|
Порядок проведення вступного випробування
Допуск до вступного випробування здійснюється за умови наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу(паспорта, свідоцтва про народження, тощо); Вступне випробовування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією РДГУ; Вступникам дозволяється мати при собі ручку з чорнилом, пастою; Вступник отримує тільки один комплект екзаменаційних завдань; зміна завдань не дозволяється; Вступник має право звернутися до екзаменаторів з проханням щодо уточнення умов завдань; Під час вступного випробовування не дозволяється порушувати тишу; спілкуватися з іншими вступниками, користуватися електронними, друкованими , рукописними інформаційними джерелами; Запис відповіді на екзаменаційні завдання здійснюється в аркуші усної відповіді, під якою ставиться підпис вступника та членів екзаменаційної комісії; Вступники, які не з’явилися на вступне випробування без поважних причин у визначений розкладом час, до участі у подальших випробуваннях та в конкурсі не допускаються; за наявності поважних причин , підтверджених документально , вступники можуть бути допущені до пропущеного вступного випробування (випробувань) з дозволу відповідального секретаря приймальної комісії в межах встановлених термінів та розкладу вступних випробувань; Перескладання вступних випробувань не дозволяється. Порядок оцінювання результатів вступного випробування Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів. Підставою для формування оцінки є правильність, логічність , глибина відповіді, уміння аналізувати проблеми, які стосуються змісту відповіді, виробляти самостійні оцінки та рішення щодо розв’язання таких проблем. Критерії оцінювання
Зміст тем і питань програми
Теоретична фонетика
Фонетика як важлива складова частина мовознавства: визначення поняття фонетики, відношення фонетики до інших наук, розділи фонетики (загальна фонетика, описова фонетика, історична фонетика, порівняльна фонетика, експериментальна фонетика), фонетичні одиниці (речення, фраза, ритмічна група, склад, фонема). Орфографія і орфоепія; принципи транскрипції; транслітерація; фонетичне членування мови. Звукоутворення: органи мови і їх найважливіші функції; елементи акустики в фонетиці; артикуляційний і фонетичний базис; акустичні та фізіологічні властивості звуків. Вчення про фонеми: що таке фонема; опозиція, ідентичність; сегментація та ідентифікація фонеми; вплив оточення і акценту на фонему; види асиміляції; найважливіші відтінки німецьких фонем. Особливості німецьких голосних: німецькі голосні фонеми в сильній позиції; систематизація німецьких приголосних фонем.
Структура складів німецької мови: теорія складів (теорія наповнюваності, теорія аспірації); типи фонетичних складів (відкриті склади, відносно відкриті склади, закриті склади). Типи складів за ступенем ударності: склади з наголосом в реченні, склади з сильним наголосом в слові, в ритмічній групі; склади зі слабким наголосом в ритмічній групі; ненаголошені склади. Типи складів за місцем в мовному такті: склади, що стоять після наголошеного складу в реченні; склади, що стоять безпосередньо перед ударним складом у реченні.
Німецький наголос у слові. Види наголосу в слові: динамічний, музичний та кількісний; основні правила німецького наголосу в слові; німецький наголос у слові як фонологічний засіб.
Інтонація німецького речення. Компоненти інтонації (поділ речення на фонетичні одиниці і відповідні паузи; наголос у реченні, мелодія речення; темп мови, сила звуку, окрас звучання мови); фонетичне членування речення на мовні такти; фонетичне членування мовного такту на ритмічні групи. Типи інтонації німецького речення: логічний наголос, емфатичний наголос; мелодія розповідного, питального та окличного речення.
Лексикологія
Лексикологія як складова частина мовознавства: визначення поняття лексикології, предмет і завдання дослідження лексикології. Зв'язок лексикології з іншими лінгвістичними науками. Основні розділи лексикології: загальна лексикологія, порівняльна лексикологія, історична лексикологія, описова лексикологія.
Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово як єдність звучання і значення. Зв'язок звучання зі значенням. Значення слова. Основні типи лексичного значення слова. Лексичні та граматичні компоненти в значенні слова. Значення слова і поняття. Значення слова і його вживання. Основні типи зміни значення слова. Лексичне значення і структура основи слова.
Шляхи розвитку словникового складу. Розвиток словникового складу. Поповнення словникового складу новими словами. Неологізми мовні й авторські. Старіння і відмирання слів. Архаїзми.
Склад лексики сучасної німецької мови за її походженням. Класифікація слів за їх походженням. Слова німецькі і слова запозичені. Слова з індоєвропейською і німецькою етимологією. Проблема запозичень у плані лексикології історичної та лексикології сучасної мови. Проблема класифікації слів іншомовного походження.
Диференціація лексики за сферами вживання. Професійна і науково-технічна термінологія. Джерела виникнення термінів. Взаємовідношення між термінологічною та загальнонародною лексикою.
Загальнонародна та діалектна лексика. Взаємовідношення між діалектною лексикою та лексикою сучасної літературної німецької мови.
Словотвір. Основні способи словотворення сучасної німецької мови. Особливості суфіксів і префіксів. Словоскладання (види складних слів, класифікація складних слів). Продуктивні і непродуктивні словотворчі типи. Словотворчі типи і лексичні категорії.
Аналіз словникового складу мови. Структурний аналіз лексики. Семантичний аналіз лексики (синоніми, антоніми, омоніми).
Фразеологія. Вільні поєднання слів і фразеологічні одиниці. Основні типи характерні для сучасної німецької мови фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологічних одиниць за В.В. Виноградовим. Класична класифікація фразеологізмів: парні слова, крилаті слова, ідіоми, прислів'я, приказки.
Словники німецької мови. Основні типи словників. Словники двомовні. Основні типи одномовних словників. Етимологічні словники. Історичні тлумачні словники. Тлумачні словники сучасної мови. Синонімічні словники. Тематичні словники. Фразеологічні словники.
Теоретична граматика Граматичний лад мови, що вивчається. Основні розділи граматики - морфологія і синтаксис, їх співвідношення. Методи опису граматичного ладу.
Граматичні форми слова. Зовнішні та внутрішні засоби граматичної форми слова. Граматичне значення. Граматична категорія.
Морфологія. Основні одиниці морфологічного рівня: словоформа, морфема. Особливості морфеміки досліджуваної мови.
Частини мови, визначення поняття «частина мови». Принцип поділу граматичних класів слів.
Іменник: визначення іменника, семантико-структурні класи іменників, граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок), синтаксична функція іменника.
Дієслово: визначення дієслова, семантико-структурні класи дієслова (категорія числа, особи, часу, способу); теорія валентності німецького дієслова.
Прикметник: структурно-семантичні види прикметника, польова структура прикметника як частини мови. Ступені порівняння прикметників, способи утворення прикметників.
Інші частини мови: прислівник, займенник, їх граматичні категорії; службові слова.
Синтаксис. Основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення). Речення, проблема визначення поняття «речення», структурна класифікація речення. Комунікативна функція речення, категорія предикативності. Внутрішня структура речення. Члени речення: головні, другорядні. Види підмета і присудка. Актуальне членування речення. Модель речення. Складне речення: складносурядне, складнопідрядне. Види підрядних речень. Порядок слів у реченні.
Історія мови
Сучасна німецька мова і її форми існування. Предмет історії мови. Національні варіанти німецької літературної мови. Форми існування німецької мови (німецька національна літературна мова, діалекти, міські говори).
Діалекти сучасної німецької мови. Періодизація історії німецької мови (староверхньонімецька, середньоверхньонімецька, ранньоверхньонімецька, нововерхньонімецька).
Давньогерманські племена і їхні мови. Класифікація давньогерманських племен та їхніх мов. Загальна характеристика давньогерманської мови. Поняття спорідненості мов і мови-основи. Методика порівняльно-історичного аналізу. Загальноіндоєвропейські і загальнонімецькі риси германських мов: наголос, система голосних фонем, система приголосних. Перший пересув приголосних, закон Вернера, граматичне чергування по закону Вернера. Загальноіндоєвропейська і загальнонімецька лексика (запозичення з кельтських та латинської мов). Морфологічна система: морфологічна структура у загальноіндоєвропейському відмінюванні іменника. Основа на голосні, основи на приголосну. Відмінювання прикметників. Морфологічна класифікація дієслів. Аблаут в давньогерманських сильних дієсловах. Слабкі дієслова. Граматичні категорії дієслова.
Давньоверхньонімецький період. Становлення німецької нації. Походження слова "Deutsch". Діалекти давньоверхньонімецької. Виникнення писемності на давньоверхньонімецькій. Давньоверхньонімецькі пам'ятки писемності: глоси, язичницькі пам'ятники, прозові християнські пам'ятники, поетичні християнські пам'ятники. Фонетичні зміни: вокалізм (зміна давньогерманських дифтонгів на монофтонги).
Умлаут. Діфтонгізація довгих «е» і «о». Консонантизм. Другий пересув приголосних. Лексика і словотвір. Особливості морфологічного ладу: типи відмінювання іменників. Категорії іменника. Поява категорії визначеності / невизначеності. Відмінювання прикметника. Виникнення займенникового типу відмінювання прикметника. Морфологічна структура дієслова. Тематичний голосний. Відмінювання слабких і сильних дієслів в Präsens і Imperfekt. Неправильні дієслова. Претеріта-презентні дієслова.
Середньоверхньонімецький період. Загальна характеристика періоду: розвиток письмової німецької мови, виникнення наддіалектних варіантів літературної мови. Класичний період середньонижньонімецької. Героїчний епос. Куртуазний епос. Лірика мінезингерів. Інші літературні жанри. Поширення німецької мови. Середньонижньонімецькі діалекти. Особливості мовного розвитку в середньоверхньонімецький період: розвиток словника. Фонологічна система (ослаблення ненаголошених голосних, фонологізація умлаут). Нові голосні. Виникнення фонеми «∫». Інші зміни в системі приголосних. Становлення граматичних категорій іменників: уніфікація типів відміни. Спрощення структури вербальних форм. Спрощення особових закінчень дієслів. Відмінювання дієслів у Präsens і Imperfekt. Розвиток граматичних категорій дієслова. Категорія часу. Категорія способу.
Ранньововерхньонімецький період. Загальна характеристика. Становлення загальнонімецької літературної норми: виникнення територіальних варіантів літературної мови. Література ранньоверхньонімецької: бюргерська література. Нелітературні прозові жанри: розвиток «ділової» німецької. Реформація. Діяльність М. Лютера. Лексика ранньоверхньонімецької: поява нової лексики, зміна значення слів, запозичення в галузі науки, релігії, права. Словотвір (роль словоскладання). Фонетичні зміни. Діфтонгизация довгих голосних високого піднесення, монофтонгізація старих дифтонгів високого підйому. Стислість і довгота. Зміна в системі приголосних (фонеми "s" і "z", зникнення інтервокального "h"). Особливості граматичного ладу. Типи відмінювання іменників, утворення множини, граматичний рід іменників. Зміни в системі дієслівного аблаута. Розвиток майбутнього часу дієслова Konditionalis.
Нововерхньонімецький період. Становлення єдиної національної літературної мови. Становлення національної літературної норми. Поширення верхньонімецької літературної мови на півночі Німеччини. Діяльність граматистів. Діяльність мовних товариств. Пуризм. Роль періодичної преси. Проблема мовної норми в другій половині 18 століття. Роль класичної німецької літератури. Нормалізація німецької літературної вимови. Нормалізація німецької орфографії. Подальша нормалізація німецької мови в 18-19 ст. Розширення словника в новий час. 2. Монологічне висловлювання по темі. Висловлювання дозволяє визначити рівень мовної і мовленнєвої компетенції.
3. Приклад тексту для аналізу DIE BLAUE BLUME
|
|||||||||||||||||||||
|