Навчально-методичні матеріали до семінарських занять з дисципліни «Екологія» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030401 Правознавство на 2 арк.

СХВАЛЕНО Навчально-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 30.08.2013 Протокол № _______ (дата, місяць, рік )	ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій (назва ННІ, факультету) 28.08.2013 Протокол № 2 (дата, місяць, рік ) ______________ ________________ (підпис) (П.І.Б.)
ПОГОДЖЕНО Секцією навчально-методичної ради Харківського національного університету внутрішніх справ ________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік ) ____________ ________________ (підпис) (П.І.Б.)	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри правового забезпечення господарської діяльності (назва кафедри) 27.08.2013 Протокол № 11 (дата, місяць, рік ) _______________________ _____________________________ (підпис) (П.І.Б.)

Рецензенти:

Бригадир І.В. доцент кафедри трудового та господарського права ННІ ПФКМ ХНУВС к.ю.н., доц

Борисова О.Б. екологічний експерт ХМГО «ЕкоПраво-Харків» к.геогр.н., доц.

Розробник: Шуміло Олексій Михайлович – Харків: ННІПМК ХНУВС, 2012.

Загальні методичні вказівки

Загальні вимоги до вивчення дисципліни. Вивчення дисципліни «Екологія» - важлива і невід’ємна частина правової освіти слухачів та студентів юридичних вузів і факультетів. Особливого значення набуває знання «Екології» в сучасний період, коли екологічний рух на планеті характеризується значним рівнем розвитку.

Виняткова роль належить курсу «Екології» для усвідомлення того, що виникла життєво важлива глобальна довкілля й усього, що з ним пов’язане та отримання необхідних знань, мотивації та зобов’язань як для індивідуальної, так і для колективної роботи задля порятунку біосфери та запобігання майбутнім екологічним катастрофам.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Екологія» є формування у студентів системних, комплексних знань та практичних навичок їх застосування з питань правової охорони довкілля, забезпечення раціонального природокористування та екологічної безпеки, досягнення сталого розвитку суспільства.

При вивченні курсу Екології студент повинен, передусім, керуватися навчальною програмою курсу, де визначений обсяг матеріалів, коло теоретичних проблем і конкретних питань, що повинні бути засвоєні, а також методичними вказівками до кожної теми.

На практичних заняттях розглядаються спірні питання тем, студентами наводяться анотації опублікованих наукових статей, заслуховуються доповіді, проводяться диспути, готуються реферати за найбільш важливими проблемами земельного права в нашій країні.

Навчальна дисципліна "Екологія" відіграє значну роль у формуванні фахівця юриста. Таке твердження ґрунтується на необхідності вміння слухачами вирішувати складні практичні завдання на підставі знань отриманих під час вивчення такого курсу. Адже кваліфікована людина повинна надати правову допомогу будь-кому або використати отримані знання у власній діяльності.

Вивчення дисципліни "Екологія" проходить в формі лекцій, семінарських занять, а також самостійної та індивідуальної роботи над опрацюванням матеріалів запропонованої до вивчення тематики.

Аудиторні заняття (лекції та семінари) проводяться для надання систематизованих теоретичних знань про основні засади земельного права і нормативно-правового регулювання земельних правовідносин. Аудиторні заняття передбачають форми контролю засвоєння змісту дисципліни.

Лекційні заняття передбачають викладення проблемних аспектів теорії земельного права. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найбільш складних тем навчальної дисципліни.

Під час семінарського заняття викладач організовує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими слухачами магістратури науковими доповідями.

Теми вивчаються на практичних заняттях шляхом аналізу основних теоретичних положень та їх застосування. В процесі розв’язання завдань (казусів) студент повинен вміти аналізувати фактичні обставини справи, знайти та застосувати правові норми щодо даної проблеми та вирішити справу по суті. Як до, так і в ході розв'язання завдань, викладач може ставити теоретичні питання, які стосуються інституту галузі права, що вивчається. У відповіді на ці питання студент повинен показати знання рекомендованої літератури та нормативних актів. Бажано, щоб студент висловив своє ставлення до дискусійних питань.

Вибір завдань та їх кількість при вивченні курсу земельного права здійснюється викладачем, який проводить заняття в студентській групі, в залежності від кількості годин, відведених на вивчення окремої теми. Рішення завдань повинне бути виконане письмово. В ньому треба дати відповіді не тільки на питання, що поставлені в умовах завдання, але й на ті, які логічно витікають з рішення, аргументувавши, чому саме ця норма права повинна бути застосована. При цьому треба навести назву нормативного акту, дату його прийняття, конкретну статтю або пункт, на які робиться посилання при вирішенні завдання.

Зміст самостійної роботи студента над навчальною дисципліною визначається у робочій навчальній програмі, інших методичних матеріалах, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.

Критерії оцінювання рівня отриманих знань. Рівень освоєння навчального матеріалу визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ЕСТS. Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.

До форм поточного контролю належить оцінювання рівня набутих знань. Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок слухачем магістратури, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять слухачами магістратури за національної системою оцінювання.

Поточний контроль на семінарських заняттях, а також при виконання тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань слухача магістратури (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опитування з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію.

Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння модулю студент повинен мати оцінки, які він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього модулю, в тому числі, за підготовку наукової доповіді.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання. Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (заліку) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання заліку розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на заліку.

Студент, який за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни набрав менш ніж 60 (щістдесят) балів, зобов’язаний скласти залік. Студент, який за результатами складання заліку, набрав підсумковий бал з навчальної дисципліни нижче ніж 60 (шістдесят) балів складає залік повторно. У тому випадку, коли студент, під час складання екзамену отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни.

12 3