Повітрянодесантні війська РФ

Повітрянодесантні війська (ПДВ) РФ на даний час є окремим родом військ у структурі МО РФ. Згідно директивних документів вони є резервом Головнокомандувача ЗС РФ, основою мобільних сил.

У складі ПДВ – 4 дивізії (76 пдд – м. Псков, 98 пдд – м. Іваново, 106 пдд – м. Тула, 7 пдд – м. Новоросійськ), одна окрема бригада (31 опдбр – м. Ульянівськ), 242 навчальний центр (м. Омск), Рязанський інститут ПДВ, один окремий розвідувальний полк (45 орп – м. Кубінка), а також частини і підрозділи забезпечення, в тому числі 7 оае літаків АН-2 (останні планується передати у ВПС).

Частини і підрозділи ПДВ на ротаційній основі постійно приймають участь в антитерористичній операції у Чечні, де знаходиться до 2200 чоловік і до 400 од. броньованої і автомобільної техніки зі складу ПДВ. Завданнями цієї угрупування є розвідувально-пошукові дії, супроводження колон, розмінування доріг і об’єктів, охорона посадових осіб РФ і ЧР, надання допомоги у встановленні органів влади, охорона важливих об’єктів.

Практично усі з’єднання і частини ПДВ відносяться до формувань постійної готовності. Є дані, що на основі ПДВ створюються мобільні сили (МС) РФ чисельністю 200 тис. чол., які будуть застосовуватися для локалізації воєнних конфліктів і відбиття загрози застосування зовнішньої сили. До складу МС відійдуть також танкові підрозділи, частини і підрозділи ППО, ВПС, ВМФ, медичні і тилові підрозділи. У зв’язку з тим, що створюється МС у ГШ ЗС РФ проробляється питання об’єднання ПДВ з СВ. Приблизний строк формування МС – 2005 рік.

На базі 76 пдд ПДВ проводиться експеримент щодо переходу на нову контрактну систему комплектування ЗС РФ. На даний час вже підводяться підсумки цього експерименту.

На озброєнні ПДВ знаходяться легкі зразки озброєння та військової техніки: бойові машини десантних військ БМД-1, БМД-2, БМД-3 (до 10% БМД) – всього до 1700 од., до 700 од. спеціальних броньованих машин на базі БМД і БТР, до 300 од. артилерійських систем 122-мм Г Д-30 і мінометів (СМ “Нона”-Д, 82-мм М), близько 20 од. бойових вертольотів.

Загальна чисельність особового складу ПДВ складає близько 34 тис. чоловік.

Військово-повітряні сили ЗС РФ

ВПС ЗС РФ складаються із стратегічної, фронтової, військово-транспортної авіації і наземних сил ППО, а також армійської авіації СВ. До складу ВПС входять також з’єднання і частини спеціальних військ і тилу.

ВПС поділяється на роди авіації: бомбардувальна, винищувальна, штурмова, розвідувальна, транспортна і вертолітна.

Армійська авіація СВ увійшла до складу ВПС у 2003 році. Це більш 80 частин та підрозділів, з них більше 20 вап, 1 авіаційний інститут, 1 центр по перенавчанні льотного складу, 1 база зберігання вертолітної техніки, більше 2000 літальних апаратів.

Крім ВПС МО окремо існують: авіація прикордонних військ, авіація внутрішніх військ, авіація МНС та інших силових структур.

На території Європейської частини РФ знаходяться: 37 повітряна армія Верховного головнокомандування (спеціального призначення) (37 ПА ВГК (СП)) зі штабом у Москві; 61 ПА ВГК (СП) зі штабом у Москві; Московський округ ВПС і ППО зі штабом у Москві; 4 А ВПС і ППО зі штабом у Ростові-на-Дону і 6 А ВПС і ППО зі штабом у Санкт-Петербурзі. Значна кількість літаків зосереджена також у військових частинах і закладах, які підпорядковані ГК ВПС (окремих авіаційних частинах, базах зберігання при ремонтних підприємствах, центрах бойового використання і перепідготовки льотного складу, навчальних частинах інститутів і філій академій тощо).

В 37 ПА ВГК (СП) на озброєнні знаходяться важкі бомбардувальники Ту-160 (15 од., м. Енгельс), Ту-95 МС16 (22 од., м. Енгельс), Ту-95 МС6 (2 од., м. Енгельс), Ту-22 М3 (57 од., Сольци і Шайковка), Ту-22 М (9 од., м. Рязань).

Основне озброєння стратегічних бомбардувальників – стратегічні крилаті ракети (по 6 СКР Х-55 на Ту-95 МС і по 12 - на Ту-160). СКР Х-55 є дозвукова КР з відстанню стрільби 3000...3500 км і ЯБЧ потужністю 200 кТ.

Бойові можливості 37 ПА ВГК (СП) планується значно підвищити шляхи модернізації літаків для забезпечення їх багатофункціональності, а також озброєння їх більш ефективними засобами ураження, наприклад, новими високоточними КРВБ Х-101 (у звичайному оснащенні) та Х-102 (в ядерному варіанті), які мають дальність стрільби до 5000 км.

В 61 ПА ВГК (СП) зосереджено транспортна авіація, яка призначена для стратегічних перекидань військ і важкого озброєння та військової техніки. До складу армії входять 2 військово-транспортна та авіаційно-транспортна дивізії (3-я та 12-та), по 4 втап у кожній. Основним озброєнням цих дивізій є ВТЛ Іл-76, один полк має на озброєнні літаки Ан-22, у одному полку крім Іл-76 є ескадрилья літаків АН-12 і у одному – ескадрилья літаків АН-124 “Руслан”.

Наземні засоби ППО ВПС в Європейській частині РФ включають більше 2100 ПУ ЗРК ППО, з яких до 1900 од. складають ЗРК С-300П різних модифікацій і близько 200 комплексів С-200. Комплекс С-300П модифікації С-300ПМ здатний уражати повітряні цілі на відстанях до 150 км, в тому числі КР на висотах 60…100 м і на відстанях 28…38 км. Модифіковані ЗРК С-300ПМУ-2 “Фаворіт” ще більш ефективний (приблизно у 3 рази). Його дальність стрільби складає 200 км. Цей комплекс, прийнятий на озброєння ЗРВ, почав поступати у війська. Проходять випробування новий ЗРК дальній дії С-400 “Тріумф”, який здатен уражати літаки ДРЛФ, РЕБ, ВКП, стратегічні бомбардувальники, ОТБР, БРСД при швидкості їх руху до 3000 м/с на відстанях до 400 км.

Авіаційний парк ВПС РФ достатньо застарілий, хоч можливості авіаційної промисловості дозволяють забезпечити війська найсучаснішими літаками. Основним шляхом підвищення бойових можливостей ВПС обрано модернізацію авіаційної техніки, яка є на озброєнні (20...25% до 2005 року до рівня “4+”). Науково-промисловий потенціал держави підтримується в основному за рахунок експорту найкращих зразків авіаційної техніки (Су-30МКК – до Китаю, Су-30МКІ – до Індії, Су-30МКМ – до Малайзії, літаків ДРЛО А-50 до Китаю і Індії), а також зенітно-ракетних систем С-300ПМУ-1, “Тор-М1” та інших.

Поставки нової авіаційної техніки почалися з 2005 року. Першою обновляється навчально-бойова авіація: замість літаків чеського виробництва на озброєння прийнятий УБЛ Як-130. Значні кошти виділяються на НДОКР, в першу чергу на створення нового винищувача-бомбардувальника 5-го покоління, а також зброї, яка застосовує нові фізичні принципи.

Військово-морський флот РФ

ВМФ РФ включає в себе оперативно-стратегічні об’єднання: Північний (ПнФ), Тихоокеанський (ТОФ), Балтійський (БФ) і Чорноморський (ЧФ) флоти, а також Каспійська флотилія (КФ).

Функціональними складовими ВМФ є роди сил ВМФ, а також сили ППО, спеціальні з’єднання і частини, частини тилу.

За призначенням ВМФ поділяється на морські стратегічні ядерні сили (МСЯС) та морські сили загального призначення.

Загальна чисельність ВМФ РФ складає понад 180 тис. військовослужбовців, з них у МСЯС – 13 тис., в авіації ВМФ – 35 тис., в МП – близько 12,5 тис., у берегових військах ВМФ – близько 5 тис., частинах берегового забезпечення – 50 тис. чоловік. 30% особового складу є офіцери та мічмани.

На озброєнні МСЯС ПнФ знаходиться до 6 ПЧАРБ пр. 941 (“Акула”) типу “Тайфун”, які мають на озброєнні по 20 МБР РСМ-52 з 6 ЯБГ на кожній; до 7 ПЧАРБ пр. 667 БДРМ (“Дельфін”) типу “Дельта IV”, які озброєні 16 МБР РСМ-54 з 4-ма ЯБГ на кожній, а також 3 ПЧАРБ пр. 667 БДР “Кальмар” типу “Дельта ІІІ” з 16-ю МБР РСМ-50 з 3-ма ЯБГ на кожній.

Ядерні удари здатні наносити також і багатоцільові АПЛ, що мають на озброєнні КРМБ (наприклад, типу “Граніт”, що були на озброєнні АПЛ “Курськ”).

Морські сили загального призначення включають всі роди сил ВМФ і застосовуються для вирішення завдань в операціях флотилій і флотів, морських операціях і боях, спільних операціях і бойових діях інших видів ЗС.

Родами сил загального призначення є надводні сили, підводні сили, авіація ВМФ, берегові війська ВМФ (МП, артилерія та війська берегової оборони).

Базами ВМФ є:

- ПнФ – головна ВМБ Североморськ, ВМБ – Кольська бухта, Котовська затока, Гремиха, Полярний, затока Лука;

- ТОФ – головна ВМБ Владивосток, ВМБ – Радянська Гавань, Магадан, Петропавловськ-Камчатський, Комсомольськ-на-Амуре;

- БФ – головна ВМБ Калінінград, ВМБ – Кронштадт, Балтійськ, Санкт-Петербург;

- Каспійська флотилія має головну ВМБ Астрахань;

- ЧФ – головна ВМБ Севастополь, ВМБ - Новоросійськ, пункти базування – Темрюк і Анапа.

Чорноморський флот ВМФ РФ

Більша частина сил ЧФ базується на території України. Його статус і умови перебування у Криму визначаються угодами між Україною і РФ, які підписані у 1997 і 2010 роках . Згідно цім угодам Чорноморському флоту визначені такі місця базування корабельного складу:

- у Севастополі – Севастопольська бухта, Південна бухта, Карантинна бухта, Стрілецька бухта (спільно з ВМС України).

- У Феодосії – Феодосійська бухта.

Загальна чисельність ЧФ складає понад 15 тис. чоловік, з них до 2000 чоловік знаходяться у складі МП і морської авіації наземного базування.

Основні об’єкти ЧФ, які дислокуються у Севастополі є:

- штаб ЧФ РФ;

- 30 дивізія надводних кораблів (11 бригада надводних і 197 бригада десантних кораблів);

- 41 бригада ракетних катерів;

- 155 окрема бригада підводних човнів;

- 68 бригада кораблів охорони водного простору;

- 519 окремий дивізіон розвідувальних кораблів;

- бригада морських суден забезпечення;

- 264 оп МП;

- 1096 зрп;

- штаб ВПС ЧФ РФ;

- 118 комендатура охорони і обслуговування управління ВПС ЧФ РФ;

- 122 пз ВПС ЧФ РФ;

- аеродром розосередження – Херсонес;

- аеродром розосередження – Південний.

На аеродромі постійного базування авіації ЧФ РФ (н.п. Кача) дислокуються: 318 озап; 61 окремий корабельний протичовновий вап; 859 НЦА ВМФ РФ; 3118 АТБ.

На аеродромі постійного базування авіації ЧФ РФ (н.п. Гвардейське) дислокуються: 43 омшае; 3140 АТБ; 321 рухомий кисневоздобувний завод.

На ВМБ Новоросійськ базуються: 184 окрема бригада кораблів охорони водного району (дивізіон тральщиків; дивізіон суден забезпечення; дивізіон проти диверсійних катерів); морський розвідувальний центр; окремий дивізіон гідрографічних суден.

В пункті базування Темрюк знаходяться: 116 бригада річкових катерів; дивізіон катерів на повітряній подушці; окремий береговий ракетний дивізіон; 882 об МП 264 оп МП ЧФ РФ.

У пункті базування Анапа: 363 оае; 151 рухомий радіозагін СП.

Основним озброєнням ЧФ РФ є: 42 бойових корабля та катера (ракетно-артилерійські – 6, в тому числі флагман ЧФ ракетний крейсер (РК) “Москва”, РК “Адмірал Головко”; протичовнові – 15; мінно-тральні – 5; десантні – 7; ПЧ – 2; бойові катери - 7). Авіація ЧФ має на озброєнні 8 од. Су-17, 11 од. Су-24 та 30 од. протичовнових та транспортних вертольотів. Берегові війська мають на озброєнні 99 од. ББМ та 24 од. артилерійських систем калібру 100 міліметрів і більше.