Насамперед для стимуляції секреції травних залоз і підвищення апетиту застосовують гіркоти – препарати переважно рослинного походження, гіркі на смак. Це настої і екстракти сировини рослин: трави полину гіркого, золототисячнику, листя трилисника водяного, коріння кульбаби тощо.

Механізм дії: подразнюють смакові рецептори ротової порожнини і язика, рефлекторно підвищують збудливість центру голоду, поліпшують апетит, збуджують секрецію травних залоз, покращують травлення. Призначаються з невеликою кількістю води всередину за 20 – 30 хвилин до їди.

Застосування: гіпоацидні і хронічні атрофічні гастрити, анорексія (відсутність апетиту) у хворих на нервові захворювання, після перенесених оперативних втручань тощо.

Протипоказання: гіперсекреція шлункових залоз, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки.

ПРЕПАРАТИ.

Настойка полину (Tinctura Absinthii)

Настойка гірка (Tinctura amara)

Форма випуску:флакони 25 мл.

Призначають по 10 – 20 крапель на прийом.

Збір для збудження апетиту (Species amarae)

Форма випуску:паперові пакети 100 г.

1 столову ложку збору заливають склянкою окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і призначають по 1 столовій ложці за 30 хвилин до їди.

Для підвищення апетиту і стимуляції діяльності травних залоз також можна використовувати інсулін в малих дозах (викликає почуття голоду завдяки гіпоглікемії), анаболічні стероїди, вітаміни, препарати заліза, апілак, спеції і продукти з гірким смаком – перець, гірчицю, часник, цибулю.

- анорексигенні засоби

Це препарати, які зменшують апетит і застосовуються при патологічно надмірному апетиті та аліментарному ожирінні. Їх вживання супроводжує дієту в поєднанні з посиленою фізичною активністю і проводиться під контролем лікаря.

ПРЕПАРАТИ.

Фепранон (Phepranonum)

Форма випуску:таблетки 0,025 г.

Механізм дії: стимулює в гіпоталамусі центр насичення, пригнічує центр голоду і проявляє анорексигенні дію; помірно збуджує ЦНС. Призначають всередину по 1 таблетці 2 рази на день за годину до їди в першій половині дня.

Застосування: аліментарне ожиріння, деякі форми ендокринного ожиріння.

Побічні ефекти: тахікардія, аритмія, підвищення АТ, сухість в роті, диспепсія, порушення сну.

Протипоказання: вагітність, пізні стадії гіпертонічної хвороби, порушення мозкового і коронарного кровообігу, інфаркт міокарду, глаукома, цукровий діабет, тиреотоксикоз, підвищена збудливість ЦНС, епілепсія, психоз, порушення сну, хронічний алкоголізм.

Засоби замісної терапії при недостатній секреції залоз шлунка.

Для оцінки стану секреторної функції залоз шлунка з діагностичною метою використовують гістамін (гістамінова проба).

З лікувальною метою при недостатній секреції залоз шлунка застосовують препарати замінної терапії, що містять протеолітичні ферментні компоненти із слизової оболонки шлунка.

ПРЕПАРАТИ.

Натуральний шлунковий сік (Succus gastricus naturalis)

Форма випуску:флакони 100 мл.

Механізм дії: містить соляну кислоту, пепсин та інші протеолітичні ферменти шлунка, тому поліпшує процеси травлення в шлунку; найкращій засіб замісної терапії. Призначають по 1 – 2 столовій ложці під час їди.

Застосування: ахілія, гіпо- і антацидні гастрити, диспепсія.

Пепсин (Pepsinum)

Форма випуску:порошок.

Механізм дії:протеолітичний фермент,розщеплює білки до пептидів, поліпшує процеси травлення; утворюються з пепсиногену під впливом соляної кислоту шлункового соку. Призначають по 0,2 – 0,5 г 2 – 3 рази на день до їди в поєднанні з розведеною соляною кислотою.

Застосування: ахілія, гіпо- і антацидні гастрити, диспепсія.

Пепсин входить до складу комбінованих таблеток “Ацидин-пепсин” (Acidin-pepsinum), яки призначаються всередину по 1 таблетці 3 – 4 рази на день під час їди в ½ стакану води по тим же показникам.

Пепсидил (Pepsidilum)

Форма випуску:флакони 450 мл.

Механізм дії: містить складові частини шлункового соку – соляну кислоту і ферменти, поліпшує процеси травлення. Призначають всередину по 1–2 столових ложки 3 рази на день під час їди.

Застосування: гіпоацидні та анацидні гастрити.

Абомін (Abominum)

Форма випуску:таблетки 0,2 г.

Механізм дії: містить суму протеолітичних ферментів, поліпшує процеси травлення. Призначають всередину під час їди по 1 таблетці 3 рази на день.

Застосування: гастрити, гастроентерити, ентероколіти, що супроводжуються зниженою кислотністю і секрецією шлункового соку.

Засоби при надмірній секреції залоз шлунка (противиразкові засоби).

Антисекреторні засоби.

- блокатори Н₂-гістаміночутливих рецепторів

Ранітидин (ранісан, гістак, зоран, рантаг) (Ranitidinum)

Форма випуску:таблетки 0,15 – 0,3 г; ампули 2 мл 2,5 % розчину.

Призначають всередину по 0,15 г 2 рази на добу або 0,3 г перед сном, в тяжких випадках внутрішньовенно кожні 6 годин.

Фамотидин (амодин, квамател, фамосан, фамотек) (Famotidinum)

Форма випуску:таблетки 0,02 – 0,04 г; ампули з порошком 0,02 г.

Призначають всередину 0,04 г перед сном, в тяжких випадках внутрішньо-венно кожні 12 годин.

Механізм дії:блокують H₂- гістаміночутливі рецептори слизової оболонки шлунка, тому гальмують утворення хлороводневої кислоти та пепсину, секрецію шлунка в цілому, виявляють противиразкову дію, ефект триває 8 – 12 годин. Призначають препарати разом з антацидними і гастропротекторними засобами.

Застосування: гіперацидний гастрит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, при неефективності інших антисекреторних препаратів.

Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, диспепсія, шкірні висипи.

Протипоказання: вагітність, лактація.

Препарати-аналоги: нізатидин (аксид, галітидин), роксатидин (роксан), циметидин (альтрамет, гістодил, примамет) тощо.

- м-холіноблокатори

Гастроцепін (пірензепін, гастропін, пірен) (Gastrocepinum)

Форма випуску:таблетки 0,025 – 0,05 г; ампули 2 мл 0,5 % розчину.

Механізм дії:селективний блокатор М₁- холінорецепторів слизової шлунка, виявляє антисекреторну дію, вибірково пригнічує секрецію соляної кислоти і пепсиногену; виявляє гастроцитопротекторну дію, захищає слизову оболонку шлунка. Призначають всередину по 0,05 г зранку і ввечері за 30 хвилин до їди; внутрішньом’язово, внутрішньовенно повільно при тяжких станах.

Застосування:гострі і хронічні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гіперацидні гастрити.

Побічні ефекти: сухість у роті, порушення бачення близьких предметів.

Препарати-аналоги: спаніл, приамід тощо.

- інгібітори протонної помпи

омепразол (омез, омепрол, ортанол, осид) (Omeprazol)

Форма випуску:капсули 0,02 г.

Механізм дії: найефективніший противиразковий засіб, значний інгібітор секреції шлунка, пригнічує Н+/К+ -АТФазу секреторної мембрани парієтальних клітин і блокує активність протонної помпи, припиняє доступ іонів водню в порожнину шлунка, що супроводжується пригніченням кислотоутворення в шлунку; проявляє цитопротекторну дію - захищає слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. Призначають всередину по 1 таблетці на день ввечері.

Застосування: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, пептичні виразки при неефективності інших противиразкових препаратів.

Побічні ефекти: диспепсичні явища.

Протипоказання: вагітність, лактація.

Препарати-аналоги: езомепразол (нексіум), рабепразол (парієт), пантопразол (контролог), лансопразол (ланзап).

Антацидні засоби.

Препарати, які безпосередньо взаємодіють із соляною кислотою шлункового соку і нейтралізують її. Внаслідок чого знижується кислотність і подразний вплив шлункового соку, що сприяє зменшенню больового синдрому, стимуляції процесів регенерації, але при монотерапії не попереджають рецидиви. Дають швидкий, але нетривалий ефект. Частіше за все призначають в комбінації з іншими противиразковими засобами при захворюваннях, які супроводжуються підвищенням кислотності шлункового соку: для припинення печії, при гіперацидних гастритах, загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцяти-палої кишки, пептичних і симптоматичних виразках.

Для швидкого припинення печії можна використовувати питну соду (натрію гідрокарбонат), яка володіє швидкою антацидною дією. але для курсового лікування гіперацидних станів її призначати не слід, бо, сприяючи утворенню вуглекислого газу в шлунку, препарат викликає стан дискомфорту, газову відрижку, зумовлює розвиток алкалозу, а за наявності виразкової хвороби - проривання виразки.

В наш час найбільше розповсюдження одержали комбіновані антацидні засоби, що містять гідроксид або фосфат алюмінію, гідроксид або карбонат магнію, іноді в поєднанні з солями кальцію.

Загрузка...

123 4