|
Комплекси задач (підсистеми) автоматизованих інформаційних систем бухгалтерського обліку
3.Поняття імітаційної моделі Імітаційне моделювання – потужний інструмент дослідження реальних систем. Це метод дослідження, заснований на тому, що система, яка вивчається, замінюється імітатором і з ним проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з імітатором називають імітацією (імітація — це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті). Ім. моделювання – досить широке поняття. Воно охоплює і процес конструювання моделі, і проведення експериментів на її основі з метою зрозуміти поведінку системи, або оцінити різні стратегії, які забезпечують оптимальне, в деякому сенсі, функціонування. Тому задачами методу ім.моделювання можна вважати: · опис поведінки системи · побудову теорії та гіпотез, що можуть пояснити спостережені явища · побудову мат.моделі процесів системи · побудову комп.програми, яка б симулювала поведінку системи на основі моделі · використання імітації процесів для прогнозування поведінки системи або для оптимального прийняття рішень в управлінні системою. Метод ім.моделювання викор в різних сферах людської діяльності: в комерційній діяльності, в економіці, в освіті, в біології, в транспорті, в кадровій політиці, в області збереження законності, в дослідженні глобальних систем. Імітаційна модель є надзвичайно гнучким пізнавальним інструментом, здатним відтворювати довільні як реальні, так і гіпотетичні ситуації. 4.Методи знаходження опорного плану транспортної задачі (метод північно-західного кута, метод мінімального елементу, метод апроксимації Фогеля) Метод апроксимації Фогеля. За цим методом на кожному кроці визначають різницю між двома найменшими вартостями в кожному рядку і стовпчику транспортної таблиці. Ці різниці записують у спеціально відведених місцях таблиці — знизу та справа у кілька рядків та стовпчиків, що відповідають крокам заповнення таблиці. З-поміж усіх різниць вибирають найбільшу і у відповідному рядку чи стовпчику заповнюють клітинку з найменшою вартістю. Якщо ж однакових найбільших різниць кілька, то вибирають будь-який відповідний рядок або стовпчик. Коли залишається незаповненим лише один рядок або стовпчик, то обчислення різниць припиняють, а таблицю продовжують заповнювати за методом мінімальної вартості. Даний метод побудови опорного плану враховує не лише маршрути з мінімальними витратами перевезень продукції, але й співвідношення витрат у рядку чи стовпчику, тобто розраховується наскільки, може збільшитися вартість постачання на наступних кроках процедури, якщо не здійснити на поточному кроці постачання в клітину з мінімальною вартістю. Метод "мінімального елемента" ("найменшої вартості") При реалізації" цього методу перехід від однієї компоненти плану (клітини, де вона записана) до іншої виконується не лише з урахуванням наявного запасу вантажу в пункті постачання та обсягу запиту пункту призначення, але й з оцінкою тарифу. Існує кілька різновидів цього методу в залежності від того, як вибирається розташування наступної компоненти шуканого плану перевезення: клітина з найменшим тарифом по рядку, або по стовпцю, або на множині усіх незаповнених клітин розподільчої таблиці. Обчислення компонент опорного плану (формування клітин розподільчої таблиці) починається з клітини (s, р), яка має найменший тариф; якщо таких клітин декілька, то з будь-якої з них. У клітину (s, р) з найменшим тарифом записуємо найменше з чисел аs та bp. У подальшому виключаємо з розгляду або стовпець, якщо запит р-гопункту призначення виконано, або рядок, якщо запаси s-го пункту постачання вичерпано. Може трапитися випадок, коли необхідно водночас вилучити відповідно і стовпець, і рядок, якщо в пункті постачання вичерпано запас і виконано запит у пункт призначення. Потім серед незаповнених клітин розподільчої таблиці знову вибирають клітину з найменшим тарифом і обчислюють відповідну компоненту плану за описаним раніше алгоритмом. Процес розподілу запасів (виконання запитів) продовжують до тих пір, поки всі запаси не будуть розподілені, а запити виконані, бо розглядаємо збалансовану ТЗ. Метод «Пн-Зх» кута. Назва методу обумовл. порядком заповнення клітин розподільчої табл., починаючи з лівої верхньої, або з правої нижньої клітини 6. Розв'язати і дати графічну інтерпритацію гри
= =2 - стратегія максиміну, нижня ціна гри = = 2 - стратегія мінмаксу, верхня ціна гри Геометрична інтерпретація гри 2*2: А1 x=0, F2 x=1. Всі внутрішні точки відрізка (0,1) – це мішані стратегій гравця. Сідлова точка – (А1, В1)=2, так як то маємо оптимальний розв’язок гри. Ціна гри (А1, В1)=2
Білет №25 |
|||||||||||||||||
|