Цикл - це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів. Якщо обчислювальний процес містить багаторазові обчислення за одними й тими самими математичними залежностями, але для різних значень початкових величин (змінних), його називають циклічним. Величини, які змінюються в циклі називають змінними циклу.

Алгоритм циклічної структури в загальному вигляді має вміщувати:

1) підготовку циклу: задавання початкових значень змінних циклу перед першим його виконанням;

2) тіло циклу: дії, що повторюються в циклі для різних значень змінних циклу;

3) модифікацію: зміна значень змінних циклу перед кожним новим його повторенням;

4) управління циклом: перевірка умов продовження (або закінчення) циклу та перехід до початку тіла циклу, якщо виконується умова продовження циклу (або вихід х циклу після його закінчення).

Цикли поділяють на цикли з заданою кількістю повторень та цикли з заздалегідь невідомою кількістю повторень. Реалізують цикли або за допомогою конструкції if-goto,або що значно ефективніше, за допомогою команд циклу. Є три види команд, за допомогою яких можна запрограмувати повторювані фрагменти програми: з параметром, з передумовою та з післяумовою.

Команда для реалізації арифметичного циклу стисла у записі та зручна у використанні, але має обмежене застосування(тільки у випадках, коли кількість повторень визначена на перед). Команди ітераційних циклів з передумовою та з післяумовою складніші у застосуванні, але їх можна застосовувати для розв’язку будь-яких задач на повторення.

Команда, яка реалізує арифметичний цикл, називається командою повторення з параметром. Цикли з заданою кількістю повторень називають також циклами з лічильником. Число повторень тіла циклу в цьому випадку рахується за допомогою спеціальної змінної (лічильника), для якої відомі початкові та кінцеві (порогові) значення, а також крок зміни. Управління циклом виконується за допомогою порівняння поточних значень лічильника з заданим порогом. Змінну лічильника часто називають параметром циклу, а сам цикл -циклом з параметром.

Є два різновиди команди For

Загальний її вигляд такий:

For <параметр>:=<вираз1> to <вираз2> do <команда1>;

Тут For(для), to(до), do(виконати) - зарезервовані (службові) слова; параметр — це змінна цілого, символьного, логічного або перерахованого типу, а вирази 1 і 2 - це деякі константи такого ж самого типу, що й параметр вказівки які задають початкове та кінцеве значення параметра.

Дія команди.

Параметрові циклу присвоюється значення «виразу 1». Якщо це значення менше-рівне, ніж значення «виразу 2», то виконується «команда 1». Після виконання «команди 1» значення параметра автоматично збільшується на 1 і знову порівнюється зі значенням «виразу 2» і т.д. Коли значення параметра стане більшим, ніж значення «виразу 2», то виконується наступна після циклу команда. Якщо під час першого порівняння виявиться, що значення виразу 1 більше ніж значення виразу 2, то тіло циклу не виконається жодного разу.

Блок-схема циклу з параметром має вигляд:

Примітка.

1. Вказівку повторення з параметром зручно використовувати в тих випадках, коли попередньо можна визначити кількість повторень.

2. Параметр циклу повинен бути описаним у розділі змінних.

3. Значення параметру циклу після закінчення виконання вказівки повторення володіє кінцевим значенням, тому перед повторним його ви користуванням йому необхідно знову присвоїти нове початкове значення.

4. У циклі може виконуватися будь-яка кількість команд (згадати про порожню команду). Якщо команд у циклі більше двох, то для її відзначення потрібно застосовувати службові слова Begin та End.

For <параметр>:=<вираз1> to <вираз2> do

Begin

<команда_1>;

…

<команда_n>;

End.

Приклад. Нехай s=0. Після виконання команди циклу

For i:=4 to 6 do s:=s+i; z:=2*1 end;

змінна s набуде значення 0+4+5+6=15, а змінна z = 12.

Розглянемо другий різновид команди циклу for:

For <параметр>:=<вираз1> downto <вираз2> do <команда1>

Ця команда діє як попередня, але крок зміни параметра є -1.

Якщо команд у циклі більше двох, то для її відзначення потрібно застосовувати службові слова Begin та End.

For <параметр>:=<вираз1> downto <вираз2> do

Begin

<команда_1>;

…

<команда_n>;

End.

Приклад. Нехай s=0. Після виконання команди циклу

For i:=6 dowto 4 do begin s:=s+i; z:=2*1 end;

змінна s набуде значення 0+6+5+4=15, а змінна z = 8.

Зауваження. Значення параметра в середині циклу змінювати не можна.

Задача 1. Нескінченну числову послідовність задано формулою загального члену А_і і = 1,2,3... Знайти суму перших N її членів.

programSuma;

uses Crt;

Var i,n:word;

a,s:real;

Begin

writeln(' Ведіть кількість членів прогресії ‘);

readln(n);

s:=0;

For i:=1 to n do

Begin

a:=1/(2+sin(i));

s:=s+a;

End;

writeln(' сума прогресії рівна ', s:7:3);

readln

End.

a:=1/(2+sin(i));

s:=s+a;

Задача 2.Обчислити значення виразу, що містить суму і добуток

programSumaDobutok;

usesCrt;

vari: integer;

suma, dob, y: real;

fact: longint;

begin{Спочатку сума дopiвнює нулю, а добуток одиниці}

clrscr;

suma:=0;

dob:=l;

fact:=l;

fori:=1 to25 do begin

fact:=fact*i; {Обчислюемо i!=l*2*3*...*i}

suma: =suma+5*sqr(i)/fact; {Обчислюемо суму та }

dob:=dob*i*i; {добуток }

end;

y:=suma+dob;

writeln(‘y=’,y:7:2);

readln

End.

Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 Следующая