|
Укладання та розірвання трудового договору.
Приймання громадян на роботу здійснюється шляхом укладання трудового договору або трудової угоди. Трудовий договір є угодою між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою. Трудова угода – це документ, що укладається між організацією і працівником, який не входить до складу цієї організації, або зі штатним працівником для виконання певних видів робіт, не передбачених його посадовими обов’язками за трудовим договором. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, і також за вимогою працівника Особливою формою трудового договору є контракт – документ, у якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін,умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, розірвання, в тому числі дострокового, встановлюються угодою сторін. Контракт укладається в двох примірниках. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін він може бути продовженим або укладеним на новий термін. Реквізити контракту: назва виду документа зі стислим значенням його призначення ()на виконання обовязків, дата, місце, орган, що наймає працівника, посада, прізвище, імя, по батькові того кого наймають, текст, підписи сторін – укладачів контракту, печатка, що засвідчує підпис наймача. Структура тексту контракту 1. Загальні положення. 2. Функції та обов’язки фахівця, 3. Компетенція і права керівника. 4. Умови діяльності апарату підприємства 5. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення фахівця. 6. Відповідальність сторін, розв’язання суперечок. 7. Зміна і розірвання контракту 8. Термін дії та інші умови контракту 9. Адреси сторін
Під "оформленням трудового договору" слід розуміти юридично значущі діяння сторін трудового договору щодо надання йому конститутивної або обраної сторонами форми, яка визнається достатньою законодавством, а також внесення у документи, які мають правове значення для працівника та роботодавця, точних відомостей про трудовий договір відповідно до чинного законодавства і досягнутої угоди, а також у встановлені строки".
Припинення трудового договору — це юридичний факт, що є підставою для припинення трудових правовідносин. Підставами припинення трудового договору є: У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, зазначених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом. 70. Оформлення заяв. Реквізити заяви, їх розташування. Написання заяв про прийняття на роботу, переведення, звільнення. 71. Складання наказів щодо особового складу. Наказ — це розпорядчий документ, що видається керівником установи. Накази з особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення. У заголовку такого наказу зазначають: «Щодо особового складу». Реквізити наказу такі: 1) назва підприємства або установи, що видає наказ, або назва посади керівника; 2) назва виду документа; 3) назва місця видання наказу; 4) номер; 5) дата підписання; 6) короткий зміст наказу (заголовок); 7) текст наказу; 8) підстава для складання; 9) підпис керівника підприємства (установи). Наказ повинен також мати позначку про безпосереднього виконавця (прізвище та ініціали, посада, номер телефону), а також візи посадових осіб,-з якими погоджено проект наказу. Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання. Накази з особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують з прізвища, імені та по батькові працівника. Потім зазначається посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування структурного підрозділу, дія, що оголошується наказом. У кожній групі питань прізвища працівників рекомендується розміщувати в алфавітному порядку. Накази щодо особового складу – це група наказів стосовно кадрових аспектів роботи підприємства, установи, організації. Вони завжди оформляються окремо від наказів щодо основної діяльності та, як правило, не містять констатуючої частини.
Відмітна особливість цих наказів полягає в тому, що накази щодо особового складу є не лише розпорядчими документами, а і документами первинного обліку.
Накази щодо особового складу регламентують питання: - про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, звільнення, заохочення, сумісництво працівників; – про надання відпусток; – про направлення у відрядження працівника; – про надання матеріальної допомоги; – про накладення дисциплінарного стягнення на працівника; – про оголошення подяки. Порядок ведення особових справ (визначення особової справи, використання справи, перелік основних документів справи, оформлення обкладинки справи, зберігання особових справ, контрольна картка справи, передача справи до архіву). Особова справа — це добiр рiзних документiв, якi харак-теризують бiографiчнi, дiловi та особисті якостi працiвника. Вона необхiдна для вивчення, добору i використання персона-лу на пiдприємствi. Особовi справи систематизуються в алфавiтному порядку або за структурними пiдроздiлами у вiдповiдностi із затверд-женим штатним розкладом. Окремо зберiгають особовi справи матерiально вiдповiдальних осiб. Кожнiй особовiй справi присвоюють порядковий номер, який вiдповiдає номеру в штатно-посадовiй книзi. Формування особової справи проводиться з метою впорядкованої угруповання документованої інформації про співробітника, переданої ним роботодавцю при прийнятті (на відповідну посаду. Формування особистих справ працівників покладається на кадровий орган або спеціально уповноважена посадова особа, яка несе персональну відповідальність за забезпечення належного поводження з цими документами. Зберігання та облік особистих справ організовуються з метою швидкого і безпомилкового пошуку особистих справ, забезпечення їх охорони, а також забезпечення конфіденційності відомостей, що містяться в документах особистих справ, від несанкціонованого доступу.
|
|
|