|
Структура веб-сторінки та її об’єкти. Основні теги мови HTML
Web-сторінки мають вигляд звичайних текстових документів, в які введено вказівки, форматування. Принцип роботи броузера полягає в інтерпретації цих вказівок. При відображені таких документів броузером самі вказівки не відображаються, проте впливають на спосіб відображення решти частини документу. Згадані вказівки називають дескрипторами або тегами. З їх допомогою текст можна робити кольоровим, використовувати шрифти різного розміру, вбудовувати мультиплікацію, відео фрагменти тощо. Формат дескрипторів задається в описі спеціальної мови розмітки. Вона називається мовою розмітки гіпертексту-HTML {HyperText Markup Language). Наприклад, вигляд головної сторінки сайта Ukr.Net та її код подано на рис 2.2.1.
а) б) Рис. 2.2.1. Головна сторінка сайту Ukr.Net (а) та її код (б).
Документи, розмічені за допомогою цієї мови, називають HTML-документами. HTML-документи мають розширення .htm або .html. Інколи процес розробки Web-документів засобами мови HTML називають Web-програмуванням. Проте слід розуміти, що HTML не є мовою програмування у звичайному розумінні, а є мовою розмітки (опису). Термін Web-програмування мовою HTML має історичне походження. Під терміном Web-програмування будемо розуміти процес розробки Web-документів (і не лише засобами HTML). Мова HTML розроблена спеціально для Web. Її популярність забезпечують зокрема такі властивості: — документ, створений за допомогою деякої програми, наприклад текстового редактора, часто важко (а іноді і неможливо) використовувати в іншій програмі; HTML у цьому відношенні є універсальною; — HTML — це відкритий стандарт; — HTML не є власністю якої-небудь фірми; — можливість використання гіпертексту; — HTML підтримує мультимедіа. У мові HTML використовуються поняття контейнера. Контейнер — це дескрипторна пара, яка складається з початкового і кінцевого дескрипторів (тегів). Початковий дескриптор має вигляд <TAG>, де TAG ім’я певного HTML-дескриптора. Кінцевий дескриптор має вигляд </TAG>. Наприклад, <В> Програми для перегляду Web-сторінок називаються броузерами </В> Контейнер <В></B> дає вказівку броузеру відображати текст «Програми для перегляду Web-сторінок називаються броузерами» напівжирним шрифтом. Тобто, контейнери впливають на частину документа, розміщену між ними. Зазначимо, що контейнери можуть бути вкладені. Одиночний дескриптор, звичайно, має самостійне завдання, не пов’язане з конкретним текстом. Наприклад, дескриптор <HR> (від слів Horisontal Line) служить для створення і відображення горизонтальної лінії. Дію дескриптора можна дещо змінити, задаючи певні атрибути {параметри). Атрибути — це додаткові ключові слова, які відокремлюються від ключового слова, що визначає дескриптор, пропуском і розміщуються до символа «>». У контейнерах атрибути додаються тільки до початкового дескриптора. Атрибути задаються своїми значеннями. Наприклад, <Н1 ALIGN=»LEFT»>Tpaнcпopний рівень моделі ТСР/ІР</Н1> — це вказівка броузеру відобразити текст «Транспортний рівень моделі TCP/ IP» у вигляді заголовка та вирівняти його по лівому краю. HTML-код Web-сторінки може містити коментарі, тобто деякий текст, який не відображається броузером і служить для пояснення призначення сторінки або частини її коду. Текст, що повинен служити коментарем, необхідно помістити між символами «<!--» і «à». Наприклад, <HR> <!—створюємо горизонтальну лінію à Коментар можна поставити у будь-яке місце коду сторінки, де дозволяються пропуски. Всі HTML-документи мають однакову загальну структуру. Праворуч показано відображення цього коду броузером. <HTML> <HEAD> <TITLE> Назва WEB-сторінки </TITLE> </HEAD> <BODY> “Тіло “ – це вміст WEB-сторінки: текст, графіка, гіперпосилання </BODY> </HTML>
Рис.2.2.2. Структура HTML-документа
Контейнер <HTML></HTML> є ознакою того, що даний файл містить документ HTML. У HTML-документах є «голова» (заголовок) і «тіло» (основна частина). Розділ <HEAD></HEAD> містить дескриптори, які описують документ в цілому. Зокрема, тут вказується назва документа. Контейнер <TITLE></TITLE> служить для визначення назви документа. Текст, включений в нього, відображається у верхній частині вікна броузера. Назва сторінки — це один з елементів, які мають важливе значення для привернення уваги «відвідувачів». Вона повинна відображати зміст сторінки. Системи пошуку орієнтуються саме на назву сторінки, тому сторінка із змістовною назвою має більше шансів бути вибраною у процесі проведення пошуку інформації з конкретної теми. Контейнер <B0DY></B0DY> задає основну частину документа — його «тіло». Інформація, розміщена між дескрипторами <BODY> та </BODY>, відображається в області документа. Крім контейнера <TITLE>…</TITLE> у заголовок документа (контейнер <HEAD>…. </HEAD>) часто включаються дескриптори <BASE>, <META>. Дескриптор <BASE> використовується для вказування повної URL адреси документа. Це дозволяє підтримувати відносні гіперпосилання в робочому стані при переміщенні документа в інший каталог і навіть на інший комп’ютер. <BASE HREF=”http://www.ia.net/~rmeegan”> Докладніше цей дескриптор описано при розгляді гіперпосилань. Дескриптор <МЕТА> дозволяє автору документа описати інформацію або виконати дії, які ще не підтримуються офіційною версією HTML. Він найчастіше використовується завдяки його властивості Keywords (ключові слова). У багатьох пошукових системах використовуються слова, визначені в цьому елементі для складання вказівника документа. Наприклад, <МЕТА NAME=”Keywords” CONTENT =”внз, університет, фізика, математика, інформатика”> <МЕТА NAME=”Description” CONTENT=”Броузера фізико-метематичного факультету”> Цей дескриптор дозволяє також задати метаінформацію про кодову сторінку, яка використовується для кодування літер кирилиці: <МЕТА content=”text/html; charset=Windows-1251” http-equiv=Content-Type> Контейнер <BODY> має велику кількість атрибутів, важливих для визначення загального виду документа. Основні з цих атрибутів задано в таблиці 2.2.1. Таблиця 2.2.1.
Створити просту сторінку можна, наприклад, так: 5. Запустити текстовий редактор Блокнот. 5. Ввести текст HTML-документа, поданий на Рис.2.2.2. 5. Зберегти під деяким іменем із розширенням .htm (наприклад, 5. Запустити програму Internet Explorer. 5. За допомогою меню «Файл -> Открыть» відкрити створений файл В наступному прикладі наводиться код сторінки з синім фоном: <НТМL> <HEAD> <TITLE> Сторінка з фоном </ТITLE> </HEAD> <BODY BGCOLOR=”blue”> Білий текст на синьому фоні </BODY> </НТМL>
Використання фреймів Мова HTML дозволяє поділити вікно браузера на окремі секції, які називаються фреймами (рамки). Вміст кожного фрейму знаходиться в окремому HTML-файлі. Кожен фрейм можна переглядати або змінювати не залежно від решти фреймів. Браузер, який “розпізнає” фрейми, завантажує різні сторінки у різні секції свого вікна. Наприклад, можна побудувати сторінку так, що фірмовий знак буде зафіксовано у верхній частині вікна, збоку буде розміщено панель навігації сторінками сервера, а в решту вікна будуть завантажуватися різні сторінки, які користувач зможе переглядати звичайним чином. Коли користувач клацає кнопкою мишки на гіперпосиланні – змінюється лише частина вікна, а система навігації і фірмовий знак залишаються нерухомими. Подібну структуру має сторінка, вигляд якої подано на Рис.2.2.2 Рис.2.2.2.Поділ вікна на два фрейми Код даної сторінки наведено нижче: <HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад фреймової структури документа</TITLE></HEAD> <frameset cols="30%,70%"> <frame src="a1.htm"> <frame src="a2.htm"> </frameset> </BODY> </HTML> Файл a1.htm <HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад фреймової структури документа</TITLE> </HEAD> <BODY bgcolor="silver" text="black" link="#ff0000"> <h3> На цій сторінці фреймової структури, як правило, розміщують зміст Web-сайта</h3> </BODY> </HTML> Файл a2.htm <HTML> <HEAD> <TITLE>Приклад фреймової структури документа</TITLE> </HEAD> <BODY bgcolor="silver" text="black" link="#ff0000"> <h3> На цій сторінці фреймової структури, як правило, розміщують вміст вибраного у змісті розділу</h3> </BODY> </HTML>
Створення списків, таблиць Для створення списків використовують теги, що задають тип списку. Нумерований список починаються тегом <OL> і завершується тегом </OL>, наприклад:
Тег <OL> може мати такі параметри: TYPE - вид лічильника: START - встановлює число, з якого буде починатися відлік, наприклад:
Неномерований список починається тегом <UL> и завершується тегом </UL>. Кожен елемент списку починається з тегу <LI>, наприклад:
Тег <UL> може включати параметр TYPE із значеннями disc, circle, square
Дані значення – це зовнішній вид маркера, який за замовчуванням ставиться у вигляді диску, тобто disc. Списки визначень мають такий вид:
Таблиці у WEB-документах застосовуються не тільки для розміщення табличних даних, а й для вставки зображень і посилань, для раціонального компонування WEB- сторінки. Елементи таблиць. Таблиці будуються за принципом вкладання і вводяться на WEB-сторінку за допомогою ряду елементів. Кожна таблиця починається тегом <TABLE> і закінчується тегом </TABLE>. Створювана таблиця ніби розгортається по рядках, а рядки заповнюються комірками. При цьому всередину тегів <TABLE> …</TABLE> можуть вставлятися такі елементи: TR – елемент створення рядка; TD – елемент, що визначає вміст комірки даних; TH – елемент, що визначає комірку заголовка. Наприклад, для створення таблиці 3*2 використовується такий шаблон: <TABLE> <TR><TD>…. </TD><TD> … </TD></TR> <TR><TD>…. </TD><TD> … </TD></TR> <TR><TD>…. </TD><TD> … </TD></TR> </TABLE> де крапками позначений вміст кожної комірки. Приклад таблиці:
Таблиця починається тегом <TABLE> и завершується тегом </TABLE>. Таблиця 2.2.1.
Таблиця може включати заголовок, який розміщується між тегами <CAPTION></CAPTION>. Він має бути безпосередньо після тега <TITLE>. До заголовку можна застосувати атрибут ALIGN, що визначає його положення відносно таблиці: TOP – значення за замовчуванням, заголовок над таблицею по центру. Рядки таблиці починаються тегом <TR> и завершаються тегом </TR>, а кожна клітинка таблиці починається тегом <TD> и завершується </TD>. Дані теги можуть мати такі атрибути: Таблиця 2.2.2.
Крім цього, будь яка клітинка таблиці може бути визначена не тегами <TD></TD>, а тегами <TH></TH> - Table Header (заголовок таблиці). В принципі, це звичайна клітинка, але текст між цими тегами буде виділений напівжирним шрифтом і відцентрований. Якщо клітинка порожня, то навколо неї рамка не малюється. Якщо рамка все ж потрібна навколо порожньої клітинки, то в неї треба ввести символьний об’єкт (non-breaking space – нерозривний пропуск). Клітинка буде порожня, а рамка навколо неї буде ( - обов’язково треба набирати малими буквами і закриватися символом «крапка з комою»). Теги, що встановлюють шрифт (<B>, <I>, <FONT SIZE="n", FONT COLOR="#FFFFFF"), необхідно повторювати для кожної клітинки.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|