання whose? (чий?, чия?, чиє?, чиї?).

Присвійний відмінок однини утворюється додаванням до іменника апострофа і закінчення -s.


Jack's friends друзі Джека

Kate's toy іграшка Kami

Uncle Tom's Cabin хатина дядька Тома

Olga's brother брат Ольги

Alice's adventures Алісині пригоди

George's room кімната Джорджа


Якщо іменник в однині закінчується на -s, -ss, -x, то на письмі в присвійному відмінку додається здебільшого тільки апостроф, хоча звичайне позначення -'s також можливе; в обох випадках закінчення вимовляється [iz]:

James' (або James's) coat пальто Джеймса

Karl Marx' (або Marx's) life життя Карла Маркса


Якщо іменник у множині закінчується на -s, то в присвійному відмінку множини до нього додається лише апостроф, а у вимові ніяких змін не відбувається:

the pupils – the pupils' meeting


Якщо іменник у множині не закінчується на -s, то його присвійний відмінок утворюється так само, як і в однині, тобто додаванням -'s: children's shoes.

Іменник у присвійному відмінку, як правило, стоїть перед іншим іменником і є означенням до нього. На українську мову він перекладається родовим відмінком іменника або присвійним прикметником:

Peter's note-book зошит Петра, Петрів зошит.


У присвійному відмінку вживаються в основному іменники, що означають назви істот:

my friend's mother мати мого друга

the hawk's nest гніздо яструба


Крім назв істот, у присвійному відмінку вживаються:

а) іменники, що означають час і відстань:

last week's salary зарплата за минулий тиждень

two years’ absence дворічна відсутність

at a mile's distance на відстані в одну милю

б) назви країн, міст, а також слова country – країна; town, city – місто; world – світ; ocean – океан; river – річка:

Kyiv's parks парки Києва

England's foreign trade зовнішня торгівля Англії

the river's banks береги річки


в) назви планет: the sun – сонце, the moon – місяць, the earth – земля: the sun's rays – промені сонця, the moon's surface – поверхня місяця;

г) збірні іменники типу: government – уряд; party – партія; army – армія; crew – команда, екіпаж; family – сім’я; society – суспільство, товариство, the government's proposals – пропозиції уряду, the Society's members – члени товариства

Присвійний відмінок трапляється також у стійких словосполученнях, наприклад: a stone's throw – незначна відстань, to one's heart's content – досхочу.

Практичні завдання

Вправа 1. Розподіліть іменники на дві групи:

а) зліченні,

б) незліченні.

Wool, air, airship, word, aviation, assistance, assistant, paper (папір), paper (газета), hour, bread, darkness, water, sea, cheese, happiness, event, glass (скло), glass (стакан), hero, sand, music, piano, friend, friendship, quickness, tobacco, cigarette, copper, armchair, coffee, ship, coin, university, money, ink, banknote, meat, silver, watch, timber, tree, idea, ice, furniture, chalk, heat, cow, milk, butter, horse, obligation, machine, equipment, instrument, speed, umbrella.

Вправа 2. Утворіть форми множини іменників.

Place, library, language, dress, fly, watch, clock, country, eye, bus, bush, party, ray, thief, company, Negro, mass, leaf, wolf, glass, key, fox, half, life, day, play, factory, city, colony, roof, month, opportunity, journey, shelf, hero.

Man, woman, tooth, foot, goose, child, mouse.

Postman, son-in-law, editor-in-chief, fisherman, schoolgirl, sister-in-law, text-book, pocket-knife, passer-by, statesman.

Вправа 3. Утворіть форми присвійного відмінку іменників.

1. The new club of the workers.

2. The poems of Lermontov.

3. The clothes of the boys.

4. The walls of the room.

5. The plays of Shakespeare.

6. The voice of his sister.

7. The orders of the Commander-in-Chief.

8. The pages of the book.

9. The watch of my friend Peter.

10. The birthday of my daughter Helen.

11. The parents of all the other boys.

12. The boats of the fishermen.

13. The opinion of the lawyer.

14. The signature of Mr. Brown.

15. The offer of the seller.

16. The conclusions of the expert.

Вправа 4. Перекладіть англійською мовою.

1. Чи знаєте Ви адресу Іванова?

2. Чи маєте Ви мапу Європи?

3. Робочий день мого брата починається о 9 годині.

4.Чи Ви спитали думку лікаря?

5. Сестра жінки мого брата працює на цій фабриці.

6. Чоловік моєї сестри Олени відбув до Києва.

7. Ми ще не отримали відповіді покупців.

8. Вони повідомили нас про прибуття пароплаву.

9. Мені не відомо ще рішення директора.


В англійській мові перед іменниками вживається особливе службове слово – артикль.

В англійській мові є два артиклі – неозначений (the indefinite article) і означений (the definite article). В українській мові артиклів немає.

Неозначений артикль має дві форми: а і an.

Форма а вживається перед словами, що починаються з приголосного звука: a woman, a good engineer.

Форма an вживається перед словами, що починаються з голосного звука: an old woman, an engineer.

Неозначений артикль походить від староанглійського числівника an один, тому він вживається лише перед зліченними іменниками в однині.

Означений артикль має одну графічну форму the (the woman, the good engineer).

Означений артикль походить від вказівного займенника that той і вживається перед іменниками в однині і множині

Вживання неозначеного артикля

Неозначений артикль вживається, якщо особа чи предмет згадуються вперше. При їх повторному називанні перед відповідним іменником вживається означений артикль:

Не sat up and took a wallet out of Він підвівся і дістав гаманець із the inside pocket of Ws coat. внутрішньої кишені піджака.


Opening the wallet he pulled some Відкривши гаманець, він витяг notes out. звідти кілька банкнот.


Неозначений артикль вживається перед зліченними іменниками в однині після звороту there is (there was, there will be), який вводить предмет, ще невідомий читачеві чи співрозмовникові. Іменники в множині, а також незліченні іменники в такому разі вживаються без артикля, але перед ними можуть стояти займенники some, any:


There is а mар on the wall. На стіні висить карта.

There was a sharp knock on the Почувся різкий стук у двеpi. door.


There will be a school here. Тут буде школа.

There was water in the cellar. В підвалі була вода.

Then there was silence. Потім настала тиша.

There are maps on the wall. На стіні висять карти.

There are some apple trees in Перед будинком ростуть яблуні. front of the house.

Is there any water in the city? У місті є вода?


Неозначений артикль вживається здебільшого перед іменником- предикативом (іменною частиною складеного присудка). У цій синтаксичній функції іменник, як правило, вказує на клас, до якого належить особа або предмет, позначені підметом:


Odessa is a city. Одеса – місто.

My friend is an engineer. Мій товариш – інженер.

Не was a very good man. Він був дуже доброю людиною.


Але якщо предикатив означає якийсь певний предмет або особу, то він вживається з означеним артиклем:


He is the doctor who treated me. Це лікар, який лікував мене.

This is the shop where we bought Це магазин, в якому ми купили the tape-recorder. магнітофон.


Неозначений артикль звичайно вживається перед іменником- прикладкою, яка вказує на те, ким є особа або чим є предмет, позначений іменником, до якого відноситься прикладка:

The report was made by Petrento Доповідь була зроблена Петренком, an engineer of our plant. інженером нашого заводу.


Але якщо прикладка відноситься до загальновідомої особи, то перед нею вживається означений артикль:


N.V. Gogol, the outstandanding M.В. Гоголь, видатний російський Russian writer, studied in Nizhyn. письменник, вчився в Ніжині.


Неозначений артикль вживається перед зліченними іменниками в однині після слова what в окличних реченнях, а також після слів such такий; quite зовсім, цілком; rather досить. Іменники в множині, а також незліченні іменники у такому разі вживаються без артикля:


What a beautiful day! Який чудовий день!

It was such a cold day that we had Був такий холодний день, що ми to put on our warm coats. мусили надіти теплі пальта.

She is still quite a child. В она ще зовсім дитина.

It is rather a difficult problem. Це досить важка задача.

У деяких випадках неозначений артикль зберігає своє колишнє значення – один.


Nearly an hour passed. Минуло близько години.

A minute passed. Прой шла хвилина.

We have dictations twice a month. Ми пишемо диктанти двічі на


A hundred. A thousand. Сто. Тисяча.


Неозначений артикль вживається також у значенні будь-який, всякий:

A child must play. Дитина повинна гратися.

A bear likes honey. Ведмідь любить мед.


Неозначений артикль вживається в деяких сталих словосполу­ченнях, наприклад: to go for a walk ходити на прогулянку; to have a look глянути; to be in a hurry поспішати; for a long time довго тощо.

Вживання означеного артикля

Іменник вживається з означеним артиклем, якщо з ситуації, попереднього досвіду або з контексту зрозуміло, про який предмет іде мова:

There was a door opposite me. Переді мною були двері.

І went in and locked the door. Я у війшов і замкнув двері.

У другому реченні іменник door вжито з означеним артиклем, тому що з попереднього речення зрозуміло, про які саме двері йде мова.


Open the door, please; we are Відчини двері, будь ласка, ми waiting. чекаємо.


Із ситуації зрозуміло, які саме двері мають тут на увазі.

Означений артикль вживається перед іменником з означенням, яке вказує, про який саме предмет іде мова; таке означення називається обмежувальним:


She opened the door of the room Вона відчинила двері кімнати.

(of the room – обмежувальне означення).


Означений артикль вживається перед іменником з означенням, вираженим прикметником у найвищому ступені порівняння. Таке означення є обмежувальним – тільки один предмет серед йому подібних у даній ситуації може мати найбільшу міру якості:


She is the most beautiful girl here. Вона тут найвродливіша дівчина.

It is the coldest place in Asia. Це найхолодніше місце в Азії.


Означений артикль вживається перед іменниками з обмежу­вальним означенням, вираженим порядковим числівником (у році, наприклад, може бути лише один п'ятий місяць, а в цьому місяці тільки одне п'яте число):

England in the seventeenth century. Англія в XVII столітті.


Не did not answer the third question. Він не відповів на третє запитання.


Означений артикль вживається з іменником, після якого стоїть безсполучникове підрядне означальне речення (такі речення завжди обмежувальні).


Не saw the mistake he had made. Він зрозумів помилку, яку зробив.

Не was dressed in the dark suit Він був у темному костюмі, який he wore on Sundays. носив по неділях.


Означений артикль вживається перед іменниками, що означають предмети, єдині в своєму роді, наприклад, the sun сонце, the moon місяць, the earth земля, the sky небо. Означений артикль вживається також перед іменниками – назвами предметів, єдиних у певній ситуації. Так, описуючи кімнату, вживають означений артикль з такими словами, як the floor підлога, the ceiling стеля, бо в кімнаті є лише одна підлога і одна стеля.

Означений артикль вживається перед іменником, що означає не окремий предмет, а весь клас у цілому:


The wolf is a wild animal. Вовк – дика тварина.

The pine is an evergreen tree. Сосна – вічнозелене дерево.


У цих реченнях іменники the wolf і the pine вжито для позначення всього біологічного виду, а не окремих його представників.

Означений артикль вживається в деяких сталих словосполученнях, наприклад: to go to the theatre ходити в театр; to play the piano грати на роялі; the other day нещодавно, цими днями; to tell the truth правду кажучи та ін.

Відсутність артикля
перед обчислюваними іменниками

Артикль не вживається, якщо перед іменником стоїть присвійний, вказівний або питальний займенник, а також займенник some, any, no, each, every, наприклад: my brother мій брат; this country ця країна; What story? Яке оповідання?; some students кілька студентів; no mistake жодної помилки; each pupil кожний учень; every day щодня.

Артикль не вживається перед іменником-звертанням:

What are you doing here, girls? Що ви тут робите, дівчата?

Без артикля вживаються назви днів тижня, місяців і здебільшого пір року, але якщо є обмежувальне означення, перед ними стоїть означений артикль: on Monday у понеділок; in July в липні; in autumn восени, але in the autumn of 1918 восени 1918 року.


Іменник вживається без артикля, якщо після нього стоїть кількісний числівник у значенні порядкового:

lesson ten десятий урок

page twenty-five двадцять п'ята сторінка


Артикль часто опускається у газетних і журнальних заголовках.

Great war. Велика війна.

New strike at motor factory. Новий страйк на автомобільному


Helicopter saves man. Вертоліт рятує людину.

Fire destroys plane. Пожежа на аеродромі (дослівно:

вогонь знищує літак).


Артикль відсутній у багатьох сталих словосполученнях: at night вночі, by train поїздом, by mistake помилково, to take place відбуватися, мати місце, to go to bed лягти спати, from time to time час від часу.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти