ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Основні протоколи мережі Internet

Для ефективної роботи в мережі розроблені спеціальні правила, які називаються протоколами. В мережі Internet використовують протоколи TCP/IP, основою яких є протокол IP (Internet Protocol).

Протокол IP називається адресним протоколом, оскільки він відповідає за доставку пакетів за вказаною адресою. Згідно протоколу IP повідомлення розбивається на певні частини – дейтаграми (IP-пакети). Кожна дейтаграма розглядається як незалежне повідомлення, не зв’язане з іншими дейтаграмами. Основною задачею протоколу IP є передача дейтаграм по мережі за певною адресою. Протокол IP не гарантує надійну доставку повідомлень, цю задачу розв’язує протокол TCP.

Протокол ТСP (Transmission Control Protocol) – це протокол транспортного рівня. За протоколом TCP повідомлення розбивається на окремі частини – сегменти, після чого кожний сегмент маркується спеціальним чином. Маркування сегментів містить інформацію, що дозволяє на місці призначення перевірити їх цілісність і зібрати окремі сегменти в один документ. Якщо протоколом TCP виявляється пошкодження даних в процесі їх передачі, то пошкоджений сегмент знищується і джерелу даних не надсилається повідомлення про його одержання. Після цього відбувається повторна пересилка сегменту, що був пошкоджений. Для транспортування сегментів протокол TCP використовує протокол IP. Протокол TCP перед відправленням розміщує сегменти в оболонці IP-пакету. Контроль розміру пакету і його цілісності здійснюється на транспортному рівні протоколом TCP.

Загалом, протоколи родини TCP/IP забезпечують переміщення пакетів по мережі за IP-адресою, контролюють їх цілісність, а також керують їх маршрутизацією. При цьому враховується не географічне розташування комп’ютерів, а умови зв’язку і пропускна здатність ліній. Рішення щодо оптимального маршруту пакетів по мережі приймають маршрутизатори, в якості яких можуть застосовуватися спеціалізовані комп’ютери, або спеціальні програми, що встановлені на вузловому сервері мережі.

Протоколи TCP/IP відносяться до протоколів нижчого рівня. До протоколів високого рівня відносяться такі протоколи:

§ SMTP (Simple Mail Transport Protocol) – протокол пересилки пошти;

§ POP3 (Post Office Protocol) – протокол поштового офісу, що відповідає за доставку електронної пошти;

§ HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) – протокол передачі гіпертексту;

§ FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів.

Послуги мережі Internet

Робота в мережі Internet, в першу чергу, передбачає використання однієї з багатьох послуг, які вона може надавати користувачам. В залежності від конкретної мети та задачі користувач використовує саме ті послуги, які йому потрібні. Кожна послуга мережі функціонує у відповідності до власного протоколу. Деякі з них (протокол пересилки пошти, протокол передачі файлів тощо) наведені у попередньому пункті. Тобто, перш ніж скористатися відповідною послугою мережі Internet, необхідно встановити на комп’ютері програму, яка здатна працювати у відповідності до протоколу даної послуги.

Найбільш поширені послуги Internet

Віддалений доступtelnet – забезпечує роботу через мережу на віддаленому комп’ютері в режимі термінала. Тобто користувач може використовувати апаратну частину не свого, а термінального комп’ютера, наприклад у разі, якщо потужність власного ПК недостатня. Часто також протоколи telnet використовуються для дистанційного керування технічними об’єктами.

Передача файлівftp – забезпечує передачу файлів по мережі. Потреба у цьому виникає, наприклад, при передачі значних за обсягом документів (книжок), файлів програм, архівів тощо. У мережі Internet існує значна кількість FTP-серверів, на яких згруповані архіви даних.

Електронна поштаE-mail – забезпечує користувачів обміном електронними повідомленнями на зразок звичайної пошти. Вона дозволяє надсилати повідомлення адресатам, отримувати їх на власну електронну скриньку, відповідати на листи, у тому числі автоматично, надсилати копії своїх повідомлень, включати у листи текстові та мультимедійні файли тощо. Ця послуга найбільш популярна у користувачів.

Телеконференції– usenet – забезпечує надсилання повідомлень у відкриті дискусійні групи. Повідомлення можуть бути на різноманітні теми. Кожна тема або кожна дискусійна група має назву. Наприклад: comp – обчислювальна техніка; rec – хобі, відпочинок, розваги; sci – наука; soc – соціальні теми; job – пропозиції і пошук роботи тощо. На сьогодні у світі налічується близько 500000 тематичних груп. Основною перевагою послуги є можливість поставити запитання у розрізі вибраної теми і отримати відповідь від користувачів мережі з усього світу.

Пошук людейwhois – забезпечує отримання довідкової інформації щодо користувачів мережі Internet. Електронний аналог великої всесвітньої телефонної книги.

Глобальні гіпертекстові структуриWWW (World Wide Web)– забезпечує доступ до цілісного інформаційного простору, який складається із сотень мільйонів електронних документів, що взаємопов’язані між собою і зберігаються на Web-серверах. Це є найбільш популярна на сьогодні послуга Internet, яка нерідко ототожнюється взагалі з поняттям Internet. Тому цю послугу є необхідність розглянути детальніше.

World Wide Web (WWW)

Всесвітня мережа Internet є джерелом різноманітної інформації з різних галузей. Переважна більшість цієї інформації згрупована у вигляді гіпертекстових структур. Як уже відзначалося, вони зберігаються на Web-серверах. Окремі документи, які складають інформаційний простір Web, називають Web-сторінками. Групи тематично поєднаних Web-сторінок називають Web-вузлами або Web-сайтами.

Як правило, Web-сторінка – це комбінований документ, який містить текст, графічні об’єкти, мультимедійні та інші елементи. В основі Web-сторінок лежать гіпертекстові зв’язки між елементами інформації. Це означає, що з будь-яким фрагментом тексту, графічним зображенням тощо може бути пов’язаний інший Web-документ, який містить більш детальну, розширену інформацію про них. В процесі використання гіперпосиланя (клацання по ньому лівою клавішею миші) відбувається запит на доставку нового документу. В свою чергу елементи цього Web-документу також можуть містити гіперпосилання на інші документи. Цілеспрямоване переміщення між Web-документами засобами гіперпосилань називають Web-навігацією.

Як уже відзначалося, величезна сукупність взаємопов’язаних між собою Web-документів є основою існування логічного простору World Wide Web. Проте існування такого простору базується, в першу чергу, на унікальній адресі кожного Web-документа що входить до нього (це аналогічно існуванню унікального шляху доступу до будь-якого об’єкта у файловій структурі Windows). Адреса будь-якого файлу у мережі Internet визначається уніфікованим показником ресурсу – URL (Uniform Resource Locator).

Адреса URL складається із трьох частин:

Перша частинавказує на назву протоколу, на основі якого відбувається передача даних при забезпеченні відповідної послуги. Так, наприклад, для послуги WWW використовується протокол HTTP (Hiper Text Transfer Protocol– це протокол передачі гіпертексту). Після імені протоколу ставиться двокрапка (:) і дві похилі риски (//):

http://

Друга частиназазначає доменне ім’я комп’ютера (сервера), на якому розміщено даний ресурс.

Доменне ім’я комп’ютера – це інша форма запису IP-адреси мережевого комп’ютера, яка введена для полегшення доступу до інформації, що розміщена в мережі Internet. Доменне ім’я, на відміну від числового представлення IP-адреси, запам’ятовується легко, оскільки воно, як правило, містить елементи назви ресурсу.

Наприклад: доменне ім’я сервера, на якому розміщено Web-сайт міністерства аграрної політики України матиме такий варіант запису:

http://www.minagro.kiev.ua

Проте, робота комп’ютерів і серверів в мережі по пошуку та передачі інформації базується на IP-адресах. Через це при відправленні запиту на отримання інформації з певного ресурсу треба перетворювати доменне ім’я у пов’язану з ним IP-адресу. Для цього використовуються сервери служби імен доменів DNS.

Складові частини доменного імені відділяються крапкою. Читається така адреса справа наліво. Справа записується домен верхнього рівня, за ним – домен другого рівня, потім – третього і т.д. Молодша частина (ліва) доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі. Домени першого рівня надаються кожній країні, їх абревіатура складається із 2-3 символів. Для України домен першого рівня має ім’я ua, для Росії – ru, для США – us. Наприклад, www.agrotrader.com.ua, www.agrorus.ru.

Декілька імен першого рівня класифікуються за напрямом діяльності та статусом організацій, наприклад:

§ edu – освітні організації (www.harward.edu);

§ com – комерційні організації (www.agromage.com);

§ net – організації, діяльність яких стосується мереж (www.ukr.net);

§ gov – державні установи (www.usda.gov);

§ org – неприбуткові організації (www.fao.org).

Третя частиназазначає повний шлях до файлу на даному комп’ютері. В якості роздільника використовується похила лінія (/):

http://www.minagro.kiev.ua/catalog/factbook/contents.htm

При записі URL-адрес важливо зберігати відповідність регістру символів, оскільки в мережі Internet рядкові та прописні символи вважаються різними.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти