|
Тема 2.4. Забруднення літосфери
План 1. Екологічне значення ґрунтів. 2. Основні види впливу людини на земельні ресурси.* 3. Основні забруднювачі ґрунтів.* 4. Стан ґрунтів на території України.* 5. Рекультивація земель.** 6. Меліораційні заходи.* 1. Грунт – верхній родючий шар землі. Екологічні функції ґрунтів: 1) Забезпечує існування життя на Землі; 2) Сприяє взаємодії великого геологічного і малого біологічного кругообігу речовин на Землі; 3) Здійснює регулювання біосферних процесів; 4) Регулює хімічний склад атмосфери і гідросфери; 5) Акумулює активну органічну речовину і хімічну енергію. 2. Основні види впливу людини на земельні ресурси. 3. Основними забруднювачами ґрунту є пестициди, мінеральні добрива, нафта і нафтопродукти, важкі метали. Характеристика основних забруднювачів ґрунтів
4. Забруднення ґрунтового покриву продуктами техногенезу призвело до того, що до 20% території України перебуває у незадовільному стані за рівнем забрудненості різними токсичними сполуками. Основними джерелами забруднення є сільське господарство, промисловість і транспорт. Найнебезпечніше для довкілля забруднення грантів радіонуклідами, що випали на земну поверхню в результаті аварії на ЧАЕС, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб. Забрудненість ґрунтів пестицидами на землях с/г призначення сягає 1,5%, особливо високе забруднення у Херсонській, Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській областях. Перевищення норм вмісту важких металів виявлено у 1% проб ґрунту. Найвищий рівень забрудненості спостерігається у промислово навантажених областях (Донецькій – 12%, луганській – 11%, Дніпропетровській – 9%, Кіровоградській – 7%, Закарпатській - 38). Встановлено, що вміст важких металів в ґрунтах усіх областей Полісся і деяких Лісостепової зони в 1,5 -7,5 рази вищий за максимально допустимий рівень, що зумовлено потраплянням в ґрунт відходів і агрохімікатів. Крім забруднення, ґрунтовий покрив України піддається де градаційним процесам, особливо ерозійним, що виникають внаслідок техногенної діяльності. У Луганській, Донецькій, миколаївській, закарпатській областях еродовані ґрунти перевищують 60% від площі ріллі. У Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, частково Вінницькій і Хмельницькій областях ерозією охоплено 40-60% ріллі. 5. Рекультивація земель – це відновлення порушених промисловістю земельних площ з метою використання їх в інших галузях народного господарства. В Україні загальна кількість порушених земель перевищує 263 тис. га, з яких потребує рекультивації понад 120 тис. га. Найбільше зіпсованих відкритим видобутком корисних копалин земель знаходиться в Криворізькому і Керченському залізорудних, Дніпровському та Львівсько-Волинському вугільних, Нікопольському манганово-рудному та Прикарпатському сірконосному басейнах. 6. Меліорація - це комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якості ґрунтів. Меліораційні заходи: - зрошення пустель; - осушування боліт; - внесення добрив; - снігозатримання з метою підвищення вологості ґрунтів; - вирівнювання рельєфу; - глибока оранка ущільнених ґрунтів; - піскування важких ґрунтів; - боротьба з водною та вітровою ерозіями: збереження трав’яного покриву, горизонтальне розорювання схилів; - обробка кислих ґрунтів вапном, карбонатом кальцію, внесення кальцієвмісних відходів; - промивання засолених ґрунтів; - меліорація солонців і солонцюватих ґрунтів, у яких багато обмінного натрію; при зволоження вони стають в’язкими й липкими. Солонці содового засолення можна обробляти відпрацьованою сульфатною кислотою, а потім промивати водою. Контрольні запитання 1. Яку роль відіграють ґрунти у біосферних процесах? 2. Назвіть основні екологічні зміни ґрунтів під впливом людської діяльності. 3. Які ви знаєте антропогенні забруднювачі ґрунтів? 4. Що таке ерозія, її види та джерела? Чому ерозію можна назвати хворобою ландшафту, а опустелювання – його смертю? 5. Дайте оцінку сучасному стану грунтового покриву України. 6. Що таке рекультивація земель? Назвіть її основні напрями. 7. Наведіть приклади меліораційних заходів. Література: 1. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2008. – Т.2.2., §2.2.3., с.140-148. 2. Основи екології та соціоекології. За ред.. Бедрія Я. І. – Львів: «Афіша», 1999. - Р.2, § 2.4, с.88-106. 3. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Лібра, 2006. – Р.4, §§ 4.2-4.6, с.113-129.
|
||||||||||||||||
|