ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Комплекси задач (підсистеми) автоматизованих інформаційних систем бухгалтерського обліку

3.Поняття імітаційної моделі

Імітаційне моделювання – потужний інструмент дослідження реальних систем. Це метод дослідження, заснований на тому, що система, яка вивчається, замінюється імітатором і з ним проводяться експерименти з метою отримання інформації про цю систему. Експериментування з імітатором називають імітацією (імітація — це збагнення суті явища, не вдаючись до експериментів на реальному об'єкті). Ім. моделювання – досить широке поняття. Воно охоплює і процес конструювання моделі, і проведення експериментів на її основі з метою зрозуміти поведінку системи, або оцінити різні стратегії, які забезпечують оптимальне, в деякому сенсі, функціонування. Тому задачами методу ім.моделювання можна вважати:

· опис поведінки системи

· побудову теорії та гіпотез, що можуть пояснити спостережені явища

· побудову мат.моделі процесів системи

· побудову комп.програми, яка б симулювала поведінку системи на основі моделі

· використання імітації процесів для прогнозування поведінки системи або для оптимального прийняття рішень в управлінні системою.

Метод ім.моделювання викор в різних сферах людської діяльності: в комерційній діяльності, в економіці, в освіті, в біології, в транспорті, в кадровій політиці, в області збереження законності, в дослідженні глобальних систем.

Імітаційна модель є надзвичайно гнучким пізнавальним інструментом, здатним відтворювати довільні як реальні, так і гіпотетичні ситуації.

4.Методи знаходження опорного плану транспортної задачі (метод північно-західного кута, метод мінімального елементу, метод апроксимації Фогеля)

Метод апроксимації Фогеля. За цим методом на кожному кроці визначають різницю між двома найменшими вартостями в кожному рядку і стовпчику транспортної таблиці. Ці різниці записують у спеціально відведених місцях таблиці — знизу та справа у кілька рядків та стовпчиків, що відповідають крокам заповнення таблиці. З-поміж усіх різниць вибирають найбільшу і у відповідному рядку чи стовпчику заповнюють клітинку з найменшою вартістю. Якщо ж однакових найбільших різниць кілька, то вибирають будь-який відповідний рядок або стовпчик. Коли залишається незаповненим лише один рядок або стовпчик, то обчислення різниць припиняють, а таблицю продовжують заповнювати за методом мінімальної вартості.

Даний метод побудови опорного плану враховує не лише марш­рути з мінімальними витратами перевезень продукції, але й співвідношення витрат у рядку чи стовпчику, тобто розраховується наскільки, може збільшитися вартість постачання на наступних кроках процедури, якщо не здійснити на поточному кроці постачання в клітину з мінімальною вартістю.

Метод "мінімального елемента" ("найменшої вартості")

При реалізації" цього методу перехід від однієї компоненти плану (клітини, де вона записана) до іншої виконується не лише з урахуванням наявного запасу вантажу в пункті постачання та обсягу запиту пункту призначення, але й з оцінкою тарифу. Існує кілька різновидів цього методу в залежності від того, як вибирається розташування наступної компоненти шуканого плану перевезення: клітина з найменшим тарифом по рядку, або по стовпцю, або на множині усіх незаповнених клітин розподільчої таблиці. Обчислення компонент опорного плану (формування клітин розподільчої таблиці) починається з клітини (s, р), яка має найменший тариф; якщо таких клітин декілька, то з будь-якої з них. У клітину (s, р) з найменшим тарифом записуємо найменше з чисел аs та bp. У подальшому виключаємо з розгляду або стовпець, якщо запит р-гопункту призначення виконано, або рядок, якщо запаси s-го пункту постачання вичерпано. Може трапитися випадок, коли необхідно водночас вилучити відповідно і стовпець, і рядок, якщо в пункті постачання вичерпано запас і виконано запит у пункт призначення. Потім серед незаповнених клітин розподільчої таблиці знову вибирають клітину з найменшим тарифом і обчислюють відповідну компоненту плану за описаним раніше алгоритмом. Процес розподілу запасів (виконання запитів) продовжують до тих пір, поки всі запаси не будуть розподілені, а запити виконані, бо розглядаємо збалансовану ТЗ.

Метод «Пн-Зх» кута.

Назва методу обумовл. порядком заповнення клітин розподільчої табл., починаючи з лівої верхньої, або з правої нижньої клітини

6. Розв'язати і дати графічну інтерпритацію гри

A/B B1 B2
A1
A2
 

=

=2 - стратегія максиміну, нижня ціна гри

=

= 2 - стратегія мінмаксу, верхня ціна гри

Геометрична інтерпретація гри 2*2:

А1 x=0, F2 x=1. Всі внутрішні точки відрізка (0,1) – це мішані стратегій гравця.

Сідлова точка – (А1, В1)=2, так як то маємо оптимальний розв’язок гри.

Ціна гри (А1, В1)=2

 


Білет №25

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти