ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Особові незалежні займенники.

Особові незалежні займенники

· мають такі форми:

 

Число 1-ша особа 2-га особа 3-я особа чол.р. жін.р.
Однина moi toi Lui elle
Множина nous voux Eux elles

 

 

· виступають в ролі підмета в реченнях без дієслова:

- Qui va répondre ?

- Moi

· Використовуються після звороту c’est :

- Est-ce que c’est ton cousin ?

- C’est lui.

· Служать для виділення ім’я або придієслівного займенника:

Pierre, lui, te comprendra.

· Можуть з’єднуватися сполучниками et, ni, ou :

Mon père et moi, nous aimons le sport.

· Сполучатися з прийменниками:

Je pense à eux.

· Можуть посилюватися прикметниками même, seul та прислівникамиaussi i non plus :

Moi seul, j’ai vu cela.

 

Особові придієслівні займенники.

 

Особові придієслівні займенники:

 

· Вживаються з дієсловами;

· Виступають при дієслові як:

Підмет;

Прямий додаток;

Непрямий додаток;

Іменна частина присудка.

 

Форми особових придієслівних займенників

 

Число Особа Роль в реченні
Підмет Прямий додаток Непрямий додаток
Однина 1-ша 2-га 3-я je tu il elle me te le la me te lui
множина 1-ша 2-га 3-я nous vous ils elles nous vous les nous vous leur

 

Займенники – підмети

Займенники – підмети на відміну від української мови, обов’язково вживаються з дієсловом:

Je vais à l’école. Vous avez faim ?

В розповідних реченнях займенник ставиться

Перед дієсловом в простій формі;

Перед допоміжним дієсловом в складній формі:

Nous sommes vingt. Ils sonr entrés dans une salle.

В питальних реченнях із зворотним порядком слів займенник ставиться

· Після дієслова в простій формі:

As-tu son adresse ?

· Після допоміжного дієслова в складній формі:

Avez-vous entendu ce bruit ?

Займенники – прямі додатки

Займенники:

· Me, te, nous, vous заміняє іменники назви живих істот

· Le, la, les заміняє іменники назви живих істот та неживих предметів

· Служать додатком дієслів без прийменника:

Renaud traduit ce livre. → Renaud le traduit.

Nous saluons notre institutrice. → Nous la saluons.

Le нейтральне може заміняти інфінітив:

J’aime nager. → je l’aime.

Займенники непрямі додатки.

 

Займенник в ролі непрямого додатка

Замінює іменники назви живих істот;

Служать додатком дієслів з прийменником à:

Vous avez parlé au directeur ?

Vous lui parlé ?

 

Замість придієслівних займенників використовуються займенники з прийменником à

· Після займенникових дієслів:

S’adresser s’attacher s’intéresser

Je m’adresse au patron. → Je m’adresse à lui.

· Після дієслів

Faire attantion, pencer, songer, rêver, tenir, venir :

Elle pense à son fiancé. → Elle pense à lui.

Місце займенників-додатків в реченні

 

Один займенник в ролі прямого або непрямого додатка ставиться

· Перед дієсловом в особовій формі:

Je les vois souvent. Nous leur avons parlé. Ne les regardez pas !

· Перед інфінітивом:

Je veux les voir. Vous povez leur écrire.

· Перед voici / voilà : Les voilà !

 

Два займенника ставляться перед дієсловом в такому порядку

· Непрямий + прямий, якщо вони належать до різних осіб:

Je te le donnerai. On nous les apportés. Ne me le rends pas !

· Прямий + непрямий, якщо вони належать до 3-ї особи:

Je le lui écrirai. On ne les lui a pas rendus. Ne les lui donne pas ! On peut le lui dire.

Додатки ставляться після наказового способу в стверджувальній формі:

Montrez-les-nous ! Ecrivez-le-lui.

Присвійні займенники.

 

Присвійні займенники

· Указують на належність одного або декількох предметів одному або декільком власникам;

· Включають означений артикль і форму із значенням належності:

 

  Однина Множина
Чол..рід Жін.рід Чол..рід Жін.рід
Один власник Le mien – мій Le tien – твій Le sien –його La mienne – моя La tienne – твоя La sienne – її Les miens – мої Les tiens – твої Les siens – його Les miennes – мої Les tiennes – твої Les siennes – її
Декілька власників Le nôtre– наш Le vôtre – ваш Le leur – їх La nôtre –наша La vôtre –ваша La leur – їх Les nôtres – наші Les vôtres – ваші Les leurs – їх

N.BФорми означеного артикля le, la, les зливаються з прийменниками à i de : Je pense à mes difficultés et aux tiennes. Я думаю про свої труднощі і про твої. Alice s’occupera de nos enfants et des vôtres. Аліса займеться нашими дітьми і вашими.

Узгоджуються в роді і числі з іменником, який вони замінюють:

C’est ton cahhier, pas le mien. Це твій зошит, а не мій.

Узгоджуються в особі та числі з власником предмета:

Jean a oublié sa règle. Line lui donne la sienne. Жан забув свою лінійку.

Ліна дає йому свою.

J’ai déjà prévenu mes parents. Et vous Я уже попередив своїх батьків

Vous avez prévenu les vôtres ? А ви своїх попередили?

 

Замінюють іменники, про які уже йшла мова.

 

 

Вказівні займенники

 

Вказівні займенники

Указують на особу, предмет або цілу ситуацію;

Мають такі форми:

Однина Множина
Середній рід Чоловічий рід Жіночий рід Чоловічий рід Жіночий рід
Ce - це Ceci - це Cela- це Ça - те Celui цей,той Celui-ci - цей Celui-là - той Celle - ця Celle-ci - ця Celle-là - та Ceux – ці, ті Ceux-ci - ці Ceux-là - ті Celles – ці, ті Celles-ci - ці Celles-là - ті

 

Питальні займенники.

 

Питальні займенники служать для того, щоб поставити запитання та встановити особу, предмет або якість.

Ці займенники мають такі форми:

Проста (Qui ? Que ? Quoi ?)

Підсилювальна (Qui est-ce qui ? Qu’est-ce qui ? Qui est-ce que ?)

Складна (Lequel ? duquel ?)

 

Прості питальні займенники

 

Прості питальні займенникиъ

Не змінюються в роді і числі вимагають, як правило зворотного порядку слів, якщо вони стоять на початку речення.

Quiвідноситься тільки до осіб і виступає:

як підмет: Qui va à Paris ? – Хто їде до Парижу?

Як іменна частина присудка: Qui est-ce ? – Хто це?

Як прямий додаток: Qui voyez-vous ? – Кого ви бачите?

Як непрямий додаток: A qui apartient ce vélo ? – Кому належить цей велосипед?

Que відноситься тільки до предметів і виступає:

Як іменна частина присудка: Que deviendra-t-elle ? – Що з нею буде?

Як прямий додаток або додаток безособового дієслова: Qu’entendez-vous ? – Що ви чуєте? Que se passe-t-il ? – Що діється?

N.B.Que не вживається без дієслова.

Quoiвідноситься тільки до предмету або до цілої ситуації і вживається

Як непрямий додаток з різними прийменниками: De quoi avez-vous peur ? – Чого ви боїтеся?

Як прямий додаток при інфінітиві: Quoi dire ? – Що сказати?

Як імена частина присудка (в розмовній мові): C’est quoi ? – Це що?

В реченні без дієслова: Quoi de neuf ? – Що нового?

 

 

Підсилювальні питальні звороти.

 

Форми і функції питальних зворотів

 

 

Підмет Особа Предмет Qui est-ce qui ? Qu’est-ce qui ? Хто? Що?
Іменна частина Предмет   Qu’est-ce que (c’est) ?   Що (це)?
Прямий додаток Особа Предмет   Qui est-ce que ? Qu’est-ce que ?   Кого? Що?
Непрямий додаток Особа   предмет     A (de, sur, par, chez ....) qui est-ce que ? De quoi (à, sur, par ...) est-ceque ?   Кому? Ким? Про кого?   Чому? Чим? Про що?

 

В реченні з питальним зворотом порядок слів прямий.

Qui est-ce qui est entré ? Qu’est-ce que c’est ? Qui est-ce que vous voyez ? De qui est-ce que tu parles ?

 

Відносні займенники (pronoms relatifs)

Відносні займенники:

- замінюють іменники та займенники, які називають “антецедентом”;

- мають прості форми (qui, que, quoi, dont, où) та складні (lequelle, laquelle ...)

 

Прості форми відносних займенників

Qui

Займенник qui (який, хто, той, хто)

замінює назви особи або предмета;

виступає в ролі підмета;

може мати в якості антецедента

іменник: C’est une fable qui lui plaît. – Це байка, яка йому подобається.

Вказівні або неозначені займенники: Ce qui m’int »resse ne te semble pas intéressant. – Те, що цікавить мене, тобі не здається цікавим.

 

Прийменник + qui

Qui з прийменником

замінює тільки назви осіб;

виступає в ролі непрямого додатка: Tu connais la jeune fille de qui je parle ? – Ти знаєш дівчину, про яку я говорю?

Que

замінює назви особи або предмета має в якості антецедента іменник або займенник: Le rôle que je vais jouer lui déplaît. – Роль, яку я буду грати, йому не подобається. Ce que tu dis est drôle. – Те, що ти говориш, смішно.

Quoi

замінює назви предмета або ціле речення вживається з прийменником в ролі непрямого додатка; має в якості антецедента займенники ce, quelque chose, rien : Je vais te dire ce à quoi je pense. – Я зараз тобі скажу, про що я думаю

Dont

замінює назви осіб або предметів; виконує роль непрямого додатка або означення з прийменником de

Dont = de qui, de quoi, duquelle, de laquelle, desquels, desquelles.

 

Вживається як додаток:

до дієслова з прийменником de : On m’a apporté le manuel dont j’avais besoin. – Мені принесли підручник, який був мені потрібний;

до прикметника: C’est le travail dont il est responsable – Це робота, за яку він несе відповідальність;

до слів з кількісним значенням: Voici les priblèmes dont tu as résolu plusieurs. – Ось задачі, багато з яких ти рішив.

Виконує роль означення при іменнику: C’est l’histoire dont j’ai oublié la fin. – Це історія, кінець якої я забув.

Після dont порядок слів прямий: підмет + присудок + прямий додаток

Dont не вживається:

Якщо відносний займенник виступає в якості означення іменника з прийменником: C’est le savant de la dernière découverte de qui on parle beaucoup. Це вчений, про останнє відкриття якого багато говорять.

Після прийменників: je m’approche de la maison en face de laquelle il y a un kiosque. Я наближаюся до будинку, навпроти якого є кіоск.

9. Виконайте вправи.

Вправа1. Замініть слова, виділені курсивом, відповідними займенниками.

1. Claire a lavé la vaisselle. 2. Ils ont déjà écouté ces deux disques. 3. Toute la famille va quitter la ville. 4. Vous avez oublié vos journaux sur le banc. 5. J’ai fini ma rédaction. 6. Elle vient de reccourcir sa jupe. 7. Avez-vous lu ces romans anglais ? 8. Je propose ce projet. 9. Nous allons célébrer leur mariage. 10. Est-ce que tu aimes le football ? 11. Qui a critiqué ces films ? 12. Nous allons écouter les informations. 13. Vous venez de voir les patrons ? 14. Ils ont trouvé ce travail il n’y a pas longtemps. 15. Je relisais ces nouvelles avec plaisir.

 

Вправа 2. Замініть виділені слова відповідними займенниками.

1. Jeanne ressemble à son père. 2. Daniel a emprunté 2000 francs à ses amis. 3. Je vais parler à Hervé. 4. Nous demandons à nos collègues de nous aider. 5. On a téléphoné à Marc. 6. Le professeur explique cette règle aux étudiants.

Вправа 3. Дайте відповіді на запитання, замінюючи виділені слова займенниками.

1. Veux-tu leur envoyez ce colis ? 2. Peux-tu me raconter le sujet de ce film ? 3. Le facteur nous a apporté le courrier ? 4. Vas-tu leur montrer ta collection ? 5. Est-ce que vous le permettez à vos enfans ? 6. Tu me donneras tes notes ? 7. Vous lui passerez ces livres ? 8. Tu nous demandes de le faire ? 9. Ils m’expliqueront ce problème ? 10. Tu me présenteras à tes sœures ?

Вправа 4.Замініть виділені іменники присвійними займенниками.

1. Ma fille a le même âge que sa fille. 2. Nos arbres sont aussi grands que vos arbres. 3. Sa famille est plus nombreuse que ta famille. 4. Ta bicyclette est aussi vielle que ma bicyclette. 5. Tes goûts ressemblent à ses goûts. 6. Votre mémoire est meilleure que leur mémoire. 7. Je pense à mes examens, et toi, tu penses à tes examens. 8. Notre maison me rappelle leur maison. 9. Ses dessins sont pareils à mes dessins. 10. Mes problèmes sont plus compliqués que leurs problèmes.

Вправа5. Замініть виділені іменники вказівними займенниками.

Зразок: Ta rédaction est plus intéressante que la rédaction de Luc.

Ta rédaction est plus intéressante que celle de Luc.

1. Cette écriture est différente de l’écriture de Fred. 2. C’est sa plus grande envie, l’envie de peindre. 3. Mon dessin représente un lion, et le dessin de Patricia, une girafe. 4. C’est ta bizare idée, l’idée d’y aller. 5. Ces films ne ressemblent point aux films de Fillini. 6. C’est mon plus grand désir, le désir de voyager. 7. Voici ma veste, et voilà la veste d’Antoine. 8. C’est la plus grande joie, la joie de se revoir. 9. Ton opinion n’est pas l’opinion de toute la famille. 10. C’est la pensée la plus étrange, la pensée de les quitter.

Вправа 6. Доповніть речення питальними займенниками і/або зворотами з прийменниками.

1. ..... ressemble Marion ? 2. ..... tu vas dîner ? 3. ..... as-tu acheté ces roses ? 4. ..... ils sont mécontents ? 5. ..... n’’a-t-elle pas fait attention ? 6. ..... on peut se passer ? 7. ..... sont-ils ? 8. ..... vous avez besoin ? 9. ..... l’avez-vous demandé ? 10. ..... cela dépendait ? 11. ..... comptez-vous ? 12. ..... vous les avez caché ? 13. ..... as-tu honte ? 14. ..... s’est-il marié ? 15. ..... protestez-vous ? 16. ..... vas-tu écrire ?

Контрольна вправа (займенник). Вставте займенники qui, que, dont, où, quoi. (Вправа оцінюється в 2 бали; 0,13 – за кожну правильну відповідь).

1. J’attends l’heure ..... nous irons au concert. 2. Ne parlons plus du choix ..... tu as fait. 3. Elle savait à ..... sa sœure pensait. 4. Prends les livres ..... tu auras besoin. 5. C’est une des robes ..... te va. 6. Le jour ..... tu reviendras elle sera heureuse. 7. le quartier ..... nous avons visité est assez pittoresque. 8. C’est ce sur ..... vous pouvez compter. 9. J’entre dans une pièce ..... les fenêtres sont ouvertes. 10. Rappelle-toi l’année ..... il y a eu une inondation. 11. Tu verras une maison ..... est entourée d’un grand jardin. 12. Voilà la somme ..... je vous dois. 13. C’est une rivière ..... il y a beaucoup de poissons. 14. Quelle est cette montagne ..... on voit le sommet ? 15. La pièce ..... toute la famille s’est réunie n’est pas grande.

10. Ознайомтеся з правилами вживання прийменників (с.181 – 187) Література: [7].

11. Виконайте вправи 2 – 5 (с.566 – 568), 6 – 7 (с.571), 8 – 9 (с.573), 10 – 12 (с.574 – 575),13 (с.576). Література: [9].

Тема 3.Синтаксис.

Мета роботи:удосконалити навички вживання різних типів речення у дійсному способі.

План вивчення теми:

1. Опрацювання теоретичного матеріалу «Речення».

2. Виконання тренувальних вправ.

Методичні рекомендації:

1.Ознайомтеся з правилами вживання різних типів речення (с.192 – 225) Література: [7].

Щоб правильно висловити будь-яку думку, необхідно знати, як упорядкувати слова у речення. Оскільки французьке речення характеризується досить жорстким порядком слів, дуже важливим є знання його структури, яка залежить від виду речення та його типу, що визначається задумом висловлювання.

Для чіткого усвідомлення сутності речення, знання його різновидів та складових елементів французького речення прочитайте уважно матеріал поданий нижче та для кращого розуміння викладеного матеріалу виконайте вправи потім дайте відповіді на контрольні запитання.

Речення.

Речення – це синтаксична одиниця, яка має свою структуру та мету висловлювання.

За структурою речення може бути:

· Простим (підмет + присудок):

Cet ouvrage comporte 10 chapitre. Ця праця складається з 10 розділів.

· Складним (підмет + присудок / підмет + присудок):

Je sais que cet ouvrage comporte 10 chapitres.

Просте речення.

За структурою просте речення буває

· Двоскладне, тобто має головні члени речення:

Le soleil brille. Сонце світить.

· Односкладне:

Quoi de neuf ? Що нового?

Magnifique ! Прекрасно!

Parlez ! Говоріть!

Partir ? Поїхати?

За метою висловлювання розрізняють

· Розповідне речення:

Il a un bon caractère. У нього хороший характер.

· Питальне речення:

A-t-il un bon caractère ? У нього хороший характер?

· Спонукальне речення

Réponds à sa question ! Відповідай на його запитання!

Ці речення можуть бути

· Стверджувальні:

Il neige. Іде сніг.

· Заперечні:

Il ne pleut pas. Нема дощу.

· Окличні:

C’est beau ! Красиво!

 

Двоскладне речення

Двоскладні речення бувають

· Непоширені, які мають тільки головні члени речення – підмет і присудок

· Поширені, які включають також і другорядні члени.

 

Головні члени речення.

Підмет

Підмет може бути виражено різними частинами мови

· Іменник:

Ce charbon provient du Nord de la France. Це вугілля з півночі Франції.

· Займенник :

Il m’est venu une idée : voyager. Мені прийшла в голову думка - подорожувати

· Числівник:

Trois et trois font six. Три і три – шість.

· Неозначена форма дієслова:

Comprendre l’un l’autre c’est nécessaire. Розуміти одне одного – необхідно.

Присудок

Присудок може бути

· Дієслівним

а) простий:

Tout irabien. Все буде добре.

Ce film m’a troublé. Цей фільм мене схвилював.

б) складний (з дієсловами aller, venir, pouvoir, vouloir, devoir, faire, laisser, commencer à, finir de, être en train de :

Je viens d’apprendre cela. Я тільки що узнав про це.

On nous laisse partir. Нас відпускають.

Vous pouvez compter sur nous. Ви можете розраховувати на нас.

· Іменний, який складається з дієслівної звязки (être, devenir, rester, demeurer, sembler, rendre ...) та іменної частини (іменник або прикметник):

Serge est ingénieur. Серж інженер.

Cet enfant me rendra fou. Ця дидина зведе мене з розуму.

 

Другорядні члени речення

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти